Курсовая: Грошові кошті
Курсовая: Грошові кошті
Зміст
Вступ
1.Теоретична та економічна сутність грошових коштів.
1.1.Економічна сутність грошей.
1.2.Законодавча та нормативна база, яка регулює облік грошових коштів.
2.Організація обліку грошових коштів на підприємстві
2.1. Організація обліку касових операцій.
2.2.Порядок відкриття рахунків та облік коштів на рахунках в банку.
2.3.Порядок та форми здійснення безготівкових розрахунків.
2.4.Інвентаризація грошових коштів.
2.5.Характеристика Звіту про рух грошових коштів.
Висновки та пропозиції.
Список використаних джерел.
Додатки.
Розділ 1
Теоретична та економічна сутність грошових коштів.
1.1.Економічна сутність грошей.
Грошові кошти є найбільш ліквідними активами. Вони присутні на початковому та
кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів,
виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також отримання
виручки.
Згідно з П(С)БО 4 під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках
в банках та депозити до запитання.
Відсутність інформації про рух реальних грошових потоків практично не
дозволяє здійснювати ефективне управління капіталом підприємств.
Порядок ведення записів господарських операцій у бухгалтерському обліку не
відрізняється від порядку, за яким відображається фінансово-господарська
діяльність на підприємстві:
- інформування про наявні готівкові кошти;
- розрахунки;
- собівартість;
- фінансовий результат.
Для початку нової справи потрібні грошові кошти, для ведення бухгалтерського
обліку, необхідно, перш за все, впорядкувати записи щодо їх руху.
Деякі керівники не досить повно розуміють значення готівки на підприємстві та
її зв`язок з прибутковістю (рентабельністю), але ж саме менеджер підприємства
відповідає за ефективність організації процесу управління грошовими коштами,
хоча основна частина робіт має бути виконана спільно з банком, роль якого в
цьому процесі досить вагома.
Основними завданнями обліку грошових коштів є:
- здійснення контролю за дотриманням касової і розрахункової
дисципліни, в тому числі за зберіганням, своєчасним надходженням і
витрачанням отриманих в установах банку грошових коштів відповідно до їх
цільового призначення;
- своєчасне і правильне оформлення документів і відображення на
рахунках бухгалтерського обліку операцій по руху грошових коштів;
- проведення інвентаризації грошових коштів та відображення
результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку.
Управління надходженням та витрачанням коштів полягає в синхронізації
грошових потоків, прискоренні погашення дебіторської заборгованості,
тимчасовому інвестуванню грошових коштів у цінні папери, які можна легко
реалізувати, контролі за витратами.
Грошові кошти підприємств можуть зберігатися у банках або у вигляді готівки в
касі підприємства.
Готівка необхідна будь-якому підприємству для видачі заробітної плати і
здійснення деяких видів платежів. Тому підприємство повинно мати касу, в якій
зберігається готівка, і відповідно документи по веденню касових операцій.
Каса – це по-перше, спеціально обладнане та ізольоване приміщення, яке
призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки, по-друге -
–це вся сукупність готівки та грошових документів, що є на підприємстві, вона
охоплює всі наявні грошові кошти, які знаходяться на певний період часу на
підприємстві, як в монетах, так і в паперових грошових знаках.
Отже, відповідальність за стан зберігання готівки і обладнання приміщення
каси на підприємстві несе керівник. В касі підприємства може зберігатись не
тільки готівка, а й цінні папери, грошові документи, які є бланками суворої
звітності.
Грошовими документами вважаються документи, що знаходяться в касі
підприємства: оплачені путівки до санаторіїв, поштові марки, проїзні квитки,
трудові книжки і вкладні листки до них, квитанції подорожніх листів
автотранспорту, бланки довіреностей тощо.
Грошові кошти, здані до банку або інкасаторам, але не зараховані на поточний
рахунок (до 24-ої години наступного дня), є грошовими коштами в дорозі.
Готівка може зберігатись в касі тільки в межах встановлених лімітів залишку.
Ліміт залишку готівки в касі кожного підприємства – головний показник
контролю і регулювання готівкового обігу, це гранична сума грошових коштів,
яка може знаходитись в касі підприємства.
Ліміт залишку готівки в касі (крім підприємств торгівлі і сфери
обслуговування населення) може встановлюватися установами банку за
погодженням з підприємствами виходячи з розрахунку щоденного надходження або
витрат готівки.
Всю готівку понад суми встановлених лімітів підприємства повинні здавати для
зарахування на поточний рахунок у порядку та в строки, встановлені і
узгоджені з установою банку, в якому відкритий поточний рахунок.
Ефективне управління залишками грошових коштів на поточних рахунках полягає в
тому, щоб забезпечувати грошовими коштами виконання поточних операцій,
підтримувати необхідний резерв коштів для здійснення непередбачуваних
платежів (як захід передбачливості) і мати кошти в ліквідній формі, щоб не
втратити можливість заробити додаткові прибутки, приймаючи участь в
незапланованих фінансових операціях (наприклад в фінансових операціях на
фінансовому ринку).
Грошові кошти на поточному рахунку практично не приносять доходу, з їх
збільшенням збільшуються втрати доходів від інвестицій, але одночасно
підвищується і ліквідність. Саме тому втрати доходів від більш вигідних
вкладень розглядаються як плата за підвищення ліквідності. Згідно
законодавства нашої країни всі підприємства, об`єднання, організації і
установи, незалежно від організаційно-правових форм і сфери своєї діяльності,
зобов`язані зберігати вільні грошові кошти в установах банків на поточних
рахунках різного характеру.
Поточні рахунки – це рахунки які, відкриваються в уповноважених установах
банків підприємствами усіх видів та форм власності, а також їх відокремленими
підрозділами для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій
за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України.
В процесі господарської діяльності підприємства безперервно відбувається
зміна залишків грошових коштів на рахунках в банку – збільшення або зменшення
грошових коштів. Цей процес відображений на рисунку 1.1.
На поточний рахунок підприємства надходить виручка за продану продукцію,
позика банку, дебіторська заборгованість (повернення боргів від наших
боржників), аванси всіх видів, готівка з каси при оплаті готівкою тощо. Це
прибуткова частина поточного рахунку, тобто дебет поточних рахунків.
З поточного рахунку відбуваються усі види безготівкових платежів, видаються
суми на виплату заробітної плати, на оплату по відрядженню і господарські
витрати тощо.
Залишок грошових коштів на рахунку зменшується в наступних випадках: в міру
придбання матеріалів і відповідних послуг для виробництва готової продукції,
при погашенні заборгованості постачальникам. Після реалізації запасів готової
продукції виникає вхідний готовий потік, з`являються і рахунки дебіторів
(тобто виникає заборгованість покупців підприємству). Після оплати рахунків
покупцями дебіторська заборгованість зменшується, а потік грошових надходжень
збільшується. Але боржники часто затримують оплату поставок відвантаженої їм
продукції, тому надходження грошових коштів може виникнути лише через деякий
час.
ГРОШОВІ КОШТИ
ЗБІЛЬШЕННЯ
ЗМЕНШЕННЯ
Надходження
Оплата
По рахунках
рахунків
Продажі
Виробництво
 Товарно-матеріальні запаси
|
Рис. 1.1 Рух грошових коштів підприємства на рахунку в банках
1.2. Законодавча та нормативна база, яка регулює облік грошових коштів.
1. Закон України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
від 16.07.1999р. № 996-ХІY зі змінами і доповненнями.
Даний Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення
бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
2. Положення “Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні”
затверджене постановою правління НБУ від 19.12.2001р. № 72 зі змінами і
доповненнями.
Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і
поштового зв`язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм
власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і
фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі підприємства), а також
не зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб`єктами
підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі підприємці),
які здійснюють операції з готівкою в національній валюті, та є обов`язковими
для виконання ними.
3. Інструкція “Про організацію роботи по готівковому обігу установами банків
України” затверджена постановою правління НБУ від 19.02.2001р. № 69 зі
змінами і доповненнями.
Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і
поштового зв`язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм
власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і
фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі підприємства), а також
не зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб`єктами
підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі підприємці),
які використовують в роботі готівку в національній валюті і має поточні
рахунки в установах банків.
4. Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення
норм по регулюванню обігу готівки” від 12.06.1995р. № 436/95 зі змінами і
доповненнями.
Наказ регулює встановлені розміри і особливості застосування фінансових
санкцій за порушення в сфері готівкового обігу в національній валюті.
5. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань,
господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ
№291 від 30.11.1999р. (зі змінами і доповненнями).
Новий план рахунків представляє собою систематизований перелік рахунків
бухгалтерського обліку, для всіх підприємств, установ, організацій в Україні,
незалежно від форми власності, виду діяльності, і обов`язковий для
використання.
6. Інструкція про виконання плану рахунків бухгалтерського обліку активів,
капіталу, зобов`язань, господарських операцій підприємств і організацій,
затверджена наказом МФУ №291 від 30.11.1999р. (зі змінами і доповненнями).
Інструкція регулює використання нового плану рахунків.
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 “Баланс” зі змінами і
доповненнями від 31.03.1999р. № 87. Зареєстроване в Міністерстві Юстиції
України 21.06.1999р. під № 396/3689.
Цим Положенням (стандартом) визначається зміст і форма Балансу та загальні
вимоги до розкриття його статей. Норми даного Положення (стандарту)
застосовується до балансів підприємств, організацій і інших юридичних осіб
всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 4 “Про рух грошових коштів”
зі змінами і доповненнями від 31.03.1999р. № 87. Зареєстроване в Міністерстві
Юстиції України 21.06.1999р. під №398/3691.
Цим положенням (стандартом) визначається зміст і форма звіту про рух грошових
коштів і загальні вимоги до розкриття його статей. Норми даного Положення
(стандарту) стосуються звітів прорух грошових коштів підприємств, організацій
і інших юридичних осіб всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
Розділ 2
Організація обліку грошових коштів на підприємстві.
