Система електронних переказів НБУ

p align="left">Характерним для моделі 8 є те, що банк має бути учасником СТП. Ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій у СМТР банк установлює засобами СТП протягом банківського дня та отримує від СМТР підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Якщо учасник СЕП порушує технологію роботи, не виконує вимоги щодо захисту банківської інформації, то Національний банк зупиняє початкові платежі цього учасника в СЕП. Учасник СЕП продовжує роботу в системі після службового розслідування, проведеного Національним банком у максимально короткий строк. Учасник СЕП зобов'язаний усунути недоліки, виявлені в ході службового розслідування.

6. Ведення учасниками СБП архіву електронних банківських документів

Банки та їх філії, територіальні управління, ЦРП (далі в тексті цієї глави - установи) кожного робочого дня формують на зовнішніх носіях, придатних для тривалого зберігання та зчитування інформації (далі - зовнішні носії), архів електронних банківських документів з метою забезпечення довгострокового зберігання цієї інформації для оперативного її використання у випадках, визначених технологією функціонування СЕП, законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Архів електронних банківських документів зберігається на зовнішніх носіях у формі, що дає змогу перевірити цілісність електронних банківських документів на цих носіях. Архів електронних банківських документів має містити:

а) на рівні банків та їх філій:

усі відправлені та отримані міжбанківські електронні розрахункові документи та електронні розрахункові повідомлення;

протоколи роботи САБ;

архів системи ЕП;

архіви АРМ-НБУ, АРМ-СТП (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-НБУ, АРМ-СТП), які мають зберігатися окремо;

б) на рівні територіальних управлінь:

повний архів роботи АРМ-2;

архів системи ЕП;

в) на рівні ЦРП:

повний архів роботи АРМ-АДМ, NBU_NET, баз даних СМТР;

повний архів роботи АРМ-1;

повний архів роботи АРМ-2;

архів баз даних ІПС;

архів системи ЕП.

Архів електронних банківських документів визначається згідно із затвердженою номенклатурою справ установи, створюється у відповідних структурних підрозділах та передається до уповноваженого структурного підрозділу для перенесення на зовнішні носії з метою подальшого зберігання.

Архів електронних банківських документів має зберігатися в ізольованому, спеціально обладнаному приміщенні з дотриманням умов, що перешкоджають несанкціонованому доступу до нього. Доступ до архіву повинні мати особи, які за наказом керівника установи призначені для роботи з архівом.

Архів електронних банківських документів має зберігатися у двох примірниках на різних типах носіїв.

Строки зберігання архівів електронних банківських документів установлюються нормативно-правовим актом Національного банку, що визначає перелік документів Національного банку, установ і організацій його системи, банків України із зазначенням строків зберігання.

Інформація на зовнішніх носіях, строки зберігання якої закінчилися, знищується на підставі оформлених належним чином актів. Зовнішні носії, на яких зберігалася інформація, можуть використовуватися повторно залежно від їх стану, який визначається згідно з паспортним терміном експлуатації. Інформація, строки зберігання якої перевищують паспортний строк експлуатації зовнішнього носія, на якому вона розміщена, повинна бути перенесена на інший зовнішній носій з обов'язковим виконанням перевірки цілісності даних на цьому носії.

7.Порядок резервування та відновлення функціонування СЕП

Система резервування і відновлення функціонування СЕП - це процедури та компоненти програмного забезпечення СЕП, що призначені для забезпечення функціонування СЕП у разі неможливості штатного функціонування РП або ЦРП.

Програмно-апаратними комплексами СЕП, робота яких має бути забезпечена, є:

у територіальних управліннях:

територіальний вузол системи ЕП;

АРМ-2 СЕП РП;

у ЦРП:

головний вузол системи ЕП;

АРМ-2 СЕП;

АРМ-1 СЕП;

СМТР.

Неможливість штатного функціонування вищезазначених комплексів це:

- вихід з ладу внаслідок фізичного пошкодження комп'ютерного обладнання, телекомунікаційних каналів;

- втрата або знищення баз даних;

- пошкодження інформаційного середовища внаслідок впливу комп'ютерних вірусів, некоректного функціонування мережевого та системного програмного забезпечення, будь-яких інших перешкод тощо;

- неможливість функціонування локальної мережі;

- руйнування будівлі, у якій розташовані відповідні програмно-апарати і комплекси, унаслідок стихійного лиха, великомасштабних аварій, терористичних актів тощо.

