бесплатно рефераты
 

Навчальний курс "1С:Бухгалтерія в умовах фахово-інформативної підготовки бухгалтера"

Навчальний курс "1С:Бухгалтерія в умовах фахово-інформативної підготовки бухгалтера"

Міністерство освіти і науки України

Бердянський державний педагогічний університет

Факультет комп'ютерних технологій та систем

Дипломний проект

на тему:

Навчальний курс "1С:Бухгалтерія в умовах фахово-інформативної підготовки бухгалтера"

2009

Анотація

Робота присвячена розробці навчального курсу "1С:Бухгалтерія в умовах фахово-інформаційної підготовки бухгалтера (на прикладі ТОВ "Фокстрот")".

Об'єкт дослідження -- навчально-виховний процес з підготовки обліковця (реєстратора бухгалтерських даних) у торговельних підприємствах.

Предмет дослідження - розробка та експериментальна перевірка ефективності курсу "1С:Бухгалтерія в умовах фахово-інформаційної підготовки бухгалтера (на прикладі ТОВ "Фокстрот")" у торговельному підприємстві.

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати та практично апробувати модель навчального курсу "1С:Бухгалтерія в умовах фахово-інформаційної підготовки бухгалтера (на прикладі ТОВ "Фокстрот")" як складову фахово-інформатичної підготовки сучасного бухгалтера.

Гіпотеза дослідження - полягає у припущенні, що рівень фахово-інформатичної підготовки спеціаліста відповідатиме вимогам сучасного інформатизованого виробництва якщо: 1. Навчальному курсі реалізувати сучасні підходи до організації виробничої діяльності (діяльнісний підхід, диференційна та особиста-орієнтація навчання); 2. Організувати підготовку обліковця на основі навчального курсу; 3. Модернізувати зміст і форми виробничого процесу.

Апробація проводилася на базі ТОВ "Фокстрот" (м. Бердянськ). Курс пройшли 1 бухгалтер та 4 продавці-касири різних відділів ТОВ "Фокстрот".

Робота складається зі вступу, 5 розділів, списку використаних джерел (25 найменувань), ___ додатків. Загальний обсяг роботи ____ сторінки, з яких 120 сторінок основного тексту. В роботі використано 8 таблиць та 16 малюнків.

Зміст

  • Анотація
  • Зміст
  • Перелік умовних скорочень
  • Вступ
  • РОЗДІЛ І. Дидактичні основи побудування курсу "1С:Бухгалтерія в умовах фахово-інформаційної підготовки бухгалтера (на прикладі ТОВ "Фокстрот")"
    • 1.1 Професійна освіта України й основні поняття
    • 1.2 Методика аналізу професійної діяльності фахівця
    • 1.3 Методика формування учбового плану підготовки гуманітарного, фундаментального і соціально-економічного циклу
    • 1.4 Методика формування змісту дисциплін професійної (спеціальної) підготовки
    • 1.5 Методика формування програми професійної підготовки студентів технічних спеціальностей. Теоретичне навчання
    • 1.6 Практичне навчання
    • 1.7 Загальна концепція системи "1С:Підприємство"
    • РОЗДІЛ IІ. Конструювання навчальної програми курсу "1С:Бухгалтерія в умовах фахово-інформаційної підготовки бухгалтера (на прикладі ТОВ "Фокстрот")"
    • 2.1 Архітектоніка навчального курсу
    • 2.2 Зміст навчального курсу
    • 2.3 Навчальна програма
  • РОЗДІЛ ІІІ. Методична розробка курсу
  • 3.1 Методика підвищення кваліфікації адміністратора системи "1С" за курсом "1С:Бухгалтерія в умовах фахово-інформаційної підготовки бухгалтера (на прикладі ТОВ "Фокстрот")"
  • РОЗДІЛ ІV. Економічна частина
    • 4.1 Техніко-економічна та соціальна ефективність
  • РОЗДІЛ V. Охорона праці та безпека життєдіяльності
  • Висновки
  • Список використаних джерел
  • Додаток 1. Критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів з основ інформатики
  • Додаток 2. План-конспект заняття з виробничого навчання (45 хвилин)
Перелік умовних скорочень

ЗУН - знання, уміння й навички;

ДК_1С - дидактичний комплекс по "1С:Підприємство";

ПЗ - програмне забезпечення;

ПК - персональний комп'ютер;

БД - база даних;

СУБД - Системи Управління Базами Даних;

SQL - Special Query Language (спеціальна мова запитів);

IP-адреса - Internet Protokol-адреса, 32-розрядне число, розділене крапками, що представляє IP-адресу як ресурс кластера;

LPT - порт вводу/виводу для підключення пристроїв паралельного інтерфейсу (принтер, ключі захисту "1С").

