Фондова біржа в україні проблеми та перспективи розвитку

|8 |556 |20 |325 + 20 = 345 |

| | | | |

|7 | | | |

| | | | |

|6 | | | |

| | | | |

|5 | | | |

| | | | |

|4 | | | |

|3 | | | |

| | | | |

|2 | | | |

| | | | |

|1 | | | |

| |555 |ЗО |295 + ЗО = 325 |

| |554 |40 |255 + 40 = 295 |

| |553 |50 |205 + 50 = 255 |

| |552 |55 |155 + 55 = 210 |

| |551 |60 |90 + 60=150 |

| |550 |40 |50 + 40 = 90 |

| |продати за будь-якою |50 |50 |

Оскільки інтереси продавця й покупця щодо ціни протилежні (продавця

цікавить вища ціна, а покупця — нижча), то підсумовування кількості

куплених цінних паперів відбуватиметься у зворотному порядку — від

найбільшої ціни до найменшої (табл. 3).

Продовжуючи думку (але вже з позиції покупця), зазначимо, що серед

заявок на купівлю цінних паперів є група заявок на купівлю 70 цінних

паперів «за будь-якою ціною» (за найліпшим курсом, який просять), що може

скластися на даній біржі в даний день. Припустімо також, що друга група

заявок покупців містить наказ на купівлю 60 цінних паперів за ціною не вище

556 грн. за кожний цінний папір (нижче, зрозуміло, можна). Отже, за ціною

556 грн. можна купити 70 + 60 = 130 цінних паперів, оскільки покупці першої

групи з радістю приєднаються до покупців другої групи (так само, як це

раніше зробили продавці).

Таблиця 3

СТРУКТУРА МАСИВУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ У ЗАЯВКАХ НА КУПІВЛЮ

|№ груп |Пропоновані граничні |Кількість цінних паперів |

|заявок |ціни. гри. | |

|1 |купити за будь-якою | |70 |

|2 | | | |

| | | | |

|3 | | | |

| | | | |

|4 | | | |

| | | | |

|5 | | | |

| | | | |

|6 | | | |

| | | | |

|7 | | | |

| | | | |

|8 | | | |

| |556 |60 |70 + 60=130 |

| |555 |55 |130+55=185 |

| |554 |40 |185 + 40 = 225 |

| |553 |40 |225 + 40 = 265 |

| |552 |35 |265 + 35 = 300 |

| |551 |ЗО |300 + ЗО = 330 |

| |550 |20 |330 + 20 = 350 |

Примітка: додавання кількості куплених цінних паперів у таблиці

здійснюється згори донизу.

3. Єдина біржова фондова система України. Принципи побудови та етапи

створення

ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄБФСУ

1. В ЄБФСУ здійснюється торгівля усіма видами цінних паперів

відповідно до чинного законодавства України як на первинному, так і на

вторинному ринках, за виключенням купівлі-продажу державних пакетів акцій

підприємств, що приватизуються.

2. Кожна з фондових бірж, які входять до ЄБФСУ, має право до початку

узгодженого часу роботи Системи (наприклад, до 11.00 годин) проводити

самостійні торги. При цьому організація біржової торгівлі на

внутрішньобіржовому ринку може здійснюватися за правилами, які

відрізняються від прийнятих у ЄБФСУ. Підсумки внутрішньобіржових торгів

направляються до інформаційного відділу Технічного центру ЄБФСУ для

оприлюднення.

3. Торгівля цінними паперами в ЄБФСУ організується по секціях

(наприклад, ОВДП, акції, векселі тощо). Торги в секціях можуть

здійснюватися одночасно або послідовно. Кожному виду торгів повинні бути

присвоєні спеціальні коди для підключення до відповідних каналів.

4. Усі пропозиції щодо купівлі та продажу від торговців цінними

паперами - членів Системи повинні подаватися до Технічного центру тільки

через посередництво фондових бірж, членами яких вони є. Пропозиції повинні

супроводжуватися кодом торговця та відповідної фондової біржі. Самі

торговці не можуть мати безпосереднього доступу до Технічного центру ЄБФСУ.

б. Торги в ЄБФСУ проходять у фіксинговому або мультифіксинговому

режимі. Технічний центр фіксує кожну угоду та передає кодовані відомості

:щодо неї "біржі-покупцю" та "біржі-продавцю".

Оформлення та звіряння біржових контрактів веде "біржа-покупець" в

електронній формі. Вона ж вступає у взаємодію з депозитарієм та

розрахунковим банком. Торговці - члени біржі, що укладають угоди в ЄБФСУ,

несуть відповідальність перед біржами за відмову від укладених угод

відповідно до єдиних правил організації торгів у Системі.

