бесплатно рефераты
 

Облік виробничих запасів на промислових підприємствах

Облік виробничих запасів на промислових підприємствах

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСЬКО - ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТЗОВ «КОМПАНІЯ ТЕХНОПОЛ»

РОЗДІЛ II. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ РУХУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

РОЗДІЛ III. СИНТЕТИЧНИЙ ТА АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

РОЗДІЛ IV. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ТЗОВ «КОМПАНІЯ ТЕХНОПОЛ»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства використовують виробничі запаси, які є важливою і значною частиною оборотних активів підприємства.

Виробничі запаси займають особливе місце не лише у складі майна підприємства, а й у структурі витрат, оскільки вони є основною складовою формування собівартості готової продукції. Враховуючи це, виробничі підприємства особливу увагу приділяють саме обліку і аналізу виробничих запасів.

Для забезпеченості підприємства виробничими запасами та ефективності їх використання необхідно вживати комплекс заходів щодо виявлення, кількісного вимірювання та аналізу результатів. Це можливе при здійсненні систематичного обліку виробничих запасів, що зумовило актуальність теми проведеного дослідження. Основним джерелом інформації є дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Метою бакалаврської роботи є вивчення методичних аспектів обліку виробничих запасів. Для досягнення вказаної мети були поставленні і вирішені наступні завдання: досліджено економічну сутність виробничих запасів; вивчено методику аналізу забезпеченості та ефективності використання виробничих запасів; здійснено аналіз особливостей ведення обліку виробничих запасів.

Предметом дослідження є методика обліку виробничих запасів підприємства.

Як об'єкт дослідження обрано ТзОВ „Компанія Технопол”, яке займається виробництвом кабелю.

Теоретичною і методологічною основою дослідження є нормативні документи, які регулюють питання обліку виробничих запасів, а також підручники, навчально-методичні посібники, наукові статті.

Курсовий проект складається з вступу, 4-ох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ I. ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСЬКО - ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТЗОВ «КОМПАНІЯ ТЕХНОПОЛ»

В Україні склалися сприятливі умови для розвитку ринку виробів з металу. Найбільш затребуваною металевою продукцією сьогодні є кабель, труби і дріт. Попит на кабель пояснюється розвитком електроніки і тотальною зношеністю всіх електромагістралей.

Кабель мав попит у всі часи. Основними споживачами вважаються енергетики, зв'язківці і машинобудівники. В останні декілька років були прокладені сотні кілометрів оптоволоконного зв'язку. І це тільки початок, адже енергетики ще повністю не поміняли старі магістралі…

Втім, на них виробники кабелю не дуже орієнтуються у зв'язку з традиційною неплатоспроможністю енергетиків. Тому виробники кабельної продукції більше сподіваються на приватизовані підприємства і будівельно-монтажні організації, які оновлюють і прокладають мережі як у себе, так і в квартирах клієнтів.

Важливою подією для вітчизняних виробників стало введення для імпортерів мита на рівні 20 % майже на всі види кабельно-провідникової продукції. В результаті частка імпорту на українському ринку зараз не перевищує 25 %, а завозиться переважно та продукція, яка в Україні не випускається, або її виробництво тільки налагоджується. До такої продукції фахівці відносять кабелі з ізоляцією із зшитого поліетилену, кабелі для комп'ютерних мереж, кабельного телебачення, гнучкі кабелі в гумовій ізоляції.

Якщо не рахувати дрібних підприємств, то всього в Україні ринок кабелю поділений між вісьмома заводами і 14 підприємствами середньої величини. Сьогодні чимало заводів-виробників, які швидко нарощують обсяги виробництва, причому, в першу чергу, за рахунок створення нових високотехнологічних виробництв.

Спеціалізація кабельних заводів, безумовно, дещо відрізняється. Проте зараз, заради зниження собівартості продукції, вони нарощують обсяги виробництва, активно відходять від давальницької схеми роботи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Технопол» відноситься до підприємств, зайнятих виробництвом. Воно функціонує у сфері промислового виробництва та відноситься до суб'єктів малого підприємництва. Все це сприяє виникненню певних особливостей у господарсько-фінансовій діяльності даного підприємства.

Основним товаром, який виробляє ТзОВ «Компанія Технопол», є кабель та кабельно-провідникова продукція.

Товариство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на вироблювану продукцію, послуги, підвищення доходів.

