бесплатно рефераты
 

Формування та використання прибутку комерційного банку (на прикладі АКБ "Надра")

Формування та використання прибутку комерційного банку (на прикладі АКБ "Надра")

3

12

Кафедра фінансів і кредиту

Дипломна робота

Формування та використання прибутку комерційного банку

(на прикладі АКБ «Надра»)

Київ, 2007

Зміст

Вступ

1. Теоретичні аспекти процесу формування та використання прибутку комерційного банку

1.1 Сутність і функціональне призначення банків в умовах ринкової трансформації

1.2 Управління соціально-економічною ефективністю банківської діяльності

1.2.1 Визначення ефективності функціонування банківської установи

1.2.2 Оцінка соціально-економічної ефективності банків

1.2.3 Вибір найбільш ефективної організації управління банківською діяльністю

1.3 Управління процесом формування та використання прибутку на підставі оцінки показників ефективності комерційного банку

1.4 Рейтингова оцінка як інструмент управління ефективністю діяльності комерційного банку

2. Аналітична оцінка ефективності управління процесом формування та використання прибутку АКБ «Надра»

2.1 Характеристика діяльності комерційного банку

2.2 Аналіз ефективності управління діяльністю АКБ «Надра»

2.3 Оцінка результативності АКБ «Надра» на основі управлінського підходу

2.3.1 Управлінські підходи до аналізу діяльності банку

2.3.2 Аналіз організаційно-функціональної структури банку

2.3.3 Аналіз управління доходами та витратами банку

2.4 Оцінка ефективності діяльності внутрішньобанківських підрозділів АКБ «Надра»

3. Розробка та економічне обґрунтування рекомендацій щодо підвищення ефективності управління процесом формування та використання прибутку АКБ «Надра»

3.1 Пропозиції щодо розширення сфери банківських послуг і диверсифікації діяльності АКБ «Надра»

3.2 Рекомендації щодо підвищення ефективності управління доходами і витратами АКБ «Надра»

3.3 Розробка системи менеджменту персоналу

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

В останні роки в Україні проходить складний і неоднозначний процес ринкової трансформації економіки. Перетворення централізованої планової економіки в ефективну ринкову систему господарювання вимагає глибокого теоретичного дослідження існуючих проблем функціонування та розвитку банківських інститутів, посилення їх впливу на трансформаційні процеси. Банки, здійснюючи грошові розрахунки і кредитування суб'єктів господарської діяльності, виступають найбільш активними учасниками грошово-кредитних відносин, забезпечують грошовий обіг та перерозподіл капіталів. Ефективна діяльність банківських інститутів істотно підвищує конкурентноздатність підприємств і економіки в цілому, сприяє досягненню позитивних результатів у її реформуванні.

Складність і суперечність обопільної взаємодії ринкової трансформації та банківських інститутів у досягненні позитивної динаміки економічного розвитку, суттєві відмінності банківської діяльності в перехідний період породжують необхідність дослідження проблем ефективності управління банківською діяльністю в умовах ринкової трансформації.

Розгортання трансформаційних процесів в економіці України об'єктивно зумовило зосередження уваги даного дипломного дослідження на складних проблемах підвищення ефективності процесу формування та використання прибутку комерційних банків.

Об'єктом дослідження виступає Акціонерний Комерційний Банк «Надра» (далі АКБ «Надра») та його структурні підрозділи. Предметом дослідження є система економічних відносин, що забезпечує ефективність управління процесом формування та використання прибутку АКБ «Надра» в умовах ринкової трансформації.

Цілі дипломної роботи:

Ж розробити концептуальний підхід до зростання соціально-економічної ефективності управління діяльністю банку?

Ж зробити аналітичну оцінку ефективності управління процесом формування та використання прибутку АКБ «Надра» у процесі ринкової трансформації економіки України?

Ж розробити та економічно обґрунтувати рекомендації по підвищенню ефективності управління процесом формування та використання прибутку об'єкта дослідження.