Резервування СЕП функціонально організоване на кількох рівнях, призначених для відновлення роботи СЕМП у разі неможливості забезпечення штатного функціонування за допомогою мінімально потрібних заходів, виконання яких залежить від ступеня та локалізації пошкоджень:

а) перший рівень резервування - "гарячий", якщо відновлення роботи АРМ здійснюється негайно, у тій самій РП і на тому самому вузлі системи ЕП (для РП - відновлення роботи АРМ-2, для ЦРП - відновлення роботи АРМ-1, СМТР, АРМ-2, що обслуговуються ЦРП);

б) другий рівень резервування -- "теплий", якщо відновлення роботи АРМ-2 РП та відповідного територіального вузла системи ЕП оперативно здійснюється персоналом ЦРП у ЦРП;

в) третій рівень резервування - "холодний", якщо відновлення роботи ЦРП здійснюється у територіально віддаленому пункті (будівлі центрального апарату Національного банку) персоналом ЦРП і Департаменту інформатизації.

Окремим завданням резервування безвідносно до рівнів резервування є забезпечення роботи АРМ-1, АРМ-2 СЕП в автономному режимі за умови відсутності їх стійкого он-лайнового телекомунікаційного зв'язку з СМТР.

Необхідними умовами для коректного і своєчасного відновлення діяльності СЕП є постійне проведення таких підготовчих робіт:

- підтримання в актуальному стані довідника з контактними телефонами, у тому числі стільникового зв'язку, адресами в пошті Інтернет (E-mail) банківських установ, потрібними для оповіщення банківських установ у разі порушення роботи СЕП або виникнення надзвичайних ситуацій (далі - довідник оповіщення);

- підтримання в актуальному стані конфігурації територіальних вузлів системи ЕП;

- доведення до всіх вузлів системи ЕП банківських установ інформації, потрібної для організації зв'язку з резервним територіальним вузлом системи ЕП;

- підтримання потрібних засобів захисту СЕП в актуальному стані;

- ознайомлення всіх працівників, які беруть участь в обробленні електронних платежів, з порядком резервування та відновлення функціонування СЕП, визначеним у цьому розділі.

Для підтримання системи резервування в актуальному стані в управлінні телекомунікаційних систем, ЦРП, РП, територіальних вузлах системи ЕП, установах - учасниках СЕМП проводяться відповідні підготовчі роботи. Перелік цих робіт наведений у главі 6 цього розділу.

У кожному територіальному управлінні та в ЦРП має бути визначена відповідальна особа (заступник начальника територіального управління, начальник центру інформатизації, заступник начальника ЦРП), а також її заступники, що тимчасово виконуватимуть обов'язки відповідальної особи в разі її відсутності. До повноважень відповідальної особи належить прийняття та узгодження з керівництвом Національного банку рішень про неможливість функціонування РП та/або територіального вузла системи ЕП і потребу у відновленні їх діяльності в ЦРП. Протягом усього робочого часу СЕМП має бути забезпечений негайний зв'язок з відповідальною особою та/або її заступниками.

У ЦРП ведеться список відповідальних осіб територіальних управлінь та їх заступників із зазначенням засобів термінового зв'язку з ними. У разі призначення інших відповідальних осіб чи їх заступників, а також зміни засобів термінового зв'язку з ними територіальне управління має негайно повідомити про це ЦРП.

Остаточне рішення про відновлення функціонування РП та/або територіального вузла системи ЕП за схемою "теплого" або "холодного" резервування приймається заступником Голови Національного банку.

Якщо для відновлення функціонування РП та/або територіального вузла системи ЕП потрібні заходи, не передбачені цим розділом, то зміст цих заходів узгоджується з Департаментом інформатизації та ЦРП і остаточне рішення про порядок відновлення функціонування приймається заступником Голови Національного банку.

У разі відновлення функціонування СЕП за допомогою системи резервування слід дотримуватися вказівок ЦРП та узгоджувати всі дії персоналу РП з ЦРП.

8.Принципи побудови захисту електронних банківських документів

Система захисту електронних банківських документів складається з комплексу апаратно-програмних засобів криптографічного захисту та ключової системи до них, технологічних і організаційних заходів щодо захисту інформації.

Система захисту електронних банківських документів в інформаційній мережі (далі - система захисту) включає:

а) усі етапи розроблення, упровадження та експлуатації програмно-технічного забезпечення в банківських установах, підключених до інформаційної мережі;

б) технологічні, апаратні, програмні засоби та організаційні заходи захисту;

в) чіткий розподіл відповідальності на кожному етапі підготовки, оброблення та виконання електронних банківських документів на всіх рівнях.

