Internet; Provajderu Chernivetskogo regiony

цільової надбавки до тарифу на електричну та теплову енергію [38,22].

Податок на додану вартість є однією з форм універсальних акцизів.

Платниками ПДВ є суб\'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи,

що не є суб\'єктами підприємницької діяльності, а також фізичні особи, які

здійснюють діяльність, віднесену до підприємницької, обсяг оподатковуваних

операцій з продажу товарів яких протягом будь-якого періоду з останніх

дванадцяти календарних місяців перевищував 300 тисяч гривень. Сплачують

ПДВ також особи, які ввозять товари на митну територію України, за

винятком фізичних осіб, котрі ввозять товари в обсягах, що не підлягають

оподаткуванню. Податок сплачують і особи, що здійснюють підприємницьку

діяльність із торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів продажу,

за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю на умовах сплати

ринкового збору [ 10].

Об\'єктом оподаткування є операції платників із:

* продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в

тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами

оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права

власності на об\'єкти застави позичальнику (кредитору) для

погашення кредиторської заборгованості заставодавця;

* ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та

отримання робіт, що надаються нерезидентами, для їх використання

або споживання на митній території України;

* вивезення або пересилання товарів за межі митної території

України й надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за

межами митної території України.

Об\'єкти оподаткування ПДВ оподатковуються за ставкою 20 відсотків і

нульовою ставкою. За нульовою ставкою оподатковуються операції з: продажу

товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної

території України; продажу робіт, послуг, призначених для використання та

споживання за межами митної території України; продажу товарів (робіт,

послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території

України у зонах митного контролю, безмитних магазинах.

Податкова декларації з ПДВ заповнюється на основі податкових накладних,

які реєструються в Реєстрі отриманих і виданих податкових накладних. На

сьогоднішній день станом на 26.01.07 р. відбулися певні зміни, що

стосуються даного реєстру. Аби зменшити кількість виїзних перевірок

обґрунтованості вимог щодо відшкодування з держбюджету сум ПДВ, Державна

податкова адміністрація України доповнила п. 4.2 Порядку заповнення та

подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого

наказом ДПАУ від 30.05.097 р. №166 і п. 3 Порядку ведення реєстру

отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПАУ від

30.06.05 р. №244, новим нормами.

Установлено, що платник податку на додану вартість має право за власним

бажанням подавати до податкової інспекції (податкової адміністрації)

реєстр одержаних та виданих податкових накладних. Реєстр можна подавати:

* в електронному вигляді у форматі, затвердженому ДПАУ, за допомогою

телекомунікаційних мереж загального користування з використанням

надійних засобів електронного цифрового підпису за умови отримання

їх у порядку, визначеного чинним законодавством;

* на магнітних носіях з копіями документів на паперових носіях;

* на паперових носіях.

Аналітик стверджують, що вже існують умови для обов\'язкового подання

реєстрів. Це відбудеться тоді, коли буде створений електронний Реєстр

податкових накладних, а поки, що це функціонує на добровільних засадах.

Декларація подається щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця, або

щоквартально - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім

календарним днем звітного кварталу.

Одним із видів непрямого оподаткування є акцизний збір.

Платниками акцизного збору є підприємства, а також їх філії, відділення,

які виробляють підакцизні товари на митній території України.

Об\'єктом оподаткування є:

* обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів, у

тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну

на інші товари, продукцію, роботи, послуги, безплатної передачі

товарів або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених

підакцизних товарів, виготовлених з давальницької сировини;

* обороти з реалізації товарів для власного споживання,

промислової переробки, а також для своїх працівників;

* митна вартість товарів, які імпортуються, ввозяться,

пересилаються на митну територію України.

Акцизний збір обчислюється за ставками у відсотках до обороту з продаж і

твердих сумах з одиниці реалізованого товару [3]. Розрахунок акцизного

збору платники складають щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного

за звітним, до органів ДПС за місцем реєстрації.

Податок на прибуток підприємств - одна із найпоширеніших форм

оподаткування, яка має багатовікову історію.

Платниками податку на прибуток є резиденти, нерезиденти, фізичні чи

юридичні особи, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи

платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на

території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Платниками податку виступають також постійні представники нерезидентів,

які отримують доходи з джерел їх походження з України. Об\'єктом

оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми

скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат

платника і суму амортизаційних відрахувань [11].

Під валовими доходами розуміють суму доходів підприємства, отримані ним на

території України і за її межами у грошовій або іншій формах від усіх

видів діяльності. Основну питому вагу валового доходу істотної більшості

підприємств будь - якої галузі складає виручка від продажу (реалізації)

власної продукції (робіт, послуг, а також іншої реалізації), але кожне

підприємство крім реалізації товарів, робіт, послуг може мати і інші

джерела надходження коштів, тобто інші доходи, які з реалізацією товарів,

робіт, послуг безпосередньо не пов\'язані. Серед таких доходів найбільше

значення для підприємств мають: суми штрафів і пені, доходи від операцій з

цінними паперами, валютними цінностями, борговими зобов\'язаннями, доходів

у вигляді безповоротної фінансової допомоги, доходи від урегулювання

сумнівної та безнадійної заборгованості.