Основу планів становлять замовлення та договори, укладені із споживачами (покупцями) продукції, робіт, послуг і постачальниками матеріально-технічної продукції. Відносини ТзОВ «Компанія Технопол» з іншими підприємствами, організаціями та громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів.

Підприємство самостійно здійснює матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва через систему прямих угод (контрактів), реалізує свою продукцію та майно за цінами і тарифами, що встановлюються самостійно, або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавчими актами України,- за державними (регульованими) цінами. В розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні ціни, що формуються відповідно до умов і цін світового ринку.

Щодо фінансової діяльності підприємства, то порядок використання доходу (прибутку), що залишається після сплати податків та інших платежів у бюджет, визначають Збори Учасників. ТзОВ «Компанія Технопол» сплачує платежі в бюджет згідно чинного законодавства України (є платником ПДВ та єдиного податку 6%, сплачує платежі до фондів соціального страхування).

Особливе місце у діяльності підприємства займають виробничі запаси.

Запаси -- це матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності), необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання.

Основними завданнями обліку виробничих запасів є:

1) правильне та своєчасне документальне оформлення всіх операцій з руху матеріальних цінностей;

2) виявлення та відображення витрат, пов'язаних з їхньою заготівлею;

3) контроль за надходженням, заготівлею матеріальних цінностей, їх зберіганням;

4) одержання точних відомостей про залишки запасів, що знаходяться на складах і в коморах;

5) правильне та своєчасне виявлення запасів, які не використовуються на підприємстві та підлягають реалізації.

Забезпечення зберігання запасів здійснюють такими методами:

а) через систему матеріальної відповідальності -- укладанням договорів із працівниками, які мають доступ до оформлення документів про рух матеріальних цінностей;

б) документальне оформлення всіх операцій руху матеріальних цінностей (прийняття, відпуск, списання);

в) затвердження окремим наказом посадового списку осіб, що мають право підписувати документи з прийняття, відпуску та списання матеріальних цінностей;

г) налагодження складського господарства;

ґ) проведення інвентаризації (вибіркової та суцільної).

Облік виробничих запасів як основи виробництва продукції даного підприємства має певні особливості. Відповідно до облікової політики підприємства (див. додаток А) визнання та первісну оцінку запасів (матеріалів, сировини, палива, комплектуючих виробів, товарів) потрібно здійснювати залежно від шляхів надходження запасів на підприємство: придбані за плату, виготовлені власними силами, внесені до статутного капіталу, одержані безоплатно, придбані у результаті обміну на подібні та неподібні запаси згідно з П(С)БО 9 «Запаси»[2].

Обліковою одиницею бухгалтерського обліку запасів на ТзОВ «Компанія Технопол» слід вважати найменування запасів. Такими, наприклад, є дріт мідний, пластикат, розчинник і т.п.

Оцінку запасів при вибутті підприємство здійснює за методом середньозваженої собівартості. Товариству цей метод найбільш підходить, адже для виробництва кабелю потрібна велика кількість запасів, що їх постачають різні підприємства. А отже і ціна не є стабільною. Тому найраціональнішим буде визначити середню ціну, за якою потім списується собівартість запасів.

Ще одним пунктом у обліковій політиці є те, що при складанні балансу потрібно здійснювати оцінку запасів та відображати у бухгалтерському обліку та звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

У фінансовій звітності можна отримати таку інформацію про виробничі запаси:

а) облікові помітки, прийняті підприємством для оцінки запасів, включаючи використані формули собівартості;

б) загальну балансову вартістю запасів та балансову вартість окремих груп запасів згідно з їх класифікацією підприємством;

в) балансову вартість запасів, відображених за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на збут;

г) суму запасів, визнаних упродовж звітного періоду;

ґ) суму списання запасів до чистої вартості реалізації;

д) раніше списаної вартості запасів у результаті збільшення їх чистої вартості реалізації;

е) обставини або подій, що призвели до сторнування раніше списаної вартості запасів;

є) балансову вартість запасів, переданих у заставу для забезпечення зобов'язань.

Оскільки виробництво кабелю є для ТзОВ «Компанія Технопол» основою діяльності, то запасам слід приділяти особливу увагу. Це сприятиме налагодженню виробництва і безперебійній роботі підприємства.

РОЗДІЛ II. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ РУХУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

Усі операції з руху виробничих запасів оформляються первинними документами.

