бесплатно рефераты
 

Облік розрахунків з персоналом на ДП "Кривбасшахтозакриття"

Облік розрахунків з персоналом на ДП "Кривбасшахтозакриття"

97

Зміст

  • Вступ
    • Розділ 1. Теоретичні та методологічні основи обліку, аудиту та економічного аналізу розрахунків з персоналом
    • 1.1 Сутність розрахунків з персоналом
    • 1.2 Готівкові та безготівкові розрахунки з персоналом
    • 1.3 Аналітичний огляд нормативно-правових та законодавчих актів з обліку, аудиту та економічного аналізу розрахунків з персоналом
    • 1.4 Міжнародний аспект обліку, аудиту та економічного аналізу розрахунків з персоналом
    • Розділ 2. Облік розрахунків з персоналом на ДП “Кривбасшахтозакриття"
    • 2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
    • 2.1.1 Характеристика діяльності підприємства та техніко-економічних показників
    • 2.1.2 Склад бухгалтерської служби та охорона праці на підприємстві
    • 2.2 Облік особового складу працівників, виробітку та відпрацьованого часу
    • 2.3 Облік нарахування, утриманя та виплати заробітної плати
    • 2.4 Облік видачі та повернення не витрачених підзвітних сум
    • 2.5 Облік нарахування та виплати відпусткних сум та утримання аліментів
    • 2.6 Відображення розрахунку з персоналом у звітності підприємства
    • 2.7 Напрямки удосконалення організації обліку розрахунку з персоналом
    • Розділ 3. Аудит та економічний аналіз розрахунків з персоналом
    • 3.1 Мета і завдання аудиту та економічного аналізу розрахунків з персоналом
    • 3.2 Організація та методика аудиту розрахунків з персоналом
    • 3.2.1 Методи і прийоми проведення аудиту розрахунків з персоналом на ДП “Кривбасшахтозакриття”
    • 3.2.2 Складання організаційних документів
    • 3.2.3 Оцінка системи внутрішнього контролю на підприємстві
    • 3.2.4 Виявлення аудиторського ризику та визначення рівня суттєвості
    • 3.2.5 Складання бюджет витрат часу на проведення аудиту, плану та програми аудиту
    • 3.3 Аудит розрахунків з персоналом
    • 3.3.1 Аудит нарахування, утримання та виплати заробітної плати
    • 3.3.2 Перевірка видачі та повернення невикористаних підзвітних сум
    • 3.3.3 Перевірка нарахування та виплати відпускних сум та утримання аліментів
    • 3.4 Економічний аналіз розрахунків з оплати праці
    • 3.4.1 Аналіз використання фонду робочого часу
    • 3.4.2 Аналіз продуктивності праці
    • 3.4.3 Аналіз фонду заробітної плати
    • 3.4.4 Аналіз структури і динаміки видачі, повернення не використаних підзвітних сум, нарахування відпускних сум та утримання аліментів
    • 3.4.5 Економіко-математична модель та обґрунтування її практичної цінності на ДП “Кривбасшахтозакриття”
    • 3.5 Аудиторський висновок за підсумками процедур аудиту і аналізу
    • Висновки
    • Список використаних джерел
Вступ

Актуальність обраної теми полягає у тому, що ефективність функціонування та соціального розвитку субєкта господарювання (трудових колективів) забезпечується передусім формуванням належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких на базовому підприємстві є оплата праці, виплата відпускних, нарахування лікарняних, утримання аліментів різних категорій персоналу та видача готівки під звіт деяким категоріям персоналу, а також утримання за ініциативою підприємства.

Метою роботи є висвітлення теоретичного аспекту та практичних навичок обліку розрахунків з персоналом, удосконалення навичок аудиторської перевірки та аналіз об'єкта дослідження на практиці.

Відповідно до поставленої мети поставлено та вирішено завдання а саме:.

розглянуто облік нарахування, утримання та виплати заробітної плати;

досліджено облік видачі та повернення не використаних підзвітних сум;

охарактеризовано облік нарахування та виплати відпускних;

розглянуто утримання аліментів;

визначено напрямки удосконалення організації обліку розрахунків з персоналом на підприємстві;

розглянуто мету і завдання аудиту розрахунків з персоналом;

виявлено аудиторський ризик та суттєвість в аудиті;

розглянуто систему внутрішнього контролю на підприємстві;

охарактеризовано організаційну та економічну характеристику

ДП “Кривбасшахтозакриття”;

досліджено організацію і методику аудиту розрахунків з персоналом;

проведено аналіз фонду заробітної плати, використання робочого часу, продуктивності праці;

досліджено структуру і динаміку видачі та повернення не використаних підзвітних сум, виплати відпускних та утримання аліментів;

проаналізовано економіко-математичну модель та обгрунтувати її практичні цінності на ДП “Кривбасшахтозакриття”;

складено аудиторський звіт та висновок за підсумками аудиту.

