Документний потік з проблем галузі як основа інформаційної діяльност

кісний аналіз базується на вивченні змісту документів, визначенні цінності, достовірності й повноти інформації, що стосується ідей, методів дослідження, фізичних принципів, конструктивних рішень, техніко-економічних та експлуатаційних характеристик виробів, економічних, маркетингових факторів тощо.

Аналіз інформаційних зв'язків передбачає виявлення взаємозв'язку між окремими науковими дисциплінами (напрямами), країнами, школами, колективами, вченими, інтенсивності цих зв'язків, каналів передачі інформації, зміну зв'язків у часі й просторі. Одним із найефективніших методів аналізу інформаційних зв'язків є аналіз мереж цитування, що дає змогу визначити відносну цінність виконаних досліджень, тобто ступінь зацікавленості в них суспільства та науковців.

Аналіз структури ДП спрямований на виявлення видової структури документів (зміни співвідношення між різними видами й типами документів), характеру видань (теоретичні, прикладні, експериментальні роботи, співвідношення між ними, а також фактів, методів, концепцій, що дає змогу дослідити стадії розвитку певного наукового напряму [14, 96].

3.2 Аналіз структури документного потоку з проблем сільського господарства на основі “Літопису книг” 2005-2007 р.р.

Необхідність усвідомлення сучасних складних процесів, що відбуваються під впливом зростання значення інформації з сільськогосподарської тематики в нашій державі, зумовила збільшення масиву інформації цього напряму, що спричинило інтерес до проблем у наукових дослідженнях ДП сільськогосподарської галузі знань.

Формування і розвиток ДП зумовлені певними закономірностями: ДП є системним об'єктом з відповідними якостями та ознаками; зміст і структура ДП визначаються змістом, структурою й іншими особливостями галузі сільського господарства, компонентом якої він є; ДП формують документи різних типів і видів, що відповідають різноманітним галузевим документно-інформаційним потребам споживачів.

Аналіз галузевих ДП є важливим напрямком бібліометричних досліджень. У методиці бібліометричного дослідження галузевого ДП передбачається наступне:

визначення закономірностей формування і розвитку ДП;

структурування ДП за тематичним, типовидовим, мовним, видавничим та іншими аспектами;

виявлення кількісного наповнення зазначених структур;

визначення основних тенденцій розвитку ДП;

розроблення на цій підставі можливих гіпотез удосконалення репертуару галузевих документів.

Вибір об'єкта дослідження потоку з сільськогосподарської галузі зумовлений тим, що саме вітчизняна книга з сільськогосподарської тематики є однією з тих, яка визначає економічний розвиток країни та характеризується широким колом фахівців, наявністю потоку первинних документів і достатньою глибиною розкриття у вторинному ДП.

За основу проведення моніторингу ДП з проблем сільського господарства були взяті покажчики державної бібліографії України - "Літопис книг". Мета будь-якого ДП - це інформаційне забезпечення галузі. Саме аналіз ДП сільськогосподарської галузі за часовий проміжок (3-5 років) дозволяє визначити ступінь досягнення сформованим потоком документів його мети.

Вибір хронологічних меж аналізу (2005-2007р.р.) зумовлений ситуацією, що склалася на видавничому ринку України. Протягом 90-х р.р. існувала тенденція до зниження випуску літератури (це було спричинено кризовим станом українського книговидавництва в цілому). А починаючи з 2000-го року кількість видань літератури з різної тематики, у тому числі і з питань сільського господарства почала зростати. Таким чином, відбулися якісні зміни ДП різних галузей знань.

Дослідження формування потоку вітчизняної книги з сільськогосподарської тематики здійснювалося за такими аспектами:

· кількісний розподіл видань;

· розподіл видань за мовою публікацій;

· розподіл видань за типами та видами;

· розподіл видань за основними тематичними розділами.

З семантичної структури ДП з проблем сільського господарства за 2005-2007 р.р. (Додаток 1) видно, що кожне конкретне видання віднесене до однієї із вибраних згідно “Літопису книг” тем даної тематики. Поняття " тема" є певною мірою умовним.

