Полиграфия

циліндрів . Більшість з переліченого устаткування застосовується для

виготовлення форм для глибокого друку.

Виготовлення продукції в цеху глибокого друку починається з

заповнення бланку - замовлення у виробничому відділі підприємства . Потім

замовлення надходить на виробничі дільниці і починається виготовлення форм

. Спочатку виготовляють первинну фотоформу , тобто фотографують оригінал і

ретушують отриманий знімок .

Далі на контактно- копіювальному станку створюють текстові

діапозитиви . Робиться монтаж , за допомогою якого виготовляють фотоформи

для окремих фарб . В такому вигляді вони надходять на дільницю глибокого

друку, де починається виготовлення форм для друкарських машин . На циліндр

наносять роздільчий шар , потім нарощують шари міді та нікелю , копіюють та

протравлюють . Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо

він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми

поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі

замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це

парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші, в залежності

від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову

продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі

технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно -

технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва

устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди

робітників , облікова одиниця продукції , норма часу на облікову одиницю ,

вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу

на облікову одиницю .

протравлюють .

Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо

він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми

поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі

замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це

парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші в залежності від

умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову

продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі

технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно

-технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва

устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди

робітників , облікова одиниця продукції, норма часу на облікову одиницю ,

вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу

на облікову одиницю .

Таблиця 2:

Основні економічні показники цеху глибокого друку за 1999-2000 роки .

|Назва показника |1999 |2000 |

|1. Товарна продукція в цінах на 1.01 (тис. |1904|709,|37,3|2047|1019|49,8|

|грн.) |,4 |9 | |,2 |,1 | |

|2. Товарна продукція в діючих цінах ( тис. |1562|569,|36,4|2012|1061|52,7|

|грн.) |,4 |3 | |,4 |,1 | |

|3. Товарна продукція в натуральному виразі |286,|103,|36,2|342 |145 |42,4|

|(т.) |8 |8 | | | | |

|4. Сума реалізації (тис. грн.) |1437,3 |1260,3 |

|5. Собівартість реалізованої продукції |1218,94 |1180,34 |

|6. Фонд оплати праці |35,2 т. грн. |40,5 т. грн. |

|7. Середньоспискова чисельність |13чол. |16 ЧОЛ. |

Як для підприємства в цілому , так і по цеху глибокого друку

характерно збільшення фактичного обсягу товарної продукції в цінах на 1.01

на 143,5 % , в діючих цінах на 186,4% , в натуральному виразі на 139,7% .

Спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху у 2000 році

на 3 чол. , а також пов'язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3 т.

грн.

Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати .

Спочатку проаналізуємо чисельність , структуру та динаміку трудових

ресурсів по підприємству в цілому .

Таблиця 3: Структура та динаміка чисельності підприємства (1999-2000

р.)

|Категорії працюючих |1999 |2000 |Темп |

| | | |% |

|1. Середньоспискова чисельність штатних |364 |329 |90,4 |

|в т. ч. : працівники основної діяльності |353 |320 |90,7 |

|з них: робітники |268 |239 |89,2 |

|2. Непромисловий персонал |10 |9 |90 |

|3. Середньоспискова чисельність жінок в |204 |193 |94,6 |

|4. Середньоспискова чисельність штатних |371 |334 |90,1 |

Впродовж двох років на підприємстві відбулося скорочення штату

працівників приблизно на 10% . Так чисельність ПВП скоротилася у 2000 році

на 33 чол. , з них : робітників - на 29 чол. та непромисловий персонал - на

1 чол. . Зменшення відбулося за рахунок виробничих цехів та дільниць .

