бесплатно рефераты
 

Проект фотокомплексу для зйомки індивідуального портрету в умовах павільйону на чорно-білі малоформатні матеріали. Річний об'єм 40 000 замовлень

обробки фотоматеріалів, а також утилізації їхніх відходів і видобування

срібла з архівних фотоматеріалів.

Тільки частина галоиідного срібла, яка міститься у фотоматеріалах,

витрачається на формування зображення. Наприклад, при вживанні фотопаперу

тільки 25% срібла, що міститться в ньому, залишається в зображенні, а при

обробці негативних фотоплівок біля 10%/ Все інше срібло переходить в

оброблюючі розчини. В першу чергу у фіксуючій. Помітна кількість

комплексів срібла може накоплятись у перших водах. Тому виділення срібла з

використанних фіксуючих розчинах ма перших промивних вод в умовах масової

обробки набуває великого значення.

В теперешній час існує безліч способів регенарації срібла із

сріблоутримуючих відходів, котрі поділяють на фізични, фізико-хімічні та

біохімічні.

Наприклад, електролітичний метод регенерації срібла як найбільш

підхожий до умов фотокомплексу.

Електролітичний спосіб виділення срібла базується на відновленні іонів

срібла електричним струмом. В розчині наблюдається дісоціація комплексних

іонів срібла.:

Na [Ag(S2O3)2 ] ?3Na++Ag++2S2O32-

При пропущенні постійного струма через відпрацьований розчин іноді

відбувається окислення іонів тіосульфату до тетратанату:

2S2O3= 2[pic]>S4O6,

a на катоді разряд іонів срібла:

Ag+>Ag

Однак, крім відновлення срібла на катоді можливо також відновлення

Na2S2O3 до NaSO3:

Na2S2O3?Na2SO3+S

S+2[pic]>S2-

S2-+2Ag+>AgS,що веде до утворення спаду.

Таким чином процес відновлення S2- конкурірує з процесом відновлення

Ag+ і ця обставина визначає технологію електролітичного опадкування. Для

утворення при електролізі металичного срібла треба:

1. Вводити в розчин сулсфіт натрію, який переведе Ag2S до Ag, ця реакція

відбувається у кислому середовищі, тому треба підтрмувати нізький

рівень PH.

2. Інтенсивне перемішування розчину через те, що срібло легше

відновлюється ніж сіра, то енергетичне перемішування розчину веде до

того, що біля катоду завжди є необхідна кількість іонів срібла.

3. Дотримуватись залежності плотності струмка від концентрації срібла в

розчині.

При обробці чорно-білих фотоматеріалів на будову зображення

витрачається до 30% срібла, решта переходить у фіксуючий розчин і промивну

воду.

Останнім часом велику увагу приділяють безвідходній технології,

економії природних ресурсів і зниженню витрат на різні види робіт. Особливо

гостро постало питання відносно збору відходів на підприємствах і

регенарації срібла з цих відходів.

При використанні фотоматеріалів, які утримують срібло, обов'язково

треба збирати відпрацьовані фіксуючі розчини, першу промивну воду,

браковані фотовідбитки, використані і браковані негативи на фотоплівці і

фотопластинках. Крім того, слід збирати фільтровані матеріали, які

використовують при фотороботах і переробці сріблоутримуючих відходів, а

також неекспоновані фотоматеріали, зіпсовані через порушення правил

зберігання, що минув.

Організацією збирання і переробкою сріблоутримуючих відходів

займаються централізовані пункти. Вони здійснюють осаджування срібла із

сріблоутримуючих розчинів і сушать його. Сріблоутримуючу золу вони

одержують після спалювання чорно-білих фотоматеріалів у спеціальних

установках.

1.5.1. Розрахунок загальної кількості срібла, що підлягає поверненню в

Державний фонд

Знаючи кількість срібла, що наноситься на 1000 од. кінофотоматеріалів

заводами-виготовлювачами, і норму повернення його в Державний фонд, у

процентах визначають кількість срібла, яке підлягає поверненню в Державний

фонд із загального обсягу оброблених фотоматеріалів.

При розрахунках користуємося даними із табл.1 і 2, а також нормами

нанесення і процента повернення срібла в Державний фонд.

Дані приводимо в таблицi 7.

