Автоматизація заробітної плати на підприємств

Автоматизація заробітної плати на підприємств

Контрольна робота

На тему: АВТОМАТИЗАЦІЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Зміст

• 1. Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація
• 2. Автоматизоване робоче місце бухгалтера з обліку заробітної плати
• 3. Автоматизований облік заробітної плати за допомогою програми БЕСТ ЗАРПЛАТА
• 4. Зв'язок програми БЕСТ ЗАРПЛАТА із зовнішніми системами

1. Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація

Створення і функціонування інформаційних систем в управлінні економікою тісно пов'язані з розвитком інформаційної технології - головної складової частини автоматизованих інформаційних систем.

Автоматизована інформаційна технологія - системно організована для вирішення задач управління сукупність методів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передачі, накопичення, пошуку, опрацювання і захисту інформації на базі застосування розвинутого програмного забезпечення, засобів обчислювальної техніки і зв'язку, а також способів, за допомогою яких інформація пропонується користувачам.

Всезростаючий попит в умовах ринкових відносин на інформацію та інформаційні послуги зумовив те, що сучасна технологія опрацювання інформації орієнтована на застосування досить широкого спектра технічних засобів, і насамперед електронних обчислювальних машин і засобів комунікацій. На основі їх створюються обчислювальні системи і мережі різних конфігурацій не тільки для накопичення, збереження, опрацювання інформації, а й для максимального наближення термінальних пристроїв до робочого місця фахівця або керівника, що приймає рішення. Це є досягненням багаторічного розвитку автоматизованих інформаційних технологій.

З появою і широким розвитком електронно-обчислювальних машин і периферійної техніки настала ера “комп'ютерної” інформаційної технології, яка в своєму розвиткові пройшла три етапи.

Перший етап (1950-1960 рр.), що характеризується використанням великих (для того часу) електронно-обчислювальних машин, у своїй основі був зорієнтований на економію машинних ресурсів. Концепція інформаційної технології полягала в тому, що все, що можуть робити люди, вони повинні робити; центральний процесор виконував лише ту частину роботи з опрацювання інформації, яку люди принципово виконувати не могли, наприклад масові розрахунки. Основне завдання інформаційної технології можна сформулювати як підвищення ефективності опрацювання даних на підставі використання формалізованих алгоритмів.

Для другого етапу (1960-1970 рр.) визначальним став широкий випуск малих машин. Оскільки вартість апаратних засобів (машинних ресурсів) істотно знизилась, то метою інформаційної технології стала економія праці програмістів, тобто необхідно було підвищити ефективність програмування, зокрема за рахунок автоматизації програмних розробок. Докорінно змінилась концептуальна орієнтація: все, що можна запрограмувати, повинні робити машини, люди ж зобов'язані виконувати лише те, що не може бути запрограмоване

Третій етап інформаційної технології (1970-1990 рр.), відомий під назвою нової (сучасної, безпаперової) інформаційної технології, характеризується масовим випуском персональних електронно-обчислювальних машин. Визначальною метою стала економія праці користувачів. Основу нової інформаційної технології становлять розподілена комп'ютерна техніка, дружнє програмне забезпечення, розвинуті комунікації. Концепція третього етапу: автоматизувати можна все, що люди спроможні описати (програмування без програмістів). Тому центральним завданням технології програмування стала розробка інструментальних засобів, які полегшують професіоналам-непрограмістам процес самостійної формалізації їхніх індивідуальних знань.

Розвиток ринкових відносин сприяв появі нових видів підприємницької діяльності, і насамперед створенню фірм, зайнятих інформаційним бізнесом, розробкою інформаційних технологій, удосконалюванням їх, поширенням компонентів автоматизованих інформаційних технологій, зокрема програмних продуктів, що автоматизують інформаційні й обчислювальні процеси. До числа їх відносять також обчислювальну техніку, засоби комунікацій, офісне устаткування і специфічні види послуг - інформаційне, технічне і консультаційне обслуговування, навчання тощо. Це сприяло швидкому поширенню й ефективному використанню інформаційних технологій в управлінських і виробничих процесах, практично привело до загального застосування і їх великого різноманіття.

