Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україне

строків.

Відстрочка та розстрочка окремих платежів по довгостроковому кредиту

можуть здійснюватися з погашенням відстроченої або розстроченої суми

протягом 12 місяців з дня надання відстрочки або розстрочки, але не пізніше

кінцевого строку, визначеного кредитним договором.

При наданні відстрочки або розстрочки окремих платежів по кредиту без

зміни кінцевого строку повернення кредиту, передбаченого кредитним

договором, установи банку повинні враховувати можливості клієнта

мобілізувати кошти для погашення боргу в нові строки та у збільшених

розмірах. Зміни строків та розмірів платежів не повинні спричинювати

підвищення ступеня ризику неповернення боргу. Така заборгованість

враховується на тих самих рахунках (не переноситься на окремі рахунки

пролонгованих позичок).

Рішення про перенесення платежу на строк, що не перевищує кінцевий

строк погашення кредиту, визначений кредитним договором, приймається

кредитним комітетом установи банку, що надавала кредит.

Проценти нараховуються з дня виникнення заборгованості по кредиту і

стягуються щомісячно у строки і в розмірах, що передбачені кредитним

договором. Проценти нараховуються відповідальним працівником бухгалтерії,

який веде особові рахунки.

Погашення кредиту здійснюється в строки, передбачені кредитним

договором. Погашення основного боргу за короткостроковим кредитом

здійснюється позичальником щомісячно рівними частинами, починаючи з

наступного місяця після його одержання, але не пізніше 30 днів з дня

підписання кредитного договору.

Погашення довгострокового кредиту здійснюється щомісяця рівними

частинами, починаючи з будь-якого дня першого місяця після закінчення

встановленого строку освоєння кредиту.

Банк може встановити іншу періодичність сплати та розмір платежів по

основному боргу. У випадках, коли погашення кредиту здійснюється нерівними

частинами, то до кредитного договору складається графік погашення кредиту,

який підписується позичальником і погоджується з банком. Графік є

невід’ємною частиною кредитного договору.

Позичальник може здійснювати дострокове погашення всієї заборгованості

за кредитом або внесення окремих платежів у погашення заборгованості за

кредитом наперед, попередивши про це банк за два тижні.

Погашення заборгованості за кредитами і сплата процентів за ними може

здійснюватись позичальниками через установи банку готівкою, переказами

через підприємства зв'язку або перерахуванням з вкладних рахунків, а також

шляхом утримання коштів із заробітної плати, пенсії та перерахування їх у

погашення боргу на підставі доручення позичальника бухгалтерії за місцем

роботи або органу, що призначив пенсію. Але потенційний позичальник повинен

знати, а кредитний працівник –роз`яснити, що строк внесення чергового

платежу обчислюється з дня надходження останнього в касу установи банку, що

надала кредит , або на її рахунок.

У разі вибору позичальником способу погашення заборгованості за

кредитом та нарахованими процентами шляхом утримання із заробітної плати

(пенсії) кредитний працівник направляє його заяву (додатки _2.12,2.13_) за

місцем роботи чи до органу, що призначив пенсію, рекомендованою поштою.

Погашення заборгованості за кредитом та нарахованими процентами шляхом

списання суми внеску з вкладного рахунку відбувається на підставі разового

доручення вкладника по ф.N 187 або його доручення на тривале перерахування

платежів по ф. N 190.

У разі порушення строків платежів за кредитом чи процентів та

виникнення простроченої заборгованості установа банку застосовує до

позичальника санкції, обумовлені кредитним договором : нарахування пені,

припинення кредитних відносин , пред`явлення всієї заборгованості до

дострокового стягнення та ін. На час виникнення простроченої заборгованості

банк нараховує пеню, розмір якої обумовлюється кредитним договором, але не

вище встановленого Національним банком України. Стягнення простроченого

боргу за кредитом, нарахованими процентами та пені з фізичних осіб

здійснюється на підставі нотаріальних написів та виконавчих документів.

При ненадходженні платежів від позичальника у встановлений кредитним

договором строк відповідальний працівник бухгалтерії на наступний день

перераховує суми не погашених у строк платежів на рахунок прострочених

кредитів чи прострочених нарахованих доходів та одночасно письмово

повідомляє кредитного працівника для прийняття останнім відповідних

заходів.

У разі прострочення позичальником платежу за нарахованими процентами

кредитний комітет установи банку може визнати цю заборгованість сумнівною.

Облік цієї заборгованості та подальше нарахування процентів здійснюються на

позабалансових рахунках. Рішення кредитного комітету про визнання

заборгованості сумнівною оформляється протоколом.