Вступ

Проблеми підвищення прибутковості підприємства, ефективності роботи персоналу, створення оптимальної структури керування, хвилюють будь-якого керівника. Йому доводиться приймати рішення в умовах невизначеності й ризику, що змушує його постійно тримати під контролем різні аспекти фінансово-господарської діяльності. Ця діяльність відбита у великій кількості документів, що містять різнорідну інформацію. Грамотно оброблена й систематизована вона є деякою мірою гарантією ефективного керування виробництвом. Навпроти, відсутність достовірних даних може привести до невірного управлінського рішення й, як наслідок, до серйозних збитків.

Впровадження бухгалтерських пакетів і програм дозволяє автоматизувати не тільки бухгалтерський облік, але й навести порядок у складському обліку, у постачанні й реалізації продукції, товарів, відслідковувати договори, швидше розраховувати заробітну плату, вчасно здавати звітність.

Через недбалість у бухгалтерському обліку підприємство може сильно постраждати або навіть потерпіти крах. Прикладів тому й дуже багато, причому часто страждають підприємства, що прагнуть працювати чесно. Страждають через недбале ведення внутрішньої бухгалтерії підприємства. Страждають також через незнання й відповідно невиконання останніх законів і розпоряджень. При веденні бухгалтерського обліку вручну можливі й найпростіші арифметичні помилки.

Звичайно, комп'ютер не може замінити досвідченого й грамотного бухгалтера, але дозволить упорядкувати бухгалтерський облік, збільшити кількість одержуваної інформації, підвищити оперативність бухобліку, зменшити число арифметичних помилок, оцінити поточне фінансове становище підприємства і його перспективи.

У світі існує багато бухгалтерських пакетів різної потужності й вартості, однак українські бухгалтери й підприємці віддають перевагу пакетам, створеним у країнах співдружності (Україна, Росія), як найбільш підходящі для умов перехідної економіки й швидкої зміни законодавчих актів, що регулюють порядок бухгалтерського обліку.

Автоматизація бухгалтерського обліку в Україні відбувалася в кілька етапів. Перший етап розробки програм автоматизації бухгалтерського обліку збігся за часом з перебудовою, коли з'явилася реальна потреба в програмних продуктах такого типу для потреб малих підприємств і кооперативів, обслуговування тимчасових трудових колективів й інших нових суб'єктів бухгалтерського обліку. Цей період характеризувався масовим ввозом у нашу країну персональних комп'ютерів, що в значній мірі обумовило вибір останніх у якості основної апаратної платформи для бухгалтерських розробок. Більшість програм створювалося у вигляді АРМ (автоматизованих робочих місць) і призначалося для експлуатації на автономних комп'ютерах. У цей час були популярні перші бухгалтерські програми: "Фінанси без проблем" ("Хакерс Дизайн"), "Турбо-бухгалтер" ("ДИЦ"), "Парус" ("Парус").

Другий етап був пов'язаний з розвитком комерційних структур і початком приватизації. Десятки тисяч створюваних ТОВ, АТЗТ і кооперативів мали потребу в бухгалтерському обліку. На хвилі загальної комерціалізації спостерігався бурхливий ріст багатотиражних розробок. Ентузіастів-одинаків і тимчасові трудові колективи переросли в професійні групи фахівців, що об'єдналися у власні компанії, які хотіли діставати прибуток із продаваного тиражу бухгалтерських програм. Саме тоді були утворені сьогоднішні фірми-лідери: "1С", "Інтелект-Сервіс", "Диасофт", "Омега", "Р-Стайл" (R-Style Software Lab).

Третій етап розвитку бухгалтерських систем характеризується створенням інтегрованих програмних засобів, що поєднують кілька предметних областей автоматизації.