Зараз автоматизовані інформаційні технології можна класифікувати за рядом ознак, зокрема: за способом реалізації в автоматизованих інформаційних системех, ступенем охоплення автоматизованими інформаційними технологіями задач керування, за класами реалізованих технологічних операцій, типом користувацького інтерфейсу, варіантами використання мережі електронно-обчислювальних машин, предметною областю, що обслуговується (рис. 1).

За способом реалізації автоматизованих інформаційних технологій в автоматизованих інформаційних системах виділяють традиційно сформовані й нові інформаційні технології. Якщо традиційні автоматизованя інформаційні технології існували насамперед в умовах централізованого опрацювання даних, до масового використання персональних електронно-обчислювальних машин були орієнтовані головним чином на зниження трудомісткості під час формування регулярної звітності, то нові інформаційні технології пов'язані з інформаційним забезпеченням процесу керування в режимі реального часу.

Нова інформаційна технологія - це технологія, що ґрунтується на застосуванні комп'ютерів, активній участі користувачів-непрофесіоналів у сфері програмування в інформаційному процесі, високому рівні «дружнього» користувацького інтерфейсу, широкому використанні пакетів прикладних програм загального і проблемного призначення, доступі користувача до віддалених баз даних і програм завдяки мережам електронно-обчислювальних машин.

За ступенем охоплення автоматизованими інформаційними технологіями задач керування виділяють електронне опрацювання даних, коли з використанням електронно-обчислювальних машин без перегляду методології та організації процесів управління ведеться опрацювання даних із рішенням окремих економічних задач, і автоматизацію управлінської діяльності. У другому випадку обчислювальні засоби, включаючи супер-електронно-обчислювальні машини і персональні електронно-обчислювальні машини, використовуються для комплексного вирішення функціональних задач, формування регулярної звітності і роботи в інформаційно-довідковому режимі для підготування управлінських рішень. До цієї ж групи можуть бути віднесені автоматизовані інформаційні технології підтримки прийняття рішень, що передбачають широке використання економіко-математичних методів і моделей для аналітичної роботи і формування прогнозів, упорядкування бізнес- планів, обгрунтованих оцінок і висновків щодо досліджуваних процесів, явищ виробничо-господарської практики. До названої групи належать і широко впроваджувані зараз автоматизовані інформаційні технології, що одержали назву електронного офісу й експертної підтримки рішень. Ці два варіанти автоматизованих інформаційних технологій орієнтовані на використання останніх досягнень у сфері інтеграції новітніх підходів до автоматизації роботи фахівців і керівників, створення для них якнайсприятливіших способів виконання професійних функцій, якісного і своєчасного інформаційного обслуговування завдяки повному автоматизованому набору управлінських процедур, реалізованих в умовах конкретного робочого місця й офісу в цілому.

Рис. 1 - Класифікація автоматизованих інформаційних систем

Електронний офіс передбачає наявність інтегрованих пакетів прикладних програм, які включають спеціалізовані програми й інформаційні технології, що забезпечують комплексну автоматизацію задач предметної області. Зараз дедалі більшого поширення набувають електронні офіси, устаткування і працівники яких можуть знаходитися в різних приміщеннях. Необхідність роботи з документами, матеріалами, базами даних конкретної організації або улаштування в домашніх умовах, у готелі, транспортних засобах привела до появи віртуальних офісів. Такі автоматизовані інформаційні технології грунтуються на роботі локальної мережі, з'єднаної з територіальною або глобальною мережею. Завдяки цьому абонентські системи працівників установи незалежно від того, де вони знаходяться, виявляються включеними в загальну для них мережу.

Автоматизовані інформаційні технології експертної підтримки є основою автоматизації праці фахівців-аналітиків. Ці працівники, крім аналітичних методів і моделей для дослідження ситуацій, що складаються в ринкових умовах, із збуту продукції, послуг, фінансового стану підприємства, фірми, фінансово-кредитної організації змушені використовувати накопичений і такий, що зберігається в системі, досвід оцінки ситуацій, тобто зведення, що складають базу знань у конкретній предметній області. Опрацьовані за певними правилами такі зведення дозволяють підготовляти обґрунтовані рішення для поводження на фінансових і товарних ринках, виробити стратегію в галузях менеджменту і маркетингу.