Банк при зупиняє нарахування відсотків по прострочених кредитах

відповідно до чинного законодавства у разі:

рішення суду про примусове стягнення;

вчинення нотаріального напису про примусове стягнення всієї суми боргу.

Після надання юридичною службою вищезазначених документів кредитний

працівник надає розпорядження бухгалтеру, який веде особові позичкові

рахунки клієнтів, про призупинення нарахування відсотків за кредитом.

Після сплати всього боргу за кредитом і запису в картці особового

рахунку останнього платежу бухгалтер надає картки особових рахунків

позичальника з поміткою "Кредит повернуто повністю з відсотками", ставить

свій підпис і дату.

Кредитний працівник, перевіривши розрахунки , робить напис , "Вірно",

ставить свій підпис, дату, візує у керуючого установою банку, одержує у

сховищі кредитний договір, договір застави (закладу) і договір страхування

та в кінці року передає на зберігання в поточний архів.

У процесі кредитування банк здійснює контроль за цільовим

використанням наданих кредитів позичальниками шляхом перевірки документів,

представлених для оформлення кредиту, звітів про використання коштів та

інших документів, передбачених кредитним договором, а також шляхом

перевірок на місцях у відповідних установах, організаціях, фірмах тощо.

Відповідно до строків, встановлених довгостроковими кредитними

договорами, індивідуальні позичальники надають банку документи, що

підтверджують витрати та цільове використання кредиту:

- по будівництву, а також капітальному ремонту і реконструкції

індивідуальних житлових будинків та садових будиночків - акти приймальних

комісій або довідки БТІ про реєстрацію будівель із зазначенням

оціночної (кошторисної) вартості або звіт про використання коштів по

кредиту з пред'явленням виправдних документів (рахунки, квитанції, чеки

торговельних організацій і т.ін.). Акти складаються та підписуються: по

індивідуальних будинках - представником місцевих органів влади та

позичальником; по садово-дачних будиночках - головою садівницького

товариства та позичальником. Крім того, по кредитах на будівництво

(купівлю) індивідуальних житлових будинків подається документ, який

підтверджує постійну прописку у збудованому (придбаному) за участю

банківського кредиту будинку;

- на купівлю об'єктів - договори купівлі-продажу та документи, що

підтверджують право власності на придбаний об'єкт;

- по інших кредитах - документи, що підтверджують цільове

використання кредиту.

За кредитами, наданими на будівництво, реконструкцію та капітальний

ремонт об'єктів, проводяться перевірки цільового використання на місцях

силами кредитних працівників, а при необхідності - інших спеціалістів.

Перевіряються передбачена документація, відповідність будинків, що

будуються, затвердженим проектам, наявність не вкладених у справу

будівельних матеріалів, комплектів деталей стандартних будинків та причин

їх нагромаджування, відповідність обсягу фактично виконаних робіт обсягу,

який зазначено у звітах про використання коштів по позичці, і т.ін.

Кредитний працівник щоквартально складає план перевірки цільового

використання наданих довгострокових кредитів. План складається з таким

розрахунком, щоб кожний позичальник був охоплений перевіркою не менше

одного разу на рік з дня оформлення кредитного договору.

Перевірка освоєння та цільового використання довгострокового кредиту

оформлюється актом, який підписується комісією, що здійснює перевірку, (не

менше 3 чоловік) та позичальником (в разі відмови позичальника підписати

акт про нецільове використання кредиту або його частини акт підписується

представником місцевого органу влади або садівничого товариства чи

гаражного кооперативу).

У випадку нецільового використання кредиту акт перевірки або чеки,

сплачені за товари, не пов'язані з прямим призначенням кредиту, є підставою

для пред'явлення до позичальника позову про дострокове утримання виданих

йому коштів, навіть якщо строк освоєння кредиту, визначений кредитним

договором, ще не настав. При встановленні фактів пред'явлення фіктивних

документів, які стали підставою для видачі коштів по кредиту, банк передає

матеріали слідчим органам для притягнення винних до відповідальності.

При виникненні простроченої заборгованості за наданими кредитами

установи банку зобов’язані без затримки вживати заходів щодо повного

повернення боргів, у тому числі і з майнових поручителів.

Відповідальність за своєчасне вжиття заходів по поверненню боргів

несуть керівники установ банку, які видали даний кредит.

Спори між банком і боржником – фізичною особою вирішуються шляхом

учинення виконавчих написів та в судовому порядку.