2.1.Організація обліку касових операцій.
При веденні обліку касових операцій підприємство «РБУ»
користується діючим Порядком ведення касових операцій у народному
господарстві України.
Відповідальність за дотримання касової дисципліни покладається на керівника
даного підприємства.
Касир, Трунова О.П., завідує касою, видачею і прийманням грошей та цінних
паперів на підприємстві. Касир є матеріально-відповідальною особою, тому з
нею обов`язково має бути укладений договір про повну матеріальну
відповідальність, на даному підприємстві такий договір укладено. Перелік
процедур, які необхідно здійснити при прийманні касира на роботу:
1. Наказ (розпорядження) про призначення на роботу;
2. Ознайомлення під розписку з Посадовою інструкцією;
3. Ознайомлення під розписку з Порядком ведення касових операцій;
4. Укладання договору про повну матеріальну відповідальність
Керівник підприємства несе відповідальність за збереження грошей, правильне і
доцільне їх використання.
Під час здійснення операцій двері до приміщення каси закриті з середини.
Доступ до приміщення каси особам, які немають відношення до її роботи,
забороняється.
Вся готівка підприємства “РБУ” зберігається у вогнетривких металевих шафах, а
в окремих випадках – у комбінованих і звичайних металевих шафах, які після
закінчення роботи каси замикаються ключем і опломбовуються сургучною печаткою
касира.
Ключі від металевих шаф і печатки зберігаються у касира.
Дублікати ключів в опечатаних касиром пакунках або скриньках зберігаються у
керівника підприємства. Керівник підприємства зобов`язаний забезпечити
зберігання грошових коштів при їх транспортуванні, обладнати касу та
забезпечити в ній ефективне зберігання грошей.
У випадку відсутності касира на роботі (з причин хвороби тощо) цінності, що
знаходяться у нього під звітом, негайно перераховуються іншим касиром, якому
вони передаються, у присутності керівника і головного бухгалтера підприємства
або у присутності комісії, призначеної керівником підприємства, про що
складається відповідний акт.
У разі необхідності суб`єкти підприємницької діяльності одержують готівку з
власних рахунків у банку в межах наявних на них коштів та на цілі, визначені
у чеку на отримання готівки.
Підприємство складає касові заявки, в яких повідомляють установу банку про
строки виплати заробітної плати. Банк задовольняє вимоги клієнтів на
одержання готівки, однак не допускає видачі грошей на виплату заробітної
плати раніше встановлених строків, за винятком окремих випадків.
Підприємство та індивідуальні підприємці мають право здійснювати розрахунки
між собою, а також з фізичними особами як у готівковій, так і у безготівковій
формах.
Здійснення готівкових розрахунків обов`язково повинно підтвержуватись
відповідним обліково-розрахунковим документом, таким як податкова накладна,
рахунок-фактура, товарний чек, акт виконаних робіт тощо.
Після видачі наказу про призначення відповідного працівника на посаду касира,
керівник підприємства під розписку ознайомив його з порядком ведення касових
оперкцій, після чого з касиром уклався договір про повну матеріальну
відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей.
Для полегшення роботи касира і забезпечення своєчасності виконання ним своїх
обов`зків на підприємстві, складений графік роботи касира, який був
затверджений керівником даного підприємства (таб 2.1).
Таблиця 2.1
Графік роботи касира підприємства «РБУ»
Операції | Строк виконання |
| 1 | 2 |
| 1.Приймання та видача готівки за оформленими прибутковими та видатковими касовими ордерами з попередньою їх перевіркою відповідно до робочих інструкцій про оформлення касових операцій. | Щоденно з 8-00 до 12-00 |
| 2. Запис прибуткових і видаткових касових ордерів до касової книги. | Відразу ж після проведення кожної касової операції. |
| 3. Проведення операцій в банку (одержання грошей за чеками, здача касових надходжень, отримання виписок з рахунків в банку, здача платіжних доручень та інших документів, якими оформляються операції по рахунках підприємства в банку тощо) | Щоденно з 12-00 до 15-00 |
| 4.Здача бухгалтеру розрахункового відділу отриманих в банку виписок і документів | Відразу ж після повернення з банку |
| 5.Оформлення прибутковими і видатковими касовими ордерами (ччерез бухгалтера розрахункового відділу) операцій з одержанням грошей за чеками і здачі готівки в банк. Запис ордерів до касової книги. | Терміново після повернення банку. |
| Продовження табл. 2.1 |
| 1 | 2 |
| 6.Складання списків депонентів по заробітній платі і передача їх бухгалтеру розрахункового відділу. | До 9-00 четвертого дня після початку виплати заробітної плати |
| 7.Складання звіту касира і передача його бухгалтеру розрахункового відділу | Щоденно о 16-45. |
На підприємстві, де за штатним розкладом не передбачена посада касира,
обов`зки останього може виконувати бухгалтер чи інший працівник за письмовим
розпорядженням керівника підприємства за умови укладання з ним угоди про
повну матеріальну відповідальність. Про це в письмовій формі обов`язково
повідомляється установа банку, яка здійснює розрахунково-касове
обслуговування підприємства.
Однак повернемося до касових операцій. Основна функція каси - це прийом і
видача коштів.
Вся готівка, що надходить у касу підприємства, повинна бути вчасно й у повній
сумі оприбуткована. Прихід коштів у касу підприємства оформляється
прибутковим касовим ордером. До передачі в касу прибуткові ордери
реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових
касових документів згідно п. 3.11 Положення № 72.
Прибуткові касові ордери й квитанції до них заповнюються бухгалтером або
особою, уповноваженою керівником підприємства. Заповнений прибутковий касовий
ордер передається бухгалтером у касу. Одержавши прибутковий ордер, касир
зобов'язаний перевірити:
- наявність підпису бухгалтера;
- її дійсність;
- правильність оформлення;
- наявність перерахованих у прибутковому ордері додатків.
При дотриманні перерахованих умов касир після прийому грошей підписує
прибутковий ордер. На прикладені до нього документах проставляється штамп
«оплачено». Після прийому грошей касир зобов'язаний видати квитанцію до
прибуткового касового ордера, що є підтвердженням внесення грошей у касу
підприємства. Дана квитанція повинна бути завірена підписами головного
бухгалтера й касира, а також печаткою підприємства. Дуже часто підприємству у
своїй діяльності необхідно одержувати гроші з розрахункового рахунку,
наприклад, на виплату заробітної плати, відрядних і т.п.. Отримані в касі
банку наявні грошові кошти повинні бути оприбутковані в касу підприємства в
загальному порядку. При цьому заповнена квитанція прибуткового ордера служить
підтверджуючим документом оприбуткування грошей у касу й зберігається разом з
випискою банку.
Видача коштів з каси підприємства, здійснюється по видаткових касових
ордерах, або по оформленим належним чином платіжних (розрахунково-платіжних)
відомостям. Видаткові документи заповнюються бухгалтером і до передачі в касу
реєструються в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових
документів.
Видатковий ордер повинен в обов'язковому порядку містити підпис директора й
головного бухгалтера підприємства. Однак якщо на прикладені до нього
документах, рахунках і ін. уже є дозвільний підпис керівника, її наявність на
видатковому ордері не обов'язкова. Видаючи гроші з каси, касир в
обов'язковому порядку повинен зажадати в одержувача паспорт або документ,
його що заміняє, і записати у видатковому ордері його назву, номер, ким і
коли виданий. Діставши грошові кошти, одержувач записує у видатковому ордері
отриману суму (гривні - прописом, копійки - цифрами) і ставить свій підпис.
Його підпис є підтвердженням видачі грошей з каси. Касир підписує видатковий
ордер після видачі грошей. У випадку, якщо виплата грошей здійснюється за
дорученням, оформляється видатковий ордер, у якому після прізвища одержувача
готівки вказується П.І.Б. особи, якому доручено одержати цю готівку.
Доручення разом з видатковим ордером залишається в касира.
У випадку видачі готівки під звіт адміністрація підприємства повинна
попередити підзвітну особу про строки подання авансового звіту про витрачену
суму. Разом з авансовим звітом повинні бути повернуті суми невикористаної
готівки. Пунктом 2.15 Положення № 72 передбачені наступні строки подання
авансового звіту:
- по відрядженнях – протягом трьох робочих днів після повернення з
відрядження;
- на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її
переробки й заготівлю вторинної серовини, крім металобрухту – протягом
десяти робочих днів, від дня видачі готівки під звіт;
- на всі інші виробничі (господарські) потреби - на наступний робочий
день після видачі готівки під звіт.
Видача грошей з каси також може здійснюватися по платіжній відомості,
оформленої належним чином. У цьому випадку виписується один видатковий ордер
на загальну суму виплат.
При необхідності здачі готівки в банк (п.2.9 Положення № 72 передбачена
обов'язкова здача готівки в банк у випадку перевищення ліміту каси) її видача
оформляється окремим касовим ордером. При цьому в графі «Видати» необхідно
записати здані в банк гроші, через (П.І.Б. особи, що буде здавати гроші).
Підтвердженням здачі готівки в банк, служить квитанція до оголошення на
внесок готівки , підписаним бухгалтером і касиром, завірена печаткою банку.
Необхідно відзначити, що прибуткові й видаткові ордери повинні бути заповнені
чорнилом темних кольорів або за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних
засобів або інших способів, які забезпечать належне зберігання записів на
період встановленого строку зберігання касових документів. Які-небудь
виправлення в прибуткових і видаткових ордерах забороняються.
Кожний з касових документів має свій порядковий номер. Нумерація їх ведеться
з початку року роздільно по прибуткових і видаткових ордерах. Як ми вже
відзначали вище, до передачі в касу підприємства касові документи
реєструються. Реєстрація касових документів здійснюється в журналі
реєстрації прибуткових і видаткових касових документів типової форми № КО-3,
затвердженої Наказом № 51.
Як правило, такий журнал ведеться окремо по прибутковим і видатковим ордерам.