До валових витрат підприємницької діяльності в першу чергу відносять усі

витрати пов\'язані з виробництвом і реалізацією продукції. Кожне

підприємство у процесі здійснення своєї діяльності несе за рахунок інших

ніж собівартість продукції, джерел фінансування. Значна частина цих витрат

включається до складу валових витрат. Серед них найбільше значення мають

такі витрати: заохочувальні витрати на оплату праці, на утримання та

експлуатацію об\'єктів соціальної сфери, витрати на поліпшення основних

засобів, суми безнадійної дебіторської заборгованості та інші. Оскільки

валові доходи і валові витрати характеризують величину оподатковуваного

прибутку, то вони виступають важливим об\'єктом аналізу.

Але як відомо не всі доходи і витрати підприємства можна віднести до

валових, це зумовлено відмінністю між бухгалтерським і податковим обліком

в зв\'язку з чим існує необхідність вести два види обліку, що дасть змогу

без проблем заповнювати і бухгалтерську і податкову звітність. Однак

станом на 12.29.06 р. Міністерством фінансів України затверджено Положення

про порядок розрахунку податкових різниць за даними бухгалтерського

обліку; 29.01.07 р. - Методичні рекомендації про складання регістрів

бухгалтерського обліку податкових різниць, валових доходів та валових

витрат.

Однак, на думку деяких аналітиків, а особливо практичних працівників

бухгалтерії цей підхід не є дієвим. Він міг би спрацювати лише за

незначної кількості податкових різниць та єдиної економічної природи їх

утворення. Але в Україні існує велика кількість податкових різниць, що

унеможливлює застосування такого підходу [25,66].

Ще одним із основних нормативів, що визначає засади обліку податку на

прибуток є П(С)БО 17 “Податок на прибиток”. Дане положення визначає

методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про

витрати, доходи, активи і зобов\'язання з податку на прибуток та її

розкриття у фінансовій звітності і застосовується підприємствами,

організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності,

які згідно з чинним законодавством є платниками податку на прибуток (крім

бюджетних установ).

Декларацію про прибуток підприємства складають щоквартально з наростаючим

підсумком з необхідними додатками. Термін подачі - 40 календарних днів

після закінчення звітного періоду. Крім цього декларацію про прибуток

підприємства додатково подають ще за 11 місяців звітного періоду.

Податок з доходів фізичних осіб є дуже дієвою формою взаємовідносин між

державою та її громадянами.

Платниками податку є фізичні особи - резиденти, які є громадянами України

або особами без громадянства, котрі постійно проживають в Україні й

отримують доходи як із джерел походженням з території України, так і з-за

кордону. Платниками податку можуть бути й нерезиденти, тобто особи, які є

громадянами інших держав, але одержують доходи з джерел їх походження з

території України.

При оподаткуванні доходів фізичних осіб платникам податку може надаватися

соціальна пільга, яка розраховується яку добуток коефіцієнта 1,4 і

прожиткового мінімуму станом на 1 січня поточного року. Якщо заробітна

палата менша за суму отриману в результаті такого розрахунку, то

працівнику належить пільга в розмірі 100 % від мінімальної заробітної

плати. На сьогоднішній день гранична межа для отримання пільги становить

740,00 грн., а пільга надається в розмірі 50 % або 200,00 грн. згідно

Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” [4]. Ставка податку

становить 15% від доходу згідно Закону України “Про податок з доходів

фізичних осіб” з 1 січня 2007 року [9].

Дані про податок з доходів фізичних осіб підприємства зобов\'язані подавати

щоквартально до податкової інспекції у формі 1ДФ - податковий розрахунок

сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум

отриманого з них податку. Розрахунок подається протягом 40 днів наступних

за останнім календарним днем звітного періоду.

Щодо обчислення та сплати окремих видів платежів, то податок із власників

транспортних засобів справляється згідно з Законом України “Про податок з

власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” як

джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання

автомобільних шляхів загального користування та проведення

природоохоронних заходів на водоймищах.

Платниками податку є юридичні особи, в тому числі нерезиденти, громадяни

України, іноземні громадяни і особи без громадянства, які мають

зареєстровані в Україні власні транспортні засоби [8].

Сплата податку з власників транспортних засобів відбуваються при

реєстрації транспортного засобу і відображається в ,,Розрахунку суми

податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і

механізмів”.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб\'єктів малого

підприємництва введена Указом Президента України зі змінами і доповненнями

від 28 червня 1999 року. Така система запроваджується для юридичних осіб -

суб\'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно правової

форми та форми власності, в якій за рік середньооблікова чисельність

працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації

продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з

використанням найманої праці або за участю членів сім\'ї, ставка податку

збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Суб\'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, яка перейшла на

спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає з

таких ставок єдиного податку:

* 6 відсотків від суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт,

послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану

вартість згідно із Законом України “Про податок на додану вартість”;

* 10 відсотків від суми виручки від реалізації продукції (товарів,

робіт, послуг) за винятком акцизного збору у разі включення податку на

додану вартість до складу єдиного податку [15].

Платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища є

суб\'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх

об\'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають

статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної

громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і

організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в

Україні.

Об\'єктами обчислення збору є: для стаціонарних джерел забруднення - обсяги

забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються

безпосередньо у водний об\'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у

спеціально відведених для цього місцях чи на об\'єктах; для пересувних

джерел забруднення - обсяги фактично використаних видів пального, в

результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.

Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища

встановлюються як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних

забруднюючих речовин та за розміщених відходів. Оформляють сплату збору в

Податковому розрахунку збору за забруднення навколишнього природного

середовища, який складається наростаючим підсумком і подається за

півріччя, 9 місяців і рік [12].

Місцеві податки включають: податок на рекламу; комунальний податок.

Комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ,

організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його

граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати

праці, обчисленого виходячи з мінімального розміру заробітної плати [13].

Сплата податку здійснюється щомісячно (до 2 числа), а податковий

розрахунок подається протягом 20 днів після закінчення звітного місяця.

Сума, що підлягає сплаті визначається як добуток ставки податку,

кількісного складу працівників за базовий податковий період та

неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Об\'єктом податку на рекламу є вартість послуг за встановлення та

розміщення реклами. Платниками податку - є юридичні особи та громадяни.

Податок на рекламу сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які

передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової

інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших

технічних засобів, майна та одягу на вулицях, магістралях, майданах,

будинках, транспорті та в інших місцях.

Граничний розмір податку на рекламу не повинен перевищувати 0,1 відсотка

вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 відсотка за

розміщення реклами на тривалий час і сплачується під час оплати послуг за

встановлення та розміщення реклам [13].

Місцеві збори: збір за паркування автомобілів; ринковий збір; збір за

видачу ордера на квартиру; курортний збір; збір за участь у бігах на

іподромі; збір за виграш на бігах на іподромі; збір з осіб, які беруть

участь у грі на тоталізаторі на іподромі; збір за право на використання

місцевої символіки; збір за право на проведення кіно- і телезйомок; збір

за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і

лотерей; збір за видачу дозволу на розміщення об\'єктів торгівлі; збір із

власників собак [13].

Платниками збору за паркування автотранспорту є юридичні особи та

громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених

для цього місцях.

Ставка збору за паркування автотранспорту встановлюється з розрахунку за 1

годину паркування, її граничний розмір не повинен перевищувати 3 відсотків

мінімальної заробітної плати - в спеціально обладнаних місцях і 1 відсотка

- у відведених місцях.

Збір за паркування автотранспорту сплачується водіями на місці паркування

[13].

Ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на

критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків,

мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян,

які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари.

Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Його граничний розмір

не повинен перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плата - для

громадян і трьох мінімальних заробітних плат - для юридичних осіб [13].

Платниками курортного збору є громадяни, які прибувають у курортну

місцевість. Граничний розмір курортного збору не може перевищувати 10

відсотків мінімальної заробітної плати [13].

Платниками збору за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного

розпродажу і лотерей є юридичні особи і громадяни, які мають дозвіл на

проведення аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей.

Об\'єктом збору є вартість заявлених до місцевих аукціонів, конкурсного

розпродажу товарів виходячи з їх початкової ціни або суми, на яку

випускається лотерея.

Збір за право на проведення місцевих аукціонів і конкурсного розпродажу

справляється за три дні до їхнього проведення.

Збір за право на проведення лотерей справляється під час одержання дозволу

на випуск лотереї.

Граничний розмір збору за право на проведення лотерей із кожного учасника

не повинен перевищувати трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян

[13].

Збір за видачу дозволу на торгівлю справляється з юридичних осіб і

громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та

інші товари залежно від площі торгового місця, його територіального

розміщення та виду продукції. Граничний розмір збору не повинен

перевищувати 20 мінімальних заробітних плат для суб\'єктів, що постійно

здійснюють торгівлю в спеціально відведених для цього місцях, і однієї

мінімальної заробітної плати в день - за одноразову торгівлю [13].

Складні економічні умови, в яких перебуває Україна, вимагають від

законодавця збалансованого, виваженого ставлення до суб\'єктів

підприємницької діяльності, завдяки яким формується дохідна частина

Державного бюджету України.

В таких умовах актуальним, є аналіз та дослідження умов, що спричиняють

виникнення конфліктів і протистояння між контрольними й іншими органами у

сфері оподаткування та платниками податків, окреслення меж існування

проблеми гармонізації, а також надання теоретичних та практичних

рекомендацій щодо попередження й уникнення відповідних конфліктів та

спорів.

Отже, в даному розділі наведений перелік податків ї платежів визначених

чинним законодавством України. Очікується в майбутньому покращення

податкового законодавства, створення його на рівні європейських держав. В

наступному розділі розглянемо і розглянемо теоретичні аспекти ведення

обліку податкових платежів згідно положень і інструкцій, що потім

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11