Таблиця 7. Розрахунок загальної кількості срібла, що підлягає поверненню

в Державний фонд

|Назва |Одиниця|Кількість |Норми |% |Кількість |

|фотоматеріалу|виміру,|фотомате-р|нанесення |повернення|срібла, яке |

| |м2 |іалу |срібла на |в |підлягає повер|

| | | |1000 од., г |Державний | |

| | | | |фонд |Ненню |

|Ч/б фото |1000 |1334 |184 |55 |0,135 |

|плівка ФН-64 | | | | | |

|Фотопапір |1000 |2142 |1200 |55 |1,414 |

|“Універсал-1”| | | | | |

|Всього | | | | |1,55 |

1.6. Розрахунок та специфікація технологічногобладнання

На підприємстві по виготовленню фотоовалів по замовленню від населення

є лабораторії для обробки негативного і позитивного фотозображення,

переносу зображення на овали, обжигу і сушки , кожна з яких відповідно

обладнана.

Таблиця 7. Основне технологічне обладнання

|Обладнання |Технічна характеристика |Кількість |

|А |В |1 |

|Фотоапарат “Київ”-19 |Формат кадру 24х36 затвор |3 |

| |шторний механічний, | |

| |витримки від 1/2 до 1/500 | |

|Змінні об’ективи | | |

| |Фокусна відстань 200 мм |1 |

| |Фокусна відстань 80 мм |2 |

|Освітлювальні прибори |Світильники великого | |

|АПФ-1 |діаметру |2 |

| |Світильники середнього | |

| |діаметру |3 |

| |Світильники, які роблять | |

| |направлений світовий | |

| |потік(прожектори) |3 |

|Фотоштатив |Застосовується для | |

| |стабільного положення | |

| |камери |2 |

|Фотозбільшувач |Для друку проекційним | |

|“Білорусь – 912” |способом |2 |

|АПСО – 7 |Аппарат для сушки | |

| |відбитків різного розміру |1 |

|Віси ВАТК |Застосовуються для | |

| |взвішування хімікатів |2 |

|Ємкості для |Ємкості для храніння | |

|фоторозчинів |фоторозчинів повинні бути | |

|складання |із темного скла |3 |

|зберігання | |6 |

|зберигання | | |

|сріблозберигаючих | | |

|відходів | |2 |

|А |В |1 |

|Мішалки вініпластикові |Використовуються для | |

| |кожного розчину окремо |5 |

|Термометр спиртовий |Пристрій для вимірювання | |

| |температури розчинів |2 |

|Бачок для проявки |Для проявки плівки | |

|плівки | |6 |

|Сигнальний будильник |Для вимірбвання часу з | |

| |подачею звукового сигналу |2 |

|Зажими для |Пластмасові чи металічни | |

|фотопластинок |защіпки |2 |

|Ліхтарік |Для вироблення | |

|фотолабораторний |неактинічного освітлення |1 |

| |Плотнисть №113 і №116 | |

|Фотолабораторні пінцети|Пластмасові чи металічні |3 |

| |защіпки для перемішання | |

| |розчину | |

|Реле часу “Сура–2“ |Для точного визначення | |

| |витримки при фотодруці |2 |

|Кадруюча рамка |Вирівнює і притиская | |

| |фотопапір до екрану і дає | |

| |точне формування | |

| |розміру(формату) відбитка |2 |

|Різак фотографічний |Для перемішення відбитків | |

| |в кюветах |6 |

|Шкаф сушильний тип |Для сушіння листов |1 |

|СШ-2,88 |фотопластинок і скляних | |

| |фотоплатсинок | |

1.7. Розрахунок та опис технологічних приміщень.

В фотокомплексі по зйомці художнього портрету розрахунок виробничих

приміщень проводиться на підставі розрахунку численості працюючих і аналізу

відмінностей технологічних процесів.

Розраховуються площі у відповідності із SСН П11-8075, відповідно з

яким на одне робоче місце фотолабораторних робіт відводиться 10м2, на

ретушора – 5м2, площі складських приміщень визначаються із розрахунку на

одного виробничого працівника – 2м2

Ширина коридорів повинна бути не менша 1,5м. Площа інших примішень,

які не регламентуються нормами, розраховуються із урахуванням габаритів

використовуємого обладнання по формулі:

[pic]

де S – визначаєма площа, м2

f – площа, яку займає обладнання, м2

k – коефіцієнт для визначення виробничої площі.