Всі надходження й вибуття готівки підприємства оформляються первинними
документами, які записуються в касову книгу підприємства (типова форма № ДО-
4), що є регістром аналітичного обліку касових операцій. На підприємстві
ведеться тільки одна касова книга, аркуші якої пронумеровані й прошнуровані,
скріплені печаткою й підписами керівника й головного бухгалтера. Аркуш
касової книги складається із двох однакових частин: основний і відривний.
Записи в касовій книзі здійснюються касиром по операціям одержання або видачі
по кожному прибутковому або видатковому ордері, в день їхнього надходження
або видачі. Виправлення в касовій книзі не допускаються. Однак якщо
виправлення зроблені, то вони повинні бути засвідчені підписами касира, а
також головного бухгалтера або особи, його її заміняє. Наприкінці дня касир
виводить залишок коштів у касі підприємства, підраховує кількість прибуткових
і видаткових документів , які разом з касовим звітом передає для подальшої
роботи в бухгалтерію підприємства.
Тут буде доречно нагадати про те, що залишок коштів у касі підприємства на
кінець дня не повинно перевищувати встановленого ліміту залишку готівки в
касі. Якщо ліміт каси підприємству взагалі не встановлено, то вся наявна
готівка в його касі на кінець дня має здаватися до банку (незалежно від
причин, унаслідок яких ліміт каси не встановлено).
Для установлення ліміту каси підприємства щорічно до 1 березня зобов'язані
подати заявку-розрахунок в установи банку, у якому відкритий основний
поточний рахунок. Такі заявки-розрахунки складаються підприємствами у двох
екземплярах. Установи банків протягом першого кварталу розглядають подані
заявки-розрахунки й затверджують ліміт каси, порядок здачі готівки.
При обліку грошових коштів по дебету записують всі надходження у
кориспонденції з іншими рахунками, що вказують на їх походження (причину
одержання), по кредиту – всі витрачання у кориспонденції з іншими рахунками,
кожен з яких вказує на мету, з якою ці перерахування або виплати здійснено.
На рахунку 30 «Каса» у дебеті записують операції надходження грошей до каси,
а у кредиті – їх вибуття; сальдо може бути тільки дебетове, що відображає
залишок грошей у касі.
За дебетом рахунок 30 «Каса» кореспондує з рахунками: 31 «Розрахунки в
банках», - готівка отримана касиром з банку для різних виплат; 372
«Розрахунки з підзвітними особами», - готівка повернута підзвітними особами;
377 «Розрахунки з іншими дебіторами» - повернення коштів дебіторами; 70
«Доходи від реалізації» – готівка, що надійшла як виручка від реалізації
тощо.
Записи по кредиту рахунка 30 «Каса» здійснюють в кориспонденції з дебетом
рахунків: 66 «Розрахунки з оплати праці» – готівка виплачена як заробітна
плата персоналу; 372 «Розрахунки з підзвітними особами» - видача коштів під
звіт; 31 «Розрахунки в банку» – здана готівка в банк або інкасаторам, яка
зарахована на поточний рахунок протягом 24 годин; 91 «Загально виробничі
витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» - оплачені з
каси різні витрати; 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» – видача готівки
різним дебіторам; 65 «Розрахунки за страхуванням» – розрахунки з органами
соціального страхування тощо.
Облік наявності, руху та залишків готівки іноземної валюти в касі здійснюють
на активному рахунку 30 «Каса» на таких субрахунках: 302 «Каса підприємства в
іноземній валюті»; 304 «Операційна каса в іноземній валюті». але на даному
підприємстві «РБУ», каса в іноземній валюті неведеться .
Синтетичний облік готівки здійснюють у журналі-ордері, № 1 (приклад: таб.
2.2) і відомості № 1.
Таблиця 2.2
Журнал-ордер №1 за червень 2003 р.
| Дата | З кредиту рахунка 30 в дебет рахунків | Всього К-т рах. 30 |
| 311 | 372 | 377 | 661 | 70 | 91 | 92 |
| 01.06.03. | 200 | | | | 300 | | | 500 |
| 02.06.03. | | | | 1000 | | | | 1000 |
| 10.06.03. | | 70 | | | | 20 | 30 | 120 |
| 20.06.03. | | | 100 | | 200 | | | 300 |
| 28.06.03. | 500 | | | | | | 15 | 515 |
| Всього за місяць | 700 | 70 | 100 | 1000 | 500 | 20 | 45 | 2435 |
По даному журналу-ордеру № 1 можна прослідкувати всі витрачання готівки з
каси. Всі надходження реєструються у відомості № 1.
Наприкінці місяця в журналі-ордері № 1 і відомості № 1 підраховують
надходження та витрати готівки і визначають на перше число наступного місяця
залишок грошей у касі, який має бути тотожним показнику в касовій книзі.
Підсумок по колонці Д-т 30 «Каса» К-т рах. 31 «Рахунки в банках» бухгалтер
повинен звірити з даними журналу-ордеру № 2 по цій же проводці. Там рахунок
31 є основним, а рахунок 30 є кореспондуючим. У такий спосіб бухгалтер має
можливість переконатися у тому, що банк своїми документами підтвердив
зарахування зданої касиром за місяць суми на поточний рахунок
підприємства.Але ці суми пройшли по документах, виданих банком; ці документи
бухгалтер на даний час уже опрацював і суми відобразив у журналі-ордері № 2.
У будь-якому разі так має бути.
Після того, як бухгалтер переконався, що дебетова і кредитова частини
журналу-ордеру № 1 звірені з усіма регістрами, в яких відображені операції по
касі журналу ордеру № 1 ,вони розносяться по Головній книзі.
Сума готівкового розрахунку підприємства з іншим підприємством через їх
каси, каси банків, інших фінансових установ, які надають послуги з переказу
грошей не має перевищувати десяти тисяч гривень протягом одного дня за одним
або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму
проводять виключно в безготівковому порядку. Кількість підприємств
(підприємців), з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежуються.
У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими
підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі
перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків
готівки в касі на кінець дня платника готівки однаразово в день здійснення
цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із
затвердженим лімітом каси.
Готівкова виручка підприємства, крім готівки, одержаної з банку та
невикористаної за призначенням, може викаристовуватися ними для забезпечення
потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення
розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і
зборами (обов`язковими платежами). Підприємства які мають податковий борг,
здійснюють виплати, що пов`язані з оплатою праці, виключно за рахунок коштів,
одержаних з установ банків.
Підприємства мають право зберігати готівку в своїй касі, що одержана в
установі банку для виплат, пов`язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій,
дивідендів, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів,
включаючи день одержання готівки в установі банку.
Облік грошових документів підприємства (оплачені путівки до будинків
відпочинку, поштові марки тощо) ведеться за номінальною вартістю та фактично
купівельною ціною на рахунку 33 “Інші кошти”.
При придбанні грошових документів в бухгалтерському обліку здійснюють запис:
Д-т рах.33 “Інші кошти” та К-т рах. 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках” та інших
залежно від того, які кошти були використані для оплати.
У разі списання шрошових документів бухгалтерський запис робиться за кредитом
рахунка 33 “Інші кошти” та за дебетом рахунка залежно від характеру
відповідної операції. Наприклад:
- при оплаті готівкою чатини вартості (або повної вартості) путівки
–дебет рахунка 30 “Каса”;
- при списанні поштових марок, використаних для відправлення
кориспонденції підприємства, - дебет рахунку 92 “Адміністративні витрати”.
На субрахунок “Грошові кошти в дорозі в національній валюті” обліковуються
грошові кошти (переважно грошова виручка), внесені до кас банків, ощадних кас
чи кас поштових відділень для зарахування на поточний рахунок підприємства,
але ще не зараховані за призначенням. По дебету цього рахунка відображаються
суми, що здані до банку, по кредиту – суми, зараховані на поточні рахунки.
Операції по рахунку 33 “Інші кошти” відображаються в журналі-ордері № 3, який
будується аналогічно до журналу-ордеру № 1.
2.2. Порядок відкриття рахунків та облік грошових коштів на рахунках банку.
Згідно з чинним законодавством України всі вільні грошові кошти підприємства
повинні в обов`язковому порядку зберігатися в банку, причому підприємства
можуть самостійно обирати установу банку, в якій зберігатимуться кошти.
Банки відкривають рахунки зареєстрованим у визначеному законодавством порядку
юридичним та фізичним особам згідно з Інструкцією “Про порядок відкриття та
використання рахунків у національній та іноземній валюті”, затвердженою
постановою Правління Національного Банку України від 18.12.98р. № 527 (зі
змінами і доповненнями) та відповідно до договору на відкриття і
обслуговування банківського рахунку. Банки можуть відкривати поточні,
депозитні, позикові рахунки, субрахунки для філії, представництва тощо.
Законодавством не обмежується кількість відкритих рахунків у банку: одне
підприємство може їх мати декілька. Наприклад, за кожним договором спільної
діяльності, без створення юридичної особи може відкривати окремий рахунок.
Проте клієнти банку можуть відкривати лише один рахунок для формування
статутного капіталу господарського товариства в іноземній та/або в
національній валюті. Якщо підприємство відкриває два і більше поточні рахунки
в національній валюті, власник рахунку протягом трьох робочих днів з дня
відкриття або закриття наступного рахунка визначає один рахунок у
національній валюті як основний, на якому буде обліковуватися заборгованість
(стягується) у безспірному порядку, і повідомляє номер цього рахунка
податковому органу, де він зареєстрований як платник податку.