Актуальність дослідження зумовлена перебудовою системи профтехосвіти. Основними проблемами, що супроводжують цей процес є: підвищення якості підготовки безпосередніх виробників матеріальних цінностей держави - професійних кадрів, приведення їх у відповідність до світових стандартів, розвиток професійної компетентності, конкурентоспроможності та мобільності випускників в умовах розвитку ринкових економічних відносин.

Законодавчі акти України і структура освіти, навчальні плани і програми в основному забезпечили сприятливі передумови для підготовки висококваліфікованих кадрів, що відповідають сучасним вимогам. Разом з тим у більшості навчальних закладів залишились традиційні підходи до організації навчального процесу, застосовуються, зазвичай, ті ж форми і методи навчання. Це загострює педагогічну суперечність між сучасними вимогами до підготовки спеціалістів сфери виробництва та здатністю існуючої системи професійної освіти задовольнити ці вимоги.

Аналіз цієї суперечності визначає актуальність проблеми теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки педагогічних умов підвищення якості професійної підготовки учнів, що забезпечують формування у них високої професійної компетентності.

Визначено чотири послідовних рівня готовності студента до вирішення професійно-орієнтованих навчально-виробничих завдань і задач. Вони відображають послідовне формування професійної підготовки:

ю перший - задано мету, ситуацію і дії з її вирішення;

ю другий - задано мету і ситуацію, а від учня вимагається на основі раніше засвоєних знань виконати дії;

ю третій - задано мету, відомо ситуацію, від студента вимагається самому уточнити ситуацію і виконати дію;

ю четвертий - відомо тільки загальну мету, проблему. Студенту необхідно самому визначити задачу, знайти шляхи її розв'язку, вирішити і проаналізувати рішення.

Сучасний ринок праці ставить завдання забезпечити випереджувальний розвиток фахової підготовки на основі ефективної координації діяльності усіх ланок освіти, тісної їх інтеграції з наукою і виробництвом за допомогою створення навчально-науково-виробничих комплексів; розробки та впровадження різноманітних курсів з метою отримання учнями додаткової можливості працевлаштування; виховання спеціалістів, які поєднують фундаментальні знання і ґрунтовну практичну підготовку; посилення індивідуального підходу; розвиток творчих здібностей фахівців.

Не останнє місце в стратегії розвитку професійної освіти відводиться її організаційно-методичному забезпеченню. Це стосується не лише оновлення змісту освіти, а й застосування різноманітних, у тому числі нетрадиційних форм і методів навчання, навчально-методичного забезпечення; індивідуалізації підготовки, яка передбачає навчання за індивідуальними навчальними планами, програмно-цільовий, особисто-орієнтований підхід до організації самостійної роботи учнів і студентів; інформатизації підготовки спеціалістів, широкого використання обчислювальної техніки в навчальному процесі; створення навчальних посібників, підручників нового типу.

Таким чином, актуальність вибраної теми визначається вимогами, що ставляться на сучасному етапі до змісту та якості підготовки молодшого спеціаліста, його конкурентоспроможності й мобільності.

Моя тема: "Розробка навчального курсу "1С:Бухгалтерія в умовах фахово-інформаційної підготовки бухгалтера (на прикладі ТОВ "Фокстрот")"".

Об'єкт дослідження -- навчально-виховний процес з підготовки обліковця (адміністратора) на курсах фахово-інформаційної підготовки бухгалтера.

Предмет дослідження - розробка та експериментальна перевірка ефективності курсу ""1С:Бухгалтерія в умовах фахово-інформаційної підготовки бухгалтера (на прикладі ТОВ "Фокстрот")"" у торговельному підприємстві.

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати та практично апробувати модель навчального курсу "1С:Бухгалтерія в умовах фахово-інформаційної підготовки бухгалтера (на прикладі ТОВ "Фокстрот")" як складову фахово-інформатичної підготовки сучасного адміністратора програми 1С:Бухгалтерія у торговельному підприємстві.

