бесплатно рефераты
 

Організація і функціонування систем міжбанківських розрахунків в Україн

p align="left">Порушення функціонування платіжної системи завдають шкоди самій системі, здатні загрожувати економічній безпеці країни та врешті-решт негативно впливати на стан національної безпеки в цілому.

На сьогодні очевидним вже є той факт, що різні суб'єкти використовують платіжні системи в злочинних цілях - для розкрадання коштів, переказу коштів, отриманих злочинним шляхом з подальшою їх легалізацією, та інших протиправних діянь.

Іншою складністю у функціонуванні платіжних систем є те, що їх незаконне використання сприяє збільшенню масштабів відмивання грошей, здобутих злочинним шляхом. Проникнення “брудних” грошей у легальну економіку призводить до її криміналізації, підпорядкування економічних важелів і політичної влади злочинним угрупуванням, сприяє поширенню останніх у міждержавному просторі, становить загрозу національній та економічній безпеці всього світу. Це питання регулюється Зконом України „Про запобігання й протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом” від 28.11.2002 р. №249-IV [6].

Слід також додати, що центральні банки в усьому світі стурбовані проблемами, породженими впровадженням нових систем електронних платежів, які можуть призвести до порушення монетарної стабільності внаслідок безконтрольного введення в обіг електронних еквівалентів валют, електронні платежі можна буде виконувати анонімно на будь-якій відстані, що створюватиме ідеальні умови для уникнення від сплати податків, “відмивання” грошей та іншої злочинної діяльності.

Характеризуючи ситуацію з функціонування платіжних систем в Україні, необхідно зазначити, що хоча досвід їх функціонування ще досить невеликий, проте вони набули стрімкого розвитку. Не дивлячись на те, що платіжні системи в Україні перебувають лише на початковому етапі створення, вже доводиться констатувати, що використання їх можливостей і в нашій країні стало привабливим полем для діяльності злочинців. На сьогодні в Україні, як і багато інших держав, економіка яких перебуває у процесі трансформації, активно залучається як до незаконного обігу наркотичних речовин, зброї, торгівлі людьми, так і до процесів відмивання “брудних” грошей, в яких левову частку операцій проводять з використанням можливостей платіжних систем. Проте в Україні ще не вживається достатньо заходів для покращення ситуації.

Сьогодні Україна вже визнала, що порушення у сфері функціонування платіжних систем можуть нести загрозу не лише матеріальному добробуту її громадян, а й економічній безпеці держави в цілому. У зв'язку з цим відповідні обов'язки з протидії легалізації “брудних” коштів було покладено на Службу безпеки України.

Для виконання цих заходів у структурі СБ України створені відповідні підрозділи, розроблені функціональні обов'язки співробітників і вжито інших заходів щодо організації ефективної роботи в даному напрямі.

Результатом запровадження зазначених заходів стало те, що співробітники Служби безпеки спільно з фахівцями Міністерства внутрішніх справ та Національного банку України зафіксували ряд спроб несанкціонованого втручання в систему електронних платежів, а також формування фіктивних електронних платежів у цілях отримання реальних коштів.

У той самий час спеціалісти Служби безпеки України стверджують, що цей вид злочинів у сфері функціонування платіжних систем становить лише невеликий відсоток. Найчастіше правоохоронні органи зустрічаються із шахрайством у вигляді введення, заміни, виправлення, знищення даних чи програм та іншого втручання в процес обробки інформації.

Дослідження цих злочинів вказує на те, що їх скоєння приносить злочинцям величезні прибутки і, відповідно, завдає державним і комерційним структурам значних економічних збитків. Ситуація ускладнюється й тим, що банківські співробітники, в поле зору яких потрапляють факти порушень, що мають місце в платіжних системах, повідомляють правоохоронні органи лише у випадку певних грошових втрат. І навіть такі випадки часто приховують, оскільки втрата грошей ніщо порівняно з втратою престижу.

Зазначається також, що у цій сфері активно працюють як національні злочинні угруповання, так і інтернаціональні злочинні угруповання, чия діяльність охоплює країни й континенти.