Об'єктом дослідження виступають розрахунки з персоналом які проводяться на ДП “Кривбасшахтозакриття”. Предметом дослідження є економічні відносини, що виникають у наслідок обліку, аудиту та аналізу розрахунків з песоналом

При написанні роботи інформаційною базою дослідження є: нормативні та законодавчі документи з питань розрахунків з персоналом, наукова література, періодичні видання, що регулюють та регламентують аудиторську діяльність, національні стандарти бухгалтерського обліку. В процесі дослідження використано публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, рекомендації науково-дослідних установ.

У випускній роботі використовувалися такі методи дослідження, як: порівняння, використовувався для порівняння техніко-економічних показників 2007 року з 2004, 2005, 2006 роками, дедукція використовувалась для аналізу продуктивності праці, шляхом впливу факторів першого рівня підпорядкованості і другого на зміну рівня середньорічного виробітку промислово-виробничого персоналу, аналіз - для визначення структури і динаміки видачі, повернення невикористаних підзвітних сум, нарахування відпускних та утримання аліментів, моделювання - для розрахунку витрат на оплату праці, що досліджується в момент часу.

Дана робота складається з трьох розділів:

В першому розділі визначаються теоретичні та методологічні основи обліку, аудиту та економічного аналізу розрахунків з персоналом, а саме розглянуто сутність розрахунків з персоналом, готівкові та безготівкові розрахунки з персоналом, нормативно - правові та законодавчі акти та міжнародний аспект обліку, аудиту та аналізу розрахунків з персоналом.

Другий розділ містить опис обліку розрахунків з персоналом на ДП “Кривбасшахтозакриття”, а саме: охарактеризовано організаційно-економічну діяльність підприємства, облік особового складу працівників, виробітку та відпрацьованого часу, облік нарахування, утримання та виплати заробітної плати, видачі, повернення невикористаних підзвітних сум, нарахування та виплати відпускних, лікарняних та утримання аліментів.

У третьому розділі проведено аудит та економічний аналіз розрахунків з персоналом на базовому підприємстві, визначено їх динаміку, структуру, визначено характер впливу певних показників на їх зміну. В завершення роботи складено підсумкові документи за результатами проведеного аудиту (аудиторський звіт та висновок).

Розділ 1. Теоретичні та методологічні основи обліку, аудиту та економічного аналізу розрахунків з персоналом

1.1 Сутність розрахунків з персоналом

Розрахунки з персоналом включають такі складові, як: заробітна плата, нарахування та виплата відпускних, утримання аліментів, видача готівки на господарські потреби, сплата здійсненого збитку, утримання за ініціативою підприємства, нарахування допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та розрахунки за дивідендами. Розглянемо кожну з них.

Розглянемо першу складову, це оплата праці працівників.

Сутність поняття "заробітна плата" складна і багатостороння, тому розглядати її потрібно з різних позицій.

По-перше, заробітна плата - це економічна категорія, що відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості. В цьому розумінні доречнішим є поняття "оплата праці", яка, крім власне заробітної плати, включає і інші витрати роботодавця на робочу силу.

По-друге, законом України “Про оплату праці" [1. с.2], визначено, що заробітна плата - це винагорода або заробіток, обчислений у грошовому виразі, який за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за роботу, яку виконано або має бути виконано Це загальновизнані визначення, що найточніше відповідають терміну "заробітна плата".

По-третє, в умовах ринкової економіки заробітна плата - це елемент ринку праці, що складається в результаті взаємодії попиту на працю і її пропозиції і виражає ринкову вартість використання найманої праці. В цьому розумінні найчастіше вживаються усереднені показники ставок оплати одиниці (наприклад, людино-години) праці певної якості [25, с.123].

По-четверте, для найманого працівника заробітна плата це основна частина його трудового доходу, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці і який має забезпечити об'єктивно необхідне відтворення робочої сили [25, с.123].

По-п'яте, для підприємця заробітна плата - це елемент витрат виробництва, і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

В свою чергу заробітна плата складається із основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. В цьому розумінні доречнішим є поняття “оплата праці", яка, крім власне заробітної плати, включає і інші витрати роботодавця на робочу силу [25, с.123].

