Хозяйственные общества

визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства,

його дочірніх підприємств, філій та представництв;

затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує

вказану в статуті товариства;

прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення

ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

до компетенції належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками

додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання товариством частки

учасника;

в) виключення учасника з товариства.

З питань, зазначених у пунктах :

визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і

затвердження його планів та звітів про їх виконання;

внесення змін до статуту товариства;

також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства

необхідна одностайність у вищому органі.

З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники

(представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60

відсотками голосів, а з питань, які потребують одностайності, -

всі учасники.

Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени

виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів,

які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості

голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується

головою та секретарем зборів.

Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі

вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним

поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

У випадках, передбачених установчими документами або

затвердженими товариством правилами процедури, допускається

прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або

питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій

формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту

одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони

повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення. Рішення

методом опитування вважається прийнятим при відсутності заперечень хоча б

одного з учасників.

Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга

протоколів має бути в будь-який час надана учасникам товариства. На їх

вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю

скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено

установчими документами.

Позачергові збори учасників скликаються головою товариства при

наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі

неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку,

якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо

виникає загроза значного скорочення статутного фонду.

Збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу

виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш

як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових

зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що

стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова

товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати

збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства

учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і

місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути

зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з

учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників

за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до

початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів

учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з

документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не

включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за

згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється

виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий

(директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами

виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками

товариства.

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності

товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів

учасників. Збори учасників товариства можуть винести рішення про

передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції

(директора).

Дирекція (директор) підзвітна зборам учасників і організує

виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення,

обов'язкові для учасників товариства.

Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах,

встановлених даним Законом та установчими документами. Генеральний директор

має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші

члени дирекції також можуть бути наділені цим правом. Генеральний

директор (директор) не може бути одночасно головою зборів учасників

товариства.

Контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з

обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що

утворюється зборами учасників товариства з їх числа, в кількості,

передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб. Члени дирекції

(директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.

Перевірка діяльності дирекції (директора) товариства

проводиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної

ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія вправі

вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх необхідних

матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень.

Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею

перевірок вищому органу товариства. Ревізійна комісія складає висновок

по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії

збори учасників товариства не мають права затверджувати баланс

товариства.

Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання

позачергових зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим

інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами

товариства.

Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який

систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або

перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути

виключено з товариства на основі одностайно прийнятого рішення

зборів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у

голосуванні участі не бере.

Виключення учасника з товариства призводить до наслідків,

передбачених статтями 54 і 55 Закону України “Про господарські товариства”.

Товариство З Додатковою Відповідальністю

Товариством з додатковою відповідальністю визнається

товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених

установчими документами розмірів. Учасники такого товариства

відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при

недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для

всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в

установчих документах.

До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються норми

статей 4, 11, 52-64 Закону “ Про господарські товариства” тобто які

застосовуються до товариств з обмеженою відповідальністю з урахуванням

особливостей, передбачених законом щодо товариств з додатковою

відповідальністю.

Повне товариство

Повним визнається таке товариство, всі учасники якого займаються

спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за

зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Повне товариство створюється і діє на підставі установчого договору.

Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним

законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Установчий договір про повне товариство, крім того повинен

визначати розмір частки кожного з учасників, розмір, склад та

порядок внесення вкладів, форму їх участі у справах товариства.

Ведення справ повного товариства здійснюється за загальною згодою

всіх часників.

Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма

учасниками, або одним чи кількома з них, які виступають від імені

товариства. В останньому випадку обсяг повноважень учасників

визначається дорученням, яке повинно бути підписано рештою учасників

товариства.

Якщо в установчому договорі визначаються декілька часників, які

наділяються повноваженнями на ведення справ товариства, то

передбачається, що кожен з них може діяти від імені товариства

самостійно. В установчому договорі може бути відзначено, що такі учасники

мають право вчиняти відповідні дії лише спільно.

Учасники, яким було доручено ведення справ повного

товариства, зобов'язані надавати решті учасників на їх вимогу повну

інформацію про дії, що виконуються від імені та в інтересах товариства.

Повноваження учасника на ведення справ товариства

припиняються повністю або частково з припиненням діяльності самого

товариства у зв'язку з відмовою учасника від доручення чи

скасуванням доручення на вимогу хоча б одного з решти учасників.

Учасник, який діяв у спільних інтересах, не маючи

повноважень, у випадках, коли його дії не будуть схвалені рештою

учасників, вправі ставити вимогу до товариства відшкодувати витрати

за умови, якщо доведено, що внаслідок його дій товариство зберегло чи

відповідно надбало майно, яке перебільшує за вартістю

понесені товариством витрати.

Передача учасником повного товариства своєї частки (її частини)

іншим учасникам цього товариства або третім особам може бути здійснена

лише за згодою всіх учасників.З передачею частки (її частини) третій

особі здійснюється одночасно перехід усієї сукупності прав та обов'язків,

що належали учаснику, який вибув з повного товариства або відступив

частину своєї частки.

При реорганізації юридичної особи, учасника повного

товариства, або смерті громадянина, учасника повного товариства,

правонаступник (спадкоємець) має переважне право вступу до

товариства за згодою решти учасників. Правонаступник (спадкоємець) несе

відповідальність за борги учасника, що виникли за час діяльності

товариства, перед повним товариством, а також за борги товариства перед

третіми особами.