На підставі аналізу практики діяльності правоохоронних органів, а також аналізу чинного законодавства України до основних проблем національного характеру у сфері функціонування платіжних систем можна віднести:

відсутність розвинутого національного законодавства, що регулює взаємовідносини між елементами платіжних систем;

нестачу фахівців і спеціальних підрозділів правоохоронних органів по боротьбі зі злочинами, скоєння яких пов'язано із функціонуванням платіжних систем;

слабку взаємодію між банками та правоохоронними органами тощо.

Порушення функціонування платіжної системи може призвести до тяжких наслідків на фінансовому ринку, який вона обслуговує. Тому сьогодні гостро постає питання про забезпечення нормального функціонування і розвитку платіжних систем, інакше кажучи, про забезпечення безпеки платіжних систем.

У цьому разі доцільно враховувати зарубіжний досвід вирішення зазначених проблем, і особливо тих країн, де платіжні системи функціонують вже досить тривалий час.

Система заходів, спрямована на вирішення питання забезпечення безпеки платіжних систем, здатна ефективно функціонувати лише при скоординованому розвитку правової, організаційної та технічної складових. Аналіз відповідних джерел свідчить про те що в Україні значна увага приділяється лише останнім двом. Разом з тим юридична чистота і прозорість схем, що використовуються тією чи іншою платіжною системою, є, з одного боку, певною гарантією від втрат для суб'єктів платіжних систем, а з іншого - дає змогу користувачам робити усвідомлений вибір тієї чи іншої системи з усіма юридичними наслідками. Усе це надасть можливість позитивно впливати на ефективність функціонування економіки країни. Такі важливі позитивні характеристики правової сторони питання обумовлені тим, що саме право є головним регулятором суспільних відносин.

Викладені положення свідчать про необхідність побудови та реалізації стратегії забезпечення безпеки платіжних систем на законодавчому рівні.

Як і в будь-якій галузі суспільних відносин, що регулюються правом, у сфері функціонування платіжних систем має діяти центральний законодавчий акт, який стане основою для подальшої розробки та вдосконалення відповідної законодавчої бази. Такий документ вже є, це чинний Закон України “Про платіжні системи і переказ грошей в Україні” від 05.04.2001 р.[4], що визначає основні поняття, які використовуються у зазначеній сфері. Цей закон повинен стати базовим і в побудові стратегії безпеки.

Наступним документом повинна стати Концепція забезпечення безпеки платіжних систем, яка покладе початок цілеспрямованого системного організованого підходу до проблеми безпеки платіжних систем України.

При створенні системи безпеки конкретної платіжної системи необхідно враховувати її специфіку, зокрема, класифікацію системи за роллю, організацією розрахунків і платіжних інструментів, які використовують для здійснення платежів. Лише врахування і розуміння цих важливих моментів дасть змогу правильно створити модель можливих загроз і вибрати ефективні способи захисту, які повинні бути невід'ємною частиною платіжної системи і здійснюватися на усіх етапах створення та обробки платежів.

Крім того необхідно прийняти низку законів, які регулювали б окремі питання функціонування платіжних систем, що також є однією з передумов забезпечення їх безпеки.

1.4 Техніко - економічна характеристика ХОФ АКБ “Укрсоцбанк”

АКБ “Укрсоцбанк” заснований у вересні 1990 року як відкрите акціонерне товариство на базі Української республіканської контори «Житлосоцбанк» та зареєстрований в Держбанку колишнього СРСР. АКБ «Укрсоцбанк» -- універсальна фінансово-кредитна установа, що надає повний пакет традиційних й інноваційних послуг, що відповідають міжнародним банківським стандартам. За роки свого існування банк завоював стійкий авторитет надійної та стабільної фінансової установи, що стрімко розвивається й оперативно реагує на зміни ринку. На сьогодні “Укрсоцбанк” пропонує повний спектр банківських послуг для корпоративних і приватних клієнтів. Завдяки зваженій й ефективній політиці керівництва, професійному менеджменту, постійному розширенню спектра й удосконалюванню якості послуг, а також розгалуженої мережі росте кількість клієнтів і партнерів “Укрсоцбанку”.

Кредо банку:

максимально повно забезпечувати потреби своїх клієнтів, надаючи універсальний набір послуг відповідно до міжнародних стандартів на території України й за її межами.