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюються у вигляді тарифних ставок (окладів): і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

При роботі з документами з особового складу необхідно враховувати, що персональні дані (відомості про факти, події і обставини трудової діяльності і приватного життя) громадян відносяться до категорії конфіденційної інформації.

Одним із механізмів регулювання державою оплати праці працівників підприємств, установ, організацій всіх форм власності є встановлення мінімальних гарантій при нарахуванні заробітної плати в окремих випадках:

за час, відпрацьований понад встановлену норму;

за роботу в нічний час;

за роботу у святкові й неробочі дні;

за час простою;

За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

Оплата годин нічної роботи. Годинами нічної роботи вважається період з 22 до 6 години. При цьому встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на 1 годину. До роботи в нічний час не допускаються: вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до 3 років; працівники до 18 років; працівники інших категорій (згідно з чинним законодавством). Години нічної роботи оплачуються в підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором у розмірі до 40%, але вона повинна бути не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час [25, с.126].

Робота у вихідний, святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі:

працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки:

працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день проводилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота проводилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, який працював у вихідний, святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб.

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природною середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Час простою з вини працівника не оплачується.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій [1, с.3].

Премія - елемент заробітної плати, покликаний стимулювати працівників до поліпшення кількісних і якісних показників роботи, до більш ефективного рішення різних господарських, управлінських і інших задач.

Так, преміювання може здійснюватися:

за виконання й перевиконання виробничих завдань;

підвищення продуктивності;

економію сировини, матеріалів, інструментів й інших матеріальних цінностей;

зменшення простоїв устаткування й інших якісних показників у роботі підприємства;

сприяння винахідництву й раціоналізації;

запровадження в дію в термін і достроково виробничих потужностей й об'єктів будівництва й ін.

На підприємствах премії виплачуються за рахунок підприємства, і їх (премії) можна розділити на дві групи:

премії, виплата, яких здійснюється на систематичній основі;

одноразові премії.

Премії, які працівник підприємства може одержати кілька разів через якийсь певний період часу, є преміями, виплачуваними на систематичній основі. Працівник може їх одержувати кілька разів, а може і не одержати жодного разу. Адже премія - не заробітна плата, і для її одержання необхідне дотримання певних умов. А от одноразова премія виплачується тільки один раз, знову ж при дотриманні певних умов. Ніякої періодичності виплати або певної дати, коли вона повинна бути виплачена, не встановлюється. Для її одержання необхідно тільки виконання умов преміювання й усе. В той же час, якщо якийсь працівник зможе виконати такі умови преміювання кілька разів, то він може, як правило, одноразові премії це передбачають, одержати таку премію кілька разів [25, с.128].

На підприємствах для виплати одноразових премій застосовують погодинно-преміальну систему оплати праці.

Документальне підтвердження виконання умов преміювання працівників, яким нарахована премія з розрахунку, має бути додано до нього і разом з ним передається на затвердження керівника, а після - до бухгалтерії.

Тільки після затвердження розрахунку керівником воно надходить до бухгалтерії та служить підставою для нарахування премії працівникам підприємства. Бухгалтеру залишається всього лише записати в розрахунково-платіжній відомості відповідному працівнику суму нарахованої йому премії.

Так як нарахування премій є обов'язковим тільки при наявності документально підтверджених фактів виконання певних умов, що дають право на здійснення таких нарахувань, бухгалтер має право здійснювати їх тільки за письмовим наказом керівника та затверджених ним розрахунків таких нарахувань окремо по кожному факту такої виплати із зазначенням суми, що підлягає виплаті окремо по кожному працівнику [25, с.129].

Розміри премії, як правило, встановлюються диференційовано по професіях і групах робітників та службовців залежно від значимості й складності виконуваних робіт. Шкали диференціації розмірів премій підприємством установлюється самостійно.

Головними в системах преміальних винагород є премії за основні результати господарської (або іншої) діяльності - для керівників і спеціалістів, за дотримання напружених або перевищення встановлених кількісних і якісних показників - для робітників. Крім того, як свідчить практика, премії виплачуються одноразово за особливі досягнення в практиці і виконання особливо важливих виробничих (або інших) завдань і робіт.д.о числа одноразових премій прийнято відносити також винагороди за підсумками роботи за рік, винагороди за стаж роботи на даному підприємстві або в галузі.