Отримавши повідомлення від відповідального працівника бухгалтерії про

ненадходження в строк чергових платежів від позичальника , кредитний

працівник разом з працівником служби безпеки та працівником юридичного

відділу мають вживати заходів впливу до боржника:

1) направити на наступний день рекомендованими листами претензії до

позичальника та майнового поручителя про необхідність внесення ними

відповідних платежів ;

2) звернутися за сприянням до адміністрації за місцем одержання

заробітку (пенсії) позичальника.

Одночасно установа банку повинна негайно звернутися до нотаріуса для

учинення виконавчого напису або до суду з позовом про примусове стягнення

боргу.

За прострочення сплати позичальником платежів за кредитом понад місяць

установа банку має звернутися з позовом до суду про повернення всієї

заборгованості за кредитом, що обліковується за цим позичальником,

накладення арешту і звернення стягнення на його майно.

У цьому випадку установа банку повинна звернутися до суду з позовною

заявою щодо задоволення вимоги про стягнення заборгованості за кредитом

відносно позичальника і майнового поручителя одночасно. До позовної заяви

додаються завірені копії кредитного Договору, виписки з особового рахунку

позичальника та інші документи, що підтверджують позовну вимогу банку.

Оригінали документів можуть бути представлені суду за його вимогою

лише для огляду.

Якщо у зв'язку з припиненням надходження коштів від позичальника в

погашення кредиту буде встановлено, що позичальник вибув і нове місце його

проживання невідомо, то при наявності рішення суду про стягнення

заборгованості установі Ощадного банку необхідно негайно звернутися до суду

за винесенням ухвали про розшук боржника через органи внутрішніх справ

(додаток _2.16_).

У разі смерті позичальника, незалежно від настання права вимоги, банк

повинен протягом шести місяців з дня відкриття спадщини пред'явити свої

претензії спадкоємцям, які прийняли спадщину, або виконавцю заповіту за

місцем відкриття спадщини. При відсутності зазначених осіб претензія

повинна бути пред'явлена в той же строк до державної нотаріальної контори

відповідно до ст. 557 ЦПК України.

Після смерті позичальника заборгованість по позичці може бути

переоформлена на працездатного члена сім’ї за згодою останнього, а також на

іншу працездатну особу за її особистою згодою.

За порушення строків для вчинення позову чи виконавчого напису для

стягнення боргу за кредитом та неналежне оформлення документів, якщо це

призвело до неможливості відшкодування збитку з боржника, винні в цьому

працівники установи Ощадного банку несуть матеріальну відповідальність за

завданий збиток у встановленому законом порядку.

За рухом справ, переданих судовим органам , органам арбітражу,

прокуратури та внутрішніх справ, установи банку повинні здійснювати

постійний нагляд, добиватися розшуку винних осіб, які переховуються, а

також накладанням арешту на їх майно і забезпечення позову банку.

При розгляді справ у судах установи банку зобов’язані брати участь у

засіданнях через своїх представників як позивачі. У випадках безпідставного

відхилення судом поданих позовів установи банку зобов’язані оскаржити ці

рішення в строки, передбачені чинним законодавством, а також надіслати

вищестоящим установам банку копії всіх рішень по відхилених позовах.

Одержані установами банку виконавчі документи по стягненнях з фізичних

осіб повинні невідкладно направлятися судовим виконавцям.

Для стеження (або нагляду) за ходом стягнення боргів з осіб, що

відбувають покарання, виконавчі документи повинні направлятися для

виконання утримань із заробітків боржників у місцях ув’язнення.

Виконавчі листи та виконавчі написи подаються до стягнення негайно. При

цьому слід мати на увазі ,що згідно з чинним законодавством строк подання

до стягнення виконавчих документів та виконавчих написів становить один

рік.

Передача виконавчого листа судовому виконавцю для здійснення стягнення

або в банк для списання присудженої суми з рахунку боржника перериває

перебіг зазначених строків. У цих випадках дія строку виконавчих документів

починається знову з моменту повернення їх стягувачу.

Якщо стягнення провадиться з громадян, то строк давності переривається

також частковим виконанням рішення.

При відсутності відомостей про місце знаходження боржника або майна, що

йому належить, виконавчий документ з метою переривання строку давності

повинен направлятися судовому виконавцю за останньою відомою адресою

боржника. Одночасно повинні бути вжиті всі можливі заходи щодо його

розшуку.

Відповідальність за своєчасність вжиття заходів щодо стягнення боргів

(подання позовів, оскарження неправильних рішень судів, одержання

виконавчих листів, направлення виконавчих листів судовим виконавцям або в

банк та ін.) несуть керівники установ банку , юрисконсульти та кредитні

працівники.