Відповідно до пп. 2.2.1 Інструкції 527 для відкриття рахунка юридична особа
подає такі документи:
1) заяву встановленого зразка, підписану керівником і головним бухгалтером;
2) копію свідоцтва про державну реєстрацію, завірену нотаріально або
органом державної реєстрації;
3) копію статуту, завірену нотаріально або органом державної реєстрації,
підприємства, які дають на підставі тільки засновницького договору, подають
нотаріально засвідчену копію установчого договору;
4) копію довідки про взяття на податковий облік за формою №4-ОПП,
завірену податковою інспекцією, нотаріально або уповноваженим працівником
банку;
5) картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до законодавства або
установчих документів надане право розпорядження рахунком і пидписання
розрахункових документів, і зразками відбитку печатки юридичної особи,
завірену нотаріально;
6) копію довідки про внесення підприємства до ЄДРПОУ, завірену
нотаріально або органами державної статистики;
7) довідку про реєстрацію в органах пенсійного фонду;
8) документ, який підтверджує реєстрацію підприємства як платника
соціальних страхових внесків, або копію цього документа, завірену
нотаріально, або органом, який його видав, або уповноваженим працівником
банку.
Документи на відкриття рахунку подають до банку особи, які мають право
першого і другого підписів. При цьому вони повинні пред`явити паспорт або
документ, що його замінює і довідку про присвоєння їм ідентифікаційного
номера ДРФО.
Право першого підпису мають керівники підприємства (зразок підпису керівника
вноситься до картки в обов`язковому порядку) і відповідні посадові особи,
уповноважені керівником.
Право другого підпису належить головному бухгалтеру підприємства, якщо така
посада передбачена штатним розкладом. Якщо посада головного бухгалтера
відсутня у штатному розкладі, то право другого підпису має посадова особа,
яка виконує функції головного бухгалтера, або особа, на яку покладені
обов`язки ведення бухгалтерського обліку і звітності. Право другого підпису
може бути надане керівником також іншим відповідальним посадовим особам.
Після отримання повного пакету документів банк повинен відкрити поточний
рахунок юридичній особі протягом 10 календарних днів.
При відкритті рахунка між установою банку і клієнтом (підприємством)
укладається договір на розрахунково-касове обслуговування.
Днем відкриття рахунка вважається дата, указана на заяві про відкриття рахунка.
Протягом 3 робочих днів, ураховуючи і день відкриття рахунка, суб`єкт
підприємництва зобов`язаний повідомити до податкової інспекції, у якій він
знаходиться на обліку, про відкриття рахунка. Форма повідомлення затверджена
наказом ДПАУ від 01.08.01. №306. Повідомлення про відкриття рахунка подається
до податкової інспекції особисто або висилається поштою (з повідомленням про
вручення).
ДПІ на повідомленні про відкриття рахунка ставить відмітку про те, що рахунок
узятий на облік і висилає його до банку. До отримання повідомлення з
відміткою ДПІ банк на відкритому рахунку буде проводити тільки операції із
зарахування грошей. Датою початку видаткових операцій на рахунку СПД буде
дата реєстрації отримання банком указаного повідомлення.
Всі операції по руху коштів на рахунку в банках здійснюються на підставі
розрахункових документів (платіжні доручення, платіжні вимого- доручення,
розрахункові чеки, акредитиви, векселі), форми яких затверджені НБУ.
Документи, що надходять до банку, дійсні лише при наявності підписів,
ідентичних підписам у банківській картці. Якщо документ неправильно
заповнений, не містить потрібного реквізиту, містить виправлення, то банк не
має права приймати даний документ до виконання.
Банк реєструє всі здійснені операції по руху коштів на рахунку у виписці з
рахунка, до якої додаються підтверджуючі документи (додаток 1).
Загальновстановленої форми виписки немає (кожен банк вибирає зручну для нього
форму), але вона повинна містити: дату, номери рахунків дебітора та
кредитора, коди операцій, суми. Виписки банк повинен подавати підприємству по
мірі руху коштів на рахунку. При отриманні виписки бухгалтер робить її
котировку, тобто нумерує, перевіряє наявність первинних документів та
відповідність суми у виписці сумам, зазначених в даних документах, проставляє
кореспонденцію рахунків. При опрацюванні виписки бухгалтер повинен знати, що
банк, зберігаючи кошти підприємства на рахунку, вважає себе його боржником.
Тобто в банку на суму коштів, що зберігається на рахунку, виникає
кредиторська заборгованість. Тому залишок коштів та їх надходження банк
записує по кредиту (збільшення кредиторської заборгованості), а списання,
видачу коштів – по дебету. Тому у виписці за дебетом відображається списання
коштів з рахунка і відповідно за кредитом їх надходження на рахунок. На полях
перевіреної виписки проставляються коди кореспондуючих рахунків. Дані з
виписок банку переносяться в реєстри, потім в Головну книгу та у форми
фінансової звітності.
Облік грошових коштів на рахунках в банку ведеться на синтетичному рахунку 31
“Розрахунки в банках”, записи по якому здійснюються на підставі виписок банку
з доданими до них розрахунково-грошовими документами, за якими було отримано
або сплачено грошові кошти.
По дебету рахунок 31 кореспондує з рахунком 16 “Довгостракова дебіторська
заборгованість”, 37 “Розрахунки з різними дебіторами” – надходження коштів на
рахунки в банк в погашення дебіторської заборгованості; 36 “Розрахунки з
покупцями і замовниками” – оплата покупцями ранішеодержаних ними товарів,
робіт, послуг; 50 “Довгостракові позики”, 60 “Короткостракові позики” –
одержання довгостракових та короткострокових позик; 69 “Доходи майбутніх
періодів” – одержання доходів майбутніх періодів; 70 “Доходи від реалізації”,
71 “Інший операційний дохід”, 72 “Дохід від участі в капіталі”, 73 “Інші
фінансові доходи” – одержання на рахунки різних доходів тощо.
По кредиту рахунок 31 “Рахунки в банку” кореспондує з наступними рахунками:
30 “Каса” – передано кошти в касу; 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”,
37 “Розрахунки з різними дебіторами” – здійснено передоплату; 50
“Довгострокові позики”, 51 “Довгострокові векселі видані, 64 “Розрахунки за
податками і платежами”, 65 “Розрахунки за страхуванням”, 66 “Розрахунки з
оплати праці” – погашено заборгованість перед бюджетом, органом соціального
страхування, працівниками по нарахованій заробітній платі тощо.
В обліку розрахунки чеками відображаються так само, як і при акредитивній
формі розрахунків. Для відкриття чекової книжки на суму перерахованих коштів
складають бухгалтерську проводку:
Д-т 313 “Інші рахунки в банках в національній валюті”
К-т 311 “Поточний рахунок в національній валюті”,
Перераховано кошти з поточного рахунку на окремий рахунок для відкриття
чекової книжки (виписка банку)
Чеки, що надійшли постачальнику в платіж за товари та послуги, здаються в банк.
Суми по одержаних в банку лімітованих чекових книжках списуються в міру
оплати виданих підприємством чеків, тобто в сумах погашення банком
пред`явлених йому чеків згідно з випискою банку. За даними пред`явлених чеків
дебетується рахунок 631 “Інші рахунки в банку в національній валюті” і
кредитується субрахунок 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”.
Суми по чеках виданих, але не оплачених банком (не пред`явлених до оплати),
залишаються на субрахунку313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”.
Рух коштів по чекових книжках, виданих в підзвіт працівникам підприємства для
розрахунків з підприємствами-кредиторами, обліковується на рахунках 63
“Розрахунки з постачальниками і підрядниками” і по аналогічному рахунку
“Підзвітні особи по виданих їм чекових книжках” до рахунку 372 “Розрахунки з
підзвітними особами”. Видача таких книжок підзвітним особам відображається по
кредиту рахунку 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” і дебету рахунку 372
“Розрахунки з підзвітними особами”. Після подання підзвітними особами звіту
кредитується рахунок 372 “Розрахунки з підзвітними особами” в кореспонденції
з рахунком 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” на суму використаних чеків.
Таким чином, сальдо по рахунках 372 “Розрахунки з підзвітними особами” і 685
“Розрахунки з іншими кредиторами” повинні співпадати з сумами по залишку
чеків у підзвітних осіб, а різниця між названими сальдо і сальдо по рахунку
313 покаже суму по використаних, але не оплачених банком чеках.
Операції по рахунку 31 “Рахунки в банках” відображаються на підставі
перевірених виписок банку і грошових документів, доданих до них. Якщо у
виписках банку виявляються операції, помилково проведені на рахунку 31
“Рахунки в банках”, то вони відображаються відповідно по дебету або кредиту
рахунка 31 в кореспонденції з рахунком 374 “Розрахунки за претензіями”. Про
помилки письмово сповіщають установу банку і вимагають їх виправлення.
Помилки, допущені в операціях рахунка 31 “Рахунки в банках”, необхідно
своєчасно виявляти і слідкувати за їх обов`язковим і точним виправленням
установою банку. Не виявлені або не виправлені помилки призводять до збитків
грошових коштів і мають бути, зрештою, списані на збитки підприємства. На
рахунку 31 “Рахунки в банках” залишок на кожний момент часу має відповідати
залишку грошей, зафіксованому у виписці банку по рахунку 31 “Рахунки в
банках”.
Операції по надходженню коштів на рахунки в банках реєструються у Відомості №
2, операції по витрачанню коштів – в журналі-ордері № 2, які будуються
аналогічно, відповідно, Відомості № 1 і журналу-ордеру № 1.
Відомість № 2 в дебет рахунка 31 “Рахунки в банках” з кредиту рахунків
Таблиця 2.3
Відомість № 2 в дебет рахунка 31 “Рахунки в банках” з кредиту рахунків
Сальдо на початок місяця 10200,00 грн.
| Дата виписок банку | 30 “Каса” | 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками” | 37 “Розрахунки з різними дебіторами” | Усього |
| 01.06 | 1000,00 | | 300,00 | 1300,00 |
| 07.06 | 1500,00 | 5000,00 | | 6500,00 |
| 15.06 | 230,00 | | | 230,00 |
| Усього | 2730,00 | 5000,00 | 300,00 | 8030,00 |
Сальдо на кінець місяця 10400,00грн.
2.4. Інвентаризація грошових коштів підприємства.
Контроль за додержанням касової дисципліни можна поділити на внутрішній і
зовнішній.