Гіпотеза дослідження - полягає у припущенні, що рівень фахово-інформатичної підготовки спеціаліста відповідатиме вимогам сучасного інформатизованого виробництва якщо:

ю у навчальному курсі реалізувати сучасні підходи до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на курсах (діяльнісний підхід, диференційна та особиста-орієнтація навчання);

ю організувати підготовку адміністратора (програміста) на основі навчального курсу;

ю модернізувати зміст і форми організації навчального процесу.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети та гіпотези дослідження передбачено розв'язання таких задач:

ю вивчити сучасний стан досліджуваної проблеми за науково-педагогічною літературою, матеріалах конференції на основі аналізу передового педагогічного досвіду;

ю з'ясувати сучасні вимоги до фахово-інформатичної підготовки адміністратора-програміста та конкретизувати дидактичні принципи вибору змісту навчального курсу;

ю розробити і теоретично обґрунтувати модель фахово-інформатичної підготовки спеціаліста (наочність, впроваджений програмний засіб, організацію навчального процесу, форми, методи дидактичного забезпечення);

ю розробити навчальний метод забезпечення курсу "1С:Бухгалтерія в умовах фахово-інформаційної підготовки бухгалтера (на прикладі ТОВ "Фокстрот")";

ю експериментально апробувати навчальний курс.

Експериментальна база дослідження. Робота проводилася на базі ТОВ "Фокстрот" (м. Бердянськ). На цих курсах і була частково апробована навчальна програма. Курс пройшли 1 бухгалтер та 4 продавці-касири різних відділів ТОВ "Фокстрот".

Методи дослідження у дипломній роботі: для досягнення мети і розв'язання завдань застосовувалися теоретичних та емпіричних методів дослідження:

ю аналіз, порівняння та узагальнення наукових джерел із досліджуваної проблеми;

ю спостереження, бесіди, які застосовувались з метою діагностування якості професійної підготовки учнів з фахово-інформаційної підготовки бухгалтера, касира;

ю формуючий експеримент: експериментально перевірялась ефективність спецкурсу.

Теоретична значущість полягає у відборі і конкретизації змісту, конструювання змісту курсу.

Практична значущість полягає у розробці навчальної програми та дидактичних і методичних компонентів у навчальному процесі.

РОЗДІЛ І. Дидактичні основи побудування курсу "1С:Бухгалтерія в умовах фахово-інформаційної підготовки бухгалтера (на прикладі ТОВ "Фокстрот")"

1.1 Професійна освіта України й основні поняття

Для аналізу сучасної системи професійної освіти використовуємо системний підхід, обумовивши спочатку зовнішні зв'язки поняття професійної освіти, потім виділивши її елементи і зв'язавши них між собою.

На початковому етапі варто згадати з курсу педагогіки основні визначення понять "освіта", "зміст освіта", "компоненти змісту освіта".

Освіта - суспільно організований і нормований процес (і його результат) передачі соціально значимого досвіду попередніх поколінь наступним, що становить собою в онтогенетичному плані становлення особистості відповідно до генетичної програми і соціалізацією особистості [10].

Зміст освіти - система знань, умінь і навичок, оволодіння якими сприяє розвиткові розумових і фізичних здібностей учнів, формуванню в них основ світогляду і моралі, необхідної поведінки, підготовки до життя і праці. Зміст освіти і являє собою частину освіти, як зміст триєдиного процесу, що характеризується засвоєнням досвіду, розумовим і фізичним розвитком.

Головним видом діяльності при цьому є навчання. Системний аналіз поняття змісту утворення представлений у такому вигляді:

Зовнішні зв'язки системи освіти виявляються у всіх цілях освіти, серед яких головними є засвоєння досвіду особистості, виховання типологічних властивостей особистості, розумовий і фізичний розвиток. Іншими словами, зміст освіти - це те, що передається особистості у відкритому виді через зміст навчального матеріалу й у схованому - через форми і методи навчання.

Елементи змісту освіти можуть бути представлені "наскрізними компонентами змісту освіти" або його галузями.

Варто нагадати, що під "наскрізними" компонентами або галузями освіти особистості розуміються такі його послідовно розвиваються в часі галузі, що пронизують усі послідовні види й етапи освіти. Для виділення основних компонентів змісту освіти варто пригадати, що головним видом діяльності в освіті є навчання, що спрямоване, у першу чергу, на засвоєння досвіду. Виходячи з цього, у структурі змісту освіти, у першу чергу, знаходить своє відображення структура досвіду особистості.

