Банківські операції з пластиковими картками

p align="left">Прорив відбувся в лютому - березні 1996 року, коли група українських банків отримала статус Principal Member в платіжній систеі VISA International. З того часу відбулися великі зміни (додаток А). На сьогодні в Україні в обігу більше 3 міліонів карток, з яких міжнародних - 2250 тисяч штук (рис.1.1.).

Рис. 1.1. Динаміка емісії платіжних карток в Україні за 2008 рік

Кількість платіжних карток системи Europay у вітчизняному обігу протягом 2008 року збільшилась на 121,97%. Однак лідером по емісії залишається VISA, якій сьогодні належить 54% загального обсягу емітованих карток, тоді як Europay - 46% (рис. 1.2.).

Рис. 1.2.Структура емісії платіжних карток в Україні в розрізі платіжних систем станом на 01.01.2008 року.

На 1 січня 2008 року за даними Національного банку України членами внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем є 58 банків, це приблизно 30% від загальної кількості банків України [88].

В банківських кругах актуальним є питання про можливість збільшення тарифів за проведення операцій по видачі готівки через банкомати клієнтам інших українських банків. Сьогодні в Україні стягуються низькі, на думку банкірів, комісійні за цю послугу, тому що ціна на неї встановлювалась ще кілька років тому, коли курс гривні до долара був набагато нижчим.

Попит на таку послугу є, банки постійно розширюють мережу прийому карток до сплати. Так, кількість банкоматів, що обслуговують картки, за рік зросла на 706 штук - до 1151, кількість POS-терміналів - на 7201 - до 13305 штук, про що свідчать наведені дані в таблиці 1.2 та рис. 1.3., 1.4. Наведені дані свідчать про те, що кількість точок, які приймають до сплати картки постійно збільшується, тобто, якщо збільшується кількість випущених карток в Україні, то й звісно ж збільшується мережа їх обслуговування.

Таблиця 1.2.

Кількість банкоматів та POS-терміналів в Україні (01.01.2008 р.)

Точки прийому карток	01.02.2007 р.	01.01.2008 р.	Відхилення
	Шт.	% в загальній кількості	Шт.	% в загальній кількості	Шт.	%
Банкомати	445	6,79	1151	7,96	706	158,7
POS-термінали	6104	93,21	13305	92,04	7201	117,97
Всього	6549	100	14456	100	7907	Х



Рис. 1.3. Тенденції зміни мережі прийому карток до сплати за 2008 рік

Рисунок 1.4. Структура мережі прийому карток до сплати станом на 01.01.2008 рік

По кількості встановлених POS-терміналів та імпринтерів в торгових точках Україна іде поряд з Чехією, Росією, Хорватією. Однак за обсягами розрахунків за товари та послуги на одного держателя картки ми позаду. Це говорить про низьку ефективність діючої в Україні мережі обслуговування платіжних карток. Румини, зіткнувшись з такою проблемою скоротили кількість точок обслуговування карток, українські банки також починають думати над ефективністю мережі обслуговування карток та її оптимізацією. Є як мінімум дві причини даної проблеми. Перша - в Україні зарплата масового карткодержателя нижча ніж в інших країнах. Друга - термінальна інфраструктура українських банків орієнтована перш за все на торгові точки, які реалізовують дорогий товар недоступний масовому споживачу.

Валові показники українського ринку карткових послуг говорять про те, що зростає не тільки кількість карток, а й розширюється карткова інфраструктура (банкомати, POS-термінали). Головне, що карткові послуги стають більш дешевими та доступними, а це означає, що зовсім скоро і в Україні можливо пластикова картка стане таким же зручним та незаміним засобом платежу, яким вона на сьогодні є на Заході [88].

1.2 Сутність, види та особливості застосування банківських платіжних карток як кредитно-розрахункового інструменту.

З розвитком карткових систем з'явилися різні види пластикових карток, які розрізняються за призначенням, функціональними і технічними характеристиками.