За класами реалізованих технологічних операцій автоматизовані інформаційні технології розглядаються, по суті, в програмному аспекті і включають: текстове опрацювання, електронні таблиці, автоматизовані банки даних, опрацювання графічної і звукової інформації, мультимедійні та інші системи.

Перспективним напрямом розвитку комп'ютерної технології є створення програмних засобів для виводу високоякісного звуку і відеозображення. Технологія формування відеозображення дістала назву комп'ютерної графіки. Комп'ютерна графіка - це створення, збереження й опрацювання моделей об'єктів та їхніх зображень за допомогою електронно-обчислювальних машин. Ця технологія застосовується в економічному аналізі, моделюванні різного роду конструкцій, у рекламній діяльності, є практично незамінною у виробництві, а також робить цікавим дозвілля.

Програмно-технічна організація обміну з комп'ютером текстової, графічної, аудіо- та відеоінформації одержала назву мультимедіа-технології. Таку технологію реалізують спеціальні програмні засоби, що мають вбудовану підтримку мультимедіа і дозволяють використовувати її у професійній діяльності, навчально-освітніх, науково-популярних та ігрових сферах.

За типом користувацького інтерфейсу можна розглядати автоматизовані інформаційні технології з погляду можливостей доступу користувача до інформаційних і обчислювальних ресурсів. Так, пакетна автоматизована інформаційна технологія виключає можливість впливу користувача на опрацювання інформації, поки воно здійснюється в автоматичному режимі. Це пояснюється організацією опрацювання, що засноване на виконанні програмно-заданої послідовності операцій над заздалегідь накопиченими з системі й об'єднаними у пакет даними. На відміну від пакетної діалогова автоматизована інформаційна технологія дає користувачеві необмежену можливість взаємодіяти з інформаційними ресурсами, що зберігаються у системі, в реальному масштабі часу, одержуючи при цьому всю необхідну інформацію для вирішення функціональних задач і прийняття рішень.

Інтерфейс мережної автоматизованої інформаційної техноллгії дає користувачеві засоби теледоступу до територіально розподілених інформаційних та обчислювальних ресурсів завдяки розвинутим засобам зв'язку, що робить такі автоматизовані інформаційні технології широко використовуваними і багатофункціональними.

Зараз спостерігається тенденція до об'єднання різних типів інформаційних технологій у єдиний комп'ютерно-технологічний комплекс, що зветься інтегрованим. Особливе місце в ньому належить засобам комунікації, які забезпечують не тільки надзвичайно широкі технологічні можливості автоматизації управлінської діяльності, але й є основою створення найрізноманітніших мережних варіантів автоматизованих інформаційних технологій - локальних, багаторівневих, розподілених, глобальних обчислювальних мереж, електронної пошти, цифрових мереж інтегрального обслуговування. Всі види орієнтовані на технологічну взаємодію сукупності об'єктів, утворених пристроями передачі, опрацювання, накопичення і збереження даних, являють собою інтегровані комп'ютерні системи опрацювання даних великої складності, практично необмежених експлуатаційних можливостей для реалізації управлінських процесів в економіці.

Інтегровані комп'ютерні системи опрацювання даних проектуються як складний інформаційно-технологічний і програмний комплекс. Він підтримує єдиний спосіб подання даних і взаємодії користувачів із компонентами системи, забезпечує інформаційні й обчислювальні потреби фахівців у професійній роботі.

Потреба в аналітичній роботі під час переходу до ринку в умовах перебудови економічних відносин, утворення нових організаційних структур, що функціонують на основі різних форм власності, незмірно зростає. Виникає необхідність у накопиченні фактів, досвіду, знань у кожній конкретній галузі управлінської діяльності. Переважає зацікавленість у ретельному дослідженні конкретних економічних, комерційних, виробничих ситуацій з метою оперативного прийняття економічно обгрунтованих і найприйнятніших рішень. Це завдання вирішується подальшим удосконаленням інтегрованого опрацювання інформації, коли нова інформаційна технологія починає включатися в роботу бази знань. Під базою знань мається на увазі складна і така, що детально моделюється, структура інформаційних сукупностей, які описують усі особливості предметної області, включаючи факти (фактичні знання), правила (знання для прийняття рішень) і метазнання (знання про знання), тобто знання, що стосуються способів використання знань та їхніх властивостей. База знань є найважливішим елементом часто створюваної на робочому місці фахівця експертної системи, що виступає в ролі накопичувача знань у конкретній галузі професійної діяльності і порадника фахівцеві під час аналізу економічних ситуацій і вироблення керуючих впливів.

