Шпоры по международной экономике

Застосування статті “Помилки та упущення” пояснюється статистичними

неточностями, які виникають при ідентифікації зовнішньо - економ операцій

внаслідок часових та вартісних розбіжностей. В 1998 позитивне сальдо чистих

неідентифікованих надходжень склало в Україні 810 млн. дол.

Регулюючою статтею ПБ Укр є резервні активи. Вони являють собою ліквідні

активи НБУ у вільноконвертованій вал у банках -нерезидентах, золоті запаси

НБУ, активи в МВФ у вигляді резервної позиції та СПЗ. Особливість цієї

статті: зміна резервних активів в Укр не виділяється в самостійн розділ, а

відноситься окремою статею на рах капітальних операцій. В 1998 рез активи

зменшилися на 1324 млн. дол. і показані зі знаком “+”.

Світова практика свідчить про те, що в переважній більшості випадків

первинне сальдо ПБ є від”ємним, тобто РПО зводиться з дефіцитом.

Вище було розглянуто причини дефіциту РПО Укр. Кінцеве вирівнювання ПБ Укр

було досягнуто через залучення зовнішніх фінансів на РОКФО. Зовн фінанси

були залучені у таких формах: 1) капіт трансферти (-3 млн. дол.) 2) прямі

інвестиції (+747 млн. дол.) 3) портфельні інв (+47 млн. дол.) 4) інші інв

(кредити) (-9 млн. дол. ) Крім них сальдо РОКФО було збільшено внаслідок

зменшення резервних активів на 1324 млн. дол.

Отже, для фінансування дефіциту РПО із РОКФО було направлено 2106 млн. дол.

Ця сума разом із статею “Помилки та упущення” врівноважує РПО - 1296 млн.

дол. (2106 млн. дол.- 810 млн. дол. )

137. Стан і проблеми впровадження міжнародних стандартів бух. Обліку в

Україні.

Велику роль в успішності ринкових реформ відіграє економічна інформація, що

формується в системі бух. Обліку. За підходом, що існував раніше бух.

Звітність мала показувати ступінь виконання централізованих планів, а

затверджені норми немали на меті обліковувати активи та заюов’зання

підприємства за їх фактичним станом. Ця методика спричиняла незбігання

доходів та витрат, викривляла показники фін. Звітності.

Розвиток МЕВ України спричинив необхідність змін в веденні бух. обліку.

Ревформа бух обліку була перш за все необхідна укр. Підприємствам, що

намагалися залучити іноземні інвестиції. Вважається, що використання

міжнар. Стандартів дозволить зменшити ризик для кредиторів та ті

інвесторів, зменшить витрати по створенню країни на розробку власної

системи бух. обліку, посилить міжнароднукооперацію в сфері бух. обліку,

збільше рівень довіри до української бух. звітності.

Перехід міжнародних стандартів розпочався ще в 1992 році після виданя

відповідного указу президента. В червні 1999 року було прийнято закон “Про

бух. облік та фін. Звітність в Україні.” В тому ж році було прийнято новий

план рахунків. Отже процес пойшов.

Першими перехід до міжнародних стандартів обліку здійснили ком. банки. Це

викликано порівняно значним ступенем інтеграції українських банків в МЕВ,

та регулярними контактами з міжнародними фін. Установами.

В цілому процес переходу од міжнародних стандартів розраховано на декілька

років. В Укарїні вже введено в дію 20 міжнародних стандартів БО з 39.

Починаючи з 1999 року повним ходом йде перепідготовка облікового персоналу

підприємств.

Згідно з вищезгаданим законом кожне підприємство України повинно

трансформувати свою звітність за минулий рік згідно нових стандартів.

Комісія по цінних паперах і фонд.ринку вже в 1999 році зуміла добитись від

всіх емітентів акцій звітності за новими стандартами. Перехід до нових

стандартів вимусив підприємства повністю трансформувати свій баланс,

скласти звіт про рух грошових коштів та здійснити безліч інших дрібних

змін.

