бесплатно рефераты
 

Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю

Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю

Пам'ятний знак на честь Кодацької фортеці | |

| |

| | |

| | |

| | |

| |с. Старые Кодаки, Днепропетровский район, Пригороды |

| | |

| |

|[pic] |[pic] |

| | |

| | |

|[pic] |Незабаром виповниться 80 років, як у селищі |

| |Старі Кайдаки, на залишках колишньої |

| |Кодацької фортеці, з ініціативи Дмитра |

|Днепровские |Івановича Яворницького було встановлено |

|пороги |невеличкий пам'ятник з таким написом: «На |

| |этом месте гетман Хмельницкий с войском |

| |запорожским взяли приступом польскую крепость|

|[pic] |Кодак 24 апреля 1648 года». Зазначена у |

| |написі дата була помилковою, джерелом стала, |

| |мабуть, широко відома «Історія Русів», що |

|План крепости |пов'язує взяття Кодака з початком повстання, |

|Кодак, 1635 г. |але не в тому суть. До цього часу вже |

| |старенький пам'ятник залишається єдиною |

| |згадкою про славні події часів Визвольної |

|[pic] |війни українського народу 1648-1654 років на |

| |території сучасного Дніпропетровська. |

| | |

|План |Історія заснування Кодацької фортеці |

|расположения |відносить нас до 30-х років XVII століття, |

|Запорожских |коли значно зросили втечі селян на Запоріжжя.|

|сечей |Депутати сейму, який було скликано у лютому |

| |1635 року, прийшли до думки організувати |

| |блокаду Запоріжжя, щоб припинити потік |

|[pic] |біженців-селян на Січ та не допустити анти |

| |турецьких виступів запорожців. Було вирішено |

| |збудувати на Дніпрі фортецю, яка була б |

|Монумент в честь|опорою польського панування на Придніпров'ї |

|взятия козаками |та розірвала б усякі зв'язки Запоріжжя з |

|крепости Кодак |Україною. |

| | |

| |Місце для фортеці було обрано на правому |

|[pic] |високому березі Дніпра, коло першого, |

| |Кодацького, порога, тому й фортеця дістала |

| |назву Кодак. Нагляд за спорудженням фортеці |

|Кодакский порог |вів коронний гетьман Станіслав |

|на Днепре |Конецпольський. Будівельними роботами керував|

| |французький інженер Гійом Левассер де Боплан.|

| |Дерево для будівництва фортеці доставляли з |

|[pic] |берегів Самари. На будівництві працювали |

| |селяни-кріпаки, полонені татари та козаки. |

| |Будівництво було закінчено у липні 1635 року.|

|Карьер на месте |Фортеця, як на той час, була збудована за |

|бывшей крепости |останнім словом фортифікаційного мистецтва і |

|Кодак. Район |вважалась неприступною. |

|пос. Старые | |

|Кодаки |Комендантом фортеці було призначено |

| |французького офіцера Жана Маріона, а |

| |комісаром -шляхтича Пшияловського. Гарнізон |

|[pic] |було укомп-лектовано двома ескадронами |

| |драгунів. Про споруду цієї фортеці виникла |

| |народна пісня, в якій говориться: |

|Карьер на месте | |

|бывшей крепости |Не хотіли пани-ляхи |

|Кодак. Район |Попустити й трохи, |

|пос. Старые |Щоб їздили в Січ бурлаки |

|Кодаки |Та й через пороги, - |

| |Спорудили над Кодаком |

| |Город-кріпосницю |

|[pic] |Ще й прислали в Кодак військо |

| |Чужу-чужаницю. |

| |Іде бурлак чи комишник |

|Вид на Днепр, |Порогом-водою, |

|район Старых |Його лове чуже військо |

|Кодак. Остров |Й оддає в неволю. |

|Кодачек. |Зажурились запорожці, |

| |Що нема їм волі |

| |Нi на Дніпрі, |

|[pic] |Ні на Росі, |

| |Ні в чистому полі... |

| | |