Внутрішній контроль здійснюється спеціальною інвентаризаційною комісією,
призначеною наказом керівника. Раптова ревізія каси на підприємстві
проводиться на підставі наказу керівника, Ревізія каси насамперед передбачає
інвентаризацію наявності грошових коштів та цінностей, які є в касі
підприємства. Інвентаризація проводиться за обов`язкової участі касира. У
разі відсутності касира з поважних причин (хвороби), призначається спеціальна
комісія в складі керівника, головного бухгалтера, ревізора та представника
громадкості.
Перед інвентаризацією касир зобов`язаний скласти звіт з доданими документами
за поточний день і дати розписку, де вказано, що гроші, які надійшли в касу,
оприбутковані і відповідно відображені як у прибуткових, так і у видаткових
касових ордерах, а всі наявні документи представлені інвентаризаційній
комісії. Цей звіт подається до бухгалтерії.
Подальшою процедурою є перерахунок готівки. Його спочатку проводить касир, а
потім член інвентаризаційної комісії. Як правило, вся готівка в касі
перераховується покупюрно. Комісія перевіряє фактичну наявність грошових
коштів і цінних паперів (акції, облігації, чекових книжок тощо), що можуть
зберігатись в касі.
Далі фактична наявність грошових коштів та інших цінностей в касі
порівнюється з даними про їх залишки, зафіксовані в бухгалтерських регістрах.
В період інвентаризації в касі можуть знаходитись частково оплачені платіжні
відомості на виплату зарплати, допомог та інші виплати, а також різного роду
тимчасові, належним чином не оформлені розписки про отримання працівниками
підприємства грошей з каси. Виплати по платіжних відомостях, які оплачуються
частинами, можна прийняти до заліку, про що робиться відмітка в акті; суми
розписок до наявного залишку сальдувати не повинні.
При перевірці фактичної наявності документів встановлюється сума,
автентичність кожного документу і правильність його оформлення. Перевірка
здійснюється по окремим видах документів із зазначенням в акті назви, номера,
серії купюри і загальної суми.
Видача грошей з каси, не підтверджена розпискою отримувача у видатковому
касовому ордері або в іншому документі, який його замінює, вважається
недостачею і стягується з касира. Наявні грошові кошти, не оформлені ПКО,
вважаються лишками в касі і зараховуються до доходу підприємства. Результати
інвентаризації оформляються актами за формою № інв-15, в якому зазначаються
виявлені недостачі або лишки грошових коштів, їх сума, причини виникнення. На
кожен випадок відхилення касир зобов`язаний дати пояснення про його причини.
В акті відображається фактична наявність коштів, поштових марок,
розрахункових чекових книжок та інших грошових документів, встановлена при
інвентаризації і за обліковими даними. При цьому використовуються дані
касових книг, відомостей аналітичного обліку грошових документів, описів з
обліку цінних паперів. Якщо цінні папери зберігаються в депозитах, то їх
наявність підтвержується випискою депозитів.
Особливу увагу перевіряючі органи приділяють перевірці цільового використання
готівкових коштів у зазначених (понад 10000 євро) розмірах, знятих
підприємствами зі свого рахунку.
Контролюючі органи здійснюють інвентаризацію готівкових коштів підприємства,
результати якої відображають в Акті, який складається у трьох примірниках (1-
й залишається на підприємстві, 2-й у перевіряючій організації, 3-й
скеровується до відповідної податкової служби).
Під час перевірок з`ясовують, як підприємство дотримується ліміту каси. Для
цього порівнюються записи про фактичні залишки готівки в касі за касовою
книгою з установленим підприємству лімітом каси за кожен день незалежно від
того, здійснювались в цей день касові обороти чи ні. Якщо в періоді, що
перевіряється, виявлено перевищення ліміту в касі, то визначають, протягом
якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки
до банку і з якої причини, а також загальна сума понадоімітних залишків
(приклад розрахунку понадлімітних залишків готівки в касі підприємства “РБУ”
наведено в табл.2.4.1.
За потреби поглибленої перевірки повноти оприбуткування в касі готівкових
коштів, одержаних з інших джерел, можуть аналізуватися також обороти за
дебетом рахунку 301 "Каса” порівняно з оборотами за кредитом кожного
кореспондуючого рахунку з подальшим порівнянням їх із відповідними записами в
касовій книзі та даними документів, які підтверджують фактичне одержання
підприємством певних сум готівки у відповідні строки.
Під час перевірки цільового витрачання готівкових коштів, одержаних
підприємством в установі банку, використовуються банківські виписки, касові
книги, звіти касира, видаткові касові ордери, книги обліку придбання товарів
(робіт, послуг), а також документи , що підтверджують факт витрачання
готівкових коштів за призначенням. Крім того, можуть також використовуватись
товарні та касові чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових
касових ордерів, проїздні документи, інші розрахункові документи, а також
акти про закупівлю товарів (виконання робіт, надання послуг), платіжні
(розрахунково-платіжні) відомості, рахунки-фактури товарно-транспортні
накладні, договори купівлі-продажу, авансові звіти підзвітних осіб тощо.
Перевірці підлягають обороти за кредитом рахунку 301 “Каса”.
Таблиця 2.4
Порядок розрахунку понад лімітних залишків в касі
| Дата | Залишок готівки на початок дня | Надходження готівки до каси | Видача готівки з каси | Залишок готівки на кінець дня | У тому числі за платіж. Відомостями в дні виплат, пов`язаних з оплатою праці | Ліміт каси | Понад лімітні залишки за кожен день |
| 04.10.02 | 10 | 250 | 80 | 180 | - | 100 | 80 |
| 05.10.02 | 180 | 100 | 140 | 140 | - | 100 | 40 |
| 06.10.02 | 140 | - | - | 140 | - | 100 | 40 |
| 07.10.02 | 140 | - | - | 140 | - | 100 | 40 |
| 08.10.02 | 140 | 210 | 340 | 10 | - | 100 | - |
| 09.10.02 | 10 | 570 | 90 | 490 | 300 | 100 | 90 |
| 10.10.02 | 490 | 320 | 350 | 460 | 300 | 100 | 60 |
| 11.10.02 | 460 | 190 | 390 | 260 | - | 100 | 160 |
| Усього: | | | | | | | 510 |
Крім того, для контролю за правдоподібністю готівкових операцій підприємства
контролюючі органи можуть застосовувати відповідні зустрічні документальні
перевірки, що здійснюють безпосередньо на підприємствах-покупцях та
постачальниках, через залучення відповідних первинних документів та взаємного
звіряння касових документів.
Таблиця 2.5
Санкції за порушення касової дисципліни
| Вид порушення | Санкція |
| 1 | 2 |
| 1. Перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах | Штраф у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день |
| 2. Неоприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки | Штраф у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми |
| 3. Витрачання готівки з виручки, отриманої від реалізації продукції (робіт, послуг), на виплату заробітної плати при наявності податкового боргу | Штраф у розмірі здійснених виплат |
| 4. Перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів | Штраф у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум |
| 5.Проведення готівкових розрахунків без подання платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів. | Штраф у розмірі сплачених коштів |
| 6. Використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням | Штраф у розмірі витраченої готівки |
| 7. Здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад 10000 грн. | Розмір перевищення встановленої суми розрахунково додається до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси |
Інвентаризації грошових коштів на рахунках в банках здійснюється методом
звірки залишків, які обліковуються на рахунках в бухгалтерії із залишками по
банківських виписках.
Виписки банків про залишки коштів на поточних, спеціальних, валютних,
акредитивних рахунках в банку повинні бути підтверджені взаємним актом.
В банківських установах отримують останні виписки із виправдовуючими
документами, на яких голова інвентаризаційної комісії робить відмітку:
“Записи про виписку належать інвентаризації”. Необхідно прослідкувати, щоб в
бухгалтерії ці банківські виписки і документи до них були перевірені,
опрацьовані і їх дані відображені у відповідних регістрах обліку. Суть
інвентаризації, в такому випадку, полягає у встановленні реальності залишків
шляхом перевірки відповідності сальдо по всіх банківських виписках і
облікових регістрах на кінець інвентаризаційного періоду, встановлення
можливих розбіжностей і претензій до обслуговуючого банку, якщо останні мали
місце. При наявності таких розбіжностей результати інвентаризації
оформляються актом, із зазначенням в ньому причин, спорів в розрахунках, які
виникли і підтверджуються засвідченими довідками банку. У випадку
необхідності достовірності виписок встановлюють зустрічною перевіркою в
банківських установах.
При інвентаризації не повинні залишатись поза увагою банківські операції, не
підтверджені відповідними документами. Незалежно від наявності відповідного
запису в банківській виписці необхідно з`ясувати причину відсутності
документів і у випадку необхідності звернутись до банку за роз`ясненнями по
даній операції. Повідомлення про отримання виписок банківськими установами в
триденний строк, а по помилково записаних сумах в кредит або дебет рахунку –
не пізніше ніж через 10 днів (якщо власник рахунку знаходиться в іншому
населеному пункту – не пізніше ніж через 20 днів після отримання виписки).
Інвентаризація грошових коштів в дорозі здійснюється методом порівняння сум
на субрахунках бухгалтерського обліку з даними квитанцій банківських установ,
поштових відділень, копії супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам
банку тощо.
На відміну від платежів готівкою, коли грошові кошти безпосередньо
передаються платником їх утримувачу, безготівкові розрахунки здійснюються
більшою частиною за допомогою різних банківських, кредитних і розрахункових
операцій, що заміщують готівкові грошові кошти в обігу. Використання
безготівкових розрахунків зменшує необхідність в готівці, знижує витрати на
грошовий обіг, сприяє концентрації в банках вільних грошових коштів
організації, забезпечує їх надійне збереження.
