бесплатно рефераты
 

Карта умов праці лікаря-рентгенолога

/b>_______________________________Робоче місце атестовано за другим ступенем небезпеки___________________________ ___________________________________________________________________________________________________________

ІV. Рекомендації щодо покращення умов праці, їх економічне обгрунтування

_______Встановити кондиціонер в приміщенні, покращити звукоізоляцію вікон та дверей, встановити більш сучасне медичне обладнання. Збільшити кількість освітлювачів штучного освітлення або потужність ламп. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

V. Пільги і компенсації

_______Пенсійне забезпечення за першим списком (4 фактора ІІ ступеня шкідливості). Скорочений робочий день, надається більш тривала відпустка; має право на більш ранній вихід на пенсію. . ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Пояснювальна записка.

1. Назва робочого місця - кабінет лікаря - рентгенолога.

2. Категорія важкості - .

3. Тип робочого місця - постійне.

3.1. Шкідливі хімічні речовини.

Для чотирьох хімічних речовин, згідно ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей зони” (табл.1), визначаємо гранично допустиму концентрацію (ГДК), клас небезпеки (І-ІV) і особливості дії на організм (А, Ф, К, Г).

Граничнодопустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони

Таблиця 1

Назва речовини

Величина

ГДК,

мг/м3

Агрегатний стан

Клас

небезпеки

Особливості дії на організм

1

Хлор

1

а

II

2

Пил рослинного і тваринного походження з домішкою діоксида кремнію 8%

4

а

IV

А, Ф

3

Силикатомісткі пили і силікати (азбестоцемент)

6

а

IV

Ф

4

Кремнію діоксид кристалічний

1

а

III

Ф

Умовні позначення:

п - пари (гази);

а - аерозоль;

Г - речовини з гостроспрямованим механізмом дії, що вимагає автоматичного контролю за їх вмістом у повітрі;

А - речовини, здатні викликати алергійні захворювання у виробничих умовах;

К - канцерогени;

Ф - аерозоль переважно фіброгенної дії.

Знаходимо співвідношення фактичного значення параметра та нормативного. Якщо фактичне значення концентрації менше або дорівнює ГДК то в графах 6, 7, 8, 9, 10 карти ніяка помітка не встановлюється. В іншому випадку, тобто факт більше норми (Ф>Н), знаходимо ступінь шкідливості по таблиці 2. Для цього знаходимо в скільки разів факт перевищує норму (Ф/Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами, що наведені в відповідному рядку таблиці (в залежності від особливості дії на організм), отримуємо ступінь шкідливості для даної речовини.

Якщо речовина має одночасно дві особливості дії на організм (наприклад А, Ф) то необхідно користуючись двома рядками таблиці 2 (в даному прикладі «Фіброгенної дії» та «Алергени»), визначити в кожному рядку ступінь шкідливості, а потім вибрати вищий і занести його в «Карту умов праці».

Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин

у повітрі робочої зони (перевищення ГДК, разів)

Таблиця 2

Фактор виробничого

середовища

Клас умов праці

Допус

тимий

Шкідливий 3

Небезпечний

1 ступінь

2 ступінь

3 ступінь

4 ступінь

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Шкідливі речовини

за винятком перерахованих нижче

ГДК

1,1-3,0

3.1-6.0

6.1-10.0

10.1-20.0

>20

Речовини з гостроспрямованим механізмом дії

ГДК

1,1-3,0

3.1-6.0

6.1-10.0

> 10*

Алергени

ГДК

1.1-3.0

3.1-10.0

>10.0

Канцерогени

ГДК

1.1-3.0

3.1-6.0

6.1-10.0

>10.0

Аерозолі переважно фіброгенної дії

ГДК

1.1-2.0

2.1-5.0

5.1-10.0

>10.0

* Перевищення вказаного рівня для речовин з гостроспрямованим механізмом дії може призвести до гострого смертельного отруєння.

3.2. Вібрація.

На заданому мені робочому місці вібрація відсутня.

3.3. Шум.

Відповідно СН №3223-85 та ГОСТ 12.1.003-83 “Шум. Общие требования безопасности.” (табл. 3) у графі “Вид трудової діяльності”, прочитавши усі 14 розділів, знаходжу вид трудової діяльності або приміщення, які найбільш відповідають заданому робочому місцю і виписую. Потім із графи “Еквівалентні рівні звуку, дБА” виписую відповідне чисельне значення нормативного параметра.

Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми ( Ф>Н ) визначаю на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне ( Ф-Н ) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка табл. 4 визначаю ступінь шкідливості.

Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні

звуку на робочих місцях у виробничих приміщеннях та на території

підприємств.

Таблиця 3

Вид трудової діяльності,

робоче місце, приміщення і території

Еквівалентні рівні звуку, дБА

Кабінети лікарів лікарень, санаторіїв, поліклінік, глядацькі зали концертних залів, номера готелів, житлові кімнати в гуртожитках.

35

Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації,

інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях

Таблиця 4

Фактор виробничого

Середовища

Клас умов праці

Допустимий

Шкідливий 3

Небезпечний

1 ступінь

2 ступінь

3 ступінь

4 ступінь

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Шум, дБА екв.

ГДК

1,1-3*

3,1-6

6,1-9

>9,1

130*****

Вібрація заг., лок. дБА

ГДК

<3**

3,1-6

6,1-9

9,1-12

>12

Інфразвук, дБ

ГДК

<3***

3,1-6

6,1-9

>9,1

Ультразвук повітряний, дБ

ГДК

<5****

5,1-10

10,1-15

>15,1

* Перевищення ГДР на дБА екв. (відлік для визначення ступенів 3

класу від 80 дБА).
** Перевищення рівнів віброшвидкості на дБА екв. кор.
*** Перевищення в одній з частот на дБ.
**** Перевищення в одній з частот на дБ.
***** Перевищення вказаних величин у будь-якій октавній смузі.

3.4. Інфразвук.

На заданому мені робочому місці було знайдено інфразвук, подивившись, на якій частоті (Гц) він впливає на людину і, користуючись ГН № 2274-80 "Гигиенические нормы инфразвука на рабочих местах" (табл. 5), знаходжу для цієї частоти відповідний (нормативний) рівень звукового тиску (дБ).

Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми ( Ф>Н ) визначаю на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне ( Ф-Н ) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка табл. 4 визначаю ступінь шкідливості.

Гігієнічні норми інфразвуку

Таблиця 5

Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц.

Загальний рівень звукового тиску, дБ

2

4

8

16

31,5

110

Рівні звукового тиску, дБ.

105

105

105

105

102

3.5. Ультразвук.

На заданому мені робочому місці не було знайдено ультразвук.

3.6. Електромагнітне випромінювання.

Знаходжу фактичних значеннях, на якій частоті (кГц або МГц) відбувається вплив електромагнітного випромінювання на людину. Далі для цієї частоти знаходжу гранично допустимий рівень напруженості електромагнітного поля (ЕМП) по електричній складовій (В/м).

Відповідно ГОСТ 12.1.006-84 “Электромагнитные поля радиочастот”

напруженість ЕМП у діапазоні частот 60кГц-300МГц на робочих місцях персоналу протягом робочого дня не повинна перевищувати встановлених граничнодопустимих рівнів (ГДР):

- по електричній складовій:

для частот від 3МГц до 30МГц - 20 В/м;

Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівнюю фактичне та нормативне значення. Ми маємо випадок, коли факт більше норми ( Ф>Н ), визначаю в скільки разів фактична напруженість більше нормативної ( Ф/Н ). Отримане число порівнюю з діапазонами відповідної строки табл. 6 і визначаю ступінь шкідливості.

Для електромагнітного випромінювання строку в таблиці 6 вибираю в залежності від частоти на якій йде випромінювання.

Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань

(перевищення ГДР, разів)

Таблиця 6

Фактор виробничого середовища

Клас умов праці

Допустимий

Шкідливий 3

Небез-печ-ний

1 ступінь

2 ступінь

3 ступінь

4 ступінь

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Електростатичне поле

ГДК

1,1-3,0

3,1-5,0

5,1-10,0

>10

Електромагнітні

випромінювання

радіочастотного

діапазону: 3-30 МГц

ГДК

1,1-3,0

3,1-5,0

5,1-10,0

>10

3.7. Електростатичне поле.

На заданому робочому місці не було зареєстровано електростатичне поле.

3.8. Постійне магнітне поле.

На заданому робочому місці було зареєстровано постійне магнітне поле (ПМП), згідно документа: “Предельно допустимые нормы воздействия постоянных магнитных полей при работе с магнитными устройствами и материалами” №1742-77 напруженість ПМП на робочому місці не повинна перевищувати 8кА/м.

Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми ( Ф>Н ), визначаємо в скільки разів фактична напруженість більше нормативної ( Ф/Н ). Отримане число порівнюємо з діапазонами відповідної строки табл. 7 і визначаємо ступінь шкідливості.

