| |||||
МЕНЮ
| Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю| |про-тестантських князів (Тридцятилітня війна | | |1618 - 1648 років). | | | | | |Згідно з інструкцією, спеціально виробленою | | |для губернатора, він мусив постійно | | |піклуватися про зміцнення фортеці: щороку | | |підвищувати вал на лікоть на всьому протязі, | | |використовуючи для цього затриманих і | | |полонених; слідкувати за тим, щоб за пороги | | |не було пропущено жодної душі, крім тих, які | | |везли продовольство реєстровцям, що залогою | | |стояли коло Січі. Офіцери мусили ре-гулярно | | |проводити з жовнірами військові заняття. | | |Після побудови фортеці для її огляду сюди | | |прибув сам коронний гетьман Станіслав | | |Конецпольський. По дорозі він до свого почту | | |приєднував багато панів, представників влади | | |і навіть стар-шину реєстрових козаків. | | |Останнім треба було про всяк випадок показати| | |зростання могутності ко-ролівства. | | | | | |Так в оточенні Конецпольського опинився і | | |чигиринський сотник Богдан Хмельницький. | | |За-лишившись задоволеним грізним виглядом | | |фортеці, польський коронний гетьман висловив | | |дум-ку, що тепер фортеця неприступна. | | |Висловлюючись так, Конецпольський мав на | | |увазі перш за все поглузувати з старшини | | |реєстровців. Сотник Богдан Хмельницький, | | |роблячи вигляд, що він не помітив зловтіхи | | |вельможного пана, ніби ненаро-ком зауважив | | |по-латині: «Рукою створено - рукою | | |руйнується». | | | | | |Перемігши у війні 1637-1638 років, польська | | |влада була переконана, що тепер Україна | | |назавж-ди приборкана, а Запорізька Січ - | | |центр боротьби українського народу проти | | |соціального та чу-жоземного гніту - | | |ізольована і втратила своє значення. Але пани| | |помилились. Усі заходи з Кодацькою фортецею, | | |з репресіями, з посиленням залог в містах | | |України дали польським панам «золотий спокій»| | |всього на десять років. Ці роки принесли | | |українському народу тяжкі страждання. А | | |затишшя те було перед грізною бурею. | | | | | |Уже в жовтні 1647 року польська адміністрація| | |на Україні була повідомлена про існування | | |«змо-ви» серед реєстрових козаків. Тоді ж до | | |комен-данта Кодака дійшли чутки, що «сотник | | |Хмельницький бунтує козаків». Для перевірки | | |цих чу-ток з фортеці було послано ротмістра | | |Радилінського. Зібравши агентурні відомості, | | |Радилінський підтвердив правдивість | | |інформації. | | | | | |Польська влада не могла довіряти не тільки | | |реєстровцям, але й найманим німецьким | | |рейтарам та своїм власним драгунам. Нерідко | | |траплялося, що ті та інші тікали з Кодацької | | |фортеці на Запорізьку Січ. Так, наприклад, | | |втікачами з Ко-дацької фортеці були: у 1645 | | |році - вахмістр Вітольд Юркевич і драгун | | |Степан Подобайло, у 1646 році - рейтар Венцер| | |Ротмайстр, а в 1647 році - навіть лейтенант | | |німецьких ландскнехтів Рудольф Бенедікс. | | |(Через кілька років Подобайло став | | |полковником у козацькій армії Богдана | | |Хмельницького.) | | | | | |У січні 1648 року розпочалася Визвольна війна| | |українського народу під проводом Богдана | | |Хмельницького. | | | | | |Події вже перших місяців повстання не минули | | |Кодака, що не дивно, адже це був важ-ливий | | |стратегічний пункт на Запоріжжі, а крім того,| | |і добрий орієнтир у безкраїх придніпровських | | |степах. В інформації, отриманій росій-ським | | |воєводою С. Болковським у лютому 1648 року, | | |згадується, що кримські й ногайські тата-ри | | |вийшли в степ і стоять на Очаківському шляху | | |напроти Кодака. | | | | | |На залогу Кодака покладав певні надії у | | |при-душенні розпочатого Хмельницьким | | |повстання новий коронний гетьман Микола | | |Потоцький. У лютому 1648 року, наказуючи | | |полковнику Ка-нівського реєстрового полку | | |разом з полковника-ми Чигиринським та | | |Переяславським рушити на Запоріжжя для | | |придушення повстання, Пото-цький наголошував,| | |що до цих військ приєднаються також 200 | | |драгунів з Кодацької залоги. Цікаво, що за | | |чутками, які поширювалися на Україні у травні| | |1648 року і знайшли відобра-ження у відписці | | |воєводи Плещеєва, п'ять тисяч реєстровців | | |були надіслані Потоцьким до Кодака і саме тут| | |довідалися про перемогу повстанців під | | |Жовтими Водами. Тоді ж поширилися чут-ки про | | |взяття військами Хмельницького Кодака і | | |страту захопленої залоги. Ця інформація не | | |відповідала дійсності, але вірно те, що вже | | |тоді, у травні, Хмельницький вжив певних | | |заходів щодо фортеці. Зв'язати сили | | |повстанців облогою Ко-дака після | | |Жовтоводської битви було б явною помилкою, це| | |б дало простір для дії військам на чолі з | | |М.