| |||||
МЕНЮ
| Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краюДії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краюПам'ятний знак на честь Кодацької фортеці | | | | | | | | | | | | | | |с. Старые Кодаки, Днепропетровский район, Пригороды | | | | | | |[pic] |[pic] | | | | | | | |[pic] |Незабаром виповниться 80 років, як у селищі | | |Старі Кайдаки, на залишках колишньої | | |Кодацької фортеці, з ініціативи Дмитра | |Днепровские |Івановича Яворницького було встановлено | |пороги |невеличкий пам'ятник з таким написом: «На | | |этом месте гетман Хмельницкий с войском | | |запорожским взяли приступом польскую крепость| |[pic] |Кодак 24 апреля 1648 года». Зазначена у | | |написі дата була помилковою, джерелом стала, | | |мабуть, широко відома «Історія Русів», що | |План крепости |пов'язує взяття Кодака з початком повстання, | |Кодак, 1635 г. |але не в тому суть. До цього часу вже | | |старенький пам'ятник залишається єдиною | | |згадкою про славні події часів Визвольної | |[pic] |війни українського народу 1648-1654 років на | | |території сучасного Дніпропетровська. | | | | |План |Історія заснування Кодацької фортеці | |расположения |відносить нас до 30-х років XVII століття, | |Запорожских |коли значно зросили втечі селян на Запоріжжя.| |сечей |Депутати сейму, який було скликано у лютому | | |1635 року, прийшли до думки організувати | | |блокаду Запоріжжя, щоб припинити потік | |[pic] |біженців-селян на Січ та не допустити анти | | |турецьких виступів запорожців. Було вирішено | | |збудувати на Дніпрі фортецю, яка була б | |Монумент в честь|опорою польського панування на Придніпров'ї | |взятия козаками |та розірвала б усякі зв'язки Запоріжжя з | |крепости Кодак |Україною. | | | | | |Місце для фортеці було обрано на правому | |[pic] |високому березі Дніпра, коло першого, | | |Кодацького, порога, тому й фортеця дістала | | |назву Кодак. Нагляд за спорудженням фортеці | |Кодакский порог |вів коронний гетьман Станіслав | |на Днепре |Конецпольський. Будівельними роботами керував| | |французький інженер Гійом Левассер де Боплан.| | |Дерево для будівництва фортеці доставляли з | |[pic] |берегів Самари. На будівництві працювали | | |селяни-кріпаки, полонені татари та козаки. | | |Будівництво було закінчено у липні 1635 року.| |Карьер на месте |Фортеця, як на той час, була збудована за | |бывшей крепости |останнім словом фортифікаційного мистецтва і | |Кодак. Район |вважалась неприступною. | |пос. Старые | | |Кодаки |Комендантом фортеці було призначено | | |французького офіцера Жана Маріона, а | | |комісаром -шляхтича Пшияловського. Гарнізон | |[pic] |було укомп-лектовано двома ескадронами | | |драгунів. Про споруду цієї фортеці виникла | | |народна пісня, в якій говориться: | |Карьер на месте | | |бывшей крепости |Не хотіли пани-ляхи | |Кодак. Район |Попустити й трохи, | |пос. Старые |Щоб їздили в Січ бурлаки | |Кодаки |Та й через пороги, - | | |Спорудили над Кодаком | | |Город-кріпосницю | |[pic] |Ще й прислали в Кодак військо | | |Чужу-чужаницю. | | |Іде бурлак чи комишник | |Вид на Днепр, |Порогом-водою, | |район Старых |Його лове чуже військо | |Кодак. Остров |Й оддає в неволю. | |Кодачек. |Зажурились запорожці, | | |Що нема їм волі | | |Нi на Дніпрі, | |[pic] |Ні на Росі, | | |Ні в чистому полі... | | | | |Днепровские | | |пороги |Українські козаки цілком усвідомлювали ту | | |загрозу, яка виникла з утвердженням панів на | | |ближніх підступах до Запоріжжя. Саме тому в | |[pic] |ніч з 3 на 4 серпня 1635 року загін козаків | | |на чолі а Іваном Сулимою здійснив напад на | | |Кодак. Гарнізон фортеці було знищено. Як | |Район бывшей |свідчить Львівський літопис, «...Сулима з | |крепости Кодак |Черкас, еще два полковники з ним, зобравши | | |козаків 3000, пошли до него. І так напавши | | |місяця Августа, скоро запустивши, до матки | |[pic] |божій 3 дня, в вечора то до світа збили | | |вшисток люд єго і ноги не оставили, тільки що| | |на чату були виїхали 15 коней і тії ся | |Район бывшей |остали. А самого живо взявши, наперві руки му| |крепости Кодак |ізсікли i за пазуху вложили, і у плюдри | | |пороху насипали і поставили у стовпа над | | |Дніпром, і запалили, і порох го втиснув в | |[pic] |Дніпр». | | | | | |Будівничий фортеці Боплан, розповідаючи про | |Старые Кодаки. |Кодак, так описував ці події: «На відстані | |Памятный знак в |гарматного пострілу лежить Кодак, перший з | |честь