.

Таблиця 7

Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань

(перевищення ГДР, разів)

Фактор виробничого середовища

Клас умов праці

Допустимий

Шкідливий 3

Небез-печний

1 ступінь

2 ступінь

3ступінь

4ступінь

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

1

2

3

4

5

6

7

Постійне магнітне поле

ГДК

1,1-3,0

3,1-5,0

5,1-10,0

>10

3.9. Мікроклімат у приміщенні.

Згідно ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей зони” (табл. 9), окремо для двох періодів року, для своєї категорії важкості роботи визначаю оптимальні і допустимі значення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря. Верхня і нижня межа діапазону допустимої температури визначаються у залежності від того, постійне робоче місце чи непостійне.

Нормовані величини температури, відносній вологості і швидкості

руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Таблиця 8

Період року

Категорія

роботи

Температура, С

Відносна

вологість, %

Швидкість руху повітря, м/с

Опт.

Допустима

Опт.

Опт.

Допуст.

Верхня межа

Нижня межа

п.р.м.

н.р.м.

п.р.м.

н.р.м.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Холод-ний

22-24

25

26

21

18

40-60

0,1

0,1

21-23

24

25

20

17

0,1

0,2

IIа

18-20

23

24

17

15

0,2

0,3

IIб

17-19

21

23

15

13

0,2

0,4

III

16-18

19

20

13

12

0,3

0,5

Теплий

23-25

28

30

22

20

40-60

0,1

0,1-0,2

22-24

28

30

21

19

0,2

0,1-0,3

IIа

21-23

27

29

18

17

0,3

0,2-0,4

IIб

20-22

27

29

16

15

0,3

0,2-0,5

III

18-20

26

28

15

13

0,4

0,2-0,6

Далі в графу 3 карти вношу для температури, відносної вологості та швидкості руху повітря оптимальні та допустимі нормативні діапазони. При цьому для теплого періоду року в чисельнику, а для холодного періоду року в знаменнику.

Далі в графу 4 карти відповідно вношу фактичні значення. Фактичне значення для теплого та холодного періодів року попадає в допустимий діапазон відмічаю позначкою «Доп.»/«Доп.».

Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих

приміщень у холодну пору року.

Таблиця 9

Показник

Клас умов праці

Опти-мальний

1

Допустимий

2

Шкідливий 3

Швидкість руху повітря, м/с

За СН

За СН

Вимоги відсутні

Відносна вологість повітря, %

Див. примітку

Примітка: При збільшенні швидкості руху повітря на 0,1 м/с від оптимальної за СН температура повітря повинна бути збільшена на 0,2 °С.

3.10. Виробниче освітлення. (Природне та штучне освітлення.)

Самостійно складаю перелік основних предметів, які повинен розглянути у процесі роботи на заданому робочому місці.

Визначаю самі дрібні деталі зображення, які містяться на предметах, за винятком тих, у розгляданні яких немає потреби. Орієнтовно оцінюю їх розмір у мм.

Потім користуючись СНиП ІІ-4-79 “Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение” (таблиця 11), визначаю, до якого діапазону розмірів відноситься розмір обраного найменшого об'єкта розрізнення (графа 2) і записую відповідний розряд зорової праці.

Норми освітлення.

Таблиця 10

Ступінь точності зорової праці

Найм. розмір об'єкта розрізнення, мм

Зорова

праця

Контраст відмінності

об'єкта з фоном

Характеристика фона

Освітленість

Розряд

Під-розряд

Штучне

Природнє

Сумісне

Комб

Загал.

Верх.

Бок.

Верх.

Бок.

лк

КПО, енІІІ %

КПО, енІІІ %

Дуже висока

0,15-0,3

II

а

б

в

г

Малий

Малий

Середній

Малий

Середній

Великий

Середній

Великий

Великий

Темний

Середній

Темний

Світлий
Середній

Темний

Світлий

Світлий

Середній

4000

3000

3000

2000

2000

2000

1000

1000

1000

1250

750

750

500

500

500

300

300

300

7

2,5

4,2

1,5

Для визначеного розряду зорової роботи з графи “Освітленість > Природне > Бокове” виписуємо нормативне значення КПО - енІІІ (%) - 2,5 %

Розрахувуємо нормований КПО для четвертого світлового пояса (Україна) за формулою:

енІV = 2,5·0,9·0,775=1,74

m = 0,9 - коефіцієнт світлового клімату для IV світлового поясу;

C = 0,6 - 0,95 - коефіцієнт сонячності клімату. Залежить від орієнтації віконних отворів за сторонами горизонту (приймається усереднений).