Досвід особистості виражається пересічними між собою групами компонентів:

ю якості особистості, інваріантні предметній специфіці діяльності, тобто відповідні найбільш загальній структурі діяльності (досвід фізичного розвитку, досвід естетичних відносин до життя, досвід трудової і професійної діяльності, досвід пізнавальної і наукової діяльності, досвід моральних відносин);

ю досвід предметної діяльності, який диференціює по ступені спільності її видів (загально-спеціальне і перетинання - політехнічне освіти);

ю досвід особистості, який диференціює за принципом - теорія- практика (знання-уміння);

ю досвід особистості, диференцируємий по творчій ознаці (репродуктивна і творча діяльність).

Ця структура знаходить своє відображення в змісті освіти, зокрема, може бути застосована при виділенні його компонентів [10].

Кожна з "наскрізних" галузей (компонентів) освіти починається в дошкільному віці, далі вони проходять у якості "наскрізних ліній" через загальноосвітню школу і професійні навчальні заклади і знаходять свій розвиток у процесі перманентного (підвищення професійного рівня) освіти, що відбито на мал. 1.1.

Мал. 1.1 Характеристики опиту особистості

Як видно, зміст освіти містить у собі три основних взаємоперетинаючі компоненти - загальне, політехнічне і спеціальне мал. 1.2.

Мал. 1.2 Загальні компоненти змісту освіти

Під загальним розуміється освіта, результатом якої є формування здатності до виконання його загальнокультурних, загальнолюдських функцій і видів діяльності.

Спеціальна - освіта забезпечує підготовку до спеціальних, насамперед, професійним видам діяльності.

Політехнічна освіта розглядається як галузь перетинання загальної і фахової освіти.

Професійна освіта являє собою такий вид освіти, що готує людину до певного виповнення соціально-диференційованих функцій. Для визначення зовнішніх зв'язків змісту освіти варто визначити співвідношення понять "спеціальна і професійна освіта", "професійна підготовка і професійна освіта".

Відповідно до концепції Лєднёва B.C., фахова освіта є однією з "наскрізних" галузей освіти, у якій виділяється ряд послідовних рівнів. При цьому, як відзначає автор, структура фахової освіти не обмежується названими рівнями і має свої наскрізні галузі, що пронизують усі рівні.

Таким чином, фахова освіта є одним з наскрізних компонентів змісту освіти, його визначеною галуззю, що готує людину до виконання визначених спеціальних диференційованих функцій і є присутнім у змісті освіти на всіх етапах життя людини, починаючи з дошкільного віку.

Професія - це здатність виконувати роботи, що жадають від особистості визначеної кваліфікації. Професія вимагає визначеного позначення кола знань і умінь.

Спеціальність - це категорія, що характеризує:

ю у сфері освіти - спрямованість і зміст навчання при підготовці фахівця (визначається через об'єкт діяльності фахівця і відображає вид його діяльності і сферу використання його в роботі);

ю у сфері праці - особливість спрямованості і специфіку роботи в рамках професії (зміст задач професійної діяльності).

Виходячи з цього, можна відзначити, що:

ю професія є більш широким поняттям, чим спеціальність;

ю різновиду професій називають спеціальностями;

ю критеріями виділення спеціальностей є способи диференціації професій, що і визначають структуру професійної діяльності.

Варто нагадати, що діяльність по ступені вхідних у неї видів підрозділяється на загальну для всіх людей і професійну. Загальна діяльність, що визначає здібності людини до життя в суспільстві, містить у собі такі наступні різновиди: пізнавальні, комунікативні, трудові, моральні, естетичні і фізичні. Усі вони формуються не тільки в період одержання середньої освіти, але й у процесі професійної освіти при вивченні дисциплін гуманітарного, соціально-економічного і фундаментального циклів.

Для визначення видів професійної діяльності можна використовувати класифікацію Леднєва B.C. і Смирновій Є.Е., що затверджують, що одним з універсальних способів диференціації професійної діяльності є "специфіка використання в народному господарстві фахівців однієї професії - внутрішньо - професійний поділ праці, у результаті якого визначається перелік спеціальностей". Цей перелік спеціальностей і виділяє в професіях визначені типологічні групи діяльності, що вирішують такі типові задачі: технологічні, організаційні, проектні, наукові, педагогічні. Дані задачі деякою мірою характеризують професійну діяльність з погляду способів і форм її існування і звуться "вид діяльності". Таким чином, у залежності від професійного поділу праці, професійна діяльність підрозділяється на наступні види: технологічна, організаційно-управлінська, науково-дослідна, проектно-конструкторська, педагогічна.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.