Данний фотокомплекс має такі приміщення:

Прийомна

Фотопавільйон

Лабораторія обробки негативних матеріалів

Лабораторія проекційного друку

Кімната відпочинку

Склад хімікатів

Склад матеріалів

Оформительска

Складальна розчинів (8м2)

Кімната ретушора (5м2)

Санвузол (6м2)

Виробничі приміщення розташовані за послідовністю технологічних

процесів.

При мінімальній кількості коридорів виробничі приміщення – непрохідні.

Наявність запасного виходу дає можливість підтримувати правила по ТБ.

Допоміжні приміщення розташовані так, що це дає можливість економити час на

виробництво продукції.

Створені сприятливі умови по освітленню, температурно-вологому режиму.

Для забезпечення раціональних умов праці розташування обладнання виконано з

урахуванням послідовності технологічних операцій. Централізована

лабораторія повинна складатись із приміщення для складання розчинів,

лабораторій для обробки негативів, лабораторії для друку, приміщення для

оформлення готових фотографій.

Приміщення для складання розчинів повинно мати припливно-витяжну

вентиляцію. Стіни і стелю офарбовують масляною фарбою. Підлогу покривають

метлакською плиткою. Робоче місце обладнують столом для складання розчинів,

вагами для звішування хімікатів.

Лабораторія для обробки негативного матеріалу повинна мати припливно-

витяжну вентиляцію, вхід у лабораторію повинен мати світло непроникний

тамбур. Стіни офарбовані сірою масляною фарбою, біля проявочного стола

підлогу покривають метлахською плиткою. Робоче місце обладнується

проявочним столом. До нього підводять водопровід для подачі води на

промивку. Лабораторія по друку проекційним способом обладнується

друкарським столом на якому розташовується фотозбільшувач, в кімнаті

повинен розташовуватись водопровід для подачі води на промивку.

2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

У технолонічній частині дипломного проектування ми описуємо технологію

фотозйомки, лабораторні процеси, творчі проблеми.

Ця частина розкриває особливості фотографічного художнього портрету,

питання композиції, масштаба зображення, ємоційний настрій портретируємого,

вибору фону и т.д.

Також в технологічній частині отримуються питання, забезпечення

контролю якості продукції і техніки безпеки, питання обробки

фотоматеріалів.

З точи зору техніки виконання фотографічна зйомка складається із

експонування фотографічного матеріалу, який знаходиться у фотоаппараті, але

техніці проведення зйомки, передбачає цілий ряд підготовчих операцій, таких

як:

1. Вибір апаратури і підготування до з’йомки

2. Вибір оптичних приладів.

3. Підбір негативних матеріалів та зарядження фотоплівки.

4. Перевірка робочого стану аппаратури.

5. Перевірка надійності апаратури та її комплектування.

6. Освітлення об’єкту зйомки.

Після проведення цих операцій та вибору об’єкту зйомки, необхідно

використати всі образотворчі засоби для створення на знімку зображення

правдиве та виразне, живе та правдоподібне.

2.1. Техника і технологія виконання знімальних робіт

З’йомка художнього портрету є в наш час одним із розповсюджених видом

зйомки в побутовій фотографії. При зйомці треба враховувати ії особливості,

професійно виставити освітлення, запитати у замовника, як йому зручніше

зніматись. В худ. портреті недостатньо передати тільки зовнішні риси

портретируємого, щоб забезпечити повну схожесть портрету з орігіналом, щоб

поза і вираз обличчя на знімку були не вимушені і найбільш характерні для

даної людини

При зйомці худ. портрету можно вводити в кадр додаткові предмети,

наприклад, журнальний столик, квіти, свічки, вази. Можно розмістити

портретируємого на крісло, або стілець. При зйомці треба обов’язково

користуватися штативом, оскільки портретний знімок потребує точності

закінчиності композиційної і світлової побудови.

При портретній зйомці краще користуватись довгофокусною оптикою, вона

дає можливість вести зйомку із значним удаленням, чім і забезпечується

зберігання на знімку правильних пропорцій обличчя. В портретний зйомці дає

хороший результат м’якорисуюча оптика, вона змякшуя контури і лінії,

розмиваючі оптичний малюнок зображення. В випадку відсутності

використовують оптичні насадки на об’єктив – діфузні диски, сітки і т.д.