Дуже незначну частку в чисельності працюючих займає

непромисловий персонал , а найбільшу питому вагу в чисельності займають

робітники . Так у 1999 році чисельність робітників складала 268 чол. , а в

2000 році - 239 , що складає приблизно 70-75% середньоспискової

чисельності. За статтю найбільшу питому вагу займають жінки , приблизно 60%

У цеху глибокого друку у 1999 році було зафіксовано чисельність , яка

складала 13 чоловік , а у 2000 році - 16 чоловік . Впродовж року

чисельність цеху зросла на 3 чоловіки . Розглянемо якісний склад робочої

сили підрозділу підприємства на базі якого визначємо середній

розряд одного робітника , середній вік одного робітника та середній

стаж одного працюючого .

Таблиця 4: Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу за 1999 рік .

|розряду |чол. | |чол. |років |чол. |.років |чол. |

|без |1 |Середня |3 |25-31 |1 |1-7 |4 |

|2 |1 |Спеці |7 |32-38 |3 |8-14 |2 |

|3 |1 |Вища |4 |39-45 |4 |15-21 |4 |

|4 |2 | | |46-52 |4 |22-28 |3 |

|5 |4 | | |53-59 |2 |29-35 |1 |

|6 |5 | | |60 і |0 |>3б |1 |

Середній розряд одного робітника : ( 2*1+3*1+4*2+5*4+6*5 ) / 14 = 4,5

Середній розряд одного робітника є досить високим , але не завадило б

й підвищення рівня кваліфікації робітників . Більшість робітників мають

спеціальну освіту , четверо здобули вищу освіту і троє мають середню

освіту.

Середній вік робітника : ( 28*1+35*3+43*4+49*4+57*2 ) / 14 = 44

Отже , середній вік робітників дорівнює 44 роки .

Середній стаж роботи одного робітника :

( 4*4+11*2+18*4+25*3+32*1+39*1 ) / 14 = 18,3

Таблиця 5: Рух робочих кадрів по цеху глибокого друку (1999-2000 р.).

| |1999 |2000 |

|1. Прийнято : всього |4 |10 |

|на постійну роботу |3 |10 |

|на тимчасову роботу |1 |— |

|2. Звільнено : всього |1 |7 |

|за власним бажанням |1 |6 |

|по інвалідності |--- |1 |

Маючи ці дані (табл. 5 ) ми можемо розрахувати деякі коефіцієнти, що

аналізують рух робочої сили по цеху глибокого друку . До таких коефіцієнтів

відносять : коефіцієнт обороту по прийому дорівнює відношенню кількості

всіх прийнятих на роботу робітників до середньоспискової їх чисельності ,

коефіцієнт обороту по звільненню

дорівнює відношенню всіх звільнених робітників до середньоспискової їх

чисельності, коефіцієнт плинності робочої сили дорівнює відношенню числа

робітників звільнених за власним бажанням та в зв'язку з порушеннями

дисципліни до середньоспискової їх чисельності.

Таблиця б:

|Назва коефіцієнту |1997 |1998 |

|1. Коефіцієнт обороту по прийому |0,31 |0,62 |

|2. Коефіцієнт обороту по звільненню |0,08 |0,44 |

|3. Загальний коефіцієнт обороту |0,39 |1,06 |

|4. Коефіцієнт плинності робочої сили|0,08 |0,38 |

З таблиці б видно , що по підрозділу коефіцієнт обороту по прийому

випереджує коефіцієнт обороту по звільненню . Можна зробити висновок , що у

2000 році, порівняно з 1999 роком , плинність кадрів підвищилася .

Таблиця 7: Аналіз використання робочого часу в цеху (1999-2000 рр.).

|Назва показника |1999 |2000 |Відхилення |

|1. Чисельність працівників |13 |16 |+3 |

|2. Загальна кількість люд.-днів |1690 |2400 |+710 |

|3. Загальна кількість люд.-годин |13520 |19200 |+5680 |

|4. Середня кількість відпрацьованих |130 |150 |+20 |

|5. Середня кількість відпрацьованих |1040 |1200 |+160 |

|6. Тривалість робочого дня ( п.5 : |8 |8 | |

|п.4 ) | | | |

На основі даних про загальну кількість відпрацьованих люд.-днів та

люд.-годин було розраховано середню кількість днів та годин відпрацьованих

одним робітником . Дані розрахунків показують , що в 2000 році було більш

ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної

кількості відпрацьованих людино-днів та людино-годин , а також збільшення

середньої кількості відпрацьованих днів та годин одним працівником .

