Облік аналіз та аудит розрахунків із засновниками підприємства

Облік аналіз та аудит розрахунків із засновниками підприємства

1. Значення Балансу та вимоги до його складання

Бухгалтерський баланс - спосіб узагальнення й угруповання майна господарства і джерел його утворення на визначену дату в грошовій оцінці.

Схематично бухгалтерський баланс являє собою таблицю, складену з двох вертикально розташованих частин: верхня-актив-відбиває майно підприємства, а нижня - пасиви - джерела його утворення.

У балансі завжди повинне бути присутнім рівність підсумків активу і пасиву (майно господарства дорівнює джерелам його утворення). Підсумки по активу і пасиву балансу називаються валютою балансу.

Кожний з розділів активу і пасиву балансу включає економічно однорідні види засобів і джерел, що називаються статтями балансу.

Баланс підприємства складається на основі відомостей про стан, склад і структуру засобів господарства та джерел їх формування. Для визначення початкового стану засобів і відносин на підприємстві проводиться інвентаризація. На підставі її даних складається початковий або вступний баланс господарства.

Всі господарські факти (операції) повинні мати доказовість, тобто бути оформлені документально. Бухгалтерські документи є основою бухгалтерських записів, в них наводяться кількісні та якісні характеристики об'єктів. Їх перевіряють, обробляють та реєструють.

Рахунки відкривають на підставі бухгалтерського балансу. Після завершення всіх записів у рахунках їх замикають (визначають обороти за дебетом і кредитом, а також новий стан, сальдо, об'єкти обліку). Замкнуті рахунки використовують для складання заключного (остаточного) балансу.

2. Визначення, які характеризують активну часину балансу

У ринковій економіці під активами балансу розуміється майнова маса, що повинна активно працювати і приносити прибуток. Статті активу розташовуються по визначеній системі. В Україні актив балансу будується в порядку зростаючої ліквідності і поділяється на три розділи: необоротні активи, оборотні активи й витрати майбутніх періодів.

Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Фінансові інвестиції - активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Необоротні активи - всі активи, що не є оборотними.

3. Визначення, які характеризують пасивну частину балансу

У ринковій економіці пасив балансу показує, яка величина засобів (капіталу) вкладена в господарську діяльність підприємства, хто і якою мірою брав участь у створенні майнової маси підприємства. Він визначається як зобов'язання за отримані цінності чи як вимоги на отримані підприємством ресурсів. Зобов'язання розрізняються по суб'єктах: одні з них є зобов'язаннями перед власниками підприємства, інші - перед кредиторами, банками. Такий розподіл зобов'язань у балансі має важливе значення при визначенні терміновості їхнього погашення.

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни.

Зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.

Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

4. Оцінка статей активу балансу

Розділ 1 "Необоротні активи" поєднує різні по своєму економічному значенню статті балансу і містить зведення про засоби, вкладені в основні фонди і на інші цілі. Об'єднання їх в одному розділі обумовлено приналежністю до найменш ліквідних активів. Ці активи не призначені для продажу, а використовуються для виробництва продукції, її транспортування і збереження. Виробничі і фінансові вкладення тривалого користування характеризують діяльність підприємства. Тут зосереджені наступні статті.

Стаття "Основні засоби" включає вартість основних засобів як діючих, так і тих, що знаходяться в запасі.

У статті "Нематеріальні активи" показуються активи, що не мають матеріальної форми, але мають значну вартість: права користування землею й ін. природними ресурсами; патенти, ліцензії, товарні знаки і т.п.

Стаття "Незавершене будівництво" призначена для відображення фактичних витрат підприємства на капітальне будівництво, по монтажу устаткування.

По статті "Довгострокові фінансові інвестиції" відбиваються фінансові вкладення з розшифровкою по видах вкладень: інвестиції в дочірні підприємства, позики на термін більш 12 місяців.

У статті „Довгострокова дебіторська заборгованість” показується заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

У статті „Відстрочені податкові активи” відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

По статті „Інші необоротні активи” наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу „Необоротні активи”.

Загальним для статей активів першого розділу є те, що вони не змінюють свою економічну і фізичну форму протягом декількох років і вимагають тривалих джерел покриття, якими є власні засоби і довгострокові кредити і позики, що у сумі складають перманентний капітал.

Розділ 2 "Оборотні активи" включає оборотні активи підприємства, що приймають участь у виробничо-технологічному процесі, боргові права підприємства, а також короткострокові фінансові зобов'язання і кошти . Основні статті розділу наступні.

У групі "Запаси" показуються запаси сировини, матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, тара; наявність на складі закінчених виробництвом виробів й ін.