У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до повного

товариства або відмови товариства у прийнятті правонаступника

(спадкоємця) йому виплачують вартість частки, що належить реорганізованій

юридичній особі (спадкоємцю), розмір якої визначається на день

реорганізації (смерті) учасника. В цих випадках відповідно зменшується

розмір майна товариства, вказаний в установчому договорі.

Учасники повного товариства не вправі від свого імені та в своїх

інтересах здійснювати угоди, однорідні з цілями діяльності товариства, а

також брати участь у будь-яких товариствах (крім акціонерних

товариств), які мають однорідну з повним товариством мету діяльності.

У разі порушення правил, встановлених цією статтею, учасники повного

товариства зобов'язані компенсувати збитки, заподіяні товариству цими

діями.

Учасника повного товариства, який систематично не виконує чи

неналежним чином виконує обов'язки або перешкоджає своїми діями

досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства в порядку,

передбаченому установчими документами.

Учасник повного товариства, що було створено на невизначений строк,

може в будь-який час вийти з товариства, попередивши про це не пізніш як за

3 місяці.

Вихід із товариства, що було створено на визначений строк,

допускається лише при наявності поважних причин та за умови, що

попередження про це надійшло не пізніш як за 6 місяців. Якщо при виході

учасника з повного товариства це товариство

зберігається, то учаснику виплачується вартість його внеску

відповідно до балансу, складеного на день виходу. На вимогу учасника

та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або

частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частина

прибутку, одержаного товариством у даному році. Майно, передане

учасникам товариства тільки для користування, повертається в

натуральній формі без винагороди.

Звернення стягнення на частку учасника в повному товаристві за

його власними зобов'язаннями не допускається. При недостатності

майна учасника для покриття боргів за зобов'язаннями

кредитори можуть вимагати у встановленому порядку ліквідації товариства

або виділення частки учасника-боржника.

Решта учасників вправі з метою збереження товариства виділити частку

учасника-боржника в грошовій або натуральній формі відповідно до

балансу, складеного на день вибуття такого учасника з товариства.

Якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного майна

не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній

частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм

майном, на яке відповідно до законодавства України може бути

звернено стягнення. Учасник товариства відповідає за борги товариства

незалежно від того, виникли вони після чи до його вступу до товариства.

Учасник, який сплатить повністю борги товариства, вправі

звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до решти

учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у

майні товариства.

Командитне товариство

Командитним товариством визнається товариство, яке включає поряд з

одним або більшістю учасників, які несуть відповідальність за

зобов'язаннями товариства всім своїм майном, також одного або більше

учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні

товариства (вкладників).

Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше

учасників з повною відповідальністю, вони несуть солідарну

відповідальність за боргами товариства.

Установчий договір про командитне товариство, крім загальних умов

до господарських товариств, передбачених статтею 4 Закону України “ Про

господарські товариства”, повинен включати розмір часток кожного з

учасників з повною відповідальністю, розмір, склад і порядок внесення

ними вкладів, форму їх участі у справах товариства.

В установчому договорі стосовно вкладників вказуються тільки сукупний

розмір їх часток у майні товариства, а також розмір, склад і порядок

внесення ними вкладів.

Щодо командитного товариства застосовуються норми статей 67-74 з

урахуванням особливостей командитних товариств, передбачених Закону

України “ Про господарські товариства”.

Вкладник може вступити до командитного товариства шляхом внесення

грошових або матеріальних вкладів.

Вкладники командитного товариства мають право:

діяти від імені командитного товариства тільки у разі

наявності доручення і згідно з ним;

вимагати першочергового повернення вкладу (ніж учасникам з повною

відповідальністю) у разі ліквідації товариства;

вимагати подання їм річних звітів і балансів, а також

забезпечення можливості перевірки правильності їх складення.

Вкладники командитного товариства повинні вносити вклади і

додаткові внески у розмірі, способами і у порядку, передбаченими

установчим договором.

Сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50

відсотків майна товариства, зазначеного в установчому договорі.

На момент реєстрації командитного товариства кожний з

вкладників повинен внести не менше 25 відсотків свого внеску.

Управління справами командитного товариства здійснюється тільки

учасниками з повною відповідальністю.

У командитному товаристві, де є тільки один учасник з повною

відповідальністю, управління справами здійснюється цим учасником

самостійно.

Вкладники не вправі перешкоджати діям учасників з повною

відповідальністю по управлінню справами командитного товариства.

Якщо вкладник командитного товариства укладає угоду від імені і

в інтересах товариства без відповідних повноважень, то у разі схвалення

його дій командитним товариством він разом з учасниками з повною

відповідальністю відповідає за угодою перед кредиторами усім своїм

майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення.

Якщо схвалення не буде одержано, вкладник відповідає перед

третьою особою самостійно усім своїм майном, на яке відповідно до

законодавства може бути звернено стягнення.

Вкладник командитного товариства відповідає за борги

товариства, які виникли до його вступу у товариство, перед третіми особами

в тому ж порядку, як і інші вкладники.

Командитне товариство, крім підстав, загальних підстав щодо

господарських товариств, припиняється також у разі вибуття всіх учасників

з повною відповідальністю. При вибутті усіх вкладників учасники

з повною відповідальністю вправі замість ліквідації товариства

перетворити його в повне товариство. У цьому випадку, як і у

випадку ліквідації товариства, необхідно внести відповідні зміни до

установчого договору і державного реєстру.

Наявні у командитного товариства грошові кошти, включаючи і виручку

від продажу його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті

праці найманих працівників товариства і виконання обов'язків перед

банками, бюджетом, іншими кредиторами у першу чергу розподіляються

між вкладниками для повернення їм їх вкладів, а потім між

учасниками з повною відповідальністю у порядку і на умовах,

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6