Система захисту забезпечує:

а) захист від несанкціонованого розшифрування та викривлення електронних банківських документів, появи фальсифікованих електронних банківських документів на будь-якому етапі оброблення;

б) автоматичне ведення протоколу оброблення електронних банківських
документів з метою локалізації джерел появи порушень роботи програмно-технічних комплексів в інформаційній мережі;

в) захист від технічних порушень та збоїв апаратури {у тому числі збоїв та псування апаратних і програмних засобів, перешкод у каналах зв'язку);

г) належні умови для роботи програмно-технічних комплексів в інформаційній мережі, за яких фахівці банків - учасників СЕМП та Національного банку не можуть утручатись в оброблення електронних банківських документів після їх формування, та автоматичний контроль на кожному етапі їх оброблення.

Система захисту є єдиною для всіх інформаційних задач Національного банку і СЕМП. Для підвищення ступеня захисту міжбанківських електронних розрахункових документів у СЕМП використовуються додаткові засоби, уключаючи технологічний контроль. Технологічні та криптографічні засоби безпеки використовуються не лише в СЕМП, а й у всіх інформаційних задачах Національного банку.

9. Криптографічний захист інформації

Апаратно-програмні засоби криптографічного захисту інформації в СЕП забезпечують автентифікацію адресата та відправника міжбанківських електронних розрахункових документів і службових повідомлень СЕП, гарантують їх достовірність та цілісність у результаті неможливості підроблення або викривлення документів у шифрованому вигляді або за наявності ЕЦП.

Криптографічний захист Інформації має охоплювати всі етапи оброблення електронних банківських документів, починаючи з часу їх створення до зберігання в архівах банку. Використання різних криптографічних алгоритмів на різних етапах оброблення електронних банківських документів дає змогу забезпечити безперервний захист інформації в інформаційній мережі, а також відокремлене оброблення інформації стосовно різних задач інформатизації Національного банку.

Основною метою криптографічного захисту інформації є забезпечення конфіденційності та цілісності електронної банківської інформації, а також суворої автентифікації учасників СЕП і фахівців банківських установ, які беруть участь у підготовці та обробленні електронних банківських документів.

Для забезпечення розв'язання завдань суворої автентифікації банківських установ, підключених до інформаційної мережі, розроблено систему ідентифікації користувачів, яка є основою системи розподілу ключів криптографічного захисту.

Кожна банківська установа з точки зору захисту інформації має трибайтний ідентифікатор, перший знак якого є літерою відповідної території, на якій розташована ця банківська установа; другий та третій знаки є унікальним ідентифікатором банківської установи в межах цієї території. Ці ідентифікатори узгоджені з адресами системи ЕП і є унікальними в межах банківської системи України.

Трибайтні ідентифікатори є основою для ідентифікації робочих місць у банківських установах та ідентифікаторів ключі її для всіх робочих місць банківської установи. Ідентифікатор ключів робочих місць складається з шести символів, з яких три перших є ідентифікаторами банківської установи, четвертий символ визначає тип робочого місця (операцїоніст, бухгалтер тощо), п'ятий та шостий символи - ідентифікатор конкретного робочого місця (тобто службової особи, яка відповідає за оброблення платіжної інформації на цьому робочому місці). Трибайтний ідентифікатор банківської установи вбудований у програму генерації ключів і не може бути змінений у банківській установі, що забезпечує захист від підроблення ключів від імені інших банківських установ.

Відповідні ідентифікатори ключів записуються в електронні картки, які є носіями ключової інформації для апаратного шифрування.

Для забезпечення захисту інформації від модифікації з одночасною суворою автентифікацією та безперервного захисту платіжної інформації з часу її формування система захисту СЕП та інших інформаційних задач включає механізми формування/перевірки ЕЦП на базі несиметричного алгоритму RSA.

Для забезпечення роботи цього алгоритму кожна банківська установа отримує від служб захисту інформації територіальних управлінь персональний генератор ключів із вбудованим ідентифікатором цієї банківської установи. За допомогою цього генератора ключів банківська установа має змогу генерувати ключі для всіх робочих місць, які працюють з електронними банківськими документами. Для забезпечення захисту ключової інформації (а саме відкритих ключів) від викривлення та підроблення відкриті ключі ЕЦП мають надсилатися до служби захисту Інформації Національного банку для сертифікації (крім ключів для робочих місць операціоністів та інших, що використовуються лише в САБ).