З точки зору механізму розрахунків виділяють двосторонні і багатосторонні системи. Двосторонні картки виникли на підставі двосторонніх угод між учасниками розрахунків, де власники карток можуть використовувати їх для купівлі товарів у замкнених мережах, які контролюються емітентом карток (універмаги, бензоколонки тощо). На відміну від цього, багатосторонні системи, які очолюють національні асоціації банківських карток, а також компанії, які виготовляють картки туризму та розваг, надають власникам карток можливість купувати товари в кредит у різних торговельників і організацій сервісу, які визнають ці картки як платіжний засіб. Картки цих систем дозволяють також отримувати касові аванси, користуватись автоматами для зняття готівки з банківського рахунку тощо.

Поділ карток визначається їх функціональними характеристиками. Розрізняються кредитні і дебетні картки, а також картки типу “електронний гаманець” (еlесtгоnіс рuгsе). Перші - пов'язані з відкриттям кредитної лінії в банку, що дає можливість власнику користуватись кредитом при купівлі товарів і при отриманні касових позик. Другі - призначені для отримання готівки в банківських автоматах або купівлі товару з розрахунком через електронні термінали. Гроші при цьому списуються з рахунку власника картки в банку. Третій вид карток призначений для використання готівкових коштів, внесених на саму картку, при оплаті за товари або послуги [85].

Є відмінності у використанні карток у системах, заснованих на паперовій технології, та в електронних системах. У “паперових” системах одержувач ставить свій підпис на торговельному рахунку або іншому документі, що підготовлений торговельником і є підтвердженням його дозволу дебетувати свій рахунок у банку. Потім торговельний рахунок скеровується емітенту картки як основа для виплати відповідної суми торговельнику (кредитування його рахунку) і списання грошей з рахунку власника картки. В електронній системі власник картки безпосередньо зв'язується з емітентом через термінал. Замість підпису на рахунку він вводить за допомогою клавіатури секретну комбінацію цифр, що при правильному наборі є санкцією на дебетування його банківського рахунку.

Розглянемо коротко основні види кредитних карток.

Банківські кредитні картки (Ьаnk сгеdit сагds) призначені для купівлі товарів з використанням банківського кредиту, а також для отримання авансів у готівковій формі. Головна особливість цієї картки - відкриття банком кредитної лінії, яка використовується автоматично кожного разу, коли проводиться купівля товару або береться кредит у грошовій формі. Кредитна лінія діє в межах встановленого банком ліміту [50].

Кожний фінансовий заклад встановлює свої правила, що визначають можливість одержання кредиту. У деяких системах банківська кредитна картка може застосовуватись для пільгової оплати окремих видів послуг (наприклад, телефонних розмов), а також для отримання грошей у банківських автоматах. Кредитні картки випускаються в широких масштабах для платоспроможних споживачів і є для них засобом самоідентифікації [96].

Розрізняють індивідуальні та корпоративні картки. Індивідуальні видаються окремим клієнтам банку і можуть бути “стандартними” або “золотими”. Останні призначені для осіб з високою кредитоспроможністю і передбачають пільги для користувачів.

Корпоративна картка видається організації, яка на основі такої картки може видати індивідуальні картки вибраним особам (керівникам або просто цінним співробітникам). Їм відкриваються персональні рахунки, “прив'язані” до корпоративного карткового рахунку. Відповідальність перед банком за корпоративним рахунком несе організація, а не власники індивідуальних корпоративних карток.

Згідно з багатьма прогнозами кредитні картки стануть невід'ємною частиною майбутньої системи платежів і вийдуть далеко за рамки своєї традиційної кредитної ролі [74].

Картки туризму і розваг. Це - “платіжні” картки згідно з вищенаве-деною термінологією. Випускають їх компанії, що спеціалізуються на обслуговуванні указаної сфери, наприклад “Аmегісаn Eхргеss” і “Dіnегs с1ub”. Картки приймаються сотнями тисяч торговельних і сервісних підприємств у цілому світі для оплати за товари і послуги, а також надають власникам різні пільги щодо бронювання авіаквитків, номерів у готелях, отримання скидок на ціни за товар, страхування життя.