|Днепровские | |

|пороги |Українські козаки цілком усвідомлювали ту |

| |загрозу, яка виникла з утвердженням панів на |

| |ближніх підступах до Запоріжжя. Саме тому в |

|[pic] |ніч з 3 на 4 серпня 1635 року загін козаків |

| |на чолі а Іваном Сулимою здійснив напад на |

| |Кодак. Гарнізон фортеці було знищено. Як |

|Район бывшей |свідчить Львівський літопис, «...Сулима з |

|крепости Кодак |Черкас, еще два полковники з ним, зобравши |

| |козаків 3000, пошли до него. І так напавши |

| |місяця Августа, скоро запустивши, до матки |

|[pic] |божій 3 дня, в вечора то до світа збили |

| |вшисток люд єго і ноги не оставили, тільки що|

| |на чату були виїхали 15 коней і тії ся |

|Район бывшей |остали. А самого живо взявши, наперві руки му|

|крепости Кодак |ізсікли i за пазуху вложили, і у плюдри |

| |пороху насипали і поставили у стовпа над |

| |Дніпром, і запалили, і порох го втиснув в |

|[pic] |Дніпр». |

| | |

| |Будівничий фортеці Боплан, розповідаючи про |

|Старые Кодаки. |Кодак, так описував ці події: «На відстані |

|Памятный знак в |гарматного пострілу лежить Кодак, перший з |

|честь Кодакской |порогів скелястої гряди, що простягається |

|крепости |впоперек ріки, затрудняючи плавання човном. Є|

| |тут фортеця, яку я розпочав будувати в липні |

| |1635 року, але в серпні того ж року якийсь |

|[pic] |Сулима, гетьман повсталих козаків, вертаючись|

| |з морського походу і побачивши, що фортеця |

| |заважає їм досягти рідного краю, зненацька |

|Вид на Днепр. |захопив її і розбив гарнізон, що мав десь |

|Старые Кодаки |коло 200 воїнів під командуванням полковника |

| |Маріона. Цей полковник Маріон був французом. |

| |Оволодівши фортецею і захопивши велику |

|[pic] |здобич, Сулима повернувся з козаками на |

| |Запоріжжя. Проте вони не володіли фортецею |

| |довго, бо інші козаки (вірні Речі Посполитій)|

|Общий вид на |під командуванням відомого Конецпольського, |

|место бывшей |каштеляна краківського ударили на фортецю і |

|крепости Кодак |здобули її. Врешті-решт гетьман бунтівних |

| |козаків був полонений і разом зі своїми |

| |спільниками його перевезли до Варшави і там |

|[pic] |прилюдно четвертували». |

| | |

| |Дійсно, зрадженого реєстровцями Івана Сулиму,|

|Общий вид на |а з ним ще п'ять козацьких старшин, було |

|место бывшей |видано польським панам. У грудні 1635 року |

|крепости Кодак |Сулиму стратили у Варшаві. З тієї козацької |

| |старшини, що була близька до отамана Івана |

| |Сулими та відправлена у Варшаву, живим |

|[pic] |залишився хорунжий Павло Михнович Бут |

| |(Павлюк). Пізніше, у 1637 році, він підняв |

| |повстання проти польських панів, яке з |

|Старые Кодаки. |невеликою перервою тривало до кінця 1638 року|

|Улица вдоль |та закінчилося поразкою селян і козаків. У |

|старого кладбища|цьому повстанні, як і в усіх попередніх |

| |виступах селянства, збереглися риси |

| |локаль-ності: селяни, що покозачились, |

| |тримались ближ-че до рідних місць, а тому |

| |вогнища повстання легко придушувались |

| |панськими військами. Тяж-ка доля спіткала |

| |Павлюка: його по-зрадницьки схопили і |

| |відправили у Варшаву для страти. |

| | |

| |Ще в 1635 році було переведено з Низу в |

| |око-лиці Кодака одну річкову сотенну |

| |канцелярію на чолі з сотником та двома |

| |хорунжими. |

| | |

| |За переказом, записаним одним з авторів цих |