Технологія накладання/перевірки ЕЦП у СЕП створена таким чином, щоб одна службова особа не мала змоги відіслати міжбанківський електронний розрахунковий документ. Під час формування міжбанківського електронного розрахункового документа на робочому місці операціоніста службова особа, яка формує цей документ, має накладати ЕЦП на документ за допомогою свого таємного ключа. Під час формування файла міжбанківських електронних розрахункових документів на робочому місці бухгалтера накладається ЕЦП на цей файл, що забезпечує захист від модифікації файла в цілому. Сформований таким чином платіжний файл обробляється АРМ-НБУ, де виконується перевірка ЕЦП операціоніста на кожному міжбанківському електронному розрахунковому документі та накладається ЕЦП АРМ-НБУ, який можуть перевірити всі банківські установи - учасники СЕП. Під час оброблення платіжних файлів на АРМ-2 виконується перевірка підписів на файлі в цілому та після формування файлів відповідних платежів накладається ЕЦП на файл у цілому за допомогою таємного ключа АРМ-2.

Висновок

Послуги банківським установам щодо інформації за електронними банківськими документами в разі виникнення спорів надає Національний банк.

Комплексом апаратно-програмних засобів криптографічного захисту інформаційної мережі передбачено формування шифрованого архіву, у якому зберігаються всі зашифровані та надіслані, а також одержані та дешифровані електронні банківські документи. Дешифрування повідомлень архіву можливе лише за наявності ключа, який зберігається в службі захисту інформації Національного банку.

Арбітражна версія апаратно-програмного комплексу криптографічного захисту дає змогу службі захисту за наявності копій шифрованого архіву банківської установи - учасника інформаційної мережі дешифрувати всі повідомлення з цього архіву та з абсолютною достовірністю визначати:

§ ідентифікатор банку - учасника СЕП, який надіслав (зашифрував) електронний банківський документ;

§ ідентифікатор банку - учасника СЕП, якому адресовано електронний банківський документ;

§ дату, годину та хвилину виконання шифрування електронного банківського документа;

§ дату, годину та хвилину виконання, а також абонента, що виконав дешифрування електронного банківського документа;

§ відповідність усіх електронних цифрових підписів, якими був захищений від модифікації електронний банківський документ.

Під час використання апаратних засобів захисту додатково визначаються:

§ номер апаратури захисту, на якій виконувалося шифрування (дешифрування) електронного банківського документа;

§ номер електронної картки, якою користувалися під час шифрування (дешифрування) електронного банківського документа.

АРМ-НБУ та АРМ-СТП ведуть захищені від модифікації протоколи роботи, у яких фіксуються всі критичні моменти їх роботи, а також порядок оброблення файлів та пакетів із зазначенням дати та часу їх оброблення. Служба захисту має змогу робити перевірку протоколів роботи АРМ-НБУ та АРМ-СТП з метою виявлення спроб модифікації протоколів роботи (тобто спроб вилучити або змінити частину інформації з цих протоколів) з наданням Інформації про місце модифікацій протоколів.

Журнали реєстрації надходжень від системи ЕП містять докладну інформацію про проходження електронного банківського документа від однієї банківської установи до іншої через інформаційну мережу.

Служба захисту надає послуги з арбітражної інформації за електронними банківськими документами, якщо банківські установи - учасники СЕП:

§ кожного робочого дня формують і надійно зберігають архіви роботи АРМ-НБУ та АРМ-СТП, до яких мають входити арбітражні журнали (програмного та апаратного шифрування) та захищені від модифікації протоколи роботи АРМ-НБУ та АРМ-СТП;

§ надають копії архівів АРМ-НБУ та АРМ-СТП за відповідний день.

Якщо між банківськими установами - учасниками СЕП виникли спори з питань, пов'язаних з електронними банківськими документами, то служба захисту надає послуги в разі:

§ невиконання автентифікації або дешифрування електронного банківського документа;

§ відмови від факту одержання електронного банківського документа, який насправді був отриманий;

§ відмови від факту формування та надсилання електронного банківського документа;

§ ствердження, що одержувачу в певний час надійшов електронний банківський документ, а фактично він не надсилався або був підроблений на місці;

§ ствердження, що електронний банківський документ був сформований та надісланий, а фактично він не формувався або було надіслане інше повідомлення;

§ виникнення спору щодо змісту одного й того самого електронного банківського документа, сформованого та надісланого відправником і одержаного та правильно автентифікованого одержувачем;

§ роботи з архівом абонента під час проведення ревізій тощо.