Відповідно до поставленої мети визначені такі задачі дослідження:

Ж вивчення та узагальнення наукових підходів щодо визначення сутнісних ознак ролі банків в економічному розвитку, виявлення можливостей використання найбільш раціональних теоретичних концепцій управління в практичній банківській діяльності?

Ж виявлення проблеми ефективності управління банківською діяльністю у відповідності з функціональним призначенням банків в умовах ринкової трансформації економіки?

Ж розробити методологію управління соціально-економічною ефективністю банківської діяльності?

Ж зробити аналіз ефективності управління процесом формування та використання прибутку АКБ «Надра»?

Ж оцінити результативність діяльності АКБ «Надра» на основі управлінського підходу?

Ж оцінити ефективність діяльності внутрішньобанківських підрозділів об'єкту дослідження?

Ж розробити пропозиції по розширенню сфери банківських послуг і диверсифікації діяльності АКБ «Надра»?

Ж розробити рекомендації по підвищенню ефективності управління доходами та витратами об'єкту дослідження?

Ж рекомендувати для впровадження в практичну діяльність АКБ «Надра» систему менеджменту персоналу.

Методологія та методика дипломного дослідження базується на загальнонаукових та спеціальних методах пізнання, дедуктивному підході до вивчення умов і можливостей розвитку банківських інститутів. Застосування методу розкриття внутрішніх суперечностей предмету дослідження дозволило виділити протиріччя банківської діяльності АКБ «Надра». Використання методу порівняльного аналізу дозволило визначити функціональне призначення банку в умовах ринкової трансформації економіки. Такий підхід дав можливість на базі логічної аргументації, порівняння, моделювання та узагальнення зробити комплексний аналіз складових ефективності управління діяльністю об'єкту дослідження.

Інформаційною базою дослідження є зведені матеріали АКБ «Надра».

Наукова новизна результатів дослідження проявляється у визначенні суперечностей в управлінні діяльністю АКБ «Надра», а саме: домінування лінійної функціональної структури із значною централізацією функцій? низький рівень взаємодії структурних підрозділів? непослідовність і не виваженість стратегії розвитку? відсутність чіткого розподілу праці між банківськими службовцями? недостатній рівень використання інформаційних технологій та відсутність стратегії освоєння ринку фінансових послуг.

Розділ «Теоретичні аспекти процесу формування та використання прибутку комерційного банку» містить розгляд підходів вітчизняних і зарубіжних економістів до сутності і функціонального призначення банків? до управління соціально-економічною ефективністю банківської установи. Узагальнюючи теоретичних досвід обраної теми, в даному розділі дипломної роботи розглянута методологія управління ефективністю діяльності банку, яка складається із наступних елементів: визначення ефективності? оцінка соціально-економічної ефективності? вибір організації управління? управління співвідношенням доходів і витрат? рейтингова оцінка діяльності підрозділів банку.

В розділі «Аналітична оцінка ефективності управління процесом формування та використання прибутку АКБ «Надра»» зроблено аналіз ефективності управління, дана оцінка результативності банку на основі управлінського підходу, оцінено ефективність діяльності внутрішньобанківських підрозділів.

На підставі проведеного дослідження в розділі «Розробка та економічне обґрунтування рекомендацій по підвищенню ефективності управління процесом формування та використання прибутку АКБ «Надра»» розроблені пропозиції щодо розширення сфери банківської діяльності та її диверсифікації? рекомендації щодо підвищення ефективності управління доходами та витратами? запропонована система менеджменту персоналу.

«Висновки» дипломної роботи містять найбільш вагомі результати дослідження та їх практичне значення.