Форми цих документів затверджені наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 р. № 493. До них належать:

1) М-1 «Журнал обліку вантажів, що надійшли»;

2) М-2а «Акт списання бланків довіреностей»;

3) М-4 «Прибутковий ордер»;

4) М-7 «Акт про приймання матеріалів»;

5) М-8 «Лімітно-забірна картка»;

6) М-9 «Лімітно-забірна картка»;

7) М-10 «Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів»;

8) М-11 «Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів»;

9) М-12 «Картка складського обліку матеріалів»;

10) М-13 «Реєстр приймання-здавання документів»;

11) М-14 «Відомість обліку залишків матеріалів на складі»;

12) М-15 «Акт про приймання устаткування»;

13) М-15а «Акт приймання-передачі устаткування до монтажу»;

14) М-16 «Матеріальний ярлик»;

15) М-19 «Матеріальний звіт»;

16) М-21 «Інвентаризаційний опис»;

17) М-23 «Акт про витрату давальницьких матеріалів»;

18) М-28 «Лімітно-забірна картка».

Для правильної організації обліку матеріалів на підприємствах потрібні складські приміщення з відповідним обладнанням, пристосуваннями (стелажами, полицями, ящиками), вимірювальними приладами (міри, ваги). Матеріали в складах мають розміщуватись за секціями, а в середині їх - за окремими групами (на полицях, у штабелях, стелажах, засіках тощо), аби можна було швидко їх прийняти, видати й перевірити наявність матеріалів.

Облік виробничих запасів здійснюється за такими напрямками: кількісний і вартісний облік; облік заготівлі і придбання матеріалів та розрахунків з постачальниками; наявності і руху матеріалів на складах; використання матеріалів у процесі виробництва; реалізації матеріальних цінностей і розрахунків з покупцями.

Виробничі запаси, які надходять на підприємство, оприбутковуються матеріально відповідальними особами (завідувачами складами, комірниками та іншими особами).

У ТзОВ «Компанія Технопол» матеріально відповідальною особою є рядовий працівник, оскільки посади комірника і завскладу відсутні через невеликий штат працівників (дане підприємство рахується малим). Відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (див. додаток Б) цей працівник зобов'язаний вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та залишки довірених йому матеріальних цінностей, а також брати участь у інвентаризації довірених йому запасів, тобто сприяти збереженню матеріалів.

Характерною особливістю запасів на складі є відсутність матеріальних ярликів, оскільки номенклатура є не настільки великою, щоб оформляти їх.

Оприбуткування виробничих запасів матеріально відповідальною особою здійснюється на підставі товарно-транспортних накладних (див. додаток В), рахунків-фактур та інших супроводжувальних документів, і оформляються прибутковим ордером типової форми № М-3 або № М-4 (зразок 2.1).

Зразок 2.1 Прибутковий ордер №1 від 2 лютого 2005 р.

Вид операції

Склад

Постачальник

Кореспондуючий рахунок

Найменування

код

Рахунок, субрахунок

Реєстраційний номер рахунка або іншого документа, на підставі якого проводиться оприбуткування

01

1

ТОВ “Ера”

104

201

210

Матеріальні цінності

Одиниця

Кількість

Ціна, грн

Сума

Порядковий номер запису в

складській картотеці

Найменування, сорт, розмір, марка

Код (номенклатурний номер)

Код

Найменування

1

2

3

4

5

6

7

8

Оліфа

2011120

02

кг

300

12-00

3600

10

Прийняв ____________________ Здав __________________

Якщо в результаті приймання виробничих запасів будуть встановлені кількісні та якісні розбіжності з даними супроводжувальних документів постачальника, а також при прийманні запасів, що надійшли без документів комісія підприємства складає акт про приймання матеріалів типової форми М-7. Для оприбуткування таких запасів за наказом керівника створюється спеціальна комісія, в яку обов'язково мають входити представники постачальника, а у разі виникнення суперечливих питань з метою з'ясування непорозумінь можна залучати відповідних спеціалістів-експертів. Акт складається у двох примірниках і підписується членами комісії, після чого затверджується підписом керівника підприємства.