У таблиці (Додаток 1) показаний розподіл загальної кількості публікацій з питань сільського господарства за основними тематичними розділами в межах кожного року і в цілому за три (2005-2007 р.р.) роки, а також обсяг галузевого документного потоку по темам у відсотках. З аналізу тематичної структури галузевого документного потоку впродовж трьох років, витікають такі висновки: пріоритетною протягом усього періоду лишається проблематика з економіки сільськогосподарського виробництва - 134 (11,2%), рослинництва 311 (26,0%) тваринництва - 303 (25,3%). Другу позицію посідає література з питань ґрунтознавства - 89 (7,4%), агротехніки - 78 (6,5%), лісового господарства - 77 (6,4%), сільськогосподарських машин - 64 (5,3%). Менша частка припадає на видання з питань рибного господарства - 47 (4,.%), бджільництва 38 (3,2%), птахівництва - 25 (2,0%) і невелику частку складають видання з питань добрив - 20 (1,7%), мисливства - 9 (0,8%). Приблизно однаковий рівень випуску видань з тваринництва та рослинництва, рибного господарства, бджільництва, птахівництва та самий малий - з мисливства. Останні складають найменшу частку з випуску літератури (Додаток 2).

Таким чином, по результатам дослідження, найбільшу питому вагу у документному потоці з питань сільського господарства отримали видання з тематики рослинництва та тваринництва, що разом становить понад 50% загальної кількості видань за останні три роки, та видання з питань економіки сільськогосподарського виробництва (11,2%) (Додаток 2). Зрозумілою є тенденція при аналізі окремих років (див. Додаток 3). Починаючи з 2005 р. і у наступні: 2006 р. та 2007 р., по таким темам, як: лісове господарство - 18, 27, 32 = 77; економіка с-г виробництва - 34, 33, 67=134; рослинництво - 85, 98, 128=311 (Додаток 3), тваринництво - 73, 110, 120=303; ґрунтознавство - 26, 19, 44= 89, агротехніка - 14, 33, 31=78, бджільництво - 11, 12, 15=38, відбулося помітне зростання випуску документів. І лише з такої тематики, як рибне господарство - 15, 17, 15; мисливство - 3, 4, 2 (Додаток 4) випуск видань мав тенденцію до стрибка “вверх (2006 р.) - вниз (2007р.)".

В ці роки держава та влада приділили увагу розвитку саме таких галузей, як рослинництво, тваринництво, птахівництво, бджільництво, питанням розвитку економіки сільського господарства, тому й інформаційні потреби фахівців, з кожним роком зростали і відповідно користувачі потребували цієї інформації і були нею забезпечені. У межах галузевого документного потоку з сільськогосподарської тематики найменшою (Додаток 2) є частка літератури з таких питань, як сільськогосподарські будівлі (1, - , 1 = 2 (0,2%)), мисливство (3, 4, 2 = 9 (0,8%)). Такий стан аналізу говорить про те, що такі важливі для людини галузі господарства, як тваринництво, рослинництво, ґрунтознавство, птахівництво, агротехніка потрібні були впершу чергу для розвитку сільськогосподарської галузі, саме ці галузі потрібно було розвивати, піднімати з руїн. Фахівців сільського господарства потрібно було забезпечити відповідною інформацією. Видання літератури з цих питань скеровують потреби нашого суспільства, адже підвищений інтерес до будь-якої теми зумовлює розширення випуску літератури з неї.

Певні типи, види, жанри у ДП засвідчує типовидова структура галузевого потоку книг. Кількісний розподіл документного потоку з питань сільського господарства за типами видань у 2005-2007 р.р. можна простежити за даними таблиці (Додаток 5).

З таблиці (Додаток 5) та діаграми (Додаток 6) простежимо співвідношення документного потоку з сільськогосподарської літератури за типами та видами літератури. Склад галузевих видань за типами літератури характеризується таким чином: найбільшу кількість назв за три роки (2005-2007 р.р.) має виробнича література - 458 прим. (38,2%). Представлена вона такими видами видань: практичні посібники - 205 прим. (17,1%), інструктивні матеріали з виробництва - 253 прим. (21,1%).

Другу позицію займає науково-дослідна література,що складає - 208 прим. (17,4%). Вона представлена такими жанрами, як: монографії - 59 прим. (4,9%), збірники наукових праць - 100 прим. (8,4%), та збірники тез наукових конференцій - 49 прим. (4,1%) (Додаток 5). Подібний видовий діапазон науково-дослідної галузевої літератури зумовлений функціональним призначенням видань різних видів.