1. Теоретичні аспекти процесу формування та використання прибутку комерційного банку

1.1 Сутність і функціональне призначення банків в умовах ринкової трансформації

Вирішенню конкретних проблем, які виникають у процесі ринкової трансформації і суттєво впливають на рівень виконання функцій комерційними банками, присвячені роботи багатьох вчених-економістів України. Зокрема, З. Варналієм досліджується проблема фінансової підтримки малого бізнесу, Б. Губським, І. Лукіновим - проблеми інвестицій та міжнародного кредитування, П. Пахомовим та В. Черняком - фінанси у трансформаційних процесах, П. Єщенком - структурні зміни та загальна методологія трансформаційних процесів [4? 32? 64? 67]. До банківської діяльності віднесено комплекс із трьох посередницьких операцій, які, становлять сутність банків як комерційних організацій, які займаються підприємництвом у фінансово-кредитній сфері:

Ж обслуговування грошових вкладів клієнтів?

Ж надання клієнтам позичок і створення нових платіжних засобів?

Ж здійснення розрахунків між клієнтами.

Ці операції названі як базові, а фінансові посередники, які їх виконують, відносяться до категорії «банківських інститутів», банки у економічному розумінні. Окрім наведених операцій банки виконують інші, не базові операції згідно діючого законодавства [3, с.447-449].

На наш погляд, таке формулювання сутності комерційних банків дещо обмежене і не у повній мірі відповідає завданням, які вирішують банки. Загальне функціональне призначення комерційних банків у сучасних економічних умовах набуло наступного вигляду:

Ж залучення та накопичення тимчасово вільних грошових ресурсів?

Ж розподіл і надання грошових ресурсів суб'єктам економіки на платній основі (кредитування)?

Ж підтримка ринкової рівноваги між сукупним попитом і сукупною пропозицією. Розширення сукупного попиту за рахунок кредитування і регулювання сукупної пропозиції через збільшення грошових ресурсів у розпорядженні товаровиробників?

Ж регулювання грошового обігу та недопущення надмірних темпів інфляції?

Ж стимулювання (або антистимулювання, у залежності від фази промислового циклу економіки) підприємницької активності?

Ж здійснення взаєморозрахунків між суб'єктами економіки в суспільстві, удосконалення і здешевлення системи взаєморозрахунків?

Ж сприяння в забезпеченні соціальної рівності і справедливості в розподілі доходів між різними прошарками населення?

Ж стимулювання розвитку і зміцнення міжнародних фінансово-економічних зв'язків країни.

Комерційні банки значно глибше проникають у різні сфери економічного життя і управління, що істотно віддаляє їх діяльність від тієї, яку вчені України О. Заруба, А. Скопенко, Т. Ковальчук і М. Швайка справедливо називали відверто спекулятивною [7? 63? 68]. Із закінченням періоду первинного накопичення капіталу в банківській системі України розпочався етап стимулювання розвитку виробництва, інвестицій, відродження споживчого попиту серед усіх прошарків населення. Банківська система України стає на шлях соціально-економічної орієнтації.

Разом з тим залишається недостатньо погодженою податково-бюджетна і грошово-кредитна політика. У той же час за матеріалами досліджень Е. Дж. Долана, А. Лаффера соціально-економічні цілі можуть бути досягнуті або шляхом поєднання експансійних дій податково-бюджетної політики і обмежуючих дій грошово-кредитної політики, або шляхом проведення жорсткої податково-бюджетної політики у поєднанні з експансійною грошово-кредитною політикою [5, с.346]. Обидва прийоми здатні впливати на рівень процентних ставок. Причому другий прийом призводить до більшого їх зниження, що спричиняє зростання інвестицій в економіку.

Банківська система України залишиться дворівневою - Національний банк України та самостійні і асоційовані комерційні банки із широко розгалуженою мережею підрозділів. Високий ступінь концентрації банківського капіталу дозволить активно управляти всією грошовою масою в країні, гнучко й оперативно спрямовуючи інвестиції банківського капіталу в пріоритетні сфери та види діяльності. У свою чергу, це дозволить одержувати значний соціальний і економічний ефект. Завдяки такій банківській системі, можна забезпечити ефективну зайнятість, не допускаючи безробіття більш 4-5%, інфляції - понад 1,0-1,5%. Принципові зміни відбудуться в самих банках, у структурі їхньої діяльності і управлінні. Широке поширення одержать новітні банківські технології, що базуються на сучасних інформаційних системах. Кадровий персонал банків буде укомплектований кваліфікованими фінансистами нової хвилі.