На основі даних про випуск продукції , кількість відпрацьованих

людино- днів та людино-годин , чисельність працюючих можемо розрахувати

показники продуктивності праці.

Таблиця 8: Показники продуктивності праці по цеху за 1999-2000 роки .

|Показник |1999 |2000 |% |

|1. Середньорічна продуктивність праці одного|36,5 |55,26 |151,4 |

|2. Середньорічна продуктивність праці одного|6,65 |7,55 |113,53 |

|3. Середньоденна продуктивність праці, грн. |280,71 |368,42 |131,25 |

|4. Середньогодинна продуктивність праці, |35,09 |46,05 |131,24 |

|грн. | | | |

Дані розрахунки показують , що у 2000 році продуктивність праці ,

порівняно з 1999 роком , підвищилася . Так в 1,5 рази збільшилася

середньорічна продуктивність праці працюючого обчислена в тис. грн. , або

на 18,76 тис. грн. . На 13% зросла середньорічна продуктивність праці

обчислена в натуральному виразі , або на 0,9 тонн. Той факт , що

продуктивність праці в грошовому виразі зросла більше ніж продуктивність

праці в натуральному виразі, можна пояснити як результат підвищення цін. На

31% збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці.

Середньорічну продуктивність праці одного працюючого можна

Представити у вигляды формули : Впрац= Троб. д. * Троб. періоду *

Вгодинна

Таблиця 9:

Маючи ці дані , можемо проаналізувати вплив факторів на

середньорічну продуктивність праці одного працюючого .

1. 8*130*0,0351 =36,5 т.грн.

2. 8*130*0,0460 = 47,84 т. грн.

3. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.

4. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.

Тепер можна зробити висновок , що середньорічна продуктивність праці

одного працюючого збільшилась під впливом середньогодинної продуктивності

праці на 11,34 т. гри. (47,84 - 36,5 ) , а також під впливом тривалості

робочого періоду на 7,36 т. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну

продуктивність праці складає : 11,34 + 7,36 = 18,7 т. грн. , тобто

позитивний .

Тепер проаналізуємо заробітну плату .

На ВАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" застосовується погодинна

форма оплати праці . Оплата погодинників здійснюється на основі

відпрацьованого часу та годинної тарифної ставки , розмір якої залежить від

розряду .

Таблиця 10: Тарифні ставки погодинників .

|Розряд |І |II |III |IV |V |VI |

|Тарифна ставка, коп |77,2 |84,4 |93,0 |104,4 |118,7 |138,7 |

Преміювання робітників здійснюється поквартальне при умові

балансового прибутку . Премія нараховується за :

1. Суміщення професій .

2. Розширення зони обслуговування або збільшення об'єму робіт .

3. Роботу у тяжких та шкідливих умовах .

4. Виконання обов'язків тимчасово непрацездатного робітника .

5. Роботу в нічну та вечірню зміну .

6. Період освоєння нових норм трудових затрат .

7. Високу професійну майстерність .

8. Класність .

9. Керівництво бригадою .

Розмір премії нараховується за умови виконання основного , додаткового та

індивідуального показників преміювання . Основний показник -балансовий

прибуток підприємства , додатковий - виконання норм виробітку та якість

виконуваних робіт , індивідуальний - коефіцієнт

трудової участі . При виконанні основного показника нараховується 50%

встановленої суми преміювання , при виконанні додаткового показника -20%

від суми преміювання , при виконанні індивідуального показника -30%.

Премія у розмірі 50% не нараховується за випуск бракованої продукції,

при поверненні бракованої продукції замовником , рекламацію від замовника ,

перевитрати сировини .