При зйомці портрета треба находити невимушине положення людини перед

фотоапаратом, а не садити його фронтально,орентуя його погляд і поворот

прямо на об’єктив.

Коли знімається портрет людини у повний зріст, інтер’єр становиться

дуже важливою частиною загальної композіції, або він має другорядне

значення (передає оточеня, яке навколо людини, образуя фон). Людина повинна

бути завжди головним у кадрі і увага глядачів повина бути прикута к неї.

Для отримання фотографічного зображення об’єкта він в момент зйомки

повинен знаходитись перед об’єктивом, в полі його “зору” .Всі деталі

об’єкта зомки буде зафіксовано на світлочутливому шарі, точно в томуж

співвідношенні, в яких знаходились у дійсності.

Документальність фотографії визиває у глядача таку глубоку довіру і

робить особливо цікаві фотографічні портрети. Кожний знімок насичений

рухами в тому чи іншому вигляді.

Для того, щоб фотозображення було дійсною картиною дійсності, дало

глядачу естетичне задоволення і визвало емоційний відгук, фотографу

необхідно не тільки відобразити об’єкт на знімку, але передати уявлене від

побаченого. Велике значення має побудова малюнку зображення, виключення з

кадру зайвого, побудова акценту на головне, гармонічне розміщення елементів

малюнку у кадрі.

2.1.1. Вибір плану, масштабу зображення

Вибір плану залежить від бажання замовника, або виробляється

фотографом в залежності від тих задач, які він ставить пред собою при

фотографірованні. При переході від крупного плану до середнього і

загального зростає значення передачі зовнішніх форм, а при переході до

крупного плану все більш впливає на вдалі рішення портретного образу,

вказує ефект освітлення і емоційну виразність обличчя портретируємого .

В залежності від масштабів зображення індивідуальних портретів

приємлєма слідуюча класіфікація видів:

. фрагментарне;

. головне;

. бюстове;

. поясне;

. поколінне;

. в зріст (фігурне).

Фрагментарний портрет представляє собою зображення частини обличчя. В

кадрі повинні бути виразні частини обличчя – очію ріт, ніс, лоб. Верхня

границя кадру проходить вище лоба. Нижня границя – нижче рота, но не нижче

підбородку. Виразність залежить від емоціональної насиченості.

Головний портрет представляє зображення голови повністю. Нижня границя

може проходити по верхній частині пліч, або захватити тільки шию. Обличчя

людини може передати широкий спектр емоцій, що і складає особливу цікавість

головного портрету.

Бюстовий портрет не має точної границі кадру. Наприклад, в жіночому

портреті вона може проходити по лінії роздвоєння бюсту, або включати в кадр

бюст цілком. Вибор варіанту залежить від пропорційності верхньої частини

фігури, голови і бюсту. З ціллю повишення виразу портрету в кадрі можуть

бути введені руки.

Поясний портрет включає, як обов’язковий елемент зображення руки, або

обох рук. В кадр входить лінія таллії – начальна частина торсу. В жіночіх

портретах вона передає красу фігури. Значну частину площини кадру займає

зображення одягу портретируємого. Тональність одежі, ступінь облігання

статі, тональність шкіри обличчя, волосся і одягу фотограф павинен

враховувати при виборі варіанту освітлення і композиції портрету в цілому.

Поколінний портрет може бути зроблений при положенні портретируємого

стоячи, або сидячи. В першому випадкку нижня границя кадру проходить вище

колін, в другому – зображення колін входить в кадр. При зйомці поколіного

портрету необхідно враховувати співвідношення фігури, одягу портретируємого

і зовнишного стану. Торс розташовується вертикально, за виключенням

варіантів, коли портретируємий притуляється до спинки крісла.

Портрет в зріст виконується при положенні портретируємого стоячі або

сидячі. Варіант положення стоячі з опорою на дві ноги, або на одну ногу.

Правильна постанова тулуба моделі з опорою на одну ногу необхідна для

отримання дійсної пози. При виборі необхідно звертати увагу на те, щоб

положення рук і ніг не було симетричним відносно друг друга.

2.1.2. Вибір точки зйомки, ракурсу, положення перед камерою

При зйомці портрету необхідно вибрати точку зйомки. Як правило в таких

Страницы: 1, 2, 3, 4


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.