Нагляд за станом цієї роботи в установах банку та надання консультацій

з питань, пов’язаних із стягненням боргів, покладається на начальників та

юрисконсультів регіональних управлінь банку.

При забезпеченні повернення кредиту заставою (закладом) банк

звертається до суду з позовом про звернення стягнення на заставлене майно

або нотаріального органу згідно із Законом України "Про заставу". На

підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріальної контори

провадиться реалізація майна (цінностей), що прийняте в заставу (заклад).

Реалізація майна (цінностей), прийнятого під заставу (заклад)

проводиться відповідно до чинного законодавства .

Із суми виручених коштів погашається борг за процентами та кредитом,

а також відшкодовуються витрати по стягненню заборгованості та пеня.

Частина коштів, що залишилась, підлягає поверненню позичальнику.

Якщо вирученої від реалізації застави (цінностей) суми коштів

недостатньо для погашення нарахованих процентів, пені та основного боргу,

банк має право пред'явити позов до суду про одержання недостатньої суми з

іншого майна боржника (або майнового поручителя), що необхідно зазначити в

кредитному договорі та договорі застави (закладу).

Безнадійна до повернення заборгованість списується згідно з Положенням

про порядок визнання і списання безнадійної до повернення кредитної

заборгованості юридичних та фізичних осіб в установах Ощадбанку.

Отже, як ми бачимо, в Ощадному банку України механізм споживчого

кредитування дуже детально врегульований внутрібанківськими положеннями, що

є характерним для великих банків. Передбачені всі можливі ситуації, що

можуть виникнути на будь-якому етапі споживчого кредитування та розроблені

чіткі програми дій в даних ситуаціях, особливо це актуально при роботі з

нестандартними кредитами, коли від кредитного працівника вимагають

нестандартних рішень ситуації, що склалася. Такий високий рівень

організації процесу кредитування дає підстави зробити висновок про високий

рівень кредитних працівників банку та про величезний накоплений досвід на

протязі всієї діяльності банку.

2.2. Аналіз кредитного портфелю банку

Аналіз кредитного портфелю доцільніше розпочати з аналізу загальної

кредиторської заборгованості з метою виявлення загальних тенденцій. Тому

звернувши увагу на таблицю 2.1 ( динаміка загальної заборгованості по

кредитах банку) можна помітити, що в цілому за звітний період загальна

заборгованість по кредитах зменшилася на 8,495 % з 502702 тис.грн. на

1,01,98 до 459996 тис.грн. на 1,03,99 року. З одного боку це гарно, бо така

тенденція свідчить про те, що кредити у банку погашаються, а з іншого це

погано, бо банк основний дохід отримує від кредитної діяльності, а

зменшення обсягу виданих кредитів приводить до зменшення отримуваного

доходу. Проте така тенденція спостерігалася не по всіх періодах. Так за

перший квартал 1998 року обсяг кредитних вкладень зріс на 8,98 %, а за

третій - 3,61% і становив 547851тис.грн. та 546979 тис.грн. відповідно.

Причинами цього росту в першому кварталі був ріст довгострокових кредитів

на 23,34% з 72177 тис.грн. до 89025 тис.грн. відповідно на 1,01,98 та

1,04,98, ріст валютних кредитів на 101,4% з 22557тис.грн. до 45429

тис.грн. та ростом обсягу міжбанківських кредитів на 36,11 % з 89022

тис.грн. до 121168 тис.грн. На ріст же в третьому кварталі в основному

вплинув ріст валютних кредитів на 230,99% з 23728 тис.грн. до 78537

тис.грн., причиною цього стало значне підвищення попиту на іноземну валюту

у зв(язку з кризою, яка почалася на пригінці літа. Тому й за весь звітний

період обсяг валютних кредитів збільшився на 194,07 % до 66334 тис.грн. на

1,03,99 з 22557 тис.грн. на 1,01,98. Оскільки для банку є більш переважне

короткострокове кредитування, то розглянемо динаміку цієї статті більш

детально. Так в другому кварталі обсяг цієї статті кредитів зріс на 1,36 %

з 292229 тис.грн. до 296200 тис.грн., а з третього кварталу і до кінця

звітного періоду спостерігалося стабільне падіння обсягів короткострокового

кредитування. А саме в третьому кварталі падіння становило 8,395 %, в

четвертому ж кварталі падіння вже становило 10,347%, а в загалі за

аналізуємий період обсяг короткострокових кредитів зменшився на 26,585 % з

318946 тис.грн. на 1,01,98 до 234155 тис.грн. на 1,03,99. Причиною цього

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14