| |рядків - А. М. Ковальовим, кодацька сотня |

| |бра-ла активну участь у повстанні під |

| |проводом Якова Острянина (1638). Під час |

| |захисту повстанського табору біля Жовнина на |

| |Сулі особливо відзначилася дружина кодацького|

| |сотника Семена Мотори Варвара. Варварі |

| |Острянин нібито доручив стріляти особливо |

| |важливих персон у воро-жому таборі, |

| |приставивши шість козаків заряд-жати мушкети |

| |та готувати стріли для неї. За тим же |

| |переказом, розвідники Потоцького нібито |

| |вия-вили, що джерелом «особливого зла» з боку|

| |козацького табору є відьма, яка безпомилково |

| |під-стрілює ротмістрів та вельмож. |

| |Перебіжчик-реєстровець повідомив, що та |

| |відьма зветься Варварою Кодак. Потоцький |

| |наказав відкривати гарматний вогонь по всякій|

| |жінці, що буде помічена в козацьких шанцях. |

| |Дуже багато жіноцтва полягло від розриву |

| |порохових ядер, серед них загинула і |

| |Варвара... |

| | |

| |Відходячи під натиском шляхетських військ, |

| |повстанці шукали порятунку на території |

| |Російської держави. В кінці червня до |

| |Білгорода прибув козацький загін у 865 |

| |чоловік на чолі з гетьманом Яковом |

| |Острянином. Через три дні з'явилася туди ж |

| |кодацька сотня Семена Мотори у складі 83 |

| |чоловік. Усі були на конях, а в по-воду |

| |привели ще 370 коней. На тих конях вони |

| |привезли в Білгород багацько біженців. У |

| |доповідному листі до царя Білгородський |

| |воєвода Щетинін, передаючи прохання гетьмана |

| |і козаків прийняти їх у російське підданство,|

| |так пояснював причини, що змусили козаків |

| |покину-ти рідний край: «Польские й литовские |

| |люди их хрестьянскую веру нарушают и церкви |

| |божии разрушают, и их побивают и жен их и |

| |детей, збирая в хоромы, пожигают и пищальное |

| |зелье, насыпав им в пазуху, зажигают, й сосцы|

| |у жен их резали... и всякое строение разоряли|

| |й пограбили». |

| | |

| |У царському указі з цього приводу було |

| |сказа-но: «... велел их принять под свою |

| |государеву державу в Московское государство |

| |и... велел их по их челобитию устроить на |

| |Чугуеве на вечное житье». Воєводі |

| |наказувалось негайно надати допомогу |

| |поселенцям з казни (кожному відповідно до |

| |його службового та соціального стану) хлібом,|

| |насінням для посіву, матеріалами для |

| |будівництва житла та фортеці. Це, однак, не |

| |було виконано. |

| | |

| |У 1641 році сотник Мотора розпочав піклування|

| |про переселення кодацької сотні на територію |

| |козацького Сибірського Війська. Чи всю |

| |кодацьку сотню повів з собою Семен Мотора в |

| |Сибірське Військо, чи якусь його частину, не |

| |відомо. На під-ставі топонімічних пам'яток, |

| |які залишилися на шляхах Семена Мотори, можна|

| |здогадуватися, де він пройшов з загоном |

| |відданих йому земляків. Справді, на Далекому |

| |Сході та на Далекій Півночі вражає в |

| |топоніміці велика кількість назв: «Варварина |

| |сопка», «Варварина могила», «Варварині |

| |груди», «Розпадок Варвари» тощо... |

| | |

| |Місцеві легенди розбігаються в тлумаченнях |

| |цих назв. З приводу «Варвариної сопки», що в |

| |західному крилі Ванданського перевалу, який |

| |пере-тинає залізниця Волочаєвка |

| |-Комсомольськ, нігедали додержуються думки, |

| |що «нігедалка Варвара Сотник убивала хунхуза,|