Національний банк надає банківським установам - учасникам інформаційної мережі відповіді (на паперових носіях), які пов'язані із зазначеними вище спірними питаннями. Ці паперові документи мають засвідчуватися підписом уповноваженої особи Національного банку та відбитком печатки Національного банку.

ЛІТЕРАТУРА

1. "Інструкція про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті ", затверджена Постановою Правління Національного банку України 17.03.2004 р. № ПО, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.04.2004р. за №483/9082.

2. "Технічне завдання на розроблення Системи електронних платежів Національного банку України нового покоління (шифр теми - СЕП-2)", розроблене відповідно до Стратегічної програми застосування інформаційних технологій у системі Національного банку України на 2004 - 2006 роки, затвердженої Постановою Національного банку від 17.06.2004 № 264.

3. Ананьєв, О.М. Інформаційні системи і технології в комерційній діяльності [Текст] : підручник / О. М. Ананьєв, В. М. Білик, Я. А. Гончарук. - Львів : Новий Світ-2000, 2006. - 584 с.

4. Антонов, В.М. Фінансовий менеджмент: сучасні інформаційні технології [Текст] : навчальний посібник / В. М. Антонов, Г. К. Яловий ; ред. В. М. Антонов ; Мін-во освіти і науки України, КНУ ім.Т.Г.Шевченка. - К. : ЦНЛ, 2005. - 432 с.

5. Гужва, В.М. Інформаційні системи і технології на підприємствах [Текст] : навчальний посібник / В. М. Гужва ; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - К. : КНЕУ, 2001. - 400 с.

6. Гуржій, А.М. Інформатика та інформаційні технології [Текст] : підручник / А. М. Гуржій, Н. І. Поворознюк, В. В. Самсонов. - Х. : Компанія СМІТ, 2003. - 352 с.

7. Информационные системы и технологии: приложения в экономике и управлении: Кн. 6 [Текст] : учебное пособие / Мин-во образования и науки Украины, Донецкий нац. ун-т ; ред. Ю. Г. Лысенко. - Донецк : Юго-Восток, 2004. - 377 с.

8. Маслов, В.П. Інформаційні системи і технології в економіці [Текст] : навчальний посібник / В. П. Маслов ; Мін-во освіти і науки України. - К. : Слово, 2003. - 264 с.

9. Олійник, А. В. Інформаційні системи і технології у фінансових установах [Текст] : навчальний посібник / А. В. Олійник, В. М. Шацька. - Львів : Новий Світ-2000, 2006. - 436 с.

10. Румянцев, М.И. Информационные системы и технологии финансово-кредитных учреждений [Текст] : учебное пособие для вузов / М. И. Румянцев ; Западнодонбасский ин-т экономики и управления. - Днепропетровск : ИМА-пресс, 2006. - 482 с. -

11. Черняк, О.І. Системи обробки економічної інформації [Текст] : підручник / О. І. Черняк, А. В. Ставицький, Г. О. Чорноус. - К. : Знання, 2006. - 447 с.

Додаток 1

Структура мережі СЕП

Додаток 2

Приклад:

Моделі обслуговування груп банків в СЕП

Умовні позначення на схемах:

-------	-	одинарними лініями показано обслуговування банківської установи в АРМ-2 регіональної розрахункової палати.
====	-	Подвійними лініями показані права банківських установ виставляти ліміти для підпорядкованих їм других банківських установ і отримувати інформацію про роботу їх в СЕП
---+---	-	внутрибанківська платіжна система

0-а модель

Головной банк і його філіали розташовані в одному регіоні, мають рівні можливості взаємодії з другими учасниками СЕП. Для головного банку відсутній механізм управління роботою його філіалів в СЕП.

Єдиним відмінком цієї моделі від "безмодельної" обслу-говування являється те, що головному банку поставляється інформація про хід роботи його філіалів в СЕП.

1-а модель

Регіон 1



Б4 - головний банк 1-ої моделі

БЗ, Б5 - філіали банка Б4 по 1-ій моделі

Б6 - головний банк 1-ої моделі

Б7 - філіал банку Б6 по 1-ій моделі

Б1,Б2,Б8,Б9 - другі банки

Страницы: 1, 2