Кодакской |порогів скелястої гряди, що простягається | |крепости |впоперек ріки, затрудняючи плавання човном. Є| | |тут фортеця, яку я розпочав будувати в липні | | |1635 року, але в серпні того ж року якийсь | |[pic] |Сулима, гетьман повсталих козаків, вертаючись| | |з морського походу і побачивши, що фортеця | | |заважає їм досягти рідного краю, зненацька | |Вид на Днепр. |захопив її і розбив гарнізон, що мав десь | |Старые Кодаки |коло 200 воїнів під командуванням полковника | | |Маріона. Цей полковник Маріон був французом. | | |Оволодівши фортецею і захопивши велику | |[pic] |здобич, Сулима повернувся з козаками на | | |Запоріжжя. Проте вони не володіли фортецею | | |довго, бо інші козаки (вірні Речі Посполитій)| |Общий вид на |під командуванням відомого Конецпольського, | |место бывшей |каштеляна краківського ударили на фортецю і | |крепости Кодак |здобули її. Врешті-решт гетьман бунтівних | | |козаків був полонений і разом зі своїми | | |спільниками його перевезли до Варшави і там | |[pic] |прилюдно четвертували». | | | | | |Дійсно, зрадженого реєстровцями Івана Сулиму,| |Общий вид на |а з ним ще п'ять козацьких старшин, було | |место бывшей |видано польським панам. У грудні 1635 року | |крепости Кодак |Сулиму стратили у Варшаві. З тієї козацької | | |старшини, що була близька до отамана Івана | | |Сулими та відправлена у Варшаву, живим | |[pic] |залишився хорунжий Павло Михнович Бут | | |(Павлюк). Пізніше, у 1637 році, він підняв | | |повстання проти польських панів, яке з | |Старые Кодаки. |невеликою перервою тривало до кінця 1638 року| |Улица вдоль |та закінчилося поразкою селян і козаків. У | |старого кладбища|цьому повстанні, як і в усіх попередніх | | |виступах селянства, збереглися риси | | |локаль-ності: селяни, що покозачились, | | |тримались ближ-че до рідних місць, а тому | | |вогнища повстання легко придушувались | | |панськими військами. Тяж-ка доля спіткала | | |Павлюка: його по-зрадницьки схопили і | | |відправили у Варшаву для страти. | | | | | |Ще в 1635 році було переведено з Низу в | | |око-лиці Кодака одну річкову сотенну | | |канцелярію на чолі з сотником та двома | | |хорунжими. | | | | | |За переказом, записаним одним з авторів цих | | |рядків - А. М. Ковальовим, кодацька сотня | | |бра-ла активну участь у повстанні під | | |проводом Якова Острянина (1638). Під час | | |захисту повстанського табору біля Жовнина на | | |Сулі особливо відзначилася дружина кодацького| | |сотника Семена Мотори Варвара. Варварі | | |Острянин нібито доручив стріляти особливо | | |важливих персон у воро-жому таборі, | | |приставивши шість козаків заряд-жати мушкети | | |та готувати стріли для неї. За тим же | | |переказом, розвідники Потоцького нібито | | |вия-вили, що джерелом «особливого зла» з боку| | |козацького табору є відьма, яка безпомилково | | |під-стрілює ротмістрів та вельмож. | | |Перебіжчик-реєстровець повідомив, що та | | |відьма зветься Варварою Кодак. Потоцький | | |наказав відкривати гарматний вогонь по всякій| | |жінці, що буде помічена в козацьких шанцях. | | |Дуже багато жіноцтва полягло від розриву | | |порохових ядер, серед них загинула і | | |Варвара... | | | | | |Відходячи під натиском шляхетських військ, | | |повстанці шукали порятунку на території | | |Російської держави. В кінці червня до | | |Білгорода прибув козацький загін у 865 | | |чоловік на чолі з гетьманом Яковом | | |Острянином. Через три дні з'явилася туди ж | | |кодацька сотня Семена Мотори у складі 83 | | |чоловік. Усі були на конях, а в по-воду | | |привели ще 370 коней. На тих конях вони | | |привезли в Білгород багацько біженців. У | | |доповідному листі до царя Білгородський | | |воєвода Щетинін, передаючи прохання гетьмана | | |і козаків прийняти їх у російське підданство,| | |так пояснював причини, що змусили козаків | | |покину-ти рідний край: «Польские й литовские | | |люди их хрестьянскую веру нарушают и церкви | | |божии разрушают, и их побивают и жен их и | | |детей, збирая в хоромы, пожигают и пищальное | | |зелье, насыпав им в пазуху, зажигают, й сосцы| | |у жен их резали... и всякое строение разоряли| | |й пограбили». | | | | | |У царському указі з цього приводу було | | |сказа-но: «... велел их принять под свою | | |государеву державу в Московское государство | | |и... велел их по их челобитию устроить на | | |Чугуеве на вечное житье». Воєводі | | |наказувалось негайно надати