бути відкритим відносно запитів корпоративної й приватної клієнтури, а також державних структур й організацій;

виступати в ролі надійного партнера в розвитку бізнесу клієнтів;

сприяти реалізації важливих соціально-економічних програм і напрямку інвестицій у реальний сектор економіки.

Органами керування Банку є:

Загальні збори акціонерів;

Наглядацька рада;

Правління.

Наглядацька рада і правління керують діяльністю банку в межах повноважень, наданих ним загальними зборами акціонерів. Вищим органом банку є загальні збори акціонерів, що скликується не рідше одного разу в рік.

Наглядацька рада - колегіальний орган керування, що представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів акціонерів. Глава наглядацької ради здійснює керівництво діяльністю ради, забезпечує контроль за виконанням наглядацькою радою і правлінням рішень загальних зборів акціонерів, представляє інтереси банку у всіх організаціях як на території України, так і за її межами.

Виконавчим органом банку є правління, що керуй поточною діяльністю, формуванням фондів, необхідних для статутної діяльності, і несе відповідальність за ефективність роботи банку. Глава правління без доручення представляє банк у всіх підприємствах, укладає договори й угоди в межах своїх повноважень.

Мережа АКБ «Уксоцбанк» складається з Головного офісу в м. Києві, філій (обласних філій, розташованих в обласних центрах України, Кримської республіканської філії, Київської місцевої і Севастопольської філій), відділень і представництв

Філіальна мережа банку нараховує 527 операційних точок. АКБ “Укрсоцбанк” є членом: Міжрегіонального фондового союзу, Асоціації українських банків, Української міжбанківської валютної біржі, Української фондової біржі, Першої фондової торговельної системи.

Організаційна структура банку являє собою трьохрівневу упорядковану сукупність підрозділів і посад, що забезпечують цілісність банку. В 2002 році прийнято бізнес-орієнтовану структуру банку, яка складається з бізнес-напрямків (корпоративний, індивідуальний та фінансово-інституційний) та підрозділів функціональної підтримки. Бізнес-орієнтована структура покладена в три типових структури філії, відділення мають чотири типові структури. Розподіл такої структури виходить з принципової різниці між технологіями та принципами роботи з відповідними групами клієнтів: підприємства та установи, в тому числі державні - корпоративний бізнес; фізичні особи - індивідуальний бізнес; банки та інші фінансові установи - фінансово-інституційний бізнес. Управління банком в розрізі його бізнесів та напрямків функціональної підтримки здійснюється шляхом гармонійного функціонального розмежування та збалансованого поєднання інтересів на рівні оперативного та стратегічного управління з обов'язковим дотриманням принципів та вимог до корпоративного управління.

АКБ “Укрсоцбанк” - принциповий член міжнародних платіжних систем Visa International i MasterCard International. У банку діє власний процесинговий центр, що обслуговує всі карткові програми. У 2005-2009 роках АКБ “Укрсоцбанк” планує збільшити чисті активи до 40 млрд. грн. В основі стратегії Укрсоцбанку лежить позиціонування себе як універсального банку, що працює в різних секторах ринку.

Надання послуг фізичним особам - один із пріоритетів діяльності Укрсоцбанку. Протягом 2005 року банк збільшив кредитний портфель фізичних осіб майже в три рази. За станом на 01.01.2006 р. він склав близько 3 млрд. грн. Такого збільшення кредитного портфеля фізичних осіб удалося досягти завдяки поліпшенню ресурсної бази “Укрсоцбанку”. Цьому сприяли подовження банком синдикованого кредиту, а також пророблена активна робота із залучення депозитів населення, юридичних осіб, ряду кредитів від іноземних нерезидентських структур. Основні напрямки кредитуваня фізичних осіб в “Укрсоцбанку” - надання іпотечних кредитів і позик на покупку автомобілів. Обсяги кредитування “Укрсоцбанком” клієнтів-фізичних осіб за програмою часткової компенсації процентної ставки Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву протягом 2005 року виросли в сорок два рази.