Характеристики потребують найбільш важливі види наукової літератури.

Монографія це підсумок пізнання об'єкта сільськогосподарської галузі (в даному випадку). Це зумовлено особливостями ущільнення і нагромадження знань в галузі сільського господарства; ступенем згортання наукового знання; особливою системою доказів його цінності, що вимагає великого фактичного матеріалу, детального зіставлення існуючих точок зору, ретельного визначення вихідних понять. Таким чином, роль монографії в репертуарі книги з сільськогосподарської тематики є специфічною.

У межах свого типу науково-дослідна література з 2005 по 2007р.р. розподілена за жанрами досить не рівномірно. Найбільшу кількість видань представлено збірниками наукових праць - 100 прим. (8,4%), монографій - 59 (4,9%), збірників тез наукових конференцій - 49прим. (4,1%) (Додаток 8). В ході дослідження постерігається тенденція до стрімкого збільшення кількості наукових видань, що ілюструє загальний стан української науки і в галузі сільського господарства: монографії - 5, 19, 35; збірники тез наукових конференцій - 10, 16, 23; і тільки кількість наукових праць має тенденцію до зменшення публікацій - 47, 36, 17. Пов'язано це може бути з проблемами друку у видавництвах, коштами та інш. Відповідно зростає кількість фахівців, до професійних інтересів яких входить сільськогосподарська проблематика. Виникнення ж нового галузевого знання зумовлює появу нових галузевих публікацій відповідного змісту, чим і пояснюється велике збільшення друку монографій.

Третє місце в типовидовій структурі документного потоку посідають видання навчальної літератури - 201 прим. (16,8%) (Додаток 6). У межах років (2005-2007р.р.) відмічається зростання випуску даного типу літератури в 2007 р. - 80 прим., притому, що підручників надходження поступово зменшується - 22, 21, 19, а навчальних посібників зростає - 39, 39, 61 (Додаток 6). Але ці видання є одними з пріоритетних, зважаючи на підготовку фахівців сільськогосподарської галузі багатьма навчальними закладами країни. Домінуючі позиції в репертуарі навчальної книги посідають підручники (5, 2%) та навчальні посібники (11,6%).

Четверте місце по випуску займає популярна література (17,0%). Популярна література сільськогосподарської тематики, яка висвітлює актуальні проблеми розвитку сільського господарства, дуже різноманітна за своїм змістом. Це зумовило виділення серед виявлених у галузевому репертуарі популярної літератури таких жанрів видань, як довідково-популярні, науково-популярні, публіцистичні. Видання у межах років цього типу виходили з друку нерівномірно. Так серед науково-популярної літературиу 2005-2006р.р. простежується тенденція до збільшення (32, 43 прим.), у 2007р. - до зменшення кількості публікацій (18 прим.). А довідково-популярна література з кожним роком кількість видань стрімко зростала (10, 22, 64 прим.). Різкий зріст довідково-наукової літератури викликаний змістом видань. Часто це поради садівникам, огородникам, фермерам, тим хто має свої земельні ділянки та господарство, домашніх тварин.

Зростання випуску такої літератури необхідне і продиктоване інтересами й потребами багатьох категорій споживачів: і тих, хто потребує опанування основами практичних знань з догляду за домашніми тваринами, домашніми квітами, огородніми ділянками, і споживачів з відносно розвинутими інтересами у цій галузі, і, нарешті, серйозних домогосподарок, садівників, огородників, любителів квітів.

Випуск довідкової літератури займає четверту позицію. Довідкові видання включають: довідники, словники, енциклопедії, календарі, каталоги тощо. Це досить популярний тип літератури, розрахований на широке коло споживачів, які цікавляться сільським господарством або професійно з ним пов'язані. Поступове збільшення випуску літератури цього типу за досліджуваний період 2005-2007р.р. - 35, 40, 46, свідчить про те, що цей тип літератури завжди мав і буду мати свого споживача. Якісні зміни в довідково-інформаційному обслуговуванні й трансформовані запити споживачів сільськогосподарської інформації спричиняють потребу в усе нових і нових документах, таким чином і вихід з друку літератури цього типу потребує збільшення.

Мовна структура галузевого документного потоку з проблем сільськогосподарської тематики потребує також аналізу (Додаток 9-10).