допомогу | | |поселенцям з казни (кожному відповідно до | | |його службового та соціального стану) хлібом,| | |насінням для посіву, матеріалами для | | |будівництва житла та фортеці. Це, однак, не | | |було виконано. | | | | | |У 1641 році сотник Мотора розпочав піклування| | |про переселення кодацької сотні на територію | | |козацького Сибірського Війська. Чи всю | | |кодацьку сотню повів з собою Семен Мотора в | | |Сибірське Військо, чи якусь його частину, не | | |відомо. На під-ставі топонімічних пам'яток, | | |які залишилися на шляхах Семена Мотори, можна| | |здогадуватися, де він пройшов з загоном | | |відданих йому земляків. Справді, на Далекому | | |Сході та на Далекій Півночі вражає в | | |топоніміці велика кількість назв: «Варварина | | |сопка», «Варварина могила», «Варварині | | |груди», «Розпадок Варвари» тощо... | | | | | |Місцеві легенди розбігаються в тлумаченнях | | |цих назв. З приводу «Варвариної сопки», що в | | |західному крилі Ванданського перевалу, який | | |пере-тинає залізниця Волочаєвка | | |-Комсомольськ, нігедали додержуються думки, | | |що «нігедалка Варвара Сотник убивала хунхуза,| | |хунхуза убивав Варвару...». Трохи іншого | | |переконання гольди, що меш-кають між притокою| | |Буреї річки Яурін та південним кордоном | | |Якутії. Про «Варварину могилу» на західному | | |схилі пологої безіменної сопки, кіло-метрів | | |за 40 на північ від річки Яурін, вони | | |ка-жуть, що «гольдка Варвара Кодак нищила | | |хунху-зів, за що хунхузи знищили її...» А | | |якути, які господарюють на території між | | |правими притока-ми Індігірки - Нерою та Мома,| | |- цілком певні, що їхні «Варварині сопки» та | | |«Варварині моги-ли» - то пам'ятники видатній | | |якутці Варварі Моторі - доньці якутського | | |князя Кангаласького, яка сміливо боролася з | | |ворогами якутів. На що уссурійські та | | |амурські козаки твердили: «Не вірте їм - вони| | |люди темні. Варвара - козачка. Самі | | |подумайте, чи могла б ото дикунська дівка так| | |хоробро змагатися з хунхузами?..», але тут же| | |додавали (в станиці Чернігівці близько Іману)| | |- «то козачка Уссурійського Війська», а в | | |станиці Полтавці (біля Благовєщенська) - «то | | |козачка Амурського Війська»... | | | | | |Ім'я Семена Мотори увійшло в історію | | |географічних відкриттів на Далекому Сході. 23| | |квітня 1650 року загін Семена Мотори дійшов | | |до Анадирського острогу - зимовища Семена | | |Дежньова, де обидва вони вирішили «государеву| | |службу слу-жить вместе». На протязі 1650 | | |-1652 років Дежньов разом в Моторою ходять на| | |пошуки річки Пенжини (1650), лаштують походи | | |в верхів'я Анюю на ходинців (1651) та на | | |анаульського князька Мекерку (1652), в бою з | | |загоном якого й поклав голову Семен Мотора...| | | | | | | | |Але повернемось до Кодака. Придушивши | | |селянсько-козацьке повстання, польські пани | | |поспішили з відбудовою Кодацької фортеці. | | |Будівництвом відновлюваної фортеці керував | | |інженер Фрідріх Гектант, який до цього | | |спорудив укріп-лення у Львові, Городищі, | | |Хмільнику та інших містах. Нова фортеця стала| | |майже втричі більше попередньої. Залогу | | |фортеці вирішено було поси-лити. У липні 1639| | |року відбудова Кодака була закінчена. За | | |повідомленням польського шляхтича Б. | | |Машкевича, на високих валах були встановлені | | |гармати. | | | | | |Фортеця посилено охоронялася. Перед заходом | | |сонця ворота зачинялися, міст через рів з | | |водою піднімався, і нікого не пускали на-віть| | |у разі крайньої необхідності. Ночами по валах| | |ходили дозори на чолі з вартовими офіцера-ми.| | |В трьох кілометрах від фортеці на самому | | |високому місці була збудована височенна вежа,| | |з верхівки якої було видно на 50 - 60 | | |кілометрів навколо. Біля підніжжя вежі завжди| | |вартував кінний загін. Як тільки дозорець на | | |вежі когось помічав - відразу відряджалось | | |кілька вершників, аби його спіймати. Кінні | | |патрулі регулярно об'їздили навколишні балки.| | | | | | | | |Губернатором Кодака коронний гетьман | | |призначив шляхтича Яна Жолтовського, а | | |комендантом - свого племінника Адама | | |Конецпольського. Обидва вони вважалися | | |досвідченими офіцерами, бо тільки що | | |повернулися з-за кордону, де бага-то років | | |служили у військах католицької ліги, що | | |воювала тоді проти шведів та німецьких | Страницы: 1, 2 |
ИНТЕРЕСНОЕ | |||
|