6. На завершення кожної торгової сесії Технічний центр оприлюднює

зведені підсумки торгів та надає звіт до ДКЦПФР.

7. Кожна з фондових бірж має право публікувати

свої приватні підсумкові бюлетені відповідно до встановленого порядку.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ АСОЦІАЦІЇ "ЄДИНА БІРЖОВА ФОНДОВА

СИСТЕМА УКРАЇНИ"

1. Асоціація виступає як саморегулівна організація, яка об'єднує всіх

учасників ЄБФСУ. Тому її цілі, завдання, повноваження та функції цілком

визначаються відповідним Положенням, затвердженим рішенням ДКЦПФР від

11.11.97 р. № 45. За узгодженням учасників, на Асоціацію можуть бути

покладені інші цілі, завдання, повноваження та функції, які не суперечать

законодавству України та нормативним актам ДКЦПФР. До складу СРО ЄБФСУ її

учасники можуть входити як на індивідуальній, так і на колективній основі.

Зареєстровані СРО можуть увійти до складу СРО ЄБФСУ як асоційовані

колективні члени.

2. Асоціація є юридичною особою. Органи управління Асоціацією

формуються та діють на принципах рівного представництва та врахування

інтересів всіх її учасників. Для узгодження позицій учасників з

неврегульованих питань створюється Узгоджувальна комісія.

3. Діяльність Асоціації будується на основі добровільної та

рівноправної участі П членів у проектах та програмах ЄБФСУ.

4. Асоціація формує відповідні органи регулювання відповідальності її

учасників та вирішення спорів між ними.

5. За рішенням учасників ЄБФСУ та за. узгодженням, з ДКЦПФР Асоціація

може організовувати зведену звітність торговців цінними паперами перед

Комісією, а також забезпечувати формування зведених фондових індексів ЄБФСУ

на базі корпоративних цінних паперів, що постійно обертаються у Системі.

6. Фінансування діяльності Асоціації здійснюється за рахунок членських

внесків її учасників, а також за рахунок інших, у тому числі зовнішніх)

джерел. Членські внески можуть бути встановлені у вигляді єдиного

узгодженого процента відрахувань від доходів членів Асоціації, отриманих

від організації торгівлі цінними паперами в межах ЄБФСУ. У зв'язку з

труднощами, які сьогодні переживають учасники фондового ринку України, на

першому етапі доцільно було б скоротити персонал та обмежити функції

Асоціації з метою скорочення обсягів її фінансування.

7. З урахуванням реального стану фондового ринку України та фінансових

можливостей його учасників, робота зі створення ЄБФСУ повинна базуватися на

принципі етапності протягом 2001-2005/рр.

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ВЗАЄМОДІЇ З ІНСТИТУТАМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕПОЗИТАРНОЇ СИСТЕМИ

УКРАЇНИ (НДСУ)

1. Існуюча практика взаємодії з інститутами НДСУ не може задовольняти

вимоги ЄБФСУ, перш за все, щодо оперативності процесу переоформлення прав

власності на акції, особливо у ланці "зберігач - реєстратор".

2. Необхідно удосконалити законодавчу та нормативну бази у частині

врегулювання взаємовідносин між учасниками НДСУ з метою скорочення циклу

переоформлення прав власності на акції. Як показує практика, сьогодні

переоформлення прав власності на акції замість встановленого нормативами

строку від 1 до 5 діб становить від 7 до 30 діб (включаючи етап

підготування угоди). Зокрема, є необхідним перехід учасників НДСУ на

електронну форму ведення договірної документації та розрахунків між ними з

визнанням електронного підпису (ключа, коду).

4. Біржова торгівля акціями: проблеми та перспективи

Для успішного проведення грошової приватизації в Україні необхідний

аналіз попередніх (за 1995 - 1999 рр.) результатів усіх грошових видів

продажу та орієнтації на тих, які є найбільш ефективними і прозорими. 2000

рік є першим роком виключно грошової приватизації, і тому такий аналіз

дасть змогу забезпечити ефективний вибір видів продажу підприємств, що

приватизуються, а також виконати завдання з грошових надходжень від

приватизації до державного бюджету.

Чільне місце серед грошових способів продажу акцій відкритих

акціонерних товариств (ВАТ), що приватизуються, займає їх продаж на

фондових біржах. Конкурси, а трохи пізніше продаж на фондових біржах були

першими конкурентними грошовими видами продажу.