В зв'язку з тим, наша держава прийняла Закон про Державну мову, це торкнулося в першу чергу книжкових видань. Майже вся література, що вийшла з друку у 2005-2007р.р. - це література українською мовою. Видання галузевої книги українською мовою перевищило російськомовну книгу майже в 4 рази (78% - українською, і 22% - російською мовою), (Додаток 9). Частка літератури, що виходить з друку українською мовою, поступово й впевнено зростає, що є наслідком належної мовної політики видавництв і державної політики в галузі книговидання. Серед мовних видань з'явилися видання іноземними мовами, хоча відсоток їх ще дуже малий (0,3%).

Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що формуванню галузевого ДП з сільськогосподарської галузі притаманні певні закономірності: його зміст і структура органічно пов'язані й зумовлені змістом і структурою забезпечуваних інформаційних потреб фахівців галузі. Репертуар галузевих документів відповідає тематичним потребам сільськогосподарської галузі країни і включає всі типи і види документів відповідно до багатогранності галузевих документно-інформаційних потреб споживачів.

Бібліометричний і змістовий аналіз формування вітчизняних книг з проблем сільського господарства засвідчує, що випуск галузевої книги має характер впевненого зростання. За проаналізований період (2005-2007 р.р.) загальна кількість видань відчутно збільшилася - 326, 381, 490 прим. Наповнення галузевого ДП відбувається з постійним зростанням. Це пов'язано з тими, проблемами в галузі сільського господарства, які потрібно постійно вирішувати так як вони є нагальними проблемами життя країни. У будь-якій державі аграрний сектор економіки займає важливе, особливе місце, обумовлене виробництвом продуктів харчування, сировини для багатьох видів непродовольчих споживчих товарів і продукції виробничого призначення. Рівень розвитку сільського господарства визначає рівень економічної безпеки країни. Розвиток ринкових відносин між суб'єктами господарювання тісно пов'язаний з інформацією. Інформаційне забезпечення сільськогосподарських підприємств усіх форм власності - залог успішного функціонування сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, порівнюючи кількісні та якісні показники динаміки ДП, ми отримали об'єктивну картину стану і розвитку сільськогосподарської галузі, його напрямів. Вивчення галузевого репертуару є документознавчою та статистичною базою для вирішення наукових завдань, планування досліджень, розвитку галузі сільського господарства.

Формування та використання ДП з питань сільського господарства в країні дасть можливість забезпечення:

сприяння сільськогосподарським товаровиробникам та сільському населенню у задоволенні інформаційних потреб для вирішення поточних проблем розвитку сільськогосподарської галузі;

доступу урядовців, науковців і фахівців до національних та світових інформаційних ресурсів;

глобального обліку і розповсюдження бібліографічної сільськогосподарської інформації;

формування механізму зворотного зв'язку з користувачами для розробки ефективних заходів щодо вдосконалення їх обслуговування;

прибутковості (у перспективі) господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників, розвитку альтернативного сільського господарства, інформаційного забезпечення сталого розвитку галузі, появи нових робочих місць та зростання доходів населення [1, 15].

Висновки

Провівши дослідження, потрібно зробити наступні висновки:

Сукупність документів утворюють документні потоки, масиви, ресурси, фонди.

Документний потік - організована множина документів (первинних або вторинних), що функціонують (створених, розповсюджених та використаних) у соціальній середі. Він визначається як змінна у часі множина документів, що знаходиться у русі, динаміці та характеризується інтенсивністю, котра виражається кількістю одиниць видань, публікацій, одиниць збереження і т.д. в одиницю часу (місяць, рік).

Документний потік постійно поповнюється новими документами, тому є унікальним способом накопичення повідомлень про навколишній світ.

Документний потік - організована множина документів (первинних або вторинних), що функціонують (створених, розповсюджених та використаних) у соціальній середі. Він визначається як змінна у часі множина документів, що знаходиться у русі, динаміці та характеризується інтенсивністю, котра виражається кількістю одиниць видань, публікацій, одиниць збереження і т.д. в одиницю часу (місяць, рік).

Для забезпечення якості бібліографічної моделі потоку - вірогідність, повноту, точність, збільшити її прогностичні можливості, спеціалісту необхідні дані не епізодичних кількісних досліджень потоку документів, а статистичний моніторинг профільного документного потоку - безперервне і багатоаспектне статистичне спостереження за його розвитком.