Основні відмінності цього виду карток від банківських кредитних карток полягають, по-перше, у відсутності разового ліміту на купівлю і, по-друге, в обов'язку власника картки погасити заборгованість протягом місяця без права пролонгації кредиту. У разі прострочення платежу з власника картки знімається збільшений відсоток.

У вказаних системах також існують індивідуальні й корпоративні картки.

Приватні платіжні картки підприємств торгівлі й послуг. Застосування цих карток обмежено визначеною замкненою мережею торговельних установ, наприклад - системою універмагів або заправних станцій певної компанії. Кредит надає сама компанія, вона ж отримує відсоток за позиками. З 70-х років набули поширення банківські приватні картки, за допомогою яких можна здійснити купівлю в окремих магазинах зі скидкою, але випуск карток, видачу кредиту на покупки і розрахунки щодо оплати торговельних рахунків здійснює банк - учасник угоди. Інколи картки такого типу випускаються для членів окремо визначених професійних груп (пілотів, адвокатів) або осіб, які мають спільні інтереси (наприклад, філателістів). Їх називають “клубними” картками [50].

Дебетні картки. Дебетну картку називають також карткою готівкових коштів, або карткою активів, і вона має такі характеристики своїх особливостей і функцій:

ь це пластикова картка, на якій є прізвище та ім'я її власника як клієнта певної фінансової установи, де він має на рахунку грошові кошти; тут можуть бути також зазначені види операцій, що виконуються за цим рахунком;

ь має магнітне кодування і зчитується ЕОМ. Це -зручний інструмент для проведення автоматизованих платіжних операцій за допомогою терміналів;

ь дебетна картка є для власника зручним засобом виконання платіжних операцій шляхом прямого зменшення розмірів його фінансових активів замість збільшення зобов'язань чи боргу;

ь дебетна картка з відповідною системою зв'язку є потенційно можливою заміною готівкових коштів або звичайних чеків у багатьох платіжних операціях у сфері індивідуальних розрахунків.

Дебетна картка, з юридичного погляду, може стати кредитною, якщо вона наділяється будь-якою специфічною рисою кредиту (наприклад - можливістю надання кредитного овердрафту). Можна сказати, що картка, яка служить виключно для кредитних операцій, очевидно, є кредитною. Та, яка може бути використана тільки в автоматах-касирах або для прямих дебетових операцій у торговельних точках, є дебетною карткою. Дебетна картка починає відігравати більш важливу роль у зв'язку з розвитком системи електронного переказу фінансових коштів. Окрім кредитних операцій, вона знаходить застосування в автоматах-касирах і гарантійних операціях з чеками. У майбутньому дебетна картка може стати основним інструментом фінансових операцій у магазинах роздрібної торгівлі і відіграти ключову роль у системі надання фінансових послуг, яка значно відрізнятиметься від існуючої системи.

Ринок дебетних карток усе ще далекий від насичення, і чисельність їх потенційних споживачів безперервно зростає у міру того, як ця картка поступово входить у повсякденне життя.

Практика свідчить, що в першу чергу послугами дебетних карток зможуть користуватися особи, які:

ь частіше від інших користуються банківськими послугами;

ь виписують велику кількість чеків;

ь мають нижче середнього сальдо чекових рахунків;

ь мають фінансові ресурси вищі за середні;

ь мають картки для оплати за поїздки (у тому числі - туристичні) і розваги;

ь користуються всім набором можливостей банківських карток або карток для оплати за послуги магазинів;

ь мають дохід вище за середній;

ь відносяться до категорії швидше молодих, ніж старших сімей.

ь Таким чином, дебетні картки потенційно можуть задовольняти велику різноманітність споживчих потреб.