| |хунхуза убивав Варвару...». Трохи іншого |

| |переконання гольди, що меш-кають між притокою|

| |Буреї річки Яурін та південним кордоном |

| |Якутії. Про «Варварину могилу» на західному |

| |схилі пологої безіменної сопки, кіло-метрів |

| |за 40 на північ від річки Яурін, вони |

| |ка-жуть, що «гольдка Варвара Кодак нищила |

| |хунху-зів, за що хунхузи знищили її...» А |

| |якути, які господарюють на території між |

| |правими притока-ми Індігірки - Нерою та Мома,|

| |- цілком певні, що їхні «Варварині сопки» та |

| |«Варварині моги-ли» - то пам'ятники видатній |

| |якутці Варварі Моторі - доньці якутського |

| |князя Кангаласького, яка сміливо боролася з |

| |ворогами якутів. На що уссурійські та |

| |амурські козаки твердили: «Не вірте їм - вони|

| |люди темні. Варвара - козачка. Самі |

| |подумайте, чи могла б ото дикунська дівка так|

| |хоробро змагатися з хунхузами?..», але тут же|

| |додавали (в станиці Чернігівці близько Іману)|

| |- «то козачка Уссурійського Війська», а в |

| |станиці Полтавці (біля Благовєщенська) - «то |

| |козачка Амурського Війська»... |

| | |

| |Ім'я Семена Мотори увійшло в історію |

| |географічних відкриттів на Далекому Сході. 23|

| |квітня 1650 року загін Семена Мотори дійшов |

| |до Анадирського острогу - зимовища Семена |

| |Дежньова, де обидва вони вирішили «государеву|

| |службу слу-жить вместе». На протязі 1650 |

| |-1652 років Дежньов разом в Моторою ходять на|

| |пошуки річки Пенжини (1650), лаштують походи |

| |в верхів'я Анюю на ходинців (1651) та на |

| |анаульського князька Мекерку (1652), в бою з |

| |загоном якого й поклав голову Семен Мотора...|

| | |

| | |

| |Але повернемось до Кодака. Придушивши |

| |селянсько-козацьке повстання, польські пани |

| |поспішили з відбудовою Кодацької фортеці. |

| |Будівництвом відновлюваної фортеці керував |

| |інженер Фрідріх Гектант, який до цього |

| |спорудив укріп-лення у Львові, Городищі, |

| |Хмільнику та інших містах. Нова фортеця стала|

| |майже втричі більше попередньої. Залогу |

| |фортеці вирішено було поси-лити. У липні 1639|

| |року відбудова Кодака була закінчена. За |

| |повідомленням польського шляхтича Б. |

| |Машкевича, на високих валах були встановлені |

| |гармати. |

| | |

| |Фортеця посилено охоронялася. Перед заходом |

| |сонця ворота зачинялися, міст через рів з |

| |водою піднімався, і нікого не пускали на-віть|

| |у разі крайньої необхідності. Ночами по валах|

| |ходили дозори на чолі з вартовими офіцера-ми.|

| |В трьох кілометрах від фортеці на самому |

| |високому місці була збудована височенна вежа,|

| |з верхівки якої було видно на 50 - 60 |

| |кілометрів навколо. Біля підніжжя вежі завжди|

| |вартував кінний загін. Як тільки дозорець на |

| |вежі когось помічав - відразу відряджалось |

| |кілька вершників, аби його спіймати. Кінні |

| |патрулі регулярно об'їздили навколишні балки.|

| | |

| | |

| |Губернатором Кодака коронний гетьман |

| |призначив шляхтича Яна Жолтовського, а |

| |комендантом - свого племінника Адама |

| |Конецпольського. Обидва вони вважалися |

| |досвідченими офіцерами, бо тільки що |

| |повернулися з-за кордону, де бага-то років |

| |служили у військах католицької ліги, що |

| |воювала тоді проти шведів та німецьких |

Страницы: 1, 2


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.