2.3. Порядок та форми здійснення безготівкових розрахунків
У процесі господарської діяльності підприємства здійснюють розрахунки з
іншими підприємствами, як у готівковій формі, так і без участі готівки,
шляхом перерахування коштів з рахунку банку свого підприємства на відповідні
рахунки іншого підприємства. Останній вид розрахунків називається
безготівковим і законодавчо регулюється Інструкцією про безготівкові
розрахунки в національній валюті України, затвердженою постановою Правління
НБУ від 29 березня 2001 року № 135.
При здійсненні розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова,
вексельна форма розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими
чеками та з використанням розрахункових документів. Окрім того, все більшого
поширення набувають розрахунки банківськими платіжними картками.
При здійсненні розрахункових операцій підприємства можуть використовувати
такі розрахункові документи:
- меморіальний ордер;
- платіжне доручення;
- платіжна вимога-доручення;
- платіжна вимога;
- розрахунковий чек;
- акредитив;
- банківські платіжні картки.
Підприємство для здійснення розрахунків самостійно обирає передбачені
платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначає їх під час
укладання договорів.
Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких вижначені
Інструкцією. У випадках порушення чи неправильного заповнення реквізитів
документи повертаються банком без їх виконання. Документи заповнюють
українською мовою.
Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується у
кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків
(але не менше ніж два). Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом
операційного часу (час роботи з клієнтами, який встановлюється самостійно з
банком та зазначається в його внутрішніх правилах), виконується в день їх
надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу,
банк виконує наступного робочого дня.
Кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного одержувача, мають
повертатися ним у строки, установлені чинним законодавством, за порушення
яких такий одержувач несе відповідальність відповідно до чинного
законодавства. У разі неповернення неналежним одержувачам за будь-яких причин
коштів у зазначених строк повернення їх здійснюється у судовому порядку.
Меморіальний ордер використовується при здійсненні розрахунків банками.
Платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить письмове доручення
платника обслуговуючому банку при списанні зі свого рахунку зазначеної суми
коштів та її перерахування на рахунок одержувача.
Розрахунки дорученнями можуть здійснюватись:
- за фактично отриману/придбану продукцію (виконані роботи, надані
послуги тощо);
- у порядку попередньої оплати – якщо такий порядок розрахунків
установлено законодавством та/або обумовлено в договорі;
- для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості
підприємств, які складені не пізніше строку, установленого чинним
законодавством;
- для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам
(заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках;
- для сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів
та/або державних цільових фондів;
- в інших випадках відповідно до укладених договорів та/або чинного
законодавства.
Платіжна вимога-доручення – розрахунковий документ, який складається з двох
частин:
Верхньої – вимоги одержувача безпосередньо до платника про сплату визначеної
суми коштів;
Нижньої – доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого
рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок одержувача.
Платіжна вимога-доручення надходить до підприємства-платника із заповненою
верхньою частиною від банку платника через банк одержувача. Після заповнення
нижньої частини платником вона відправляється для виконання до банку
платника. Причини несплати платником вимоги-доручення з`ясовується
безпосередньо між платником та одержувачем коштів.
Чеки часто використовуються для розрахунків з юридичними і фізичними особами
за отримані товари, виконані роботи, надані послуги з метою скорочення
розрахунків з готівкою. Чек – документ, що містить розпорядження власника
рахунку (чекодавця) установі банку-емітента (банку, що видає чек або чекову
книжку). Яка веде його рахунок, сплати чекодержателю (отримувачу коштів за
чеком) зазначену в чеку суму коштів. Розрахунки чеками можуть здійснюватись
на підставі:
- чекових книжок, які виготовляються банкнотою фабрикою НБУ або
безпосередньо комерційним банком (за дозволом НБУ), брошуруються по 10, 20,
25 аркушів та є бланками суворої звітності, або
- розрахункових чеків, які використовуються фізичними особами
при здійсненні разових операцій.
Строк дії чекової книжки – 1 рік, а розрахункового чека три місяці.
Порядок розрахунків чеками такий:
1. Для отримання чекової книжки підприємство подає банку-емітенту заяву і
вказує номер рахунку, з якого оплачуватимуться чеки. До заяви додається
доручення на перерахування коштів на окремий банківський рахунок “Розрахунки
чеками”.
2. Банківський працівник перевіряє правильність оформлення заяви,
відповідність підписів та відбитку печатки зразкам, наведеним у картці,
наявність коштів на рахунку; оформляє чекову книжку; ознайомлює уповноважену
особу з порядком використання чеків і передає чекові книжки.
3. Після отримання товарів, послуг (виконання робіт) чекодавець оформляє
чек:
- проставляє суму цифрами і прописом;
- вказує підставу для перерахування коштів;
- вказує найменування одержувача платежу.
4. При отриманні чекодержателем чека безпосередньо від чекоотримача,
перевіряється його дійсність (відповідність умовам Інструкції). Після цього
формується реєстр чека (у трьох примірниках – якщо рахунки чекодавця і
чекодержателя обслуговуються в одному банку, у чотирьох примірниках – якщо в
різних установах банку) і разом з чеком передає в банк, що його обслуговує.
5. Банк чекодержателя передає чек разом з одним примірником реєстру до
банку-емітента.
6. Банк-емітент при умові дійсності чека здійснює перерахунок коштів на
рахунок чекодержателя.
Чек що не підлягає оплаті з певних причин, повертається чекодержателю, який
має право пред`явити претензію чекодавцю (платнику коштів).
Законодавством передбачається перелік реквізитів, які повинен містити чек і
за відсутності яких цей розрахунковий документ вважається недійсним. Чек із
чекової книжки пред`являється в банк чекодержателя протягом десяти днів від
моменту виписки (день виписки не враховується).
Забороняється передавання розрахункового чека/чекової книжки його/її
власником будь-якій іншій юридичній особі або фізичній особі, а також
підписання не заповнених бланків розрахункового чека і проставляння на них
відбитка печатки юридичними особами.
Невикористані розрахункові чеки після закінчення строку дії чекової книжки
або використання коштів чекового рахунку підлягають поверненню до банку-
емітента, який їх погашає. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії
чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміт у разі його використання.
У разі припинення клієнтом подальших розрахунків розрахунковими чеками до
закінчення строку дії чекової книжки та наявності за нею невикористаного
ліміту чекодавець подає чекову книжку до банку разом з платіжним дорученням
для зарахування невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого
бронювалися кошти.
Мало поширеною в Україні, але загальноприйнятою у світовій практиці формою
розрахунків є акредитивна. При цій формі банк за дорученням свого клієнта
(заявника акредитива) зобов`язаний:
- Виконувати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари,
виконані роботи та надані послуги;
- Надати повноваження іншому (виконуючому) банк здійснити цей платіж.
Загалом в акредитивній формі розрахунків беруть участь:
а) заявник акредитива – платник, який звернувся в банк, що його обслуговує,
для відкриття акредитива;
б) банк-емітент – банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту;
в) бенефіціар – юридична особа, на користь якої виставлений акредитив
(продавець, виконавець робіт тощо);
г) виконуючий банк, що здійснює платіж за акредитивом.
Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються у
договорі між заявником на акредитив та бенефіціаром. Акредитиви бувають
відзивні та безвідзивні, а також покриті та непокриті. Відзивний акредитив
може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього
погодження з бенефіціаром, безвідзивний –може бути замінений або анульований
тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий. Покритим
вважається акредитив, для здійснення платежів по якому завчасно бронюються
кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у
виконуючому банку. Непокритий акредитив – це акредитив, оплата за яким при
тимчасовій відсутності коштів на рахунку гарантується банком-емітентом за
рахунок кредиту. Кожен акредитив призначений для розрахунку тільки з одним
постачальником. Час дії акредитива визначається, як правило, в межах 15 днів
із дня відкриття. Після відвантаження продукції бенефіціар подає необхідні
документи, передбачені умовами акредитива виконуючому банку. При дотриманні
усіх умов договору проводиться виплата за акредитивом. Інколи умовою виплати
грошей з акредитива може бути акцепт уповноваженої покупцем особи, яка
засвідчує в банку постачальника зразок свого підпису. По суті розрахунки
акредитивами є більш прийнятими для постачальника, оскільки вони гарантують
оплату за відряджену продукцію. Стосовно покупця – при акредитивних
розрахунках здійснюється відволікання коштів і дещо знижується контроль за
постачанням продукції.
Інкасо – вид банківської операції, який полягає в отриманні банком грошей по
різних документах (векселях, чеках тощо) від імені своїх клієнтів і
зарахуванні їх в установленому порядку на рахунок отримувача коштів. На
практиці інкасо використовується при розрахунках з іноземними
контрагентами.Розрахунки з використанням інкасо можна відобразити у такій
послідовності:
6. Укладається договір між постачальником та покупцем.
7. Здійснюється відвантаження товару.
8. Постачальник готує потрібні транспортні документи і подає їх разом з
інкасовим дорученням до банку, що його обслуговує.
9. Банк перевіряє одержані документи і передає їх до банку покупця.
10. Банк покупця пред`являє інкасове доручення та одержані документи покупця
з метою отримання від нього коштів.
11. Здійснюється платіж покупцем.
12. Банк покупця перераховує кошти банку постачальника, який зараховує їх на
рахунок одержувача.
Цей вид розрахунків є більш прийнятним для покупців і не гарантує здійснення
оплати постачальникові.
Сьогодні все більшого поширення набувають розрахунки за допомогою банківських
платіжних карток (БПК). Такий вид розрахунків регулюється Положенням “Про
порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням”,
затвердженим постановою Правління НБУ № 479 від 24.09.99р. (надалі Положення
№ 479). Банківські платіжні картки можуть застосовуватися:
- Для здійснення безготівкових розрахунків;
- Для отримання готівки;
- Для видачі зарплатні працівникам.
У перших двох випадках використовуються корпоративні банківські платіжні
картки, які передбачають перерахування коштів на окремий банківський рахунок
юридичної особи – картрахунок. Обов`язковою умовою при таких розрахунках є
підписання між банком та клієнтом договору обслуговування (еквайрингу), а
також членство банку у міжнародній платіжній системі. В договорі серед інших
умов передбачається комісійна винагорода банку за обслуговування, яка
переважно встановлюється у відсотках від суми кожної операції, здійсненої з
використанням картки.