Для одержання матеріалів зі складу постачальника або транспортної організації довіреній особі (експедитору) бухгалтерія підприємства виписує на бланку суворої звітності за формою № М-2 “Довіреність”, затверджену наказом Міністерства статистики України від 07.10.1996 № 291. Довіреність підписується керівником підприємства, головним бухгалтером та засвідчується печаткою господарства. Довіреність реєструється в формі № М-3 “Журнал реєстрації довіреностей”, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 № 193. Бухгалтерія підприємства контролює використання бланків суворої звітності за формою №М-2 “Довіреність” шляхом відмітки в журналі в спеціальній графі про надходження матеріалів на склад або про анулювання форми №М-2 “Довіреність”. Рекомендується не рідше одного разу в квартал із зазначенням нумерації і кількості анульованих бланків форми № М-2 “Довіреність” проводити їх списання. Операція по списанню оформляється за формою №М-2а “Акт списання бланків довіреностей”, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 № 193.

Для скорочення обсягів роботи дозволяється замість виписування прибуткових ордерів оформляти приймання запасів способом відміток (штамп) відповідальної особи на супроводжувальних документах. Саме за таким принципом і діє ТзОВ «Компанія Технопол». Це значно полегшує роботу як матеріально відповідальної особи, так і бухгалтера, адже надходження матеріалів є значним і частим.

Приймання запасів від власних підрозділів підприємства (невикористання матеріалів, відходів оформляється накладними на внутрішнє переміщення матеріалів (ф. № М-11). Оскільки наше підприємство є суб'єктом малого підприємництва, то підрозділи відсутні. На ТзОВ «Компанія Технопол» існує лише один склад.

Проте тут має місце такий документ як акт на списання товарно-матеріальних цінностей (див. додаток Д). Цей акт відображає списання товарно-матеріальних цінностей з підзвіту матеріально відповідальної особи на виробництво.

Упровадження запасів у виробництво оформляється лімітно-забірними картками (ф. № М-8 і М-9) і накладними-вимогами (ф. № М-11).

Лімітно-забірні картки призначені для оформлення відпускання матеріалів, які систематично споживаються під час виготовлення продукції, а також для поточного контролю за дотриманням установлених лімітів відпускання запасів на виробничі потреби. Вони також використовуються для оперативного обліку відпускання запасів у межах затвердженого ліміту.

Лімітно-забірні картки виписують у двох примірниках відділом постачання або плановим відділом, один з яких передається цеху-одержувачу, а другий -- на склад. У названій картці вказується ліміт (норма) відпускання запасів (на певний період -- місяць, квартал), а під час відпускання матеріалів робиться запис про фактичну кількість відпущених матеріалів і визначається залишок ліміту.

Кожного місяця лімітно-забірні картки передаються до бухгалтерії для списання матеріалів на виробництво.

На ТзОВ «Компанія Технопол» лімітно-забірні картки відсутні, проте існують норми розходу матеріалів для проводів та кабелів з мідною жилою з врахуванням технологічних відходів на 1 км (див. додаток Е). На основі цих норм складаються калькуляції виготовлення кабелю (див. додаток И), що дає змогу оцінити величину відпущених у виробництво матеріалів.

Перевірити дотримання норм витрачання можна за допомогою акта витрат матеріалів у виробництві (див. додаток К).

Відпускання запасів, їх використання можуть оформлятися й іншими первинними документами: актом-вимогою на заміну (додаткове відпускання) матеріалів (ф. № 10); накладною на відпускання товарно-матеріальних цінностей (ф. № М-20), актом про витрату давальницьких матеріалів (ф. № М-23) тощо.

Важливим аспектом у діяльності підприємства та безпосередньо перевірці правильності документального відображення виробничих запасів є інвентаризація.

Інвентаризація - перелік, перерахування, зважування, перемірювання виробничих запасів, що знаходяться в місцях зберігання, і співставлення наявної кількості з даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризація матеріальних цінностей є одним з радикальних засобів контролю та збереженням оборотних активів і роботою матеріально відповідальних осіб. Використовується також для виявлення фактичних витрат на виробництво продукції або коли інші способи одержання даних про витрати матеріальних ресурсів не можуть бути використані. Обов'язковим є проведення інвентаризації при зміні матеріально-відповідальних осіб.

Оформляються результати інвентаризації інвентаризаційними описами (ф. № М-21), які разом з висновками робочої комісії здаються до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому бухгалтерія складає порівняльну відомість у якій послідовно виконуються такі розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік залишків і нестач внаслідок пересортиці, розрахунок природної нестачі, визначаються кінцеві результати інвентаризації.

Страницы: 1, 2


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.