Оскільки для працедавців премії, як і інші елементи витрат на робочу силу, представляють перш за все витрати виробництва, остільки надто важливою проблемою є визначення граничного розміру засобів, які можуть бути направлені на заохочувальні виплати, щоб ефект, отриманий від їх застосування не був перевищений. В цілях забезпечення ефективності преміювання повинне дотримуватися правила: сума заохочення може складати лише частину грошових коштів, отриманих додатково після введення преміальних систем оплати [25, с.129]

При преміюванні за підвищення якості продукції ці додаткові засоби можуть бути отриманні працедавцями за рахунок підвищення цін на частину першосортної продукції, що збільшилася; реалізації додаткової продукції в результаті виходу більшого об'єму годної конкурентноздатної продукції; за рахунок економії від надпланового зниження собівартості продукції у зв'язку з скороченням втрат від браку.

Застосування преміальних систем за збільшення об'ємів продукції, що випускається, економічно доцільно перш за все тоді, коли економія на умовно-постійних витратах перекриває витрати на преміювання і крім того частина її направляється на зниження собівартості продукції.

Другу складову яку розглянемо, це відпустки [2, с.1]:

Нормативно-правовим документом, який встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи виступає Закон України "Про відпустки".

Кожен громадянин України, який перебуває у трудових відносинах з підприємствами, організаціями, установами, має право на відпустку.

Відпустка - це тимчасове звільнення від роботи для відпочинку. Право на відпустку не залежить від місця роботи, форми власності підприємства, посади, системи оплати праці, тривалості та періодичності робочого часу, терміну трудового договору [2, с.2].

По видах відпустки умовно розділяють на:

щорічні - основні відпустки;

додаткові;

додаткові відпустки в зв'язку з навчанням;

творчі відпустки;

соціальні відпустки;

відпустка в зв'язку з вагітністю та пологами;

відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

додаткова відпустка працівникам, що мають дітей;

відпустки без збереження заробітної плати.

Оформляється відпустка на підставі Наказу (розпорядження) про надання відпустки (додаток Н). Можна видати наказ спрощеної форми або за Списком групи працівників. Підставою для оформлення наказу й списку є заяви працівників відповідно до затвердженого на підприємстві графіка відпусток. В окремих випадках до заяви працівник зобов'язаний прикласти документи, що підтверджують право працівника на відпустку або необхідність її надання.

З метою рівномірного розподілу витрат на виплату відпусток протягом звітного періоду на підприємстві створюються резерви на виплату відпусток.

Резерв виплати відпусток створюється шляхом щомісячного його нарахування за нормативом від фактичних витрат на оплату праці, яка враховується при розрахунку середнього заробітку. Нормативи відрахувань до резерву оплати відпусток підприємство розраховує самостійно. При цьому враховуються зарплата, яка включається до розрахунку середнього заробітку за рік, і відрахування на соціальні заходи.

Фонд заробітної плати згідно з чинною інструкцією органів статистики включає не лише фонд оплати праці, що належить до поточних витрат підприємства, а й виплати за рахунок коштів соціального захисту і чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Третю складову, яку розглянемо це відрядження [27, с.125]:

У процесі господарської діяльності у підприємства виникає необхідність видачі з каси готівки працівникам підприємства під звіт на господарські витрати та службові відрядження. У цьому випадку виникають розрахункові відносини з підзвітними особами.

Підзвітні особи - це працівники даного підприємства, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно з наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

На підприємствах складають і затверджують наказом керівника список осіб, які мають право одержувати гроші в підзвіт на господарські потреби

[27, с.125].

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Суму авансу на відрядження, що видається в підзвіт, визначають на підставі попереднього розрахунку. При цьому аванс на закордонне відрядження повинен видаватися у валюті тієї країни, до якої працівник відряджається, або у вільноконвертованій валюті в розмірах, зумовлених реальними потребами в країні перебування з дотриманням вимог НБУ щодо вивезення іноземної валюти за кордон [19, с.5].

Направлення працівників підприємства у відрядження здійснюється керівником підприємства з оформленням наказу, в якому зазначається: пункт призначення, назва підприємства або організації, куди відряджається працівник, термін й мета відрядження.

Наказ про направлення працівника у відрядження є підставою для видачі йому посвідчення про відрядження (додаток А).

Посвідчення про відрядження - документ, який видається працівнику підприємства на підставі наказу (розпорядження) керівника для виконання службового доручення поза постійним місцем робот [27с.125].

Працівники, які одержали готівку в підзвіт, подають до бухгалтерії підприємства авансовий звіт про витрачені суми, до якого повинні бути додані всі виправдовуючи документи.

Страницы: 1, 2


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.