ь Отже, дебетні картки можуть бути використані у трьох випадках:

ь для зняття грошових сум у відділенні банку;

ь у мережі автоматів-касирів;

ь як незалежні замінники чеків у торговельних закладах.

Якщо виходити з даних фірми “Vіsа”, найближчими роками поширення дебетних карток цілком може досягти 60% теоретичного розрахункового рівня насичення ринку цього виду послуг [72].

Картки для банківських автоматів. Це - різновид дебетних карток, які дають можливість власнику рахунку в банку отримувати готівку в межах залишку коштів на рахунку через автоматичні пристрої, які встановлені в банку, торговельних залах, на вокзалах. При наявності грошової картки можна одержати готівку протягом доби, а також у вихідні та святкові дні. Крім цього, власник позбавлений необхідності відвідувати своє відділення банку і може користуватися автоматами, розташованими в торговельних центрах, на вокзалах тощо.

Банки в США встановлюють ліміт щоденного зняття грошей з рахунку через автомати -- до 200 доларів. За останні роки в багатьох країнах автомати, які належать різним банкам, об'єднуються в мережі колективного користування, які охоплюють певний район або мають загальнодержавний характер. Такі великі мережі автоматів (наприклад, Рlus у США) дають можливість здійснювати операції в глобальному масштабі [50].

Деякі типи автоматів виконують більш широкий спектр операцій, крім простого зняття грошей з рахунку; вони дозволяють, наприклад, вносити гроші на вклад, робити внесок для погашення позики, одержувати виписку про стан банківського рахунку, переказувати гроші з одного рахунку на інший (наприклад, з ощадного - на поточний).

Слід ще раз зазначити, що картка для автоматів пов'язана не з кредитною лінією (як у випадку з банківською кредитною карткою), а з поточним або ощадним рахунком власника картки в банку. Тому в більшості банків система розрахунків за цими картками адміністративно і функціонально відокремлена від системи банківських карток.

Картки для купівлі через термінали в торговельних пунктах. Картки цього виду (Р0S - Роіnt оf Sа1е) також відносяться до розряду дебетних.Вони “прив'язані” до чекового або ощадного рахунку власника картки і не передбачають автоматичного надання кредиту. Картка Р0S виконує функції банківського чека, однак її застосування більш надійне, оскільки ідентифікація власника проводиться в момент здійснення операції і гроші перераховуються на банківський рахунок торговельного підприємства негайно.

За останній час набули поширення дебетні картки власних мереж, їх випускають банки, які беруть участь у регіональних системах торговельних терміналів, не підключених до загальнонаціональних комунікацій. Банки приваблюють ті обставини, що в цьому випадку не потрібно платити комісійні за передачу інформації загальними комунікаціями.

Вище зазначалося, що при використанні Р0S-карток сума купівлі негайно знімається з рахунку покупця. Це не вигідно останньому, тому що при інших формах розрахунків (чек, кредитна картка) він одержує відстрочення платежу. Для торговельників угоди на обслуговування Р0S-карток обходяться дорожче, ніж при використанні чеків. Це зумовило відносно повільні темпи збільшення кількості операцій з картками вказаного типу.

Чекові гарантійні картки. Ці картки видаються власникам поточних рахунків у банку для ідентифікації чекодавця і гарантії платежу за чеком. Картка базується на кредитній лінії, яка дозволяє власнику рахунку користуватися кредитом (овердрафтом). При цьому банк гарантує торговельнику одержання грошей за чеком у межах встановленого ліміту в тому випадку, якщо на рахунку чекодавця відсутня необхідна сума [50].

Основні правила користування чековою гарантійною карткою:

ь підписи на чеку і на картці повинні бути ідентичні;

ь сума чека не повинна перевищувати ліміту, зазначеного на картці;

ь якщо сума виплати за чеком перевищує суму коштів на рахунку, з власника знімаються комісійні за використання кредитної лінії і відсотки за овердрафт.