Потоцьким, але й залишати у себе в тилу | | |небезпечну залогу, яка загрожувала шляхам | | |сполучення гетьманських військ з Січчю, теж | | |було небезпечно. | | |Тому, вирушивши з головною частиною військ та| | |татарами під Корсунь, Хмельницький віддав | | |розпорядження Ніжинському полковнику Проко-пу| | |Шумейку вирушити під Кодак. Судячи з | | |по-дальших подій, завдання, що його дав | | |гетьман, полягало не в штурмі фортеці, а в її| | |щільній облозі і ізоляції. Завдання було | | |виконано, і, коли з Кодака надіслали до | | |короля шляхтича Собеського (родича | | |майбутнього польського короля Яна III | | |Собеського), він не зміг уникнути табору | | |Хмельницького, де провів п'ять днів і нарешті| | |був відпущений гетьманом до Варшави. | | | | | |Після перемоги під Корсунем облога фортеці | | |стала ще щільнішою - прибули нові підрозділи,| | |але штурмів, в усякому разі великих, не було.| | |Не підтверджується іншими джерелами датована | | |серпнем 1648 року інформація того ж самого | | |Собеського, ніби при штурмі Кодака полягло | | |чотири тисячі повстанців і до фортеці було | | |надіслано три нових полки. | | |Добре відомо, що облога Кодака тривала до | | |кінця вересня - початку жовтня і закінчилася | | |ка-пітуляцією гарнізону. В той час | | |розташований під Кодаком табір повстанців | | |очолювали полков-ники Максим Нестеренко, | | |Прокіп Шумейко та Яків Волченко. 1 жовтня | | |комендант фортеці Гродзіцький прийняв умови | | |капітуляції. Згідно з ни-ми, гармати, яких | | |налічувалося шість бронзових і сім залізних, | | |мали бути передані козакам. Пе-редбачалося, | | |що жовніри вийдуть з Кодака з роз-горнутими | | |прапорами, барабанами, запаленими ґнотами та | | |усією звичайною зброєю. Окремим пунктом умов | | |був гарантований вихід з Кодака ра-зом з | | |залогою Стефана Чарнецького - польського | | |посла до гетьмана під Жовтими Водами. Залога | | |вимагала, крім того, перевезення тіла Стефана| | |Потоцького до Києва і передачі його там | | |домініканам, а також вільний вихід разом з | | |жовнірами ксьондзів. (Зазначимо, що відносно | | |Чарнецького вимога була виконана повністю. | | |Пізніше він повернувся у Річ Посполиту і під | | |час одного з походів на Україну, захопивши | | |Чигирин і Суботів, наказав викинути з | | |родинної усипальниці Хмельницьких прах | | |Богдана Хмельницького і його сина Тимоша.) | | |Крім вже перелічених вимог, залога домагалася| | |гарантій виходу у небезпечне місце під | | |охороною козацького загону на чолі з Максимом| | |Нестеренком. Тим же днем - 1 жовтня 1648 року| | |- датується присяга Нестеренка, в якій він | | |під загрозою небесних кар зобов'язувався | | |цілими і здоровими доставити польських | | |шлях-тичів і всю залогу у зазначене ними | | |місце. | | | | | |За даними польської реляції, шляхетське | | |військо покинуло фортецю 2 жовтня і вирушило | | |вздовж Дніпра на Крилов. Вже на марші залога,| | |що налі-чувала 120 чоловік, була розділена на| | |три части-ни. Одна мала прямувати на Чигирин,| | |друга - на Вороновку, третя - на Крилов. | | |Слідом за поляками йшли селяни, які палали | | |ненавистю до ще недавно могутніх шляхтичів та| | |драгунів. Під Чигирином частина залоги була | | |роззброєна, офі-цери ув'язнені, а їх майно | | |передали дружині Богдана Хмельницького, яка | | |була на той час у Чиги-рині. Інші члени | | |залоги частково були страчені козаками та | | |селянами, частково - втекли. Те са-ме | | |відбулося у Вороновці та Крилові. Так | | |вирва-лась назовні давно стримувана ненависть| | |українських селян та козаків до кодацької | | |залоги - цього уособлення шляхетського | | |панування на Україні напередодні Визвольної | | |війни . | | | | | |На початку 1649 року польські комісари, які | | |вели тоді переговори в Переяславі з урядом | | |Хмельницького, доносили королю, що, за їх | | |відомостями, Кодак пустує, а гармати з | | |фортеці перевезвені до Чигирина та | | |Переяслава. Колись неприступна фортеця | | |залишилась тепер у глибокому тилу Війська | | |Запорізького і не мала стратегічно-го | | |значення. Цікаво, що під час переговорів у | | |Переяславі лунали вимоги козацької голоти | | |за-арештувати комісарів і відправити їх у | | |Кодак. Це питання