2. Автоматизоване робоче місце бухгалтера з обліку заробітної плати

Діяльність працівників сфери управління (бухгалтерів, фахівців кредитно-банківської системи, плановиків і т. ін.) зараз орієнтована на використання розвинутих технологій. Організація і реалізація управлінських функцій вимагає радикальної зміни як самої технології управління, так і технічних засобів опрацювання інформації, серед яких головне місце посідають персональні комп'ютери. Вони дедалі більше перетворюються із систем автоматичного переопрацювання вхідної інформації у засоби накопичення досвіду управлінських працівників, аналізу, оцінки й вироблення якнайефективніших економічних рішень.

Тенденція до посилення децентралізації управління тягне за собою розподілене опрацювання інформації з децентралізацією застосування засобів обчислювальної техніки й удосконаленням організації безпосередніх робочих місць користувачів.

Автоматизоване робоче місце (АРМ) можна визначити як сукупність інформаційно-програмно-технічних ресурсів опрацювання даних, що забезпечують кінцевому користувачу автоматизацію управлінських функцій у конкретній предметній області. Для бухгалтера з обліку заробітної плати це сукупність таких ресурсів, за допомогою яких він має можливість отримувати інформацію про виробіток продукції та відпрацьований час працівників, аналізувати отримані дані і за допомогою комп'ютерної техніки проводити нарахування заробітної плати та інших виплат працівникам.

Створення автоматизованих робочих місць припускає, що основні операції з накопичення, збереження і обробки інформації покладаються на обчислювальну техніку, а користувач виконує частину ручних операцій і операцій, що вимагають творчого підходу у підготуванні управлінських рішень. Персональна техніка застосовується користувачем для контролю виробничо-господарської діяльності, зміни значень окремих параметрів у ході рішення задачі, а також введення вихідних даних в АІС для вирішення поточних задач та аналізу функцій управління.

АРМ як інструмент для раціоналізації й інтенсифікації управлінської діяльності створюється для забезпечення виконання певної групи функцій. Найпростішою функцією АРМ є інформаційно-довідкове обслуговування. Хоча ця функція тією або іншою мірою властива будь-якому АРМ, особливості її реалізації істотно залежать від категорії користувача.

АРМ мають проблемно-професійну орієнтацію на конкретну предметну область. Професійні АРМ є головним інструментом спілкування людини з обчислювальними системами, відіграючи роль автономних робочих місць, інтелектуальних терміналів великих електронно-обчислювальних машин, робочих станцій і локальних мереж. АРМ мають відкриту архітектуру і легко адаптуються до проблемних областей.

Локалізація АРМ дозволяє здійснити оперативне опрацювання інформації відразу з її надходженням, а результати опрацювання зберігати як завгодно довго за вимогою користувача. В умовах реалізації управлінського процесу метою впровадження АРМ є посилення інтеграції управлінських функцій, і кожне більш-менш «інтелектуальне» робоче місце повинне забезпечувати роботу в багатофункціональному режимі.

АРМ виконують децентралізоване одночасне опрацювання економічної інформації на робочих місцях виконавців у складі розподіленої бази даних. Концептуальна модель автоматизованої обробки облікової інформації в умовах розподіленої системи обробки даних.

В умовах автоматизованої обробки облікової інформації всі управлінські задачі (більш 80%), в основному, виконуються з використанням локальних баз даних у кожному структурному підрозділі. Задачі обміну інформацією і її структуризації мають незначну вагу (до 20%).