“Електронні гаманці”. Це картки, що призначені для оплати різноманітних товарів або послуг у багатьох підприємствах торгівлі та сфери послуг. Потенційно можуть використовуватися як у середині однієї країни, так і в міжнародних масштабах, але інколи їх використання обмежується певним регіоном. Платіжна спроможність таких карток обумовлена певною сумою, яку власник картки попередньо вносить емітенту цієї картки або його агенту. Кошти можуть вноситися безпосередньо на картку готівкою або з використанням депозитного рахунку власника картки. Надається можливість багаторазового “завантаження електронного гаманця”.

На поточний момент “електронні гаманці” ще не одержали широкого розповсюдження в жодній державі світу, однак у багатьох країнах розгор-таються експериментальні проекти щодо запровадження кількох різних схем організації такої системи. Передбачається, що незалежно від вибору остаточної схеми функціонування “електронних гаманців”, вони поступово замінюватимуть готівку при виконанні дрібних індивідуальних (таких, що не повторюються) платежів [50].

Ще одна класифікація пластикових карток пов'язана з їхніми технологічними особливостями. Найбільш розповсюджені картки двох видів - з магнітною смугою і з вбудованою мікросхемою (які мають назви сhір сагd - чіп-картка, або smart сагd - смарт-картка, чи “інтелектуальна” картка) [85].

Картки з магнітною смугою мають на звороті магнітну смугу, де записані дані, необхідні для ідентифікації особи власника картки при її використанні в банківських автоматах і електронних терміналах торговельних закладів:

ь банківські реквізити власника картки, тобто адреса, код його банку і відділення, а також номер його рахунку;

ь розпізнавальний напис, що відповідає секретному персональному коду власника;

ь строк дії картки;

ь максимальна сума, яку має в розпорядженні власник картки і яка зменшується при кожному знятті коштів із рахунку.

На початку 80-х років цю інформацію було використано для часткової автоматизації розрахунків. Перш за все, щоб замінити операцію механічного друкування банківських реквізитів і коду клієнта на квитанціях, комерсантів почали забезпечувати новими пристроями, які можуть читати цю інформацію і видавати відповідну квитанцію. Ці ж пристрої видають касовий звіт і можуть акумулювати суми і підготовляти їх до переказу в банк. Тим самим вони дозволяють уникнути нагромадження квитанцій у центрах їх обробки.

На наступному етапі було впроваджено систему платежів у реальному часі за допомогою електронних платіжних терміналів: завдяки тій самій магнітній картці клієнт може через касу магазину, обладнаного такими терміналами, безпосередньо пов'язаними з його банком, віддати розпорядження зняти гроші з його рахунку й одразу ж внести їх на рахунок продавця.

Коли картка встановлена у відповідні зчитуючі пристрої, індивідуальні дані власника передаються комунікаційними мережами для одержання дозволу на проведення операції. На картках великих міжнародних карткових асоціацій VISA і Маster Саrd магнітна смуга має кілька доріжок для фіксації необхідних відомостей у закодованій формі. На одній з доріжок записано персональний ідентифікаційний номер, який вводиться власником картки за допомогою спеціальної клавіатури при використанні ним банківських автоматів і терміналів Р0S. Набрані цифри порівнюються з РIN-кодом, що записаний на смузі. У випадку, якщо вони не збігаються, власнику дається можливість зробити ще кілька спроб набору РIN-коду. Потім картка вилучається або повертається власнику (єврокартка).

Картка з мікросхемою була винайдена у Франції 1974 року й одержала широке розповсюдження в цій країні та за кордоном. Вбудована в картку мікросхема (чіп) складається із запам'ятовуючих пристроїв для збереження інформації та процесора, який є комп'ютером і здатний обробляти інформацію, записану в запам'ятовуючих пристроях. Ці мікропроцесори постійно вдосконалюються для розширення функціональних можливостей картки і підвищення її надійності. Такі картки називають також “інтелектуальними” картками, або смарт-картками [96].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9