Аналіз функціонального призначення банків в умовах ринкової трансформації економіки дозволяє зробити висновок про існування двох тенденцій їх розвитку, що відповідають концептуальним уявленням про значення банківської системи в цілому. Перша тенденція - це тенденція до ефективного розміщення коштів в економічній системі, пов'язана з проведенням активних операцій. За допомогою останніх комерційний банк розміщує власні і залучені кошти переважно у формі кредитів і банківських інвестицій. Ефективність цієї функції залежить від загального стану економіки, а суспільна роль банків полягає у посередництві між економічними агентами - тими, що володіють тимчасово вільними коштами і тими, що мають потребу в їх використанні.

Специфіка інтересів власників коштів, умови законодавства визначають зростання фінансових ресурсів, їх диференційовану пропозицію. Результатом тенденцій стимулювання ефективного використання інвестицій стане створення сприятливих умов для реального інвестора, який забезпечить рівень доходів, який не тільки відшкодує інвестиції та витрати на їх залучення, але й принесе прибуток.

Друга тенденція пов'язана з проведенням заходів щодо стимулювання економічного зростання через проведення пасивних операцій, розширення спектру банківських операцій, інтеграцію комерційних банків з фінансово-економічними структурами.

Історично сформовані погляди на розвиток фінансових інструментів, з якими працюють комерційні банки, свідчать про нерозривний зв'язок загальної ринкової трансформації з розвитком діяльності та економічною ефективністю комерційних банків як найбільш активних суб'єктів грошового ринку. Гроші, як об'єкт грошово-кредитних відносин у процесі обігу, визначення ціни, кількості, структури грошової маси впливають на найважливіші макроекономічні показники: інфляцію, темпи економічного зростання, зайнятість населення, його життєвий рівень, валютний курс, інвестиції. Це означає, що банки, здійснюючи цілеспрямовану діяльність на грошовому ринку, мають можливість активно впливати на ефективність національної економіки.

Відмічений взаємозв'язок між розвитком банківської діяльності і макроекономічними результатами дозволяє зробити висновок про те, що ефективність комерційних банків знаходить свій прояв не тільки у безпосередніх фінансових показниках (насамперед, доходах і банківському прибутку, ліквідності, фінансовій стійкості), але і на макроекономічному рівні через систему взаємопов'язаних показників. Цей висновок ґрунтується на хрестоматійних положеннях кількісної теорії грошей. Зокрема, з рівняння обміну І. Фішера можна встановити зв'язок між грошовим фактором та номінальним обсягом ВНП [65, с.342]:

, де

М - кількість грошей в обігу?

V - середня швидкість обороту однієї грошової одиниці?

Р - середній рівень (індекс) цін?

Q - реальний обсяг валового національного продукту.

Наведене рівняння є узагальнюючим виразом рівноваги грошової пропозиції (SM) і грошового попиту (ДМ) на грошовому ринку, тобто може бути представленим у вигляді формул:

У процесі своєї діяльності банки здатні активно впливати на величину грошової пропозиції через обидва параметри - М та V: параметр М змінюється за рахунок банківської емісії, створення банківських резервів, а параметр V - за рахунок удосконалення банківських технологій, підвищення ефективності банківської діяльності.

Динаміка попиту на гроші пов'язана із структурою і обсягом виробленої продукції та, відповідно, з динамікою цін на її окремі види, а отже, і із структурою економіки. Тому попит на гроші (ДМ) можна розгорнути у більш широку залежність:

, де

P1,2,…,i - ціни на товари та послуги?

Q1,2,…,i - обсяг відповідних товарів та послуг.