В Україні на теперішній час діють найрізноманітніші варіанти мереж АРМ бухгалтерів. У залежності від способу управління дані мережі розділяються на:

1) мережі АРМ бухгалтерів із централізованим управлінням (рис. 2);

2) мережі АРМ бухгалтерів із локально-керованим доступом (рис. 3);

3) мережі АРМ бухгалтерів із управлінням розподіленою базою даних (рис. 2).

Мережа АРМ із централізованим управлінням припускає взаємозв'язок з єдиною центральною ЕОМ, що забезпечує інформаційний обмін інформацією між АРМ і служить базою даних для нагромадження і збереження інформації.

У мережах з локально-керованим доступом інформаційний обмін здійснюється на основі взаємодії різних АРМ. Це досягається шляхом розмежування доступу до інформаційної бази даних з використанням керуючої програми.

Рис. 2 - Мережа АРМ із локально-керованим доступом

Мережа АРМ із управлінням розподіленою базою даних дозволяє здійснити взаємозв'язок між АРМ по рівнях управління з використанням центрального банку даних. Дана система найбільш гнучка і відповідає всім параметрам облікового процесу в умовах ринкової економіки.

Рис. 3 - Мережа АРМ із розподіленою базою даних

Розподілена обробка даних з використанням АРМ бухгалтерів дозволяє розподілити обліковий процес по рівнях управління і допомагає:

здійснити ефективний діалог за рахунок персональної інтерактивності, локальної пам'яті на робочих місцях і високій швидкості взаємодії;

організувати діалогове керування обліковим процесом у реальному часі;

здійснювати розподілений збір і обробку даних для управління безпосередньо на місцях виникнення інформації;

об'єднати весь обліковий процес у єдиний інформаційний потік;

здійснювати контроль за інформацією на місцях її виникнення.

АРМ, створені на базі персональних комп'ютерів, - найпростіший і найпоширеніший варіант автоматизованого робочого місця для працівників сфери організаційного управління. Таке АРМ розглядається як система, що в інтерактивному режимі роботи дає конкретному працівникові (користувачеві) усі види забезпечення монопольно на весь сеанс роботи. Цьому відповідає підхід до проектування такого компонента АРМ, як внутрішнє інформаційне забезпечення, відповідно до якого інформаційний фонд на магнітних носіях конкретного АРМ повинен перебувати в монопольному розпорядженні користувача АРМ. Користувач сам виконує усі функціональні обов'язки з перетворення інформації.

Створення АРМ на базі персональних комп'ютерів забезпечує:

1) простоту, зручність і «дружність» стосовно користувача;

2) простоту адаптації до конкретних функцій користувача;

3) компактність розміщення і невисокі вимоги до умов експлуатації;

4) високу надійність і живучість;

5) порівняно просту організацію технічного обслуговування.

Ефективним режимом роботи АРМ є його функціонування в межах локальної обчислювальної мережі як робочої станції. Це є особливо доцільним тоді, коли потрібно розподіляти інформаційно-обчислювальні ресурси між декількома користувачами.

Більш складною формою є АРМ із використанням персональних електронно-обчислювальних машин як інтелектуального термінала, а також із віддаленим доступом до ресурсів центральної (головної) електронно-обчислювальної машини або зовнішньої мережі. У даному разі декілька персональних електронно-обчислювальних машин підключаються по каналах зв'язку до головної електронно-обчислювальної машини, при цьому кожна персональна електронно-обчислювальна машина може працювати і як самостійний термінальний пристрій.

У найскладніших системах АРМ можуть через спеціальне устаткування підключатися не тільки до ресурсів головної мережі, але й до різних інформаційних служб і систем загального призначення (служб новин, національних інформаційно-пошукових систем, баз даних і знань, бібліотечних систем тощо).

Можливості створюваних АРМ значною мірою залежать від техніко-експлуатаційних характеристик електронно-обчислювальних машин, на яких вони базуються. З огляду на це на стадії проектування АРМ чітко формулюються вимоги до базових параметрів технічних засобів опрацювання і видачі інформації, наборів комплектуючих модулів, мережних інтерфейсів, ергономічних параметрів пристроїв і т. ін. Отже, для ефективної роботи бухгалтерії її необхідно оснащати достатньо потужними комп'ютерами.

Страницы: 1, 2