Таблиця 11: Склад фонду оплати праці по підприємству за 1999-2000 роки .

|Показник |Фактично нараховано |Структура фонду , % |

| |1999 |2000 |1999 |2000 |

|1. Загальна сума фонду оплати |987,87 |739,39 |100 |100 |

|з них : ГЇВП |963,46 |720,82 |97,53 |97,49 |

|в т. ч. : робітники |663,94 |483,48 |67,21 |65,39 |

|керівники |150,16 |126,65 |15,20 |17,13 |

|спеціалісти |144,36 |106,16 |14,61 |14,36 |

|службовці |5,01 |4,84 |0,51 |0,65 |

|Непромисловий персонал |24,41 |18,57 |2,47 |2,51 |

|жінки |514,69 |368,17 |52,10 |49,79 |

|Основна заробітна плата |436,13 |626,23 | | |

|Додаткова заробітна плата |269,99 |113,16 | | |

|Інші заохочувальні виплати |281,79 | | | |

| | | | | |

|Основна з/п непром. персоналу | |15,89 | | |

| | | | | |

|Нарахування на відпустки | |56,32 | | |

| | | | | |

|Дивіденти | |76,1 | | |

| | | | | |

|Середньорічна заробітна плата |2,71т. грн|2,23 |82,29 % |

|Середньомісячна заробітна |226,16 |187,28 |82,29 % |

|плата |грн. | | |

Як бачимо з таблиці 11 фонд оплати праці по підприємству з роками

зменшується . Так у 2000 році , порівняно з 1999 роком , фонд оплати праці

скоротився на 248,48 тис. грн. Зросла сума на основну заробітну плату на

190,1 тис. грн. , зменшилась сума на додаткову з/п на 156,83 тис. грн. .

Майже на 12 % знизилась середня заробітна плата одного працюючого , або на

38,88 грн. в місяць .

Таблиця 12: Фонд оплати праці та середня заробітна плата по цеху

глибокого друку за 1999-2000 роки .

|Показник |1999 |2000 |% |

|1. Фонд оплати праці, тис. грн. |35,2 |40,5 |115,06 |

|2. Чисельність персоналу |13 |16 |123,08 |

|3. Середньорічна заробітна плата, тис. | 2,48 |2,53 |102,07 |

|грн. | | | |

|4. Середньомісячна заробітна плата / |206,67 |210,94 |102,07 |

Як видно з таблиці 12, у 2000 році , порівняно з 1999 роком , на 15%

зріс фонд оплати праці або на 5,3 тис. грн.. зросла , в зв'язку зі

збільшенням коштів на оплату праці , середньомісячна заробітна плата одного

працюючого на 2,07% або на 4,27грн.

Прослідкуємо методом ланцюгових підстановок вплив факторів на фонд

оплати праці. На фонд оплати праці впливають такі фактори , як зміна

чисельності працюючих та зміна середньої заробітної плати одного працюючого

Lр=(Рі-Ро)*Lср.о

АГ-,3 = Рі * ( Lср.і - Lср.о)

де Lр (Lз) - економія або перевитрати фонду оплати праці у зв'язку зі

зміною чисельності працюючих (заробітної плати одного працюючого).

Lср.і , Ьср.о - середньорічна з/п в звітному та базовому роках , грн.

Рі , Ро - середньоспискова чисельність в звітному та базовому роках .

Вплив факторів на фонд оплати праці у 2000 році , порівняно з 1999

роком .

Lр = ( 16 - 13 ) * 2,48 т.грн. = 7,44 тис. грн. , тобто збільшення

чисельності працюючих викликало перевитрати фонду оплати праці на 7,44 тис.

грн.

Lз = ( 2,53 - 2,48 ) * 16 = 0,8 тис. грн. , тобто збільшення

Страницы: 1, 2, 3, 4

МЕНЮ

Полиграфия

ИНТЕРЕСНОЕ