Збір відомостей про документний потік може здійснюватися двома способами: емпіричним нагромадженням індивідуального знання у фахівців інформаційної сфери в процесі професійної діяльності; та на основі спеціально розпочатих досліджень потоку для виявлення певного набору відомостей про нього.

Дослідження мікропотоку може здійснюватися з різними цілями: комплексне, багатоаспектне його вивчення для вдосконалювання інформаційної установи в цілому, добір журналів для аналітичного розпису в картотеку, визначення об'єму і жанрової специфіки потоку газетних публікацій і т.д. В залежності від поставленої мети вивчається певна складова частина документного потоку з даної тематики:

мікропотік документів галузі знання;

вузькогалузевий мікропотік;

проблемно-тематичний мікропотік;

мікропотік документів визначеного типу, виду, жанру в рамках галузі або теми.

При функціонально-кількісному аналізі мікропотоків документів за основну одиницю виміру приймають документ - книгу, статтю з журналу, газети, збірника, тобто такий семантичний текст, що може одержати самостійний бібліографічний опис у потоці і раціонально аналізувати річний потік документів з теми, але можливі і вибірки з нього.

Основна методична вимога - повнота виявлення мікропотоку в хронологічних і тематичних границях.

Використовують різні методи вивчення документного потоку: історико-генетичні, книгознавчі методи, типологічні, класифікаційні, статистичні, семантико-лінгвістичні бібліографічний аналіз документів, кількісний, якісний, аналіз інформаційних зв'язків, аналіз структури, та інші.

При змістовному описі результатів дослідження можуть бути використані додатково такі методи, як експертна оцінка, опитування читачів. Цікаві нові прогнозно-аналітичні методи - "ярмарок ідей", метод "мозкової атаки", "дерево цілей" та ін.

Спосіб існування документного потоку - рухомість: безперервне поповнення семантично новими елементами, структурні перетворення, постійне використання суспільством. Динамізм документного потоку і викликав до життя ретроспективні бібліографічні посібники з хронологічно триваючим обліком літератури, а потім і поточну бібліографічну інформацію, що з більшим ступенем подібності моделює розвиток документного потоку в самих різних зрізах.

Вивчення потоків науково-технічної інформації дає можливість планувати і керувати розвитком науки, прогнозувати тенденції розвитку науково-інформаційної діяльності та вдосконалювати її. Під час дослідження документного потоку застосовують кілька видів аналізу: кількісний аналіз, якісний аналіз, аналіз інформаційних зв'язків, аналіз структури документного потоку.

Для реалізації інформаційної функції та задоволення інформаційних потреб своїх користувачів бібліотеки здійснюють інформаційне обслуговування.

Інформаційне обслуговування (або інформаційний сервіс) включає операції пошуку, збору, аналітико-синтетичної переробки, оформлення та розповсюдження інформації, які виконують професійні інформаційні працівники з метою підвищення ефективності творчої діяльності фахівців. До них відносяться: формування інформаційних масивів, створення інформаційно-пошукових систем, підготовка різноманітних бібліографічних покажчиків, фактографічних довідок, створення рефератів і оглядів та багато іншого.

В практику інформаційного обслуговування цих установ все активніше впроваджуються нові форми та методи. Кабінети правової та ділової інформації, з наданням різноманітних фактографічних довідок, електронні каталоги, бази даних, бібліотечні сайти, інформаційні ресурси на компакт-дисках, замовлення й отримання документів у онлайновому режимі стають реаліями діяльності бібліотек.

Одним з найактуальніших напрямів розвитку інформаційного сервісу є залучення до фондів бібліотек документів на новітніх носіях інформації. Однак не тільки бібліографічне інформування є принципово важливим у діяльності бібліотек. Останнім часом бібліотеки все активніше приступають до створення й інших видів вторинної інформації - реферативної, оглядової, фактографічної. Корпоратизація на сьогодні є однією з найважливіших тенденцій бібліотечно-інформаційного обслуговування. Бібліотеки об'єднуються задля створення систем корпоративної каталогізації.

Все активніше працюють бібліотеки з Інтернет. Створення бібліотечних серверів та розміщення в мережі унікальних бібліотечно-інформаційних ресурсів і послуг надають світовому співтовариству такий сервіс, як доступ до електронних каталогів бібліотек, електронна доставка документів тощо.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6