В другому розділі враховується також дебіторська заборгованість, що утворюється з розрахункових взаємин підприємства з господарськими організаціями. Дебіторська заборгованість є важливою частиною оборотних коштів. При наявності конкуренції і складностей збуту продукції підприємства можуть продавати її.

По статті "Поточні фінансові інвестиції" показуються короткострокові (на термін не більш одного року) вкладення підприємства які можуть бути реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентом грошових коштів).

У статті „Грошові кошти та їх еквіваленти” відображаються кошти в касі, на поточних рахунках та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи. Збільшення в динаміці по цій статті, як правило, свідчить про поліпшення фінансового стану підприємства.

У статті „Інші оборотні активи” відображаються суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу „Оборотні активи”.

У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

5. Оцінка статей пасиву балансу

Статті пасиву групуються по ступені терміновості повернення зобов'язань. У бухгалтерському балансі власний капітал підприємства відбивається в першому розділі пасиву "Власний капітал". Основна стаття цього розділу "Статутний капітал" показує суму засобів, інвестовану власниками для забезпечення статутної діяльності підприємства. У цьому ж розділі відбиті залишки резервних фондів, утворених на підприємстві відповідно до законодавства й установчих документів, нерозподілений прибуток.

У статті „Пайовий капітал” наводиться сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами. У статті „Додатковий вкладений капітал” акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. У статті „Інший додатковий капітал” відображаються сума до оцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу. У статті „ Резервний капітал” наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. У статті „Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)” відображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу. У статті „Неоплачений капітал” відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу. У статті „Вилучений капітал” господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

Другий розділ пасиву „Забезпечення наступних витрат і платежів” відображає нараховані у звітному періоді майбутні витрати на платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов'язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.

У третьому розділі пасиву „Довгострокові зобов'язання” показується сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточною. Наводиться заборгованість підприємства щодо зобов'язань із залучення позикових коштів (у інших суб'єктів господарювання), на які нараховуються відсотки. Показується сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою ставкою та податковою базами оцінки.

Четвертий розділ "Поточні зобов'язання" включає короткострокові (до 1 року) кредити банків і позики, а також притягнуті в ході розрахунків засоби кредиторів. Вони погашаються протягом року за рахунок поточних активів. Сюди входить заборгованість за внесками до позабюджетних фондів передбачених чинним законодавством, також відображається сума заборгованості за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.

6. Підготовчі роботи перед складанням річного Балансу

Процес підготовки до складання та безпосереднього складання фінансових звітів може бути поділений на кілька етапів. Зміст деяких з них залежить від особливостей організації облікового процесу на підприємстві, зокрема класами рахунків для обліку витрат, формою обліку тощо. Проте основними для всіх підприємств є:

* закриття рахунків доходів і витрат;

* визначення чистого фінансового результату звітного періоду;

* інвентаризація залишків на рахунках активів та зобов'язань;

* внесення коригувань за наслідками інвентаризації (у разі виявлення відхилень даних обліку від даних інвентаризації);

* складання Звіту про фінансові результати. Балансу та інших форм фінансової звітності;

* коригування показників звітності і(або) підготовка Приміток щодо подій після дати балансу .

Перед складанням річного балансу обов'язково проводять повну інвентаризацію господарських засобів, їх джерел, стану розрахунків з дебіторами і кредиторами і відображають її результати в обліку. Суми статей балансу по розрахунках з фінансовими, податковими органами, установами банків повинні бути, погоджені з ними і відрегульовані. За діючим положенням передбачено повну інвентаризацію проводити в максимально наближені до складання річного звіту строки (з 1 жовтня до 1 січня). Отже, якісна відмінність між квартальним і річним балансом полягає у тому, що перший складають в основному за даними поточного обліку, а показники 1 річного балансу обов'язково підтверджуються результатами інвентаризації, що забезпечує їх достовірність.

Перевірка узгодженості показників звітів (у межах одного звіту чи різних звітів) може відбуватися одночасно з їх складанням. При проведенні інвентаризації та регулюванні її результатів слід керуватися Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, зі змінами і доповненнями.

7. Порядок складання Балансу

Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного період Звітним періодом для складання Балансу, як і всієї фінансової звітності, є календарний рік. Проміжна звітність (місячна, квартальна) складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

У формах бухгалтерських звітів наводять усі передбачені показники. Якщо не заповнюється та чи інша стаття (рядок, графа) через відсутність у підприємства відповідних активів, пасивів, операцій, ця стаття (рядок, графа) позначається прокресленням.

У бухгалтерському звіті підприємства має бути забезпечена порівнювальність звітних даних з показниками за відповідний період минулого року або з даними на початок року.