Фондові торги були започатковані після виходу в лютому 1995 р. Указу

Президента України «Про участь Української фондової біржі в приватизаційних

процесах». Із самої назви Указу випливає, що на той час єдиним

організаційно оформленим ринком цінних паперів була Українська фондова

біржа (УФБ). З часом кількість фондових бірж зростала, і на сьогодні Фонд

державного майна України пропонує акції ВАТ, що приватизуються, вже на

шести фондових біржах (табл.4). Деякі з них мають розвинену мережу філій,

як то УФБ та Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ). Як видно з

табл. 1, у 1997 р. найбільша кількість акцій була запропонована до продажу

на УФБ, хоча за часткою проданих акцій УФБ поступилась УМВБ та Донецькій

фондовій біржі (ДФБ): 19,1% проти 32% та 19,4% відповідно. Ця тенденція

збереглась і протягом 1998 -1999 рр. з тією лиш різницею, що в 1998 р.

найбільша частка проданих акцій порівняно до виставлених на продаж була в

Позабіржовій фондовій торговельній системі (37,7%), ДФБ (18,3) та Київській

міжнародній фондовій біржі (КМФБ) (15,1), а в 1999 р. на ДФБ (75,3) та УМВБ

(45,7%). Кращі результати щодо продажу пакетів акцій ВАТ, що

приватизуються, на тій чи іншій біржі пояснюються як кількісними, так і

якісними характеристиками запропонованих акцій. Результати продажу не

залежать від бірж, оскільки рівень їх роботи як торговельних майданчиків є

приблизно однаковим. Слід зазначити, що подальший розвиток мережі філій

фондових бірж дасть змогу залучити більшу кількість інвесторів у регіонах

за місцерозташуван-ням підприємств, що приватизуються.

Відсоток реалізації запропонованих до продажу акцій був найбільшим у

1995 р. - 98,5% (табл. 5). До продажу була запропонована незначна кількість

пакетів акцій, оскільки цей напрям приватизації тільки розпочинався і

недостатньо була відпрацьована як технологія біржових торгів, так і

нормативна база, яка її мала регламентувати. Це був зовсім новий і

невідомий спосіб продажу, який виявився достатньо вдалим. За результатами

продажу було отримано 1,85 млн грн. Співвідношення середньої ціни продажу

однієї акції до її середньої номінальної вартості становило 4,66. Це

свідчить про ліквідність виставлених на продаж пакетів акцій. Якщо

врахувати, що стартова ціна акції визначалася на рівні її номінальної

вартості, то майже всі акції були продані з перевищенням стартової ціни

більш як у 4,5 раза.

Найменше було запропоновано пакетів акцій розміром до 1 % від

статутного фонду (СФ) - 2, найбільше розміром від 10 до 25% від СФ - 19

(табл.6). Серед галузей виробництва найбільше було запропоновано пакетів

акцій будівельних підприємств-12, підприємств машинобудування - 11 та

підприємств легкої промисловості - 6 (табл.7). Найбільш вдалими можна

вважати біржові, контракти з продажу акцій ВАТ «Українські пухові вироби»

(коефіцієнт перевищення стартової ціни становить 37,7), ВАТ «Чортків-ська

кондитерська фабрика» (12,8), ВАТ «Київська швейна фірма «Ластівка» (9),

ВАТ «Укррічфлот» (9).

У 1996 р. кількість пакетів акцій, які були запропоновані до продажу на

фондових біржах, збільшилася до 315. Це зразу вплинуло на співвідношення

між проданими і запропонованими пакетами. Якщо частка проданих пакетів

відносно запропонованих до продажу становила 87,6%, то частка проданих

акцій становила лише 33% (див. табл. 5). Тобто найменше було реалізовано

пакетів акцій розміром від 25 до 50% та більш як 50% від СФ (табл.5). Серед

галузей виробництва лідерство по кількості запропонованих до продажу

пакетів акцій знову ж таки утримували підприємства машинобудування і

металообробки та будівельні підприємства (табл.8). Це пояснюється тим, що

процес корпоратизації, який розпочався в 1993 р., найбільше охопив ці

галузі промисловості. Повністю були реалізовані пакети акцій підприємств

хімічної, нафтохімічної, харчової промисловості, а також наукової сфери.

Продаж акцій проводився на УФБ та КМФБ. Порівняно до номінальної вартості

найдорожче були продані акції ВАТ «Туристичний комплекс «Націоналі»» (у 98

разів), ВАТ «Друкарня ім. Шухевича» (у 80 разів), ВАТ «Луганський

електроапаратний завод» (у 40 разів), ВАТ «Хімнафтомашпроект» (у 32 рази),

ВАТ «Київський центральний універмаг» (у 29 разів). Але частка цих пакетів

акцій у проданих є незначною і тому за 1996 р. співвідношення вартості

укладених біржових контрактів до їх номінальної вартості дорівнює лише

1,37.