Отже сферою використання міжнародних стандартів є складання фін. Звітів

загльного користування підприємств усіх видів і поширюється як на окремі

підприємства так і консолідовані фін. звіти.

Перехід комерційних підприємств проходить без суттєвих складностй. Про те

деякі проблеми виникають у держ підприємств, що працюють за “касовим

методом”. Міжнародні стандарти в основному орієнтовані на приватний сектор,

тому держ. Підприємствам доводиться використовувати власні рахунки і трохи

відхилятися від міжнародного стандарту.

138. Харктеристика системи регулювання міжнародної економічної діяльності в

Україні.

Особливістю сучасного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України є

різноманітність метгодів. Сукупність таких регулюючих заходів обєднуються в

загальну категорію зовнішньоекономічної політики держави. Державна

зовнішньоекономічна політика – це сукупність заходів, що спрямовані на

досягнення країною певних переваг на ринку і в одночас на захист власного

ринку.

В своїй зовнішньоекономічній політиці Україна застосовує тарифні і

нетарифні методи регулювання.

Тарифніт методи включають встановлення експортного та імпортного тарифу,

які призвані регулювати експорт та імпорт відповідно.

Україна також застосовує і нетарифні методи, тобто методи адміністративного

впливу. Метою їлх встановлення є регулювання зовнішньоекономічної

діяльності та дотримання міжнародних забовязань країни.

На систему зовнішьоекономічного регулювання України певним чином впливають

міжнародні договори та організації. Найбільш яскравим прикладов є WTO.

України з метою прискорення процесу вступу до цієї організації повинна

адаптуватися до встановлених нею правил.

Головним документом, шо регламентує зовнішньоекономічну діяльність в

Укарїні є Закон про зовнішньоекономічну діяльність прийнятий в 1991 році.

Цей закон визначив коло фізичних та юридичних осіб, що мають право

займатися цим видом діяльності та заклав основи зовнішньоекономічного

законодавства України.

В 1992 році було введено в дію Закон Про єдиний митний тариф України. Цей

документ юридично закріпив основи митного регулювання зовнішньоекономічної

діяльності в Україні.

В 1991 році було введено в дію Митний кодекс, який заклав правові та

економічні основи митної справи в Україні.

В 1994 році прийнято закон “Про порядок проведення розрахунків в іноземній

валюті”, який регламентує порядок, строки, та форми оплати

зовнішньоторгівельних операцій субєктами зовнішньоекономічної діяльності.

ЦІєї сфери стосується ряд указів президента України. Введено в дію

міжнародні правила Incoterms90.

Всі ці заходи спрямовані на приведення законодавства україни у

відповідність з принципами та правилами ГАТТ.

До складу державних органів, що здійнюють регулювання ЗЕД в Україні можна

віднести: Міністерство економіки, Державна митна служба, Міністерство

фінансів, Кабінет міністрів, НБУ, Верховна Рада.

139. Митне регулювання експортно-імпортних операцій в Україні.

Митний тариф – центральний елемент митно-тарифного регулювання ЗЕД. Митний

тариф – це систематизолваний перелік митних ставок (зборів). Мито – це

податок, який стягується при переміщені товару через митний кордон. Порядок

формування та застосування миитного тарифу України визначено Законом

України “Про Єдиний митний тариф”, який було прийнято в 1992 році.

Митні тарифи представлені в Україні двома групами: експортні та імпортні.

Експортний митний тариф – застосовується з метою отримання додаткових

бюджетних надходжень та регулювання експорту окремих видів товарів.

Імпортний тариф – формує оптимальну структуру імпорту шляхом диференціації

ставок, виступає частиною механізму ціноутворення, захищає окремі галузі

економіки, сприяє збалансування сальдо експорту-імпорту.

В Україні використовуються такі види мита: 1) адвалерне – нараховується у

відсотках до митної вартості товарів, 2) специфічне – встановлюється у

встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів, 3) комбіноване – схоже

на адвалерне, але встановлено мінімалбну митну подать. Останні два види

ставок широко використовуються з 1995 року. Це не дозволяє імпортерам

занижувати митну вартість товарів, що ввозяться. Проте одночасно призводить

до ввезення низькоякісних дешевих товарів з низькою митною вартістю. Крім

того можуть застосовуватись сезонні та особливі (антидемпінгові та

компенсаційні) мита.

В 1996 році Кабмін ухвалив декілька постанов щодо обкладення митом товарів

ввезених в Україну фізичними особами.

Нарахування мита на товари здійснюється на основі їхньої митної вартості.

Митна вартість – це ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар

в момент перетину митного кордону України. Митна вартість за звичай

встановлюється на основі тієї, що вказана в рахунку-фактурі. Також може

застосовуватись розрахункова митна вартість: за ціною угоди, за ціною угоди

щодо подібних товарів, за мінімальною митною вартістю, за ціною угоди щодо

ідентичних товарів, на підставі віднімання вартості, на основі експортної

митної вартості, за формулою яка вказана в контракті (наприклад ціни

знаступною фіксацією).

Законодавство України передбачає додатково використання преференційних,

пільгових та повних ставок. Преференційні ставки застосовуються до товарів

з країн, з якими встановлено преференційний митний режим або митний союз.

Пільгові ставки для товарів з країн з режимом найбільшого сприяння або

національним режимом. Повні ставки – для товарів з усіх інших країн.

140. Нетарифні засоби регулювання експорту та імпорту в Україні.

9 стаття Митного кодексу України передбачає можливість застосування

нетарифних методів регулювання ЗЕД. Нетарифні методи регулювання – це

адміністративні заходи, які застосовуються при проведенні контролю товарів

що імпортуються або експортуються.

Основні нетарифні методи

Кількісні обмеження - адміністративно встановлені норми, що визначають

кількість та номенклатуру товарів, дозволених до імпорту або експорту.

Квотування – встановлення обмеження на максимальний обсяг експорту або

імпорту товару за певний проміжок часу. Ліцензування – введення дозвільного

характеру експорту або імпорту товару у певних кількостях на визначений

проміжок часу. Рішення про ліцензування та квотування ухвалюється кабміном

за поданям Міністерства економіки України. Кабмін щорічно затверджує

перелік товарів експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та квотуванню

в поточному році.

Добровільне обмеження експорту застосовується Україною на основі вимог

торгівельних партнерів що імпортують цю продукцію аби уникнути

односторонніх жорстких обмежувальних заходів з боку цієї країни.

Технічні барєри - передбачають дотримання Українських національних

стандартів, одержання сертифікатів якості на імпортну продукцію,

специфічного маркування та пакування товару, дотримання санітарно-

гігієнічних норм та інші вимоги встановлені законодавством країни. В

систему органів, що здійснюють контроль за дотриманням встановлених

стандартів для імпортної продукції входять Міністерство економіки,

держстандарт, міністерство охорони здоровя, мінфін, МВД та менш потужні

державні органи.

В залежності від свого призначення товари проходять сертифікацію (майже всі

товари), ветеринарний контроль (тварини), фітосаніторний контроль

(рослини), екологічний контроль (відходи, транспорт, небезпечні хімічні

речовини).

Митний контроль стосується не лише імпорту, але й експорту. Він

здійснюється відповідно до декількох постанов кабміну. Державна митна

служба встановлює порядок проходження товарів, які підлягають експортному

контролю, через кордон.

За недотримання правил, що встановлюються в межах нетарифного регулювання

ЗЕД, до субєктів порушників можуть застосовуватись санкції, що передбачають

індивідуальний режим ліцензування та тимчасове припинення ЗЕД. Ці санкції

передбачені законом України “Про зонішньоекономічну діяльність”

141. Характеристика процесу лібералізації міжнародної ек діяльності Укр.

Взаємодія Укр з Міжнар ек організаціями (МЕОРГ).

Зі здобуттям незалежності, Укр активно включилася до світового

співтовариства шляхом поглиблення ек зв”язків не лише з окремими країнами

та регіонами світу, але й з МОРГ.

Ще задовго до незалежності Укр стала однією з держав-засновниць та

повноправним членом ООН. 22 серпня 1945 Президія ВР УРСР ратифікувала

статут ООН. З моменту створення ООН і до здобуття незал, ООН була фактично

єдиною трибуною, через яку міжнар громадскість отримувала інф про історію і

культуру укр народу.

Сучасними пріорітетними сферами діяльності ООН для Укр є:

- розробка ефективних підходів до зміцнення міжнар та регіональної безпеки;

- використання досвіду ООН для розв”язання соц-ек проблем, сприяння

переходу до ринк ек Укр;

- використання унікальних можливостей ООН для ведення діалогу з

представниками інших держав то ін.

МБРР створено в 1944р. разом з МВФ з метою відбудови та реконструкції

світової економіки. Головна мета - створення міжнар фінансуючої орг для

підтримки реконструкції і розвитку економіки.

З 1992р. Укр - член МБРР і отримує фін допомогу з боку МБРР за такими

напрямками: 1) реабілітаційна позика (500 млн. дол. США ) - здійснення

основних ек реформ (лібераліз цін, приватизація, підтримка макроек

стабільності, фін критичного імпорту); 2) Інституціональна перебудова -

вдосконалення системи підготовки спеціалістів, надання консультативних

послуг державним установам; 3) Розвиток виробництва фін проектів

реконструкції та розвитку виробничих об”єктів; 4) фін установ фін-кред

сфери.

В листопаді 1996 затверджено надання нової кредитної лінії для фін проекту

розвитку експорту, розрахованого до кінця 2001р. Розвиток експ за цим

проектом здійснюється шляхом кредитування приватних підпр, які вже

експортують або планують розвивати експ діяльність, а також наданням тхн

допомоги в розвиткрві маркетингової діяльності, створенніінформ інфрастрк.

В межах реаліз проекту планується кредитування експортної діяльності в

обсязі приблизно 60 млн. дол. та надання тхн допомоги на суму майже 5 млн.

дол. США.

МФК була створена у 1956р. з метою сприяння екон зростанню країн, що

озвиваються через заохочення приватного бізнесу у виробничій сфері. МФК -

член Світового Банку, але юридично незалежна від МБРР.

З початку діяльності в Укр (1992) МФК зосередила зусилля на двох основних

напрямках роботи: консультаційні послуги (пілотні проекти приватизації

Одеського м”ясокомбінату, Київської птахофабрики, Херсонського

м”ясокомбінату), тхн допомога (проекти підтримки приватного підприємництва,

малої приватизації, підготовки великих підприємств до приватизації та

приватизації землі і реструктуризації с/г).

В 1996р. Укр вступила до БАГІ (1988). Метою створення цієї організації було

срияння надходженню інвестицій у країни, що розвиваються. БАГІ виконує три

функції : надає гарантії від некомерційних ризиків обраним нею інвесторам;

консультує уряди країн , що розвиваються з питань розробки та реалізації

стратегій, програм і процедур, які мають відношення до міжнародного

інвестування; пропонує рекламні послуги та виступає в ролі спонсора

діалогів між міжнар діловими колами і конкретним урядом - організатором

зустрічей з питань інвест.

Статус члена МВФ Укр отримала 3 вересня 1992. ЇЇ квота в МВФ становить

997,3 млн. СДР.

МВФ виділив для Укр системну трансформац позику (СТФ) та резервний кредит

“стенд-бай”. Загальна сума позики 498,65 млн. СДР. В 1994р. Укр отримала

перший транш (371 млн. дол. ). Кошти використовувались на збільшення

офіційних резервів НБУ, на проведення вал інтервенцій для підтримки курсу

нац вал, а також для фін нестачі вал коштів у ек для покриття потреби в

імпорті. Строк боргового зобов”язання по СТП становить 10р., а термін

відстрочки основних виплат (пільговий період, протягом якого необхідно

сплачувати лише відсотки) - 4,5 роки.

Загальна сума резервного кредиту “стенд- бай” становить 997,3 млн СДР (100%

квоти). Кошти направляються у вал резерви НБУ для забезпечення стабільності

вал та покриття потреб ПБ. Строк боргового зобов”язання - 5 років, термін

відстрочки осн виплат - 3,25 року. Відсоткова ставка по кредитах МВФ

становить 6-7% на рік.

Крім фін, Укр отримує також консультативну та техн допомогу, поточну інф та

видання з міжнар вал-кред проблем.

ЄБРР створений у жовтні 1989р. для фінансування ек реформ у країнах Східної

Європи з метою їх переходу до ринкової ек. Укр стала членом ЄБРР 12 серпня

1992р.

Банк відкрив своє представництво в Києві в середині 1993. На 1996р.

вартість проектів ЄБРР в Укр становила 625 млн. ЕКЮ, або майже 1 млрд дол.

США .

Стратегічними напрямками діяльності ЄБРР в Укр є: розвиток фін сектора,

приватизація, с/г, інфраструктура, вибіркове фін приватного сектора.

Найбільш відомі проекти ЄБРР в Укр - модернізація міжнар аеропорту

“Бориспіль”, створення фонду “Україна”, поліпшення тхн якості телебачення

та телекомунікацій, модернізація річкового флоту, виробництво вантажних

авто “ІВЕКО-КРАЗ”, заснування КМБ, реконструкція Дніпропетровського олійно-

екстрактного заводу.

Україна є також членом ОБСЄ, Ради Європи, СНД та ЧЕС. Проте стратегічні

інтереси Укр пов”язані із вступом до ЄС , що не можливо без членства у ГАТТ-

ВТО.

128. МІЖНАРОДНЕ КРЕДИТУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ. КРЕДИТНА ПОЛІТИКА МВФ.

Міжнародн кредит – це екон відн-ни, що виникають між державами, іноз комерц

банками та фірмами з приводу надання грошових або товарних рес-сів на

умовах повврнення, платності, терміновості, цільового викор-ня та

забезпеченості. Україна виступає чистим позичальником у сфері міжнародн

кредит-ня. Вона користується кредитами як приватних іноземн інвесторів, так

і кредитами урядів (ЄС, Японія), міжнародн фін-кред орг-й (МВФ, Світов

банк, ЄБРР). Особливістю залучення фінанс рес-в з цих джерел є їх

взаємопов'яз-ть та взаємообумовл-ть: виділення кредитів МВФ та Світ банком

та їх розмір визначають можливість виділ-ня та розмір кредитів ін

кредиторів України.

МВФ – валютно-фін орг-я міжурядового співроб-ва. Специфіка МВФ порівняно з

ін міжурядов орг-ми полягає у виконанні ним одночасно функ-й регул-ня, фін-

ня, нагляду та консульт-ня держав-членів у сфері вал-фін відн-н. Головним

завданням МВФ є скорочення тривалості та зменшення нерівноваги у міжнародн

балансі розр-ків членів, забезпечення стабільності валютн курсів. Основн

механізмами фінанс-ня МВФ є резервні кредити “стенд-бай”, розширене кредит-

ня (ЕФФ), компенсаційне та надзвичайне фін-ня (ССФФ), фін-ня системн

перетворень (СТФ), фін-ня буферн запасів (БСФФ), фін-ня структурн

перебудови (САФ). Кредит-ня за програмами МВФ є умовним (тбт під виконання

певн умов), його максимальн розмір – 125% квоти країни у фонді. Такою є

офіційна сторона кредитної політики МВФ. У той же час досить тривала його

діяльність призвела до таких рез-тів та тенденцій:

. Екон нестабільність у більш ніж 62 країнах, що отримували кредити МВФ,

лише посилилась;

. Залеж-ть між кр-ми МВФ та приростом валов інвестицій є обернено

пропорційною;

. Направлення коштів до країн, де розміщені кошти амери інвесторів;

. Перевага країнам, що наслідують модель розвитку США;

. Падіння ділов актив-ті у країні-реципієнті (в очікуванні траншу);

. Підпорядкування економік країн-боржників економіці США та економікам ін

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24