Порівнюємо енІV з фактичним значенням КПО .

Далі визначаємо характеристику фона. Фон - це поверхня, на якій розглядається найменший об'єкт розрізнення. У залежності від коефіцієнта відбиття поверхні ? (див. табл. 12) фон може бути світлим (? > 0,4), середнім (? = 0,2-0,4), темним (? < 0,2).

У випадках, коли в якості фона можуть бути різні кольори за основу приймається найгірший варіант (самий темний колір з усіх можливих варіантів).

Коефіцієнти відбиття світла поверхнями різного кольору.

Таблиця 11

Колір

Коефіцієнт ?

Колір

Коефіцієнт ?

Білий

Світло-жовтий

Світло-бежевий

Світло-голубий

Світло-зелений

Бежевий

0,9

0,75

0,69

0,45

0,42

0,38

Жовто-коричневий

Коричневий

Темно-зелений

Темно-сірий

Темно-червоний

Темно-синій

Чорний

0,25

0,23

0,16

0,15

0,1

0,1

0,04

Далі визначаємо контраст об'єкта розрізнення з фоном, тобто наскільки чітко сприймається найменший об'єкт розрізнення на вищерозглянутому фоні. Контраст може бути великим (наприклад, між білим і чорним, темно-синім і білим), середнім (наприклад, між сірим і білим, світло-сірим і чорним) і малим (наприклад, між темно-червоним і чорним, світло-блакитним і білим). У випадках, коли можливі комбінації різних кольорів, за основу приймається найгірший варіант у бік малого контрасту.

Нормативне значення штучного загального освітлення (лк) вибираємо навпроти комбінації обраних слів, які характеризують фон і контраст, у графі “Освітленість - Штучна - Загальна” - 1250

Після заповнення граф 3 та 4 карти, у випадку, якщо факт менше норми (Ф<Н) визначаємо ступінь шкідливості по табл. 13.

Для штучного освітлення ( освітленість робочої поверхні) ставимо ступінь - 2, при Ф< 0,5 Ен, тобто факт менше половини нормативного значення штучного освітлення.

Таблиця 12

Класи умов праці залежно від параметрів

світлового середовища виробничих приміщень.

Фактор виробничого

середовища

Клас умов праці

Допустимий

2

Шкідливий 3

1 ступінь

3.1

2 ступінь

3.2

Природне освітлення (КПО,%)

Норма

Недостатньо

Відсутнє

Освітленість робочої

поверхні (Е, лк)

Норма

0,5 Ен - Ен

<0,5 Ен

3.11. Іонізуюче випромінювання.

Для визначення ступеню шкідливості впливу іонізуючого випромінювання на робочому місці використовую НРБУ-97 «Норми радіаційної безпеки України» - табл.15

Класи умов праці при дії іонізуючих випромінювань

Таблиця 13

Річна ефективна

Доза Е

Клас умов праці

Оптимальний

1

Допустимий

2

Шкідливий 3

Небезпечний

4

1 ступінь

3.1

2 ступінь

3.2

3 ступінь

3.3

4 ступінь

3.4

Ефективна доза на рік,

мЗв * рік-1

Е<1,0

1,0<Е2,0

2,0<Е10,0

10,0<Е14

14,0<Е20

10<Е50

Е>50

В графу 3 “Карти умов праці” вносимо оптимальний та допустимий діапазони з таблиці 15. Порівнюючи фактичне значення з діапазонами наведеними в табл. 14 визначаємо ступінь шкідливості впливу іонізуючого випромінювання.

3.12 Важкість праці.

Для визначення важкості праці визначаю, що на заданому робочому місці працює чоловік. Його робота не потребує значного фізичного навантаження, тому є оптимальною для даного фактора трудового процесу по всих показниках.

3.13 Напруженість праці

Робота лікаря-рентгенолога вимагає значного інтелектуального, сенсорного та емоційного напруження, оскільки від його уважності та професійних якостей залежить здоров”я, а інколи і життя людей. Разом з тим він повинен достеменно володіти навиками експлуатації та технічного обслуговування медичного обладнання, що є в його користуванні, оскільки воно може становити небезпеку для життя. Робота лікаря-ренгенолога, несе значне навантаження на зоровий аналізатор тому, що необхідно розрізняти найменше відхилення від норми на ретгенівських знімках.

Страницы: 1, 2


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.