Положенням № 479 регламентовано, що БПК можуть діяти як за дебетовою схемою,
так і за кредитовою. Коли при укладанні договору було визначено дебетову
схему, то це означає, що при здійсненні оплати операції клієнта банк буде
використовувати лише кошти, які є на його рахунку. У випадку їх
недостатності операція не буде проведена. При кредитовій схемі банк може
надати клієнту кредит (на визначених умовах). Такий вид короткотермінового
кредиту називається овердрафтом. Як правило, термін його погашення не
перевищує 1 місяць. Проте для того, щоб не сплачувати відсотки за овердрафт,
підприємство може відкрити в установі банку спеціальний депозитний рахунок
(СДР). На цьому рахунку підприємство може резервувати кошти на випадок
перевищення встановленого ліміту. За період, протягом якого перебувають кошти
на СДР, підприємству нараховують відсотки. У разі необхідності кошти із СДР
можуть бути перераховані на поточний рахунок підприємства.
БПК може бути зручною у використанні при відрядженнях як у межах України, так
і за кордоном. Переваги використання БПК особливо проявляються при перетині
кордону. Згідно з Інструкції “Про переміщення валюти України, інвалюти,
банківських металів, платіжних карток через митний кордон України”,
затвердженою постановою Правління НБУ №283 від 12.07.2000р., резиденти і
нерезиденти можуть ввозити платіжні картки, емітовані банками України та
іноземними банками і небанківськими установами за умови усного декларування.
Вивезення фізичними особами – резидентами платіжних карток, емітованих
іноземними банками, здійснюється на підставі індивідуальної ліцензії
Національного банку, при обов`язковому зазначенні їх у митній декларації.
Підприємство може визначити осіб, які мають право використовувати
корпоративні платіжні картки. У випадку, коли на один картрахунок видається
декілька корпоративних карток, аналітичний облік ведеться в розрізі кожної
картки.
Операції з платіжними картками оформляються розрахунковими документами на
паперових носіях і складаються за місцем здійснення операції. Такими
розрахунковими документами є сліп або квитанція торговельного терміналу (вони
оформляються на спеціальних пристроях відповідно – механічний пристрій –
імпринтер та електронний пристрій – платіжний термінал). Сліп заповнюється у
трьох примірниках і підтверджує здійснення операції за карткою, містить набір
даних із цієї операції та відбиток реквізитів платіжної картки. Квитанція
торговельного терміналу заповнюється у двох примірниках.
Підприємства під час своєї діяльності можуть мати як дебіторську, так і
кредиторську заборгованість із одними і тими ж підприємствами. У цьому
випадку проводиться взаємозалік сум заборгованостей. У договорах між
підприємствами передбачаються періодичність звіряння взаємної заборгованості
зі складанням відповідного акта, строки та платіжні інструменти, із
застосуванням яких здійснюватимуться розрахунки.
Після складання акта звіряння взаємної заборгованості в строки, визначені
чинним законодавством, та сторона, на користь якої склалось кредиторське
сальдо взаємозобов`язань, виписує розрахунковий документ (платіжне доручення,
вимогу-доручення) або оформляє вексель.
До категорії безготівкових розрахунків належать розрахунки, здійснені через
поштове відділення та через каси банків.
Відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність” від
12.07.2000р. № 2121-ІІІ на кошти , що знаходяться на рахунках клієнтів банку,
може накладатись арешт на підставі рішення суду, санкціонованої прокурором
постанови слідчого, постанови державного виконавця. Арешт може накладатись на
всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, або на кошти на будь-якому
конкретному рахунку, на кошти на рахунку в цілому і на конкретно визначену
суму. При відповідному рішенні суду на час
накладання арешту банк відкриває клієнту спеціальний рахунок, на який
перераховується вказана у рішенні суду сума коштів. Після цього, в разі
відсутності інших рішень суду, банк відновлює проведення операцій за рахунком
клієнта за встановленим порядком. Кошти, які накопичуються на спеціальному
рахунку, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх
стягнення або звільнення з-під арешту.
До оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обміну
технологічної інформації клієнти можуть застосовувати програмно-технічний
комплекс “клієнт банку-банк” (далі – система “ клієнт-банк”). Суть її полягає
в тому, що розпорядник коштів підприємства, не виходячи із офісу, може
контролювати рух коштів на рахунку. Доручення клієнт передає банку у вигляді
електронної форми встановленого зразка.
Банківська частина системи “клієнт-банк” забезпечує перевірку наведених
електронних підписів, якими користується підприємство, на кожному
розрахунковому документі в електронному вигляді клієнта та за платіжним
файлом.
2.5.Характеристика Звіту про рух грошових коштів.
Звіт про рух грошових коштів – це звіт, який відображає надходження і вибуття
грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.
Зміст, форма та загальні вимоги до розкриття статей Звіту про рух грошових
коштів визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 “Звіт
про рух грошових коштів”.
Звіт про рух грошових коштів складається з метою надання користувачам
фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни,
які відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний
період.
Під грошовими коштами слід розуміти готівку, кошти на рахунках в банку та
депозити до запитання. До еквівалентів грошових коштів відносять
короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються
у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх
вартості.
В міжнародній практиці існує два методи складання Звіту про рух грошових
коштів: прямий і непрямий. При використанні прямого методу розкриваються
основні валові витрати і надходження. За допомогою непрямого методу чистий
прибуток або збиток коригується з врахуванням операцій не грошового
характеру, відстрочення, нарахування минулих років, майбутніх надходжень та
платежів, статей доходів і витрат, пов`язаних з інвестиційною та фінансовою
діяльністю.
П(с)БО 4 передбачає використання непрямого методу складання Звіту про рух
грошових коштів, в результаті чого чистий прибуток (збиток) трансформується в
чисту суму отриманих (витрачених) грошових коштів.
Звіт про рух грошових коштів, згідно П(с)БО 4 складається із трьох розділів:
1. Рух коштів в результаті операційної діяльності.
2. Рух коштів в результаті інвестиційної діяльності.
3. Рух коштів в результаті фінансової діяльності.
У Звіті не відображають негрошові операції, що не потребують використання
грошових коштів або їх еквівалентів – бартерні операції, фінансовий лізинг, а
також не відображають внутрішні зміни у складі грошових коштів та їх
еквівалентів.
Не грошові операції, пов`язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю,
необхідно розкривати у примітках до фінансових звітів.
Джерелами інформації для складання Звіту про рух грошових коштів є Баланс,
Звіт про фінансові результати, Примітки до фінансових звітів (Балансу і Звіту
про фінансові результати), Головна книга, аналітичні дані окремих рахунків
бухгалтерського обліку.
На рух коштів можуть впливати надзвичайні події. Тому у Звіті про рух
грошових коштів наводяться дані спочатку без врахування надзвичайних подій,
далі рух коштів від надзвичайних подій, потім чистий рух коштів в результаті
кожного виду діяльності.
В кінці звіту визначається залишок грошових коштів та їх еквівалентів на
кінець звітного року.
Звіт про рух грошових коштів є найважчою формою звітності з точки зору
складання, оскільки вимагає багатьох аналітичних даних.
Складаємо Звіт про рух грошових коштів на основі підприємства “РБУ”.
Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається шляхом
коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування
1084,5 тис. грн. на:
- збільшення амортизації необоротних активів – 126,1 тис. грн. (Звіт
про фінансові результати, рядок 260);
- збиток від неопераційної діяльності – 23,4 тис. грн. В прибуток від
неопераційної діяльності включають дохід від реалізації необоротних активів
185,9 тис. грн. і включають собівартість реалізованих необоротних активів
209,3 тис. грн.
На нашому підприємстві збиток, тому що витрати перевищують доходи. Збиток від
звичайної діяльності зменшується на суму амортизації необоротних активів і
збільшується на величину від неопераційної діяльності.
Таким чином збиток від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних
активах становитиме – 935 тис. грн. (1084,5 – 126,1 – 23,4)
Далі за даними Балансу визначається зміна в оборотних активах :
- виробничі запаси збільшились на 204,8 тис. грн. (902,2 + 72,3 –
705,1 –64,6);
- товари зменшились на 5 тис. грн.;
- дебіторська заборгованість збільшилась на 731,2 тис. грн. (1012,7 –
281,5);
- дебіторська заборгованість за розрахунками, із бюджетом: зменшилась
на 0,3 тис. грн. (0,7 – 1);
- за виданими авансами зменшилась на 2,9 тис. грн.;
- інша поточна дебіторська заборгованість зменшилась на 70,3 тис.
грн. (9,2 – 79,5).
Зменшення оборотних активів становить 857,5 тис. грн.
204,8 –5 =199,8 тис. грн.
731,2 – 70,3 – 2,9 – 0,3 = 657,7 тис. грн.
199,8 + 657,7 = 857,5 тис. грн.
Змін у витратах майбутніх періодів не було.
Зміни у поточних зобов`язаннях визначаються за даними 4 розділу пасиву
Балансу, але при цьому не враховуються зміни у зобов`язаннях з податку на
прибуток короткострокові кредити банків та зобов`язання за розрахунками з
учасниками.
У нашому випадку зміни у заборгованості податку на прибуток не було.
Таким чином, у поточних зобов`язаннях відбулися такі зміни:
- кредиторська заборгованість зросла на 58 тис. грн. (120,9 – 62,9);
- поточні зобов`язання за розрахунками з одержаних авансів зменшилась
на 0,4 тис. грн.;
- поточні зобов`язання з бюджетом збільшились на 64,9 тис.грн. (116,4
– 51,5);
- поточні зобов`язання зі страхування зменшились на 21,7 тис. грн.
(11,2 – 32,9);
- поточні зобов`язання з оплати праці зменшились на 23,9 тис. грн.;
- інші поточні зобов`язання зменшились на 14,6 тис. грн. (98,2 – 112,8).