За станом на 1січня 2006 року динаміка основних показників АКБ ”Укрсоцбанку” виглядає в такий спосіб:

загальний кредитний портфель банку досяг майже 7,25 млрд. грн. Темп приросту з початку року склав 73,9%;

чисті активи склали 10,77 млрд. грн., їхній приріст із початку року склав 52,4%;

кошти юридичних осіб на поточних та строкових рахунках досягли 4,77 млрд. грн., темп приросту з початку року - 31,3%;

кошти фізичних осіб на поточних та депозитних рахунках склали 3,51 млрд. грн., темп приросту з початку року - 73,3%.

Високі рейтинги міжнародних агенств дозволили “Укрсоцбанку” навесні 2005 року успішно дебютувати на ринку єврооблігацій. Банк розмістив трирічні єврооблігації на суму 100 млн. дол. із прибутковістю 9.0%.

“Укрсоцбанк” є членом Товариства всесвітніх міжбанківських фінансових комунікацій (SWIFT) і входить у трійку банків-лідерів за здійсненням грошових переказів по системі Western Union. Власна мультивалютна система грошових переказів “СОФТ” дозволяє здійснювати перекази по Україні в світі за найвигіднішими тарифами.

Кошти АКБ “Укрсоцбанк” допомагають розвиватися українському бізнесу. Сьогодні банк утримує шосте місце в Україні на ринку кредитування юридичних осіб.

14 лютого 2005 року Banca Intesa та контролюючі акціонери АКБ “Укрсоцбанк” підписали угоду про купівлю акцій в розмірі 85, 42% статутного капіталу АКБ “Укрсоцбанку”, сума продажу склала близько 1,150 млрд. грн..

В АКБ Укрсоцбанк використовують внутрішню платіжну систему Profix/Telebank, яка забезпечує роботу банку 2 та 3 моделей єдиного кореспондентського рахунку СЕП НБУ.

Банк стоїть на шляху динамічного розвитку, упевнено дивиться в майбутнє, усвідомлюючи результати своєї діяльності, місце і роль, що він грає в економіці держави. Пріоритетом у роботі “Укрсоцбанку” завжди були і будуть інтереси клієнтів.

Розділ 2. Дослідження стану впровадження міжбанківського переказу в Україні

2.1 Аналіз міжбанківських розрахунків, що здійснювалися через СЕМП НБУ в 2008 році

Створена Національним банком України, система електронних міжбанківських переказів здійснює нині переважну більшість міжбанківських розрахунків і охоплює всю банківську систему країни.

Постійно вдосконалюючись, система електронних платежів за період функціонування неодноразово доводила свою спроможність відповідати вимогам часу і потребам її учасників щодо здійснення міжбанківських розрахунків. Достатньо пригадати такі пам'ятні події, як запровадження гривні в ході грошової реформи у вересні 1996 року; перехід банківської системи України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності у січні 1998 року; розробка та впровадження моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку; підключення до системи органів Державного казначейства України тощо.

Державну систему електронних платежів Національного банку України, було визначено системно важливою платіжною системою у рамках спільної програми Світового банку і Міжнародного валютного фонду з оцінки фінансового сектору України. Вона успішно виконує покладені на неї функції, про що свідчать підсумки її роботи за 2008 рік.

2008 рік - пятнадцятий з початку промислової експлуатації Системи електронних платежів Національного банку України (СЕП) та другий рік промислової експлуатації Системи термінових переказів (СТП), які в сукупності становлять Систему електронних міжбанківських переказів Національного банку України (СЕМП). У 2008 році через СЕМП виконано 250 278 тисяч початкових платежів на суму 3 118 243 млн. грн., що відповідно на 11 та 32 відсотки більше, ніж у 2007 році. Динаміку зростання здійснених учасниками СЕМП початкових платежів за 2007 - 2008 роки [58] відображено на графіку (рис. 2.1.).

Переважну більшість початкових платежів (близько 90% від їх загальної кількості) виконано банківськими установами і 10% - установами Державного казначейства України.

Загальна кількість учасників СЕМП за цей період збільшилася на 20 одиниць і на 01.01.2008 року становила 1692 установи. Серед них:

35 установ Національного банку України;

165 банків України - юридичних осіб;

1464 філії банків України;

28 установ Державного казначейства України.

Аналіз структури початкових платежів за їх обсягом [58] свідчить, що найбільшу (74%) частку становлять суми до 1000 грн. (рис. 2.2.).