Використовуючи динамічне вираження рівняння обміну і наведене рівняння багатофакторності попиту, формула рівноваги грошового ринку буде мати такий вигляд:

M - зміни грошової маси?

V - зміни швидкості обігу грошей?

P1,2,…,i - зміни цін на відповідні товари та послуги?

Q1,2,…,i - зміни обсягу проданих відповідних товарів та послуг?

, , … - питома вага (частка) відповідних товарів та послуг у загальному обсязі валового внутрішнього продукту (ВВП).

Наведена формула посилює розуміння функціонального призначення комерційних банків на грошово-кредитному ринку: у залежності від гнучкості політики кредитування, змін рівня процентної ставки банки здійснюють вплив на інші суб'єкти грошового ринку, формують грошовий попит і одночасно впливають на динаміку макроекономічних показників.

Головною ціллю діяльності окремих банків є одержання прибутку. Стосовно банківської системи ця ціль не просто не збільшується пропорційно кількості банків, що входять до системи, а взагалі переміщується на другий план, залишаючись лише ціллю окремих банків. На перше місце виходять цілі щодо узгодження інтересів окремих банків із загальносуспільними інтересами, а також забезпечення надійності і стабільності функціонування банківської системи в цілому з метою стабілізації грошей та безперебійного обслуговування економіки. Тому майбутня банківська система має бути ефективною з точки зору впливу на соціально-економічні процеси.

Головною проблемою банківської системи залишається недостатня соціально-економічна ефективність комерційних банків. Багатьом банкам притаманна фінансова слабкість.

Встановлення сутності і функціонального призначення комерційних банків озброює нас можливістю аналізу всіх необхідних складових, що сприяють соціально-економічній ефективності системи комерційних банків як у цілому, так і по кожній установі.

1.2 Управління соціально-економічною ефективністю банківської діяльності

1.2.1 Визначення ефективності функціонування банківської установи

У відповідності з думкою відомого економіста Дж. Хікса [66, с.357], визначення ефективності функціонування банківської установи, як і будь-якої іншої економічної структури, являє собою співставлення результатів з витратами всіх (або окремих) видів ресурсів, які використовуються для досягнення даного результату. Результат або ефект діяльності банківської установи може бути визначений за показниками, які відносяться до:

Д суспільства в цілому або до окремих сфер його життєдіяльності?

Д діяльності конкретного банку?

Д діяльності підрозділу банку.

Оцінка ефекту функціонування банківської установи повинна проводитись з урахуванням міри виконання її найважливіших функцій.

Вимір ефекту від реалізації кожної із зазначених функцій банківської установи являє собою в теоретичному і практичному плані складне завдання. Оскільки результат виконання функцій виявляється у внутрішньому (банківському) середовищі і в зовнішньому, відносно банку середовищі, то можна визначити ці ефекти, відповідно, як ендогенний і екзогенний.

Відповідно з цим та з урахуванням виконання комерційним банком окремих функцій і необхідно здійснювати оцінку окремих складових, які у комплексі формують уяву про соціально-економічну ефективність банку.

Для виконання своїх функцій банки використовують різні ресурси, до яких слід віднести:

Ж власний банківський капітал?

Ж витрати залученого капіталу?

Ж витрачання трудових ресурсів банківських робітників?

Ж витрати основних фондів і матеріальних цінностей, банківської техніки?

Ж інші трансакційні витрати банківської діяльності (електронна пошта, інформація, система захисту, система електронної пошти, оформлення документації).

Враховуючи велику кількість ресурсів, які використовує комерційний банк при виконанні своїх функцій, соціально-економічна ефективність у значній мірі залежить від організації процесів управління банківською діяльністю. Крім того, слід враховувати реалії ринкової трансформації банківської системи: розвиток фінансових, товарних ринків, появу нових видів фінансових установ та кредитних інструментів, методів обслуговування клієнтів, взаємовідносин з партнерами по бізнесу.

Страницы: 1, 2


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.