1996 рік ще був роком переважно сертифікатної приватизації. Але в

регіонах зростала потреба в торговельних майданчиках для проведення

грошової приватизації. Значно зросла кількість підприємств, акції яких не

були реалізовані на сертифікатних аукціонах і не могли далі продаватися на

них, оскільки вичерпали дозволений нормативними документами кількісний

ресурс виставлення на сертифікатний аукціон. І в 1997 р. почали

функціонувати УМВБ, ДФБ та ПФТС. Кількість запропонованих до продажу

пакетів акцій зросла більше ніж у 2 рази, і 64,6% з них були реалізовані.

Оскільки найбільше було продано пакетів акцій розміром менше ніж 1% від СФ

(221), то частка проданих акцій до виставлених до продажу становила лише

21,2% (табл. 7). Найменше було реалізовано пакетів акцій розміром понад 50%

від СФ-2, або 22,2%. Менше половини від запропонованих було продано пакетів

акцій розміром від 25 до 50% від СФ. Найбільше, як і в попередні роки, було

запропоновано акцій підприємств машинобудування і металообробки, але

відсоток проданих зменшився з 90 до 63,8% (табл. 8). Повністю реалізовано

акції підприємств паливної галузі, найменше (40%) медичної промисловості.

Найбільш вдалі біржові контракти з продажу акцій по ВАТ «НД1 «Кондиціонер»

(коефіцієнт перевищення стартової ціни становив 28,7), ВАТ «Миколаївський

річковий порт» (15,7), ВАТ «Індекс» (14,5), ВАТ «Львівська товарно-

сировинна фірма «Львівресурси» (12).

На первинному ринку цінних паперів підприємств, що приватизуються,

виникала ситуація, коли акції вже не могли продаватися за приватизаційні

папери і не користувалися попитом на фондових біржах за грошові кошти.

Приватизація таких підприємств затягувалася, що призводило до різкого

погіршення їх стану, а отже і привабливості їх як об'єктів приватизації. У

зв'язку з цим в Державній програмі приватизації на 1998 рік була закладена

норма, згідно з якою ціна продажу формувалася на підставі попиту

пропозиції. Якщо попит перевищував пропозицію, то ціна продажу зростала

порівняно з початковою. Навпаки ціна продажу знижувалася і навіть могла

бути меншою від номінальної вартості акції. Оскільки із середини 1998 р.

згідно з рішенням Верховної Ради України було припинено продаж пакетів

акцій на аукціонах за компенсаційні сертифікати, то значно зросла їх

кількість на фондових біржах майже втричі порівняно з попереднім роком.

Найбільше було запропоновано до продажу пакетів акцій розміром від 10 до

25% від СФ (758), але реалізовано лише кожен третій (табл. 9). Як і в

попередні роки, найбільше продано пакетів акцій розміром до 1% від СФ

(61,1%) та від 1 до 5% від СФ (40,4%). Найменше реалізовано пакетів акцій

розміром понад 50% від СФ (12,5%). У зв'язку з цим продано лише 10,2% акцій

від запропонованих до продажу. Цей показник найнижчий за всю історію

біржових торгів акціями підприємств, що приватизуються. Це пояснюється

появою ще одного грошового способу приватизації - продажу акцій на грошових

аукціонах через мережу центрів сертифікатних аукціонів.

Таблиця 4

Дані про укладені протягом 1997 - 1999 рр. біржові контракти з купівлі-

продажу державних пакетів акцій ВАТ, що приватизуються

| |1997 |1998 |1999 |

|на продаж |54,00 |315,00 |731,00 |2 067,00 |1 538,00 |4 705,00 |

|пакетів, шт. |52,00 |276,00 |472,00 |758,00 |633,00 |2 191,00 |

|на продаж, % |96,30 |87,60 |64,60 |36,70 |41,20 |46,60 |

|акцій, шт. |14 537 |70 963 |347 856 |3 134 781 |3 507 742 |7 075 881 |

| |169,00 |966,00 |178,00 |388,00 |947,00 |648,00 |

|акцій, шт. |14 312 |23 423 |73 817 |321 042 |1 249 365 |1 681 961 |

| |245,00 |451,00 |897,00 |515,00 |713,00 |821,00 |

Страницы: 1, 2, 3

МЕНЮ

Фондова біржа в україні проблеми та перспективи розвитку

ИНТЕРЕСНОЕ