Збільшення поточних зобов`язань зумовило збільшення грошових коштів: 58 +
64,9 = 122,9 тис. грн.
Зменшення поточних зобов`язань зумовило зменшення грошових коштів: 0,4 +
21,7 + 23,9 + 14,6 = 60,6
Отже, зменшення поточних зобов`язань становить 62,3 тис. грн.
Грошові кошти від операційної діяльності будуть становити:
935 – 857,5 + 62,3 = 139,8 тис. грн.
Сплачено відсотків та податку на прибуток в нашому випадку не має.
Чистий рух коштів до надзвичайних подій становитиме 139,8 тис. грн.
Для визначення руху грошових коштів від інвестиційної діяльності необхідно
проаналізувати зміни у складі капітальних та фінансових інвестицій.
Відповідно до аналітичних даних про зміни в статті Балансу “Основні засоби”
за звітний період відбулась реалізація необоротних активів з урахуванням
прибутку від їх реалізації на суму 168 тис. грн.
У звітному періоді відбулось збільшення необоротних активів, які пов`язані з
рухом грошових коштів на суму 20 тис. грн. Інші платежі на суму 23,4 тис.
грн.
Виходячи з цього, можна визначити чистий рух грошових коштів від
інвестиційної діяльності: 168 – 20 – 23,4 = 124,6 тис. грн.
Отже, в результаті інвестиційної діяльності грошові кошти збільшилися на
124,6 тис. грн.
Для визначення руху грошових коштів від фінансової діяльності необхідно
розглянути зміни у складі власного і позикового капіталу. За звітний період
руху грошових коштів від фінансової діяльності не було.
Чистий рух коштів за звітний період, необхідно врахувати чистий рух грошових
коштів від операційної діяльності, інвестиційної і фінансової:
139,8 – 124,6 = 15,2 тис. грн.
Залишок коштів на початок звітного періоду становило 23,2 тис.грн. Залишок
коштів на кінець звітного періоду становить 8,6 тис. грн. (23,2 – 14,6)
Список використаних джерел.
1. Закон України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
від 16.07.1999р. № 996-ХІY зі змінами і доповненнями.
2. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 12.07.2000р. № 2121-ІІІ
3. Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення
норм по регулюванню обігу готівки” від 12.06.1995р. № 436/95 зі змінами і
доповненнями.
4. Інструкцією “Про порядок відкриття та використання рахунків у національній
та іноземній валюті”, затвердженою постановою Правління Національного Банку
України від 18.12.98р. № 527 (зі змінами і доповненнями).
5. Інструкція “Про організацію роботи по готівковому обігу установами банків
України” затверджена постановою правління НБУ від 19.02.2001р. № 69 зі
змінами і доповненнями.
6. Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті України,
затвердженою постановою Правління НБУ від 29 березня 2001 року № 135.
7. Інструкцією “Про порядок відкриття та використання рахунків у національній
та іноземній валюті”, затвердженою постановою Правління Національного Банку
України від 18.12.98р. № 527 (зі змінами і доповненнями)
8 Положення “Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні”
затверджене постановою правління НБУ від 19.12.2001р. № 72 зі змінами і
доповненнями.
9. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу зобов`язань,
господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом МФУ
від 30.11.1999р. № 291 (зі змінами і доповненнями).
10. Інструкція про виконання плану рахунківбухгалтерського обліку активів,
капіталу зобов`язань, господарських операцій підприємств і організацій,
затверджений наказом МФУ від 30.11.1999р. № 291. (зі змінами і доповненнями)
11. Методичні рекомендації, по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку,
затверджені наказом МФУ № 356 від 29.12.2000р.
12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 4 “Про рух грошових коштів”
зі змінами і доповненнями від 31.03.1999р. № 87. Зареєстроване в Міністерстві
Юстиції України 21.06.1999р. під №398/3691.
13. Бухгалтерський облік. / Т.А. Бутинець, Л.В. Чижевська, С.Л. Береза; за
ред. Професора Ф.Ф. Бутинця. Житомир: ЖІТІ, 2000. – 672 с.
14. Бухгалтерський словник / За ред. Проф. БутинцяФ.Ф. – Житомир: ПП “Рута”,
2001. – 224 с.
15. Бухгалтерський фінансовий облік. За редакцією проф. БутинцяФ.Ф. – 5-те
вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2003р. – 726 с.
16. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні: Навчально-
практичний посібник / Під ред. Голова С.В.. – Дніпропетровськ. ТОВ “Баланс”,
2001. – 832 с.
17.Лишиленко О. В. “Бухгалтерський облік”: Навч. посіб. 2-ге видання,
перероб. і допов. К.: ЦНЛ, 2003. – 626 с.
18. Лишиленко О.В. “ Бухгалтерський фінановий облік”. Навч. посіб. – К.:
Центр учбової літератури, 2003. – 524 с.
19.Сопко В. “Бухгалтерький облік”: Навч. посіб., 3-тє видання, перероб. і
допов. – К.:КНЕУ.-576 с.
20. Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посібник. За редакцією Р.Л.
Хом`яка. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Львів: Національний університет
“Львівська політехніка” 2003. – 820 с.
21. Чабанова Н.В.. Василенко Ю.А. “Бухгалтерський фінансовий облік”:
Посібник. – К.: Академія, 2002.- 672 с.
22. Журнал „Все про бухгалтерський облік” за 2003-2004р.
Додаток А.
Виписка з поточного рахунку
Назва власника та номер рахунку | Дата останього дня проведення розрахунку | Дата попереднього дня проведених розрахунків |
Підприємство “РБУ” 2602012635 | 26.10.2003 р. | 25.10.2003 р. |
| Вхідне сальдо пасив | 7500,00 |
| Код операції | Номер документу | Код банку | Номер рахунку | Оборот за дебетом | Оборот за кредитом |
| 01 | 145 | 351125 | 2601405013 | | 50,00 |
| 01 | 75 | 311056 | 2600308123 | | 300,00 |
| 01 | 126 | 351172 | 2600311239 | 1000,00 | |
| 01 | 127 | 310013 | 2600311236 | 250,00 | |
| Разом оборотів | 1250,00 | 350,00 |
| Вихідне сальдо пасив | 6600,00 |
| | | | | | |
Вступ
Входження України в світову економічну систему включає, поряд з іншим,
необхідність побудови бухгалтерського обліку із урахуванням вимог міжнародних
стандартів обліку.
Виходячи з об`єктивної потреби трансформації обліку, за останні роки в
Україні були зроблені зроблені суттєві кроки у даному плані: прийнято Закон
“Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, затверджено
Міністерством Фінансів України Відповідні Положення (стандарти)
бухгалтерського обліку і новий План рахунків бухгалтерського обліку активів
капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств та організацій і
інструкцію про його застосування. Вказані зміни зробили суттєвий поступ у
переосмисленні місця і ролі бухгалтерського обліку в системі управління як
підприємством, так і економікою в цілому.
Грошові кошти організації знаходяться в касі у вигляді готівки і грошових
документів, на рахунках в банках, у виставлених акредитивах, на спеціальних і
депозитних рахунках, чекових книжках тощо. Їх примноження, правильне
використання, контроль за збереженням – важливе завдання бухгалтерії. Від
успішності його вирішення багато в чому залежить платоспроможність
підприємства, своєчасність оплати праці персоналу, розрахунків з
постачальниками і підрядчиками, платежів до бюджету та ін. Бухгалтерський
облік грошових коштів, розрахункових і платіжних операцій має важливе
значення для правильної організації грошового обігу, розрахунків і
кредитування в народному господарстві, у зміцненні платіжної дисципліни, в
ефективному використанні фінансових ресурсів.
Вцих умовах важливий контроль за дотриманням касової і розрахункової
дисципліни, правильністю та ефективністю використання грошових коштів і
кредитів, забезпечення збереженності готівки і документів в касі.
Висновки
На підприємстві “РБУ” бухгалтера керуються чинним законодавством, яке
зазначене вище. В нашій країні законодавча база дуже часто змінюється, це
впливає негативно на роботу бухгалтерів, але наші бухгалтера навчились
пристосовуватися до змін.
Звітність даного підприємства відповідає встановленим нормативам
бухгалтерського обліку, зокрема Положенням (стандартам) бухгалтерського
обліку в Україні.
Підприємство має наказ про облікову політику, який відповідає вимогам чинного
законодавства.
Операції з грошовими коштами на підприємстві “РБУ” відображались правильно,
без порушень вимог законодавства та Наказу про облікову політику, але
зустрічались певні недоліки у оформленні документації такі, як:
- недооформлення касових документів;
- при отриманні коштів по довіреності, немає записів у відомості, що по
довіреності видаються кошти;
- перевищення ліміту готівки в касі на кінець дня;
- несвоєчасні звіти підзвітних осіб за використані грошові кошти.
Фінансові результати визначені у звітності реально та точно без суттєвих
перекручень. Хоча цього не можна сказати про Звіт про рух грошових коштів.
Виявлено, що у Звіті про рух грошових коштів, код рядка 100, зменшення
поточних зобов`язань становитиме 62,3 тис. грн., а не 61,7 тис. грн., як
вказано у Звіті.
Грошові кошти від операційної діяльності становитимуть 139,8 тис. грн., а не
139,2 тис. грн., як вказано у Звіті.
Отже, чистий рух від операційної діяльності становитиме 139,8 тис. грн., а не
139,2 тис. грн., як вказано в Звіті про рух грошових коштів.
Отже, чистий рух грошових коштів за звітний період від операційної
діяльності, фінансової і інвестиційної становитимуть 15,2 тис. грн..
Бухгалтеру потрібно проконтролювати касира і бухгалтерів розрахункового
відділу, щоб правильно заповнювали первинні документи. Проконтролювати
працівників підприємства, щоб своєчасно здавали авансові звіти. Не допускати
перевищення ліміту залишків готівки в касі.