Особливо важливо встановити тотожність балансових показників розділу III пасиву і розділу III активу з кредиторською або дебіторською заборгованостями по розрахунках з бюджетом і даними, що містяться у податковому органі, про стан цих розрахунків на дату складання балансу.

Таким же чином балансові статті "Розрахунковий рахунок" і "Валютний рахунок" (розділ III активу), а також "Довгострокові кредити банків" і "Короткострокові кредити банків" (розділи III та IV пасиву) мають співпадати з відповідними виписками банків по розрахунковому рахунку, валютному і кредитам, якщо підприємство не прийняло рішення показувати разом із залишками непогашених кредитів належні банкам проценти за ці кредити. Ідентичними мають бути і балансові дані кредиторської і дебіторської заборгованостей за різними розрахунками (крім спільних боргів та сум, що рахуються у кредиторів та дебіторів) з урахуванням результатів інвентаризації (взаємної звірки) цих розрахунків.

Суми статей балансу по коштах на рахунках у банках, банківських позиках про рух фінансування з бюджету та позабюджетних фондів мають відповідати даним, що вказані у виписках банків. Відображення в балансі сум за розрахунками з фінансовими і податковими органами, які взаємно не погоджені, не припускається.

8. Примітки щодо розкриття окремих статей Балансу

Оцінка та подальше розкриття окремих статей балансу в примітках до звітності здійснюються згідно з відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

У примітках до фінансових звітів слід розкривати таку інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах:

· Зміст і суму помилки.

· Статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації.

· Факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення.

· Підприємству слід розкривати зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво будуть впливати на майбутні періоди.

У разі зміни в обліковій політиці підприємству слід розкривати:

· Причини та суть зміни.

· Суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення.

· Факт повторного подання порівнянної інформації у фінансових звітах або недоцільність її переобрахунку.

У разі потреби розкриття події, що відбулася після дати балансу, слід надавати інформацію про зміст події та оцінку її впливу на фінансовий результат або обґрунтування щодо неможливості зробити таку оцінку.

9. Примітки про події після дати Балансу

Події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів.

Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов'язаних з умовами, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов'язань. Коригування активів і зобов'язань здійснюється шляхом сторнування та (або) додаткових записів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей внаслідок подій після дати балансу.

Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення.

Дивіденди за звітний період, які оголошені після дати балансу, слід розкривати в примітках до фінансових звітів.

Якщо події після дати балансу свідчать про наміри підприємства припинити діяльність або про неможливість її продовження, то фінансова звітність складається без застосування принципу безперервності діяльності.

Орієнтовний перелік подій після дати балансу

1. Події, які надають додаткову інформацію про обставини, що існували на дату балансу

· Оголошення банкротом дебітора підприємства, заборгованість якого раніше була визнана сумнівною.

· Переоцінка активів після звітної дати, яка свідчить про стійке зниження їхньої вартості, визначеної на дату балансу.

· Отримання інформації про фінансовий стан і результати діяльності дочірніх і асоційованих підприємств, яка свідчить про стійке зниження вартості їхніх акцій на фондових біржах.

· Продаж запасів, який свідчить про необґрунтованість оцінки чистої вартості їх реалізації на дату балансу.

· Отримання від страхової організації матеріалів про уточнення розміру страхового відшкодування, переговори щодо якого велись на звітну дату.

· Виявлення помилок або порушень законодавства, що призвели до перекручення даних фінансової звітності.

2. Події, які вказують на обставини, що виникли після дати балансу

· Прийняття рішення щодо реорганізації підприємства.

· Придбання цілісного майнового комплексу.

· Рішення про припинення операцій, які становлять значну частину основної діяльності підприємства.

· Знищення (втрата) активів підприємства внаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха або іншої надзвичайної події.

· Прийняття рішення щодо емісії цінних паперів.

· Непрогнозовані зміни індексів цін і валютних курсів.

· Укладення контрактів щодо значних капітальних і фінансових інвестицій.

· Прийняття законодавчих актів, які впливають на діяльність підприємства.

· Дивіденди за звітний період оголошені підприємством після дати балансу.

10. Порядок складання І розділу Звіту про фінансові результати "Фінансові результати"

Перший розділ „Фінансові результати” визначає усі доходи і витрати, прибутки та збитки підприємства, які мали місце у звітному періоді. Додатково показуються відповідні показники за попередній період.

Розділ І містить показники по операційній діяльності, тобто основній діяльності підприємства, по фінансовій діяльності підприємства, визначає:

· фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:

· прибуток чи збиток;

Страницы: 1, 2, 3