Учасники системи електронних переказів мають змогу вибирати , як працювати : за незалежним кореспондентським рахунком чи за однією з моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. Як і в попередні роки, у 2008-му році тривав процес переведення банків та їх філій на обслуговування в СЕМП за тією чи іншою моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. Впродовж минулого року цей процес уповільнився, оскільки більшість банків на той час уже обрала зручний для себе спосіб керування роботою філій у СЕМП.

Загалом можливістю працювати в Системі електронних міжбанківських платежів за моделлю скористалися 77 учасників (76 банків та Державне казначейство України); 5 із них отримали на це дозвіл Національного банку протягом 2008 року. 87% учасників СЕМП надали перевагу роботі за консолідованим кореспондентським рахунком, тоді як 13% працюють за незалежним кореспондентським рахунком і є самостійними учасниками СЕМП.

Найбільшим попитом серед учасників користується третя модель (рис. 2.3.) [58]. Вона потребує повно функціональної внутрішньобанківської платіжної системи, яка використовується для виконання переказів між філіями банку та міжбанківських переказів. Цю модель обрали 682 банківські установи, тобто 40% від загальної кількості учасників СЕМП. Протягом 2008 року ними виконано 101 556 тисяч початкових платежів на суму 1183801 млн. грн. Порівняно з 2007 роком кількість початкових платежів, виконаних банками за цією моделлю, збільшилася на 21%, а їх сума - на 27%.

Решта учасників СЕМП (791 установа, або 47% від загальної кількості) працює за 1, 2, 4, 6, 7, 8 моделями. Ними виконано 124 293 тисячі початкових платежів на суму 1228163 млн. грн., що перевищує показники 2007 року відповідно на 9177 тис. шт. (8%) та 353 847 млн. грн. (41%) [58].

За незалежним кореспондентським рахунком у СЕМП працює 219 установ або 13% від загальної кількості. Порівняно з 2007 роком їх стало на 5 менше. Кількість виконаних ними початкових платежів протягом 2008 року порівняно з 2007 зменшилась на 10% і становить 24 429 тис. шт., проте сума цих початкових платежів збільшилася на 29% (706 279 млн. грн.).

Середньодобова завантаженість систем за кількістю початкових платежів протягом 2008 року коливалася від 798 до 1045 тисяч (рис. 2.4.). Порівняно з 2007 роком їх кількість збільшилася на 105 тисяч платежів (12%), а за сумою - на 3 097 млн. грн. (33%) [58].

Упродовж року середньоденний залишок коштів на рахунках учасників СЕМП коливався від 14.23 до 39.43 млрд. грн. Протягом одного банківського дня середньоденна сума залишків на рахунках учасників СЕМП оберталася близько одного разу.

Послугами СТП у 2008 році користувалося 13 банків (у 2007 році - 7 банків). Приєднання до цієї системи - справа добровільна і залежить від готовності банку до роботи за он-лайновими технологіями. Повільне розширення кола учасників СТП свідчить про те, що нині у них немає гострої необхідності у підключенні до СТП, оскільки швидкість здійснення міжбанківських переказів через Систему електронних платежів цілком задовольняє її користувачів.

Зараз, протягом другого десятиріччя існування Системи електронних платежів НБУ, коли вона вже багатьма сприймається як стала й одвічна, ті, хто стояв біля витоків СЕП, замислюються над її перспективами. За ці дванадцять років інформатизація банківської справи просунулася далеко вперед, сучасні системи базуються на принципах, геть відмінних від старої СЕП - великі промислові СУБД, он-лайновий обмін інформацією тощо.

Нині СЕМП НБУ загалом задовольняє потреби банківської системи нашої держави. Втім, триває робота над створенням системи електронних платежів нового покоління, яка замінить діючу СЕП і включатиме СТП як невід'ємну складову. Зазначена система заснована на сучасних програмно - технологічних рішеннях та сучасній промисловій системі управління базами даних. У зв'язку з цим Національний банк розробляє нову редакцію Інструкції “Про міжбанківський переказ коштів в Україні”, яка забезпечить нормативною підтримкою СЕП нового покоління.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.