обговорювалося і на | | |старшинській раді, тобто не виключена була | | |можливість перетво-рення фортеці на тимчасову| | |в'язницю для польських сановників. | | | | | |Влітку того ж 1649 року біля Кодака було | | |дозволено кочувати татарам. Мабуть, у зв'язку| | |з цим, а також зі зміною статусу фортеці, | | |частина українського населення, що жило | | |навколо Кодака (головним чином ремісники), | | |покинула свої оселі і вище по Дніпру | | |заснувала селище Новий Кодак. Ситуація різко | | |змінилася напередодні возз'єднання України з | | |Росією. Проти цього союзу виступив кримський | | |хан, і вже в Переяславських статтях 1654 року| | |зазначалося, що в Кодаці має утримуватися | | |залога з 400 козаків. З 1655 року комендантом| | |фортеці був Герасим Лістровий. | | | | | |До 1656 року фортеця була підпорядкована | | |без-посередньо гетьманській канцелярії в | | |Чигирині (генеральному обозному). (Пізніше | | |Кодак чис-лився за Запорізьким Кошем.) Крім | | |залоги фор-теці, тут було встановлено | | |берегову сторожу з мисливців-козаків. Тоді ж | | |у Кодак була переве-зена похідна церква | | |«архістратіга Михаїла» . У 1659 році | | |запорізька адміністрація посилила Кодацьку | | |фортецю як залогою, так і озброєнням. | | | | | |Запорізька Січ продовжувала залишатися | | |вог-нищем антифеодального протесту. | | |Запорізькі козаки пильно стежили за діями | | |старшини на геть-манщині й уважно | | |прислухалися до голосу народних мас, готові | | |піднятися проти нових гнобителів. Коли в | | |Росії розгорнулося могутнє селянсько-козацьке| | |повстання проти феодально-кріпосницьких | | |порядків під керівництвом Степана Разіна, | | |повстанням були охоплені й полки Слобідської | | |України. | | | | | |Московський піддячий Наум Колесников, бувши в| | |Астрахані, доносив царю: «Да у него ж де | | |Стеньки в войска, с которым он в Астрахань | | |пришел, большая половина меж Донскими | | |хохлачей Черкас». Приблизно те ж саме писав | | |піп Іван з Лискова Нижегородського повіту, що| | |був тоді на Дону: «...рекою де Доном вниз | | |Черкаси в малих лотках идут беспрестанно...».| | |Царський уряд мав підстави вважати, що саме | | |Кодацька фортеця була базою, навколо якої | | |формуються ці загони та готуються «малые | | |лотки», на яких потім ватаги козаків йдуть | | |вверх по Самарі, волоком до Сіверського | | |Донця, а там і на Дон. У Москві отри-мали | | |також повідомлення, що кошовий отаман Іван | | |Сірко у травні 1670 року десь поблизу Кодака | | |зустрівся з правобережним гетьманом | | |Дорошенком і вів з ним переговори про спільні| | |дії з Степаном Разіним. | | | | | |У 1672 році царська адміністрація зробила | | |ревізію Кодацької фортеці, про що залишився | | |цікавий документ. Офіційна «люстрація» так | | |описувала Кодак: «Город Кодак, земляной вал | | |стоит на Днепровских верхних порогах, под | | |первым урочищем Кодаком на той стороно Днепра| | |от Києва; а строили по указу польского | | |Владислава короля тот город немцы тому лет 40| | |или больше, а бойницыі сделаны из земли, а | | |палей и обломков нет. А от порогов кругом его| | |ров обрезной... А мерою-де тот город Кодак | | |кру-гом 900 сажен. Пушек в нем две железные | | |городовые да две затинные пищали; а сколько к| | |тем пищалям ядер и зелья, фитилю и запасов, | | |того они не ведают». | | | | | |У 60-90-х роках XVII століття Кодацька | | |фортеця відігравала важливу роль у системі | | |оборони південних кордонів України і всієї | | |Російської держави від Туреччини та її васала| | |- Кримського ханства. | | | | | |На початку XVIII століття Кодак став місцем | | |перебування народного ватажка Кіндрата | | |Булавіна, що готував тут повстання проти | | |царських воєвод. Після Полтавської битви 1709| | |року за наказом російського воєводи Яковлєва | | |фортеця була зруйнована. Царат мстився таким | | |чином за перехід на бік шведів запорізької | | |старшини. | | | | | |Так припинила своє існування Кодацька фортеця| | |- одна з визначних пам'яток Дніпропетровщини,| | |пов'язаних з історією Визвольної війни | | |українського народу під проводом Богдана | | |Хмельницького. На залишках фортеці свого часу| | |було встановлено знак «Пам'ятник історії | | |республіканського значення фортеця Кодак. | | |Знаходиться під охороною держави». | | |Зараз на території зони, що охороняється | | |законом, діє гранітний кар'єр, у якому з | | |ранку до вечора гудуть потужні екскаватори...| Страницы: 1, 2